Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3539)
З потоку життя (6783)
Душі криниця (3655)
Українці мої... (1497)
Резонанс (1564)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1746)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПАМ'ЯТЬ ПРО ХУДОЖНИКА ВШАНУВАЛИ МЕМОР╤АЛЬНОЮ ДОШКОЮ
22 травня заслуженому художнику Укра╖ни, куратору всеукра╖нських ╕ м╕жнародних пленер╕в...


В╤ТАННЯ З ЕКСКУРСОМ В МИНУЛЕ
Сьогодн╕, у день Весняного Миколи, святку╓ св╕й 66-й день народження (по-сво╓му - кругла дата!)...


«╤ВАНОЧКУ! ТИ ЧУ╢Ш, ДОБРООКИЙ?»
Тенд╕тна душа поета ╕ зал╕зна, мов криця, сила духу… Це все про незламного ╕ н╕жного ╤вана...


НИН╤ ЙОМУ ВИПОВНИЛОСЯ Б 80…
╤м’я талановитого проза╖ка Валер╕я Тарасова знайоме шанувальникам художнього слова не лише...


ВЧИВ Д╤ТЕЙ ЛЮБОВ╤ ДО УКРА╥НИ…
Серед яскравих ╕мен, якими ма╓мо пишатися, згадаймо Юр╕я Шкрумеляка - в╕домого дитячого...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 15.08.2008 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#33 за 15.08.2008
ТУТ В╤Н ЗНАЙШОВ СВОЮ ДРУГУ БАТЬК╤ВЩИНУ

ПОСТАТ╤

В╕домий укра╖нський учений-симиренкознавець, за ╕н╕ц╕ативою якого ще на початку 2002 року були прийнят╕ урядов╕ постанови та розпорядження щодо вшанування пам’ят╕ всесв╕тньо в╕домого ученого-сад╕вника та помолога Л. П. Симиренка, звернувся з листом до кер╕вництва Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В. ╤. Вернадського та П╕вденного наукового центру НАН Укра╖ни з пропозиц╕╓ю в╕дкриття мемор╕ально╖ дошки всесв╕тньо в╕домому укра╖нському вченому сад╕внику та помологу Л. П. Симиренку на будинку М. С. Воронцова (нин╕ П╕вденний науковий центр НАН Укра╖ни у Ботан╕чному саду Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В. ╤. Вернадського «Салгирка»).
Враховуючи важлив╕сть порушеного питання для в╕тчизняно╖ науки та культури, публ╕ку╓мо листа науковця з незначними скороченнями.

* * *

Ректору Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В. ╤. Вернадського члену-кореспонденту НАН Укра╖ни Багрову М. В.,
Директору П╕вденного наукового центру НАН Укра╖ни кандидату ф╕зико-математичних наук Башт╕ О. Ф.

Вельмишановн╕ Миколо Васильовичу та Олександре ╤вановичу!
Враховуючи величезний внесок всесв╕тньо в╕домого укра╖нського вченого Левка Платоновича Симиренка у розвиток св╕тово╖ та в╕тчизняно╖ сад╕вничо╖ науки, Верховна Рада Укра╖ни прийняла Постанову «Про вшанування пам’ят╕ великих укра╖нських учених-сад╕вник╕в Л. П. Симиренка та В. Л. Симиренка» № 3067-╤╤╤ в╕д 7 лютого 2002 року. На ╖╖ виконання Каб╕нет М╕н╕стр╕в Укра╖ни видав в╕дпов╕дне Розпорядження № 281-р в╕д 1 червня 2002 року.
Серед низки заход╕в, визначених Урядом на виконання ц╕╓╖ Постанови, одним ╕з пункт╕в урядового плану передбачалося: «Розглянути питання про в╕дкриття мемор╕альних дощок на честь Л. П. Симиренка та В. Л. Симиренка в м╕сцях ╖хнього навчання ╕ творчо╖ д╕яльност╕. В╕дпов╕дальними виконавцями зазначеного заходу були визначен╕ Черкаська ╕ Ки╖вська облдержадм╕н╕страц╕╖ та Рада м╕н╕стр╕в Автономно╖ Республ╕ки Крим. На виконання Постанови Верховно╖ Ради Укра╖ни та Розпорядження Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни Верховна Рада та Рада м╕н╕стр╕в АРК прийняли постанови про вшанування пам’ят╕ Л. П. Симиренка на територ╕╖ Криму.
В╕домо, що вивченню кримського промислового сад╕вництва видатний учений присвятив майже тридцять рок╕в подвижницького життя сво╓╖ титан╕чно╖ д╕яльност╕ на нив╕ в╕тчизняного сад╕вництва. Зд╕йснюючи сво╖ численн╕ й довготривал╕ експедиц╕╖ по садах П╕вденнобережжя та Передг╕р’я Криму, досл╕дник щороку у р╕зн╕ пори року по к╕лька м╕сяц╕в жив ╕ працював на п╕востров╕.
У 1888 роц╕ Л. П. Симиренко як авторитетний вчений очолював експертну раду пров╕дного в╕дд╕лу сад╕вництва на Тавр╕йськ╕й губернськ╕й с╕льськогосподарськ╕й виставц╕ у м. С╕мферопол╕. Перебуваючи на л╕куванн╕ в Ялт╕ з осен╕ 1888 року, вчений почав ознайомлюватися ╕ збирати матер╕ал ╕з сад╕вництва кримського П╕вденнобережжя.
В╕домий цикл фундаментальних наукових статей Л. П. Симиренка, видрукуваних у 1889 роц╕ в пров╕дному в╕тчизняному науковому часопис╕ «Вестник садоводства, плодоводства и огородничества» (№ 1, 2, 4, 9). Досл╕дницький матер╕ал учений об’╓днав п╕д ╓диною назвою: «Из осенних экскурсий по югу: ╤. Ореанда; ╤╤. Алупка и Гурзуф; Партенит, по Бессарабии».
Участь Л. П. Симиренка на посад╕ наукового експерта пров╕дного в╕дд╕лу сад╕вництва С╕мферопольсько╖ губернсько╖ с╕льськогосподарсько╖ та промислово╖ виставки восени 1888 року дозволила йому поб╕жно ознайомитися ╕з сад╕вництвом ╕нших рег╕он╕в Криму. Ц╕лком законом╕рно, що увагу приск╕пливого досл╕дника привернули перш за все промислов╕ сади у м╕ст╕ С╕мферопол╕ та розташован╕ у долин╕ найб╕льшо╖ р. Салгиру. У С╕мферопол╕ Л. П. Симиренко, працюючи експертом губернсько╖ виставки, мав змогу добре ознайомитися з садами м╕сцевих садовласник╕в Щербини, Таюрського, Дзюб╕на, Бухштаба, Бетл╕лга, Христофорова, Пастака та ╕нших. Тод╕ ж в╕дбулося знайомство вченого ╕з садами прим╕ського ма╓тку Воронцових «Салгирка».
Зв’язки ученого з «Салгиркою» стають значно т╕сн╕шими, коли садибу перетворили у державний ма╓ток ╕ створили на н╕й сад╕вничу школу. Необх╕дн╕сть створення такого закладу у Криму Левко Платонович доводив упродовж к╕лькох рок╕в, пост╕йно зустр╕чаючись з м╕сцевими садовласниками та керманичами Тавр╕йсько╖ земельно╖ управи, м╕ською думою та кер╕вництвом С╕мферопольського в╕дд╕лу Рос╕йського товариства сад╕вництва. Таку школу далекоглядний учений ще на початку 90-х рок╕в Х╤Х стол╕ття створив у садиб╕ Платон╕в Хут╕р поблизу Городища на Черкащин╕ у сво╓му Помолог╕чному розсаднику.
Св╕дченням т╕сних творчих зв’язк╕в Л. П. Симиренка ╕з сад╕вниками «Салгирки» ╓ знаходження ним у м╕сцев╕й колекц╕╖ яг╕дник╕в двох ун╕кальних сорт╕в малини: Салгирка жовта ╕ Салгирка червона. ╥х учений долучив до св╕тово╖ колекц╕╖, з╕брано╖ у сво╓му Помолог╕чному розсаднику. Зазначен╕ сорти присутн╕ у перш╕й фундаментальн╕й помолог╕чн╕й прац╕ Л. П. Симиренка у Генеральному каталоз╕ Помолог╕чного розсадника (Иллюстративное описание маточных коллекций Питомника. Киев, 1901).
Упродовж 1888 - 1910 рок╕в Л. П. Симиренко пров╕в детальне експедиц╕йне обстеження ╕ вивчення вс╕х промислових насаджень, як╕ зосереджувалися, головним чином, в долинах р╕чок Салгиру, Альми, Кач╕, Бельбеку, Чорно╖, Карасу, Булганаку. Результатом багатор╕чного вивчення вченим кримського сад╕вництва стали не лише численн╕ статт╕, опубл╕кован╕ в пров╕дних сад╕вничих часописах Рос╕╖ та св╕ту, але й кап╕тальн╕ монограф╕чн╕ прац╕. Серед них найб╕льш в╕домими ╓ «Опыт исследования крымского промышленного плодоводства и плодоторговли», 1891; «Материалы к вопросу о крымском промышленном плодоводстве», 1892. Всесв╕тн╓ визнання вченому принесла фундаментальна наукова праця «Крымское промышленное плодоводство», рукопис яко╖ обсягом понад 2000 аркуш╕в машинопису отримав Велику Золоту медаль та спец╕альн╕ призи ╕мператорського двору на Всерос╕йськ╕й юв╕лейн╕й виставц╕ сад╕вництва у 1908 роц╕ в Петербурз╕. Враховуючи надзвичайну ц╕нн╕сть рукопису для розвитку в╕тчизняного сад╕вництва, кримськ╕ сад╕вники та С╕мферопольський в╕дд╕л Рос╕йського ╕мператорського товариства сад╕вництва ╕н╕ц╕ювали видання фундаментально╖ науково╖ прац╕ укра╖нського ученого на громадськ╕ кошти. (При С╕мферопольськ╕й ф╕л╕╖ цього Товариства було створено видавничий ком╕тет прац╕ Л. П. Симиренка. Упродовж к╕лькох рок╕в ком╕тет д╕яв у прим╕щенн╕ Тавр╕йсько╖ губернсько╖ земсько╖ управи (нин╕ прим╕щення Колег╕╖ адвокат╕в, вул. Карла Маркса, 17). До видавничого ком╕тету вв╕йшли в╕дом╕ й авторитетн╕ громадськ╕ д╕яч╕ та сад╕вники С. С. Крим (голова), В. А. ╤ванов, В. С. Налбандов, О. М. Головк╕нський, ╤. А. Сел╕мов, В. В. Таюрський (секретар). Ком╕тет оп╕кувався збором кошт╕в та п╕дготовкою прац╕ до видання. Праця була задумана автором як величне трьохтомне видання ╕ мала поширюватися серед в╕тчизняних сад╕вник╕в. Автор мав на мет╕ поширити працю ╕ за кордоном та над╕слати ╖╖ у пров╕дн╕ б╕бл╕отеки св╕ту.
На жаль, за життя вченого в 1919 роц╕ у Москв╕ вийшов лише перший том «Кримського промислового плод╕вництва». Два ╕нш╕ загубилися ╕, мабуть, загинули в горнил╕ Першо╖ ╕мпер╕ал╕стично╖ та громадянсько╖ во╓н. Тож сьогодн╕ в╕тчизняне сад╕вництво ма╓ лише третину велично╖ науково╖ прац╕ видатного вченого. Але нав╕ть у цьому, далеко не повному обсяз╕, зазначена праця славетного укра╖нського ученого впродовж ста рок╕в, г╕дно презенту╓ в╕тчизняну сад╕вничу науку на св╕тов╕й арен╕.
Невдовз╕ п╕сля виходу у св╕т 1-го тому «Кримського промислового плод╕вництва» перемовини про його видання стали вести видавц╕ пров╕дних сад╕вничих кра╖н св╕ту: н╕мц╕, ╕тал╕йц╕ та французи. Але ╕мпер╕ал╕стична в╕йна, яка п╕сля 1914 року охопила всю ╢вропу, стала на завад╕ цих план╕в.
Ще до виходу найб╕льш в╕домих наукових праць Л. П. Симиренка, якими ╓ «Генеральний каталог Помолог╕чного розсадника» (1901) та 1-й том «Кримського промислового плод╕вництва» науковий св╕т нар╕к укра╖нського вченого званням «король рос╕йського сад╕вництва». П╕сля численних наукових публ╕кац╕й та тр╕умфальних усп╕х╕в на Всерос╕йських та м╕жнародних виставках сад╕вництва найавторитетн╕ша у св╕т╕ наукова сад╕внича орган╕зац╕я, якою було французьке помолог╕чне товариство, вшанувало Л. П. Симиренка Золотою почесною медаллю, на як╕й були викарбуван╕ слова: «Русскому из числа оказавших наиболее услуг Плодоводству в России». Видатному укра╖нському ученому-сад╕внику вручили цю високу нагороду на велелюдному зас╕данн╕ Правл╕ння товариства сад╕вництва, яке проходило в Петербурз╕ у 1894 роц╕ п╕д головуванням великого князя Миколи Михайловича Романова. П╕сля Л. П. Симиренка такою високою нагородою не було вшановано жодного в╕тчизняного вченого-сад╕вника.
Висока оц╕нка науково╖ прац╕ видатного укра╖нського ученого Л. П. Симиренка св╕товою науковою громадськ╕стю та в╕тчизняними сад╕вниками прискорила урядове р╕шення про в╕дкриття у Криму на баз╕ державного ма╓тку «Салгирка» першо╖ в Рос╕йськ╕й ╕мпер╕╖ сад╕вничо╖ науково╖ установи - Салгирсько╖ (нин╕ Кримсько╖) досл╕дно╖ станц╕╖ сад╕вництва. Питання щодо необх╕дност╕ орган╕зац╕╖ тако╖ установи Л. П. Симиренко порушував у сво╖х наукових працях ще наприк╕нц╕ 80-х рок╕в Х╤Х стол╕ття. Проект ╕мператорського указу, п╕дготовлений в╕дд╕лом сад╕вництва Департаменту землеробства М╕н╕стерства державного майна, десятил╕ттями перебував «п╕д сукном» у царськ╕й канцеляр╕╖. Зустр╕ч царя Миколи ╤╤ з громадськ╕стю, земськими д╕ячами та сад╕вниками Криму наприк╕нц╕ кв╕тня 1912 року у С╕мферопольському будинку губернатора (нин╕ прим╕щення Кримського ╕нституту п╕слядипломно╖ осв╕ти, вул. Лен╕на, 15) прискорила п╕дписання необх╕дного указу. На ц╕й зустр╕ч╕ тавр╕йськ╕ земц╕ та сад╕вники подарували ╕мператору не лише розк╕шний кошик садовини, а й величну наукову працю Л. П. Симиренка, перший том щойно видрукуваного «Кримського промислового плод╕вництва».
П╕сля знайомства з книгою славетного укра╖нського вченого-сад╕вника, величезного досл╕дника кримського сад╕вництва Л. П. Симиренка, ╕мператор негайно п╕дписав указ про орган╕зац╕ю у м. С╕мферопол╕ Салгирсько╖ помолого-сад╕вничо╖ станц╕╖. Директором ╖╖ призначили наукового товариша Л. П. Симиренка тавр╕йського губернського ентомолога С. О. Мокржецького. П╕сля 1917 року в╕н ви╖хав до Польщ╕, де став в╕домим ученим-ентомологом. Салгирську помолого-сад╕вничу станц╕ю та свого наукового колегу ╕ доброго приятеля Сиг╕змунда Мокржецького Л. П. Симиренко неодноразово в╕дв╕дував.
Як засв╕дчу╓ вчений, у процес╕ п╕дготовки «Кримського промислового плод╕вництва» в╕н неодноразово звертався з проханнями та дорученнями до багатьох кримських сад╕вник╕в, земських д╕яч╕в та науковц╕в. У працях Л. П. Симиренка присутн╕ також посилання на в╕домост╕, отриман╕ безпосередньо в╕д С. О. Мокржецького або на його досл╕дження з ентомолог╕╖ та захисту рослин. На жаль, пограбування та знищення багатющого арх╕ву Л. П. Симиренка у часи б╕льшовицького вандал╕зму, не дозволяють нам сьогодн╕ долучити у якост╕ документальних св╕дчень його еп╕столяр╕ю.
Не без участ╕ видатного укра╖нського ученого-сад╕вника була укладена ╕ наукова програма д╕яльност╕ Салгирсько╖ помолого-сад╕вничо╖ станц╕╖. ╥╖ науков╕ засади Л. П. Симиренко визначив ╕ сформулював ще в 1888 роц╕ у цикл╕ наукових праць «Наш╕ сад╕внич╕ потреби дня», надрукованих у тижневику «Русское садоводство» та в окрем╕й брошурц╕ «К вопросу о промышленном плодоводстве. Проект нормальной коллекции яблок и груш для промышленных садов», Москва, 1888, с. 52.
У радянськ╕ часи Кримська досл╕дна станц╕я сад╕вництва в 30-т╕ роки перебазувалася з «Салгирки» до с. Топол╕вки К╕ровського району, а з 1956 року в селище Гвард╕йське С╕мферопольського району. Упродовж 20 - 30-х рок╕в минулого стол╕ття науково-методичне кер╕вництво Кримською станц╕╓ю сад╕вництва зд╕йснювала Мл╕╖вська досл╕дна станц╕я сад╕вництва, орган╕зована в 1920 роц╕ на баз╕ Помолог╕чного розсадника
Л. П. Симиренка. Директор ц╕╓╖ досл╕дно╖ установи, син видатного ученого, професор Володимир Симиренко, використовуючи напрацювання батька опрацював програму науково╖ д╕яльност╕ Кримсько╖ досл╕дно╖ станц╕╖ сад╕вництва. За ц╕╓ю, дещо доповненою ╕ модиф╕кованою програмою, вона д╕╓ й донин╕.
Отже, нав╕ть на п╕дстав╕ ╕снуючих документ╕в можна стверджувати, що Л. П. Симиренко не лише одноразово в╕дв╕дував казенний ма╓ток «Салгирку» ╕ бував у будинку Воронцових, але й причетний до орган╕зац╕╖ та д╕яльност╕ Салгирсько╖ помолого-сад╕вничо╖ станц╕╖. Саме цього року наукова громадськ╕сть Укра╖ни та св╕ту ма╓ вшановувати 95-л╕ття в╕д дня ╖╖ орган╕зац╕╖. А тому напередодн╕ 100-л╕тнього юв╕лею ц╕╓╖ славетно╖ установи - патр╕арха в╕тчизняного сад╕вництва на територ╕╖ нин╕шнього Ботан╕чного саду Вашого ун╕верситету та на прим╕щенн╕ П╕вденного наукового центру НАН Укра╖ни (будинок М. С. Воронцова) вкрай необх╕дно встановити мемор╕альн╕ дошки, як╕ б засв╕дчували про перебування в «Салгирц╕» всесв╕тньо в╕домого укра╖нського ученого-сад╕вника Л. П. Симиренка та м╕сцезнаходження в н╕й славетно╖ Салгирсько╖ (нин╕ Кримсько╖) досл╕дно╖ станц╕╖ сад╕вництва. ╢ також необх╕дн╕сть вшанування на будинку М. С. Воронцова ╕мен першого директора ц╕╓╖ установи професора С. О. Мокржецького та академ╕ка В. В. Пашкевича, який зав╕дував в╕дд╕лом помолог╕╖.
Досить символ╕чно, що 95-л╕ття славетно╖ Кримсько╖ станц╕╖ сад╕вництва та вшанування пам’ят╕ видатних ╖╖ орган╕затор╕в Л. П. Симиренка, С. О. Мокржецького та В. В. Пашкевича у час╕ сп╕впада╓ з 90-л╕ттям Укра╖нсько╖ академ╕╖ наук, засновано╖ академ╕ком В. ╤. Вернадським.
Секц╕ю природничо-б╕олог╕чних наук у н╕й очолював в╕домий учений-зоолог та сад╕вник Микола Феофанович Кащенко. В╕н продовжив розпочату Л. П. Симиренком широкомасштабну працю з╕ створення у Сиб╕ру промислового сад╕вництва ╕ його нар╕вн╕ з
Л. П. Симиренком та В. М. Крутовським можна вважати основоположником сиб╕рського наукового сад╕вництва.
Пере╖хавши в 1912 роц╕ до Ки╓ва, Микола Феофанович створю╓ акл╕матизац╕йний сад, по╓дну╓ наукову працю в галуз╕ зоолог╕╖ та сад╕вництва з викладацькою роботою у Пол╕техн╕чному ╕нститут╕. В╕н т╕сно сп╕впрацю╓ з Помолог╕чним розсадником Л. П. Симиренка. Його лекц╕╖ з зоолог╕╖ та сад╕вництва слухав син Левка Платоновича, Володимир, студент агроном╕чного факультету Ки╖всько╖ пол╕техн╕ки. В арх╕в╕ Нац╕онального Ботан╕чного саду НАН Укра╖ни, який носить ╕м’я академ╕ка Гришка, збереглися матер╕али, як╕ св╕дчать не лише про творч╕ зв’язки двох видатних учених, але й ╖хн╕ досить близьк╕ приязн╕ товариськ╕ стосунки.
Безперечно, коли б не злочинне вбивство Л. П. Симиренка чек╕стами на початку 1920 року, то в╕н мав би бути обраним академ╕ком Укра╖нсько╖ академ╕╖ наук, адже на той час величний науковий доробок укра╖нського ученого на нив╕ сад╕вництва був високо поц╕нований св╕товою науковою громадськ╕стю. До того ж, Л. П. Симиренко мав сол╕дну ун╕верситетську осв╕ту ╕, зак╕нчивши Новорос╕йський ун╕верситет, був вшанований науковим ступенем кандидата природничих наук.
Великий внесок видатного укра╖нського ученого у розвиток кримського промислового сад╕вництва та його т╕сн╕ зв’язки з садибою «Салгирка» та Салгирською помолого-сад╕вничою станц╕╓ю ╓ вагомими п╕дставами для вшанування його ╕мен╕ на тепер╕шньому будинку П╕вденного наукового центру НАН Укра╖ни та у Ботан╕чному саду Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету.
Говорячи про г╕дне вшанування пам’ят╕ Л. П. Симиренка на кримськ╕й земл╕, нам ус╕м варто пам’ятати його тепл╕, син╕вськ╕ слова про цей край: «Чим б╕льше я знайомився з кра╓м, тим глибше до нього прихилявся, так що тепер в╕н мен╕ дорогий ╕ любий, як ╕ природному кримчаку. Там, у Криму, я не в╕дчуваю себе н╕ чужинцем, н╕ сторонн╕м, я приймаю близько до серця його ╕нтереси, ╕ тут я н╕би знайшов свою другу Батьк╕вщину».
Будемо спод╕ватися, що ╕ мешканц╕ п╕вострова перш за все кримськ╕ високопосадовц╕ врешт╕-решт вшанують видатного укра╖нського ученого та визначну особист╕сть на наш╕й земл╕. ╤ перше слово у ц╕й важлив╕й державницьк╕й справ╕ ма╓ сказати славетний Тавр╕йський ун╕верситет ╕мен╕ В. ╤. Вернадського, якому, мабуть, не випадково надано високий статус Нац╕онального. Переконаний, що вшанування всесв╕тньо в╕домого вченого-сад╕вника в ст╕нах Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету та на територ╕╖ Ботан╕чного саду «Салгирка» збагатить ╕стор╕ю цих установ ╕ сприятиме патр╕отичному вихованню студентсько╖ молод╕.
Петро ВОЛЬВАЧ,
академ╕к УЕАН, голова Кримсько╖ ф╕л╕╖ НТШ ╕мен╕ Тараса Шевченка.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 15.08.2008 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6221

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков