«МО╥М НАЙБ╤ЛЬШИМ БАЖАННЯМ БУЛО ПОБАЧИТИ СПРАВД╤ УКРА╥НСЬКОГО ПРЕЗИДЕНТА. ТОМУ Я ТУТ...»
ПОГЛЯД З-ЗА ОКЕАНУ
У «Кримсько╖ св╕тлиц╕» ╓ читач╕ й за океаном - в Австрал╕╖, США, Канад╕. Хтось регулярно перегляда╓ електронну верс╕ю газету в ╕нтернет╕, декому, на ╖хн╓ прохання, ми надсила╓мо «Св╕тлицю» поштою. При╓мно, звичайно, що з нашого кримського закуття долина╓ укра╖нське слово аж у так╕ далек╕ св╕ти! Але найпри╓мн╕ше все ж отримувати укра╖нськ╕ листи зв╕дти, з-за океану, за тисяч╕ к╕лометр╕в в╕д р╕дно╖ земл╕. Досить часто ми ╖х друку╓мо, бо листи до нас приходять мудр╕, щир╕, сп╕взвучн╕, УКРА╥НСЬК╤ - ╕ н╕як╕ в╕дстан╕ й кордони не приглушать ц╕╓╖ сп╕взвучност╕, бо справжн╕ укра╖нц╕, де б вони не були, душею тут, на нашому укра╖нському Майдан╕. А ще кажуть, що здалеку - видн╕ше. «Св╕тлиця» писала колись про в╕зит Президента Укра╖ни до Канади, але це не була розпов╕дь очевидця. Як приймали В╕ктора Ющенка в ц╕й далек╕й ╕ багат╕й укра╖нською д╕аспорою кра╖н╕, з яким настро╓м, емоц╕ями, враженнями - цього, звичайно ж, не передадуть сух╕ протокольн╕ зв╕ти. Тому щира подяка канадськ╕й укра╖нц╕ пан╕ Марус╕ Боднар з В╕нн╕пега, котра сво╖м листом-репортажем н╕би повернула нас у той час, в ту урочисту п╕днесену атмосферу ╕, може, й справд╕ в╕дкрила нам оч╕ на те, що ми тут, у себе вдома, зблизька не пом╕ча╓мо, не ц╕ну╓мо й не бережемо? Президент Укра╖ни п. В╕ктор Ющенко на запрошення Федерального Уряду Оттави та завдяки сп╕впрац╕ уряду ц╕╓╖ кра╖ни з Посольством Укра╖ни в Канад╕ та Конгресом Укра╖нц╕в Канади (КУК) перебував з державним в╕зитом у Канад╕ протягом 26-28 травня 2008 року. В╕н в╕дв╕дав Оттаву, В╕нн╕пег ╕ Торонто. Одразу п╕сля прибуття В╕ктора Андр╕йовича до Канади (26 травня) в╕дбулась оф╕ц╕йна церемон╕я-зустр╕ч з Генерал-губернатором Канади пан╕ М╕кель Жан та з прем’╓р-м╕н╕стром кра╖ни Ст╕веном Гарпером, де обговорили перспективи розвитку укра╖нсько-канадського партнерства, енергетичного сп╕вроб╕тництва, гуман╕тарно╖ сп╕впрац╕, життя укра╖нц╕в у Канад╕, а також актуальн╕ питання у галуз╕ культури ╕ осв╕ти, визнання Голодомору 1932 - 1933 рр. геноцидом укра╖нського народу. На сп╕льному зас╕данн╕ Сенату ╕ Палати громад Парламенту Канади Президент Укра╖ни мав честь виступити з промовою, яка була п╕дтримана теплими овац╕ями присутн╕х. В╕ктор Ющенко та Ст╕вен Гарпер п╕дтвердили в╕ддан╕сть розвитку партнерства м╕ж Укра╖ною та Канадою шляхом п╕дписання сп╕льних документ╕в. В Оттав╕ Президент вручив орден князя Ярослава Мудрого п’ятого ступеня двом канад╕йцям укра╖нського походження: пан╕ сенатору Райнел Андр╕йчук та панов╕ Борису Вжесневському. П╕зн╕ше В╕ктор Ющенко взяв участь у м╕жнародн╕й акц╕╖ «Незгасима св╕чка» на головн╕й площ╕ Парламенту Канади, де у сво╖й промов╕ наголосив на важливих досягненнях ╕сторично╖ правди про болючу трагед╕ю. Ск╕нчився день державним об╕дом на честь Президента Укра╖ни ╕ високоповажно╖ пан╕ Катерини Ющенко. 27 травня 2008 року Президент Укра╖ни з делегац╕╓ю на запрошення Пров╕нц╕йного ман╕тобського уряду ╕ Прем’╓ра п. Гер╕й Дур прибув до В╕нн╕пега. В уряд╕ Ман╕тоби були п╕дписан╕ к╕лька документ╕в про сп╕впрацю Ман╕тоби та Укра╖ни у розвитку с╕льського господарства та ╕нших сферах державних вза╓мин. Кр╕м того, Президент та його делегац╕я в товариств╕ з п. Гер╕й Дур ╕ членами парламенту прибули до пам’ятника Т. Шевченка. До п╕дн╕жжя монумента були поставлен╕ кошики з кв╕тами в╕д Укра╖ни з синьо-жовтими стр╕чками ╕ в╕д Конгресу Укра╖нц╕в Канади (КУК). Б╕ля трибуни майор╕ли укра╖нськ╕, канад╕йськ╕ та ман╕тобськ╕ прапори. Зелена площа була заповнена укра╖нською громадськ╕стю, кожний тримав у руц╕ синьо-жовтий прапор, а також державний канад╕йський та пров╕нц╕йн╕ прапори. Учн╕ з семи укра╖номовних шк╕л у вишиванках вручили кв╕ти Президенту, студенти в укра╖нських строях складали в╕тання. Загалом на площ╕ були присутн╕ люди р╕зного в╕ку, а також, що не може не т╕шити, на зустр╕ч з В╕ктором Ющенком при╖хала молодь з р╕зних рег╕он╕в кра╖ни. Був тут ╕ митрополит ╤ван Укра╖нсько╖ православно╖ церкви вс╕╓╖ Канади з╕ священиками. Багато людей тримали також прапори Помаранчево╖ Мирно╖ Революц╕╖, портрети п. В╕ктора Ющенка, деяк╕ мали на соб╕ частину одягу помаранчевого кольору. Зв╕дус╕ль голосно лунало: «Слава! В╕та╓мо Вас! Слава Вам! Браво Президенту Укра╖ни!». Прем’╓р Г. Дур прив╕тав Президента Укра╖ни достойного п. В╕ктора Ющенка ╕ вс╕х присутн╕х. У сво╓му слов╕ в╕н наголосив, що Помаранчева Революц╕я принесла велик╕ зм╕ни для Укра╖ни, ╕ цього н╕хто не зможе заперечити. В╕н сказав ╕ про заплановану вза╓мовиг╕дну сп╕впрацю м╕ж Укра╖ною (зокрема, м. Дн╕пропетровськом) ╕ Ман╕тобою в р╕зних галузях промисловост╕ та господарства, а також зауважив на необх╕дност╕ налагодження обм╕ну у сфер╕ науки ╕ культури м╕ж двома кра╖нами. Промова В╕ктора Ющенка розпочалась ╕з прив╕тання громадськост╕: «Христос Воскрес!», на що вс╕ в╕дпов╕ли традиц╕йним: «Во╕стину Воскрес!». Президент Укра╖ни коротко розказав свою б╕ограф╕ю, ситуац╕ю в Укра╖н╕, а також розпов╕в про те, що ж спонукало його п╕ти на цю в╕дпов╕дальну посаду: «Мо╓ю метою було створити демократичну атмосферу в держав╕, пок╕нчити з кучм╕змом. Цей тотал╕таризм частково продовжувався ще в╕д сов╓тчини: винищення ╕ побиття пол╕тик╕в, журнал╕ст╕в, котр╕ стояли ╖м впоперек дороги, в╕дмивання грошей у чужих банках тощо. У мене ╓ наполегливе старання, щоб в Укра╖н╕ була ╓дина Пом╕сна Православна церква, ╓дина укра╖нська державна мова зг╕дно з 10 ст. Конституц╕╖ Укра╖ни, аби Голодомор було визнано на р╕вн╕ тяжкого злочину, який запод╕яв стал╕нсько-комун╕стичний режим проти свого народу, ╕ який забрав життя 10 м╕льйон╕в укра╖нц╕в, особливо селян. Його насл╕дки страшн╕ - винищення укра╖нсько╖ ╕нтел╕генц╕╖, духовенства ╕ молод╕, безневинних людей називали ворогами народу. Я видав наказ про те, що кожний, хто заперечу╓, що Голодомор у 1932 - 1933 роках був геноцидом в Укра╖н╕, буде покараний. Також цей Наказ зобов’язу╓ СБУ розкрити арх╕ви, щоб народ д╕знався правду, що творив в Укра╖н╕ стал╕нсько-комун╕стичний терор. Розсекречено замовчування ╕ перекручування в арх╕вах КДБ. Тепер ця ╕нформац╕я доступна для вс╕х: для ╕сторик╕в, журнал╕ст╕в, письменник╕в, пол╕тичних д╕яч╕в, - сьогодн╕ випускають книги ╕ п╕дручники з ╕стор╕╖ та л╕тератури, що м╕стять правдив╕ розпов╕д╕ про страшн╕ под╕╖ тих рок╕в. Саме тому 2008 р╕к варто оголосити роком жертв Голодомору - геноциду укра╖нсько╖ нац╕╖. Сьогодн╕ в багатьох кра╖нах св╕ту слухають концерти – рекв╕╓ми, проводяться панахиди в пам’ять жертвам голодуючо╖ смерт╕. Виконують Нац╕ональна заслужена академ╕чна капела Укра╖ни «Думка» та Нац╕ональний заслужений академ╕чний симфон╕чний оркестр Укра╖ни. Ус╕ зусилля докладаю для того, щоб об’╓днати укра╖нський народ Двох Берег╕в Дн╕пра, щоб був один розсудок, розум╕ння та погляди. Укра╖нська держава ╓ ╓диною для вс╕х на Укра╖нськ╕й земл╕. До реч╕, хоч це й нелегко, та нам вда╓ться робити м╕цн╕ кроки до зближення та ╓днання. ╤з розсекреченням арх╕в╕в КДБ стали в╕домими вс╕ злод╕яння та терор над невинними укра╖нцями. Укра╖нський народ д╕зна╓ться, за що боролися ╕ гинули Геро╖ 1917 - 1922 рок╕в, про ╢вгена Коновальця, який орган╕зував добровольц╕в галичан обороняти Укра╖нську Народну Республ╕ку, Геро╖в ╕ Президента Карпатсько╖ Укра╖ни Августина Волошина, Геро╖в ОУН ╕ УПА 40-52 рок╕в та генерала-хорунжого Романа Шухевича, головного командира УПА. Укра╖нський народ мусить знати правду про сво╖х Геро╖в ХХ ст. Вони боролись ╕ гинули за самост╕йну в╕льну Укра╖ну, ╖хня мета - мати Укра╖нську державу на сво╖й земл╕ без окупант╕в. Укра╖нц╕ потерпали в╕д н╕мецько-г╕тлер╕вського фашизму, який творив терор, ╕ довгол╕тнього комуно-кадеб╕стського тероризму». За кожну окрему сказану фразу п. В╕ктором Ющенком вс╕ одноголосно в╕дпов╕дали: «Слава! Слава! Браво В╕ктору Ющенку!» На зак╕нчення сво╓╖ промови Президент вигукнув: «Слава Укра╖н╕!» Ус╕ хором в╕дпов╕ли: «Героям Слава!». Президент Укра╖ни також згадав ╕ про помилки минулого. ╤стор╕я каже, що Укра╖нц╕ на вс╕х сво╖х землях провадили визвольну боротьбу у прагненн╕ мати свою державу. Уся б╕да була в тому, що народ не був об’╓днаний сп╕льними силами до одн╕╓╖ мети, а тому сус╕дам було легко завойовувати ╕ поневолювати його, чинити небачене свав╕лля. На прощання укра╖нський Президент побажав ус╕м присутн╕м здоров’я, дякував д╕аспор╕ за всеб╕чну п╕дтримку ╕ сп╕впрацю в нелегкий час для Укра╖ни та ╖╖ народу. В╕ктор Ющенко п╕дходив прощатися до людей, а вони простягали сво╖ руки з бажанням доторкнутися до Президента. У цей час мене сколихнула зустр╕ч з╕ сво╓ю приятелькою на ╕м’я ╢лисавета Чорна (ми сп╕вали з нею в хор╕ Тисячол╕ття Хрещення Укра╖ни). Вона теж побачила мене у натовп╕, ╕ з╕зналася, що ледве сто╖ть на ногах. «Мо╖м найб╕льшим бажанням було побачити справд╕ укра╖нського Президента достойного В╕ктора Ющенка, тому я тут», - розказала вона. До реч╕, ╢лисавета написала книжку англ╕йською мовою про Голодомор в Укра╖н╕. Св╕й матер╕ал вона збирала у вигляд╕ усних пов╕домлень в╕д ще живих св╕дк╕в, як╕ жили ╕ живуть у пров╕нц╕╖ Ман╕тоб╕ ╕ м. В╕нн╕пег. Ведуча укра╖нського рад╕о п. Марта Скрипник п╕д╕йшла до п. Президента ╕ запитала про його улюблену п╕сню: «Подаруйте ╖╖ для укра╖нц╕в, як╕ живуть у пров╕нц╕╖». В╕н не завагався ╕ назвав: «Господи! Н╕ч яка м╕сячна, зоряна, ясная... Це ж укра╖нська н╕ч». У середу, п╕сля в╕д’╖зду В╕ктора Ющенка ╕ його делегац╕╖, ман╕тобськ╕ укра╖нц╕ слухали подаровану п╕сню. Вельмишановна пан╕ Катерина Ющенко в товариств╕ голови КУК п. Павла Грод, консула В╕нн╕пег – Канада п. Остапа Гавалета, голови пров╕нц╕йно╖ Ради п. Лес╕ Швалюк, м╕н╕стра культури Укра╖ни, в╕дв╕дали Галерею художник╕в В╕нн╕пега, тут ознайомилися з виставкою праць Давида Боролюка, художника з Сумщини. Кр╕м того, вони в╕дв╕дали Синабоя - парк-музей, де автором ус╕х скульптур ╓ Леон╕д Молодожанин (Lio Mol), який теж походить з Укра╖ни. 27 травня 2008 року у В╕нн╕пезькому Ун╕верситет╕ в╕дбулася в╕с╕мдесят шоста Конвокац╕я для присудження Почесного ученого ступеня його Ексцеленц╕╖ В╕кторов╕ Ющенку, Президентов╕ Укра╖ни. Президент Укра╖ни ув╕йшов до зали п╕д супров╕д В╕нн╕пег Пол╕с Пайт Бенд. Цей музичний марш служить для в╕дзначення найважлив╕ших почестей у федеральному уряд╕ Оттави, пров╕нц╕ях, а також в ун╕верситетах для академ╕чно╖ процес╕╖. П╕сля цього чолов╕чий хор «Гусл╕» п╕д кер╕вництвом Василя Соломона виконав нац╕ональн╕ г╕мни Канади ╕ Укра╖ни. У молитв╕ його Блаженство Митрополит ╤ван Ст╕нка - Голова Укра╖нсько╖ Православно╖ церкви в Канад╕ благословив п. В╕ктора Ющенка, побажав здоров’я та усп╕х╕в укра╖нському народов╕ ╕ в ц╕лому для Укра╖ни. П╕сля цього громадськ╕сть заслухала прив╕тання в╕д президента ╕ в╕це-канцлера В╕нн╕пезького ун╕верситету, д-ра Ллойда Ексворт╕ для В╕ктора Ющенка у зв’язку з присудженням йому Почесного Ступеня Доктора права. В╕н познайомив публ╕ку з В╕ктором Ющенком, та розпов╕в про те, що п╕д час його балотування на президентське кр╕сло було зроблено смертельний замах на його життя. «Новообраний Президент зробив Укра╖ну демократичною державою», - п╕дкреслив Ллойд Ексворт╕. В╕кторов╕ Ющенку також вручили в╕д ун╕верситету ╕кону Канад╕йсько╖ Божо╖ Матер╕, автором яко╖ ╓ ╕конописець В╕ра Лазаревич-Сенчук. У сво╖й промов╕ В. Ющенко подякував ус╕м, хто брав участь у в╕с╕мдесят шост╕й конвокац╕╖ за присудження почесного ученого ступеня Доктора права. В╕н коротко розказав свою б╕ограф╕ю, сказав к╕лька сл╕в про напружену ситуац╕ю в Укра╖н╕. «Моя мета ╕ старання - спрямувати Укра╖ну до ╢С, оск╕льки Укра╖на за географ╕чним розташуванням ╓ ╓вропейською державою. Членство Укра╖ни в НАТО – це забезпечення суверен╕тету Укра╖нсько╖ держави. Кра╖ни, котр╕ вв╕йшли до с╕м’╖ ╢вросоюзу, НАТО економ╕чно прекрасно розвиваються, вони позбавлен╕ заз╕хань на ╖хню незалежн╕сть. Я видав наказ СБУ, щоб розкрили вс╕ арх╕ви колишнього комуно-кадеб╕стського режиму не т╕льки у Ки╓в╕, а й по вс╕х областях Укра╖ни. Працю╓ спец╕альна ком╕с╕я для розкриття жахливого страх╕ття Голодомору, що був геноцидом укра╖нсько╖ нац╕╖ у 1932 – 1933 роках. Винищувалось укра╖нське селянство, яке найб╕льше протистояло, коли забирали в них усе зб╕жжя, картоплю, тварин, ╕нвентар для обробки поля. Безлюдними залишалися села, на деревах не було кори та листя, ╖х в╕дривали ╕ варили. Геноцид забрав життя б╕льше 10 м╕льйон╕в представник╕в укра╖нсько╖ нац╕╖. Сьогодн╕ в╕дкрит╕ засекречен╕ арх╕ви розпов╕дають про «чорного ворона» (закритий автомоб╕ль), який забирав вноч╕ н╕ в чому невинних людей в╕д с╕м’╖, називаючи ╖х ворогами народу. Ц╕ люди, на жаль, вже н╕коли не поверталися. Так, в Укра╖н╕ в╕дома, наприклад, В╕нницька трагед╕я, а ск╕льки ще не знайдено людей, н╕хто не зна╓, адже КДБ хоронило жертв абсолютно секретно. Тепер про правду злочину можуть д╕знатись ╕сторики, науковц╕, пол╕тичн╕ орган╕зац╕╖ та ╕н. У завершальному слов╕ Ллойд Ексворт╕ зазначив, що В╕ктор Ющенко був обраний Президентом Укра╖ни в грудн╕ 2004 року ╕ з того часу в╕н сприяв перетворенню сво╓╖ нац╕╖ в мирну демократ╕ю. М╕льйони людей стежили за його шляхом до президентства та аплодували перемоз╕ демократ╕╖ над деспотизмом ╕ несправедлив╕стю. «В╕ктор Ющенко ╓ ╕нсп╕руючим пров╕дником, який палко дба╓ про людськ╕ права та, незважаючи на великий особистий ризик, мужньо боровся за вх╕д Укра╖ни у всесв╕тню родину демократ╕╖», - заявив президент ╕ в╕це-канцлер В╕нн╕пезького ун╕верситету, д-р Ллойд Ексворт╕. «В╕н ╓ живим прикладом того, як одна людина з непохитною в╕двагою ╕ почуттям обов’язку може зм╕нити св╕т». «В╕ктор Ющенко народився у сел╕ Хоруж╕вка Сумсько╖ област╕ у 1954 роц╕ в родин╕ вчител╕в», - продовжував Ллойд Ексворт╕. – «Досв╕дчений економ╕ст, в╕н об╕ймав к╕лька пров╕дних посад, з-пом╕ж яких ╕ посада голови Нац╕онального Банку Укра╖ни, в рамках яко╖ в╕д╕грав важливу роль у створенн╕ грошово╖ одиниц╕ Укра╖ни - гривн╕. У грудн╕ 1999 його призначено Прем’╓р-м╕н╕стром Укра╖ни. В╕н став в╕домим у м╕жнародних колах завдяки сер╕╖ економ╕чних реформ, що допомогли навести лад у нест╕йк╕й економ╕ц╕ Укра╖ни. П╕д час сво╓╖ президентсько╖ кампан╕╖ Ющенко стикався з р╕зними перешкодами та пережив замах на життя ╕ майже смертельне отру╓ння д╕оксином. Небезпека зм╕цнила його прихильник╕в ╕ внасл╕док цього народилася Мирна Помаранчева Революц╕я. Цитуючи Карол╕ну Кеннед╕: «Президент Кеннед╕ в╕рив, що один в╕дважний чолов╕к творить б╕льш╕сть». Достойний В╕ктор Ющенко вт╕лю╓ це переконання для нового покол╕ння. Всупереч корупц╕╖, залякуванням й небезпец╕, що загрожу╓ життю, в╕н залишився в╕рним ╕деям свободи, демократ╕╖ ╕ верховенства закону. Його мужн╕сть стала ╕нсп╕рац╕╓ю для громадян по всьому св╕ту», - завершив Ллойд Ексворт╕. П╕сля конвокац╕йно╖ програми Президент В╕ктор Ющенко в Ун╕верситет╕ мав розмову з членами та кер╕вниками укра╖нських орган╕зац╕й м╕ста В╕нн╕пег, а також з головою КУК. В╕ктор Ющенко розпов╕в про п╕дписання важливих план╕в партнерства м╕ж Канадою та Укра╖ною. Перед в╕д’╖здом делегац╕╖ з В╕нн╕пега до Торонто Президент В╕ктор Ющенко та вельмишановна пан╕ Катерина Ющенко, депутат ВРУ п. Петро Ющенко поставили три кошики з кв╕тами та запаленими св╕чками до пам’ятника Голодомору 1932-1933 рр. в Укра╖н╕, який ╓ в м. В╕нн╕пег. Президентов╕ Укра╖ни В╕кторов╕ Ющенку Конгрес Укра╖нц╕в Канади (КУК) подарував скульптуру Гетьмана в бронз╕, автором яко╖ ╓ Роман Коваль. До реч╕, пок╕йний Р. Коваль був автором того самого В╕нн╕пезького пам’ятника Голодомору. У Торонто Президент пров╕в зустр╕ч з Укра╖нською д╕аспорою, де проголосив, що цього року Укра╖на плану╓ в╕дкрити Генеральне консульство в м╕ст╕ Едмонтон╕. На б╕знес-форум╕ Канадсько-Укра╖нсько╖ торгово╖ палати у Торонто Президент Укра╖ни закликав представник╕в канадського б╕знесу см╕ливо робити ╕нвестиц╕╖ в Укра╖ну. Президент, задоволений п╕дсумками, завершив св╕й усп╕шний державний в╕зит до Канади, п╕дкреслюючи, що Канада для Укра╖ни – важливий партнер. Дорог╕ укра╖нц╕ ╕ мешканц╕ Укра╖ни! Коли прочита╓те цей правдивий м╕й допис, полож╕ть руку на серце ╕ запитайте себе, чи вс╕ укра╖нц╕ за 17 рок╕в незалежност╕ доросли, щоб мати Богом дарованого Президента достойного В╕ктора Ющенка? Маруся Боднар. В╕нн╕пег, Канада.
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
