Версiя для друку Обговорити в форумi

Усі превентивні заходи з виховання учнівської молоді, можна поділити на три типи: первинна, вторинна і третинна превенція (запобігання). Одним із заходів первинної превенції є соціально-педагогічний захист, що допомагає подолати міжособистісні конфлікти і розвиває здатність до позитивних, правомірних стосунків.
Виникненню конфлікту сприяє ситуація, коли один із суб’єктів: не встановлює контакт (дивиться похмуро, не всміхається, не звертає увагу на партнера; позбавлений почуття гумору; говорить тільки про те, що йому вигідно і цікаво; не вислуховує інших, постійно їх перебиває; маніпулює, застосовує нечесні прийоми; нападає, критикує, звинувачує; не визнає своїх помилок, ніколи не вибачається.
Можна запропонувати дітям десять правил поведінки, які не тільки попередять конфлікт, а й формуватимуть риси характеру.

1. Дай партнеру виговоритись.
2. Вимагай обґрунтування його претензій чи звинувачень.
3. Знайди потрібні слова для заспокоєння його агресії.
4. Свою негативну оцінку подавай як відображення особистих почуттів.
5. Запропонуй партнеру сформулювати бажаний результат.
6. Розглядай проблему конфлікту як задачу з підручника і знайди варіант її розв’язання.
7. Дай партнеру «зберегти своє обличчя».
8. «Збережи й своє обличчя», утримуйся в позиції «на рівних».
9. Не бійся компромісу і вибачень.
10. Домовляйся й не руйнуй мирних стосунків.

ДЕСЯТЬ ТАБУ В КОНФЛІКТНІЙ СИТУАЦІЇ
Забороняється:
1. Несправедливо оцінювати партнера.
2. Приписувати йому погані наміри.
3. Демонструвати знаки зверхності.
4. Звинувачувати й приписувати відповідальність тільки партнерові.
5. Ігнорувати його інтереси.
6. Бачити все тільки зі своєї позиції.
7. Перебільшувати свої заслуги.
8. Нервувати, кричати, нападати.
9. Зачіпати «больові точки» і уразливі місця партнера.
10. Обрушувати на партнера багато претензій.

ВЧИСЯ САМОРЕФЛЕКСІЇ:
1. Створюй більш ефективний образ свого «Я», знай про себе правду, вмій дивитися правді у вічі.
2. Реагуй на факти своєї поведінки, а не на уявлення про них.
3. Не приділяй підвищеної уваги до похвали і вихваляння.
4. Не реагуй надто емоційно на зовнішні подразники, умій відкласти свою реакцію на них.
5. Умій прощати собі й іншим.
6. Не нашаровуй почуття жалості до себе.
7. Умій направляти свою агресію на справи, а не на людей.
Основними завданнями вторинної превенції є якомога раніше виявлення негативних змін у поведінці дитини для попередження їх подальшого розвитку. Її підґрунтям є результати різнопланової діагностики. Прикладом може послужити діалог етичного заняття з підлітками «Поспішай робити добро».
Заняття починається з двох маленьких експериментів. У першому дітям пропонується протягом однієї хвилини записати на аркуші будь-які слова. Коли вони написані, педагог пропонує підкреслити ті, які стосуються моральності. Закінчивши роботу, бажаючі читають свої слова.
- Який висновок ми можемо зробити? Так, наше життя і наші думки обов’язково стикаються з моральними проблемами. Як ви думаєте, чому?
Ось та зав’язка, з якої починається діалог. Далі пропонується учням написати десять прикметників, і, діючи аналогічно, педагог веде діалог зі школярами про закономірності отриманих результатів експерименту.
- Який висновок ви можете зробити з результатів експерименту? Так, в арсеналі людської думки визначне місце посідають проблеми моралі, моральні оцінки, етика взаємин. Необхідність у своїх діях нести добро оточуючим влучно виражає народне прислів’я: «Поспішай робити добро». Чи можете ви це прислів’я застосувати до своєї поведінки? Звернімося до вашого досвіду. Виберіть найбільш властивий вам варіант поведінки у типових життєвих ситуаціях.

ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ
Неділя. По телевізору має транслюватись улюблена передача. Але мама через об’єктивну причину просить саме у цей час погуляти з маленьким братом. Який варіант відповіді ви оберете?
1. Запропоную подивитись передачу разом із братом.
2. Спочатку подивлюся передачу, потім піду погуляю з братом.
3. З’ясую, з якої причини мама не може сама погуляти, потім вирішу, як вчинити.
4. Піду погуляю з братом.
5. Придумаю братові яку-небудь цікаву гру, щоб він не захотів іти гуляти.
Прокоментуйте свій вибір.

ІІ. Класний керівник оголосив дітям, що на ялинку в цирк (або якусь іншу місцеву установу) вдалося дістати вісім квитків, і сказав: «Вас у класі 15 чоловік. Я вас усіх люблю і не можу вирішити, кому не йти. Зробіть це самі. Підніміть руку ті, хто сам вирішив не піти або запропонуйте, як зробити по-іншому».

Як ти вчиниш?
1. Запропоную тягти жереб, щоб не було шкода.
2. Запропоную розв’язати проблему голосуванням.
3. Запропоную дати ці квитки тим, хто це заслужив навчальною й активною роботою.
4. Підніму руку, що не піду.
5. Запропоную розподілити по групах, а група нехай вибере гідних.
Поясніть обраний варіант. Вибір варіантів діти роблять письмово, щоб педагог міг проаналізувати спрямованість їхнього рішення і спланувати роботу далі.

ПАМ’ЯТКА БАТЬКАМ, ПЕДАГОГАМ І ВИХОВАТЕЛЯМ ПРО ПРЕВЕНЦІЮ НАРКОМАНІЇ СЕРЕД ПІДЛІТКІВ І МОЛОДІ
Ваші зусилля повинні бути спрямовані на попередження наркоманії та раннє її виявлення серед підлітків. Ви повинні звернути особливу увагу на появу таких особливостей у поведінці підлітків:
1. Часта зміна знайомих, поява нових друзів, з якими підліток вас не хоче знайомити. Здебільшого ці друзі не хочуть заходити у квартиру і викликають підлітка на вулицю.
2. Поява відчуженості або невмотивованої неприязні, грубості, особливо щодо батьків, зміна звичок, захоплень, інтересів, намагання проводити свій час з новими приятелями, виїзд з ними за межі міста «за наркотиками».
3. Поява нової тематики малюнків у підлітків, які захоплюються малюванням (зображення шприців, голівок маку), поява аналогічних татуювань.
4. Поява грошових боргів, продаж сімейних цінностей, коштовностей, перепродаж речей для отримання власних грошей.
5. Зневажливе ставлення до навчання, нехтування своїми обов’язками, погіршення успішності, пропуски занять без поважних причин, відмова від навчання, роботи.
6. Погіршення біологічних ритмів унаслідок вживання наркотиків: різка зміна піднесеного настрою пригніченістю, дражливістю, поганого сну – тривалим глибоким сном; поганого апетиту – хорошим прийомом великої кількості рідини (здебільшого солодкої).
7. Зміна ритму активності (її зниження вранці та вдень), сонливість, млявість, підвищення активності в другій половині дня, втрата сну.
8. Поява слідів проколів шкіри по ходу підшкірних вен.
9. Зміна зовнішнього вигляду підлітка: поява незвичайного почервоніння або блідості, жирність шкіри, незвичайний блиск очей, розширення зіниць, поява жовтизни на зубній емалі чи швидке руйнування зубів, особливо передніх.
10. Відсутність кашлю при простудних захворюваннях.

Крім названих ознак, треба звернути увагу на тютюновий дим у квартирі з незвичайними домішками, запах паленої трави або синтетики, закоптілого посуду (тарілок та мисок), шприців, лікарських засобів, цілих або подрібнених рослин, бинтів, просочених розчином коричневого відтінку, засобів побутової хімії, придбаної не вами.
Третинна або цілеспрямована превенція - це сукупність заходів, спрямованих на попередження переходу відхилень у поведінці в більш важку стадію. Вона теж повинна бути індивідуальною і містити заходи з виявлення й усунення конкретних недоліків родинного, шкільного і суспільного виховання, а також цілеспрямовану роботу з тими підлітками, які мають відхилення у поведінці.

ЯК ЗАПОБІГТИ АГРЕСИВНОСТІ
1. Якщо дитина проявляє садистські нахили, жорстока до інших людей, тварин - це проблема емоційного і психічного плану. У такому випадку потрібно звертатися до дитячого психотерапевта.
2. Якщо дитина гіперактивна, потрібна консультація педіатра, який поставить діагноз і призначить лікування.
3. Якщо дитина запальна і войовнича - переконайтеся, чи не ви або ж батьки провокують таку поведінку. До такої дитини треба бути уважнішими; роз’яснювати їй наслідки її поведінки, щоб вона вчилася регулювати свої взаємини з іншими людьми.
4. Якщо дитина не може стримувати гнів, необхідно залучати її до «активного слухання», щоб вона привчалася вербально висловлювати агресію і знімати збудливість та нервовість.
5. Із домашнього кінозалу вилучити фільми і телепередачі зі сценами насильства, жорстокості.
6. Не застосовувати фізичне покарання до таких дітей.
7. Роз’єднати хулігана і жертву. Зайняти хулігана конкретною роботою, щоб його енергія використовувалась з миролюбною метою.
8. Привчати дітей до самостійного розв’язання своїх проблем так, наскільки це можливо без стороннього втручання.
9. Не дозволяйте такій дитині сидіти без діла. Спрямовуйте її енергію на щось добре.
10. Доброзичливість і теплі стосунки з такими дітьми, постійне спілкування і вміння слухати дитячі проблеми; переконання, а не фізична сила - це все допоможе запобігти агресивності.
Отже, сучасні педагогічні дослідження переконують, що превенцію треба пов’язувати з формуванням конкретного морального почуття відповідальності школяра. Адже, превентивне виховання - це організований комплекс систематичного і цілеспрямованого впливу на свідомість, почуття і волю учнів для попередження антигромадської поведінки.
Володимир СОБОЛЄВ,
начальник відділу освіти Сакської райдержадміністрації, кандидат педагогічних наук.
Людмила РУДЬ,
учитель-методист Молочненської ЗОШ І - ІІ ст.
Сакського району АРК.

ОСВІТА: ПРОБЛЕМНА СФЕРА
Двадцять - п’ятнадцять років тому ми доволі оптимістично оцінювали перспективи докорінної реорганізації системи освіти взагалі й вищої освіти безпосередньо. Більше того, рівень, якого досягла вища школа країни, убачався, як здатний полегшити перехід держави до ринкової організації економіки й демократичних інституцій, фактором, що забезпечує успішність і швидкість цього переходу. Наявна система освіти була однією з кращих у світі.
Як же трапилося, що сьогодні проблеми освіти в нашій країні виявились одними з найгостріших проблем суспільства, що рівень освіти в Україні став чинником, який хоча й не є перешкодою для ефективних перетворень у суспільстві, але все ж не дозволяє нам сподіватися на швидкий позитивний результат?
Однією з основних проблем освіти в нашій державі є проблема швидкого реагування на потреби суспільства.
Це стосується структурного реагування. Наприклад, дефіцит фахівців юристів та економістів породив збільшення ВНЗ, що випускають спеціалістів даних спеціальностей. Однак уже зараз студентів-економістів чекають проблеми з працевлаштуванням. Україна не в змозі переварити всіх менеджерів, фінансистів, маркетологів, яких щорічно випускають ВНЗ країни.
Це стосується й методичного реагування, тобто методів освіти. Наприклад, система шкільної підготовки з іноземних мов не стала набагато кращою, ніж у часи тоталітарного режиму, коли «залізна завіса» не дозволяла активно використовувати знання іноземних мов. Сьогодні потреба в знанні іноземних мов, насамперед англійської, вкрай актуальна, але українські школи продовжують випускати випускників, які у графі «знання іноземних мов» пишуть «володію із словником», що означає «не володію».
Ще одна актуальна проблема української освіти – це проблема розвитку освітнього середовища за допомогою інтернет-технологій. У школах навчають базових знань: як користуватися двома-трьома програмами, але це вже вчорашній день. Зараз кожний користувач інтернету повинен принаймні вміти самостійно зробити веб-сайт.
У той час, як у світі дистанційна e-освіта вже реальність, в Україні це ще досить нерозвинене освітнє середовище. Винна не недостатня компетенція користувачів, а це незнання нових технологій і невміння працювати з комп’ютерною технікою, а часто навіть небажання вчитися новим можливостям, які відкриваються для людей. Інша сторона цієї проблеми – слабка компетенція тих, хто вже працює з комп’ютером, це впливає на широке розповсюдження комп’ютерних вірусів і спаму, призводить до втрати даних. Малою є частка освітніх інформаційних послуг. Інформаційні ресурси, в основному, містять комерційно-розважальний характер. У локальних мережах можна знайти музику, фільми, програми. Абсолютна більшість користувачів мереж - студенти і школярі. Вони практично не знайдуть у мережі інформації, корисної для навчання.
Міністерство освіти та науки України повинно створити модель ефективного реагування всієї освітньої системи країни на нові потреби суспільства і часу. Сьогодні освіта потрібна бути прикладною. Має поглиблюватися специфіка знань учнів та студентів.
Необхідно провести ефективну реформу навчання іноземних мов у школах та ВНЗ.
Необхідне обов’язкове навчання викладачів з орієнтуванням на класифікацію нових інформаційних можливостей.
Навчання вчителів шкіл і викладачів ВНЗ новим інформаційним технологіям повинно бути орієнтовано на практичне застосування наявних доступних технологій для створення навчально-методичних засобів. Окрім цього, учителі повинні залучати учнів до створення засобів навчання, цей процес повинен замінити написання рефератів або курсових робіт.
Ініціативні групи вчителів і розробників можуть створити навчальний інформаційний простір, наповнюючи і розвиваючи освітню мережу новими навчальними модулями і методичними розробками, повчальними програмами. Роботи, зроблені для підвищення кваліфікації, не повинні залишатися тільки на папері, їхні електронні версії мають бути доступні в освітній мережі і в інтернеті.
Необхідна програма інформатизації, що визначає основні пріоритети і напрями, активна фінансова підтримка проектів у сфері навчання інформаційним технологіям і впровадженню навчальних технологій в інформаційний простір.
Віталій Хомутов.
м. Білогірськ.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #35 за 29.08.2008 > Тема "На допомогу вчителеві"