Я познайомилася з Хуубертусом Сенсеном, в╕домим ковалем з Н╕дерланд╕в, близько трьох рок╕в тому. У ту засн╕жену зиму в╕н уперше при╖хав в Укра╖ну на ╤вано-Франк╕вщину, щоб побачити й оц╕нити, що його чека╓ навесн╕. «Св╕тлиця» вже розпов╕дала сво╖м читачам про р╕зн╕ ковальськ╕ заходи, як╕ проводить Сп╕лка майстр╕в ковальського мистецтва Укра╖ни (СМКМУ). Один ╕з них – це «Свято ковал╕в» в ╤вано-Франк╕вську. На цей фестиваль ╕ отримав Хууб запрошення в╕д Серг╕я Полуботька, голови СМКМУ, та його дружини Ольги. За словами Хууба, перед тим, як ╖хати у якусь кра╖ну вперше та ще й на ковальське з╕брання, в╕н завжди робить попередн╕й в╕зит, щоб зрозум╕ти, чи варто витрачати на це св╕й час. «У св╕т╕ проходить дуже багато р╕зноман╕тних ковальських ╕мпрез, - сказав тод╕ голландський майстер, - та й свою школу я не люблю залишати надовго. Кр╕м того, в╕зити в ╕нш╕ кра╖н╕ мен╕ частково оплачу╓ держава. Тож перед тим, як остаточно прийняти р╕шення при╖здити чи н╕ на ковальське з╕брання, вважаю за доц╕льне з╕брати максимум ╕нформац╕╖ про нього». Отож зима, ╤вано-Франк╕вськ, ╕ наша перша зустр╕ч. Того разу ми говорили про те, що мова - це не перепона для сп╕лкування, що за допомогою жест╕в, очей та усм╕шки можна зрозум╕ти одне одного. Хууб тод╕ нав╕в приклад, що серед його учн╕в не лише голландц╕, а й ╕ноземц╕, як╕ не завжди на достатньому р╕вн╕ волод╕ють англ╕йською чи н╕мецькою мовами. Але творчим людям це аж н╕як не заважа╓ порозум╕тися. Коли ми прощалися, Хууб сказав, що йому дуже сподобалася наша кра╖на, ╕ в╕н неодм╕нно при╖де у травн╕ на «Свято ковал╕в». На «Свят╕» й в╕дбулася наша друга зустр╕ч ╕з ц╕╓ю творчою та невтомною людиною. На свят╕ ми говорили про р╕зн╕ ковальськ╕ та мистецьк╕ школи в Укра╖н╕ й за кордоном, про житт╓в╕ ц╕нност╕, про роботу... Упродовж свого в╕зиту Хууб встиг провести к╕лька майстер-клас╕в для студент╕в вищих та спец╕альних навчальних заклад╕в ╤вано-Франк╕вщини, посп╕лкуватися з колегами ╕ знайти нових друз╕в. П╕сля ╕вано-франк╕вського фестивалю в╕зити Хууба в Укра╖ну стали регулярними. «Мен╕ ц╕кава ваша кра╖на, ваш╕ люди ╕, безперечно, ваш╕ майстри, - якось под╕лився з╕ мною сво╖ми думками Хууб. – У вас ╓ щир╕сть ╕ доброта, а ще гостинн╕сть, неймов╕рн╕ усм╕шки ╕ надзвичайний талант у всьому, до чого ви беретеся з душею!» Тод╕ ж, в ╤вано-Франк╕вську, Хууб розпов╕в про свою школу ковальства. Вона розм╕щена у нього вдома. Там ╓ майстерня, дв╕р, в якому в╕н вчить сво╖х учн╕в малювати, ╕ будинок, де живуть в╕н ╕ деяк╕ його учн╕. «У мо╓му будинку дуже велика кухня, - розпов╕в коваль. – Я пропоную студентам готувати там традиц╕йн╕ страви сво╖х кра╖н. Уяв╕ть соб╕: один веч╕р у нас китайський, ╕нший польський, н╕мецький, африканський... Через навчання, страви, веч╕рн╕ бес╕ди ми б╕льше д╕зна╓мось один про одного, вчимося розум╕ти ╕ поважати наш╕ культури. Я дуже радий, що зм╕г орган╕зувати таку ковальську навчальну студ╕ю». Також Хууб розпов╕в ц╕кавий факт про свою школу й кра╖ну: дв╕ч╕ на тиждень його кузню в╕дв╕дують пац╕╓нти кл╕н╕ки для душевнохворих разом ╕з л╕карями. «Це така соб╕ арт-терап╕я, - пояснив майстер, - я сам ╕ так╕ житт╓рад╕сн╕ люди, як в Укра╖н╕, могли б у Н╕дерландах опинитися в так╕й кл╕н╕ц╕, бо не п╕дпадають п╕д стандарти повед╕нки, яку видумали л╕кар╕ ╕ сусп╕льство. Зна╓те, якщо ви йдете у нас десь по вулиц╕ й просто так сп╕ва╓те п╕сню, то це одразу виклика╓ у людей здивування й питання, а чи здоровий цей перехожий. Це трохи сумно. Хоча не вс╕ так реагують. Я просто в╕дпочиваю душею, коли бачу, як часто укра╖нц╕ всм╕хаються ╕ сп╕вають. Це чудово! Я теж завжди намагаюся всм╕хатися ╕ншим. Упевнений, це полегшу╓ процес сп╕лкування ╕ порозум╕ння». Поступово укра╖нська географ╕я для Хууба розширювалася: в╕н в╕дв╕дав Ки╖вщину, Донбас, Льв╕вщину. Ус╕ ц╕ роки я запрошувала його в╕дв╕дати Крим - ковальський фестиваль «Нащадки Сварога». В╕н щороку в╕дбува╓ться в Судацьк╕й фортец╕ у рамках М╕жнародного лицарського фестивалю «Генуезький шолом». Урешт╕-решт, цього року, зд╕йснивши автомоб╕льне турне з Н╕дерланд╕в через Н╕меччину, Польщу й Б╕лорусь (у В╕тебську в╕н також зав╕тав на фестиваль), Хууб нарешт╕ д╕стався Криму. Кримське ковальське з╕брання в╕др╕зня╓ться в╕д ус╕х тих, як╕ проходять на територ╕╖ Укра╖ни. Його основна мета: з╕брати ковал╕в разом з родинами на щедрому гостинному п╕вденному узбережж╕, щоб не просто покувати ╕ обм╕нятися досв╕дом, а посп╕лкуватися ╕ трохи в╕дпочити в╕д щоденних клопот╕в. Це с╕мейний фестиваль, на якому кожен може знайти те, що йому ц╕каво. Хтось може в╕дв╕дати «М╕сто майстр╕в» ╕ познайомитися ╕з середньов╕чними ремеслами – гончарним, ткацьким, ювел╕рним, хтось - просто пон╕житися на п╕вденному сонечку ╕ поплескатися у мор╕, хтось - спробувати себе у рол╕ лицаря, одягнувши повний обладунок, лучником, взявши у руки лук ╕ колчан з╕ стр╕лами, чи кулевринером, постр╕лявши з середньов╕чно╖ вогнепально╖ збро╖, а хтось, якщо встигне, може це все об’╓днати. ╢дине прохання-умова для ковал╕в, як╕ беруть участь у фестивал╕, - це привезти ╕з собою чи викувати вже на м╕сц╕ якусь р╕ч (тематика ╕ спос╕б виконання обмежуються лише фантаз╕╓ю майстра!), яку пот╕м оргком╕тет фестивалю виставля╓ на благод╕йний аукц╕он. На грош╕, виручен╕ з продажу, купуються реч╕ (канцелярськ╕ товари, наприклад), як╕ передаються вихованцям Лоз╕всько╖ спец╕ально╖ школи-╕нтернату. Саме ним уже другий р╕к посп╕ль оп╕ку╓ться Кримське в╕дд╕лення СМКМУ. Хууб прив╕з на фестиваль заготовку, з яко╖ пот╕м викував св╕чник. Його в╕н ╕ в╕ддав на аукц╕он. Ексклюзивна кована р╕ч в╕д голландського гостя ще чека╓ на свого власника. Добре, що попереду ще два фестивал╕! Також Хуубертус Сенсен пров╕в майстер-клас ╕ не т╕льки для ковал╕в, як╕ забралися з р╕зних куточк╕в Укра╖ни, а й для гостей фестивалю, географ╕я яких шириться далеко за меж╕ СНД. Найц╕кав╕ше те, що метою показу була не ст╕льки демонстрац╕я ковальського ум╕ння, ск╕льки «урок» для тих, хто знев╕рився у сво╖х власних силах. «Див╕ться на мене, - сказав ус╕м присутн╕м Хууб, - за к╕лька м╕сяц╕в мен╕ буде с╕мдесят рок╕в. Я подорожую св╕том за кермом свого авто. У мене не зовс╕м здорове серце. Кр╕м того, не так давно мен╕ прооперували праву руку, якою я кую. Зараз на н╕й у мене робочий лише м╕зинець. Бачите, я маю спец╕альний протез, а ручник (молоток) тримаю лише за допомогою нього ╕ м╕зинця. Та це все не заважа╓ мен╕ вдосконалюватися, п╕знавати нове, сп╕лкуватися з людьми – давн╕ми ╕ новими друзями. Я хочу сво╖м прикладом показати вс╕м, що проблеми у житт╕ можуть бути у кожного з нас, але не можна занепадати духом! Треба в╕рити у себе ╕ сво╖ сили, а п╕дтримку завжди можна знайти серед однодумц╕в. Я впевнений, що саме завдяки мо╖м р╕дним, друзям-ковалям та учням я вистояв, незважаючи н╕ на що. Головне – усм╕хатися!» Хууб усм╕ха╓ться майже пост╕йно, ╕ нав╕ть тод╕, коли втомлю╓ться. Пере╖зд був для нього нелегким, – незнайомий рег╕он, специф╕чний кл╕мат, яскравий незвичний формат фестивалю - але з його обличчя н╕ на мить не сходила усм╕шка. «Мен╕ подоба╓ться ваш фестиваль, - сказав мен╕ Хууб. – А головне, що в╕н мен╕ ц╕кавий. Я бачу тут ковал╕в, як╕ вм╕ють працювати. При╓мно, що серед них багато молодих майстр╕в ╕ що вони готов╕ вчитися. Таким мен╕ хочеться передавати сво╖ знання. Коли бачу ╖хн╕ оч╕, що горять, то впевнений: св╕й досв╕д ╕ вм╕ння я передаю в над╕йн╕ руки. Звичайно, ╓ як╕сь незначн╕ м╕нусики, але вс╕ вони зникають, коли бачиш ц╕ допитлив╕ оч╕... Головне - люди! У мене таке в╕дчуття, що це с╕мейний фестиваль, на якому в╕дчува╓ш себе як вдома – затишно. Ковал╕ з задоволенням при╖здять сюди з╕ сво╖ми родинами. Це чудово!» Та не т╕льки про фестиваль ╕ ковал╕в говорили ми з Хуубом. Якось йому потр╕бно було на к╕лька хвилин зайти в ╕нтернет-кафе, щоб вир╕шити питання стосовно наступного ковальського фестивалю в Н╕меччин╕. Його Хууб плану╓ в╕дв╕дати восени. Там же разом ╕з санкт-петербурзьким майстром Юр╕╓м Сарк╕сяном, викладачем славнозв╕сно╖ «Мухи», голландський коваль даватиме лекц╕ю на тему «Дамаська сталь». Поки ми йшли до кафе, я под╕лилася з Хуубом сво╖ми спостереженнями: в Укра╖н╕ не дуже багато с╕мдесятил╕тн╕х людей, як╕ в╕льно користуються не те, щоб ╕нтернетом, а й моб╕льним зв’язком. ╤нколи це залежить нав╕ть не в╕д звички, а в╕д неспроможност╕ придбати соб╕ елементарну техн╕ку, не кажучи вже про комп’ютер. На що коваль мен╕ в╕дпов╕в: «У Н╕дерландах теж абсолютно не вс╕ л╕тн╕ люди можуть ╕ вм╕ють користуватися моб╕льним зв’язком та ╕нтернетом. Деяк╕ живуть дуже б╕дно, а тому ╖хн╕ думки зайнят╕ зовс╕м ╕ншим. ╤ це сумно... Мен╕ хочеться, щоб таких людей було якомога менше. Мабуть, саме тому я пост╕йно намагаюся сво╖м прикладом показати, що треба д╕яти!» Ще ми говорили про м╕сце ж╕нки та чолов╕ка у сучасному св╕т╕. Незважаючи на р╕зницю у в╕ц╕, наш╕ думки дуже схож╕. «Бачиш, - сказав мен╕ майстер, - на такому фестивал╕ середньов╕чно╖ тематики дуже ч╕тко просл╕дкову╓ться, яку саме н╕шу повинна займати ж╕нка, а яку чолов╕к у сусп╕льств╕. Тут усе ста╓ на сво╖ м╕сця: чолов╕к – во╖н, ж╕нка – берегиня с╕мейного затишку. Безперечно, що зараз в╕дбуваються певн╕ зм╕ни: ж╕нки й чолов╕ки прагнуть бути р╕вними у сво╖х правах. Це добре. Але я вважаю, що повинно бути вза╓морозум╕ння ╕ п╕дтримка, на основ╕ яких можна створювати так╕ умови сп╕льного життя, при яких ж╕нка не забувала б про сво╓ ╕стинне призначення, а чолов╕к про сво╓!» На жаль, друга ковальська ╕мпреза «Нащадки Сварога» у рамках лицарського фестивалю-марафону «Генуезький шолом-2008» зак╕нчилася. Хууб по╖хав додому. Коли ми прощалися, в╕н сказав: «Я обов’язково при╖ду ще раз. У мене ╓ знання, як╕ я хочу передати кримським ковалям, ╕ самому ╓ чого навчитися у них». Отож зак╕нчення одного фестивалю автоматично ста╓ початком наступного... ╤ намагайтеся не забувати поради голландського коваля: «Усм╕хайтеся!» Можливо, за допомогою наших ╕з вами усм╕шок св╕т стане св╕тл╕шим. Катерина КРИВОРУЧЕНКО. Фото автора.
ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
