Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4233)
З потоку життя (7276)
Душі криниця (3915)
Українці мої... (1558)
Резонанс (1793)
Урок української (1001)
"Білі плями" історії (1805)
Крим - наш дім (537)
"Будьмо!" (262)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (106)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (109)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РУВ: ХРОН╤КИ СПРОТИВУ
Попри ви╖зд з Ки╓ва значно╖ к╕лькост╕ мешканц╕в напередодн╕ та пом╕тно спорожн╕л╕ вулиц╕ та...


В╤ТАЛ╤Й ЛАЗОРК╤Н: ДЕЯК╤ СТОР╤НКИ З ╤СТОР╤╥ ТВОРЕННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРА╥НИ
Продовження. Поч. у числ╕ 52 за 2021 р


В╤ТАЛ╤Й ЛАЗОРК╤Н: ДЕЯК╤ СТОР╤НКИ З ╤СТОР╤╥ ТВОРЕННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРА╥НИ
Продовження. Поч. у № 52 за 2021 р.


ВИПУСКНИК ОДЕСЬКОГО П╤ХОТНОГО, ЩО ПЕРЕМ╤Г ЧАС, АЛЕ ЗАГИНУВ МОЛОДИМ
Саме в Одес╕ в╕н вперше побачив л╕так ╕ захот╕в л╕тати. Сво╖м Костянтина називають у Ки╓в╕ та...


В╤ТАЛ╤Й ЛАЗОРК╤Н: ДЕЯК╤ СТОР╤НКИ З ╤СТОР╤╥ ТВОРЕННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРА╥НИ
Продовження. Поч. у №52 за 2021 р.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 15.08.2008 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#33 за 15.08.2008
А ЛЮДОЖЕРИ ЩЕ ЖИВ╤


 Народився Борис Трохимович Гнатюк в с. Кур’янц╕ Погребищенського району В╕нницько╖ област╕ у жахливому 1937 роц╕. Але не таким уже в╕н був ╕ жахливим для д╕ток, як╕, власне, не стали св╕дками Голодомору ╕ знають про нього лише з розпов╕дей старших. До того ж, Бог боронив, татко Бориса працював на сел╕ агрономом, ╕ це дозволило не т╕льки виростити с╕мох д╕тей, але й самому прожити довге життя. Та надивився Трохим на таке, що г╕рше б ╕ у кошмар╕ не привид╕лося. В╕н неодм╕нно мусив брати участь в оц╕нц╕ т╕╓╖ шкоди, яко╖ зазнавала державна скарбниця через жменьку колоск╕в, що намагалася приховати за ком╕ром чиясь мати. Спостер╕гав покарання.
 Сам Трохим одержував пайок ╕ його дружина Олена щодня варила баланду. Пригощала нею сус╕д╕в чи тих, хто просив. Але бувало, що, покуштувавши гарячого, зголодн╕л╕ люди одразу ж помирали. Врожай у 1932 – 1933 роц╕ був непоганий, але це – на колгоспних полях, а у людей, в яких в╕дбирали все до останньо╖ зернинки та картоплинки, городи пустували – саджати ╕ збирати було н╕чого.
 А «виконавц╕» (так назива╓ Борис Трохимович радянських пос╕пак) проводили все нов╕ ╕ нов╕ рейди, нав╕ть чугунка витягали з печ╕, де булькала остання картоплина, прихоплювали пристойний одяг, ходили з п╕столетами, а принаг╕дно ╕ використовували ╖х.
 Була в них ще й така робота: щодня п╕драховувати к╕льк╕сть пухлих та тих, кому вже залишалися л╕чен╕ години. По цих людей п╕сля ╖хньо╖ смерт╕ при╖здили конякою та скидали ╖х в яму, розд╕ляючи по к╕лька з невеличкими прошарками земл╕. ╤нод╕ на воза потрапляли й т╕, хто ще подавав ознаки життя. Тод╕шн╕й директор школи в╕в св╕й арх╕в, зг╕дно з яким в с. Кур’янц╕ загинуло 209 ос╕б. Загинув голодною смертю ╕ д╕дусь Бориса по материнськ╕й л╕н╕╖ Панченко З╕нов╕й, якого визнали середняком ╕ в╕д╕брали вс╕ засоби для ╕снування.
 Про голодомор Борис Трохимович розпов╕да╓ здеб╕льшого з╕ сл╕в матер╕ та земляк╕в. Сам нещодавно повернувся з р╕дного села, де сп╕лкувався з╕ старшим сво╖м товаришем, авторитетною в сел╕ людиною ╤ваном Семеновичем Яровенком. Нав╕ть прив╕з коротеньку записку за його власним п╕дписом: «У 1933 роц╕ мен╕ було 8 рок╕в. Пам’ятаю, як люди помирали в╕д голоду. Пухли. Вмирали прямо на вулицях. Ховали ╖х без гроб╕в, кидали в ями».
 А матуся Бориса Трохимовича пригадувала: «╥ли траву, нас╕ння, листя липи, дикий щавель, все, що можна було знайти в л╕с╕ б╕льш-менш ╖ст╕вного. Але частенько ╕ помирали в╕д недоварених чи не╖ст╕вних гриб╕в. Полювали на ховрах╕в, ловили жаб, мишей, не лишилося жодно╖ пташки. Можна було побачити, як ховають людину з в╕др╕заними м’якими м╕сцями».
 Але це окрема ╕стор╕я. Згодом розпочалося полювання на людожер╕в. Цих людей, як╕ виглядали досить м╕цними, забирали в Погребище ╕ в л╕карн╕ робили ╖м смертельн╕ уколи. Так радянська влада турбувалася про св╕й генофонд. У ком╕с╕ях, що вир╕шували дол╕ людожер╕в, брав участь ╕ батько Бориса Трохимовича. Тож св╕дчення сина мають вагу.
 Таким чином, зробивши з людини нелюда, зруйнувавши ╖╖ псих╕ку, «праведники» ще й карали ╖╖ смертною карою за цей гр╕х, практично несум╕сний з подальшим життям людини.
 Нещодавно з телееф╕ру д╕зналися, що група санкт-петербурзьких комун╕ст╕в звернулася до церкви, аби канон╕зувати Стал╕на. Думаю, лише нащадки отих дивом виживших людожер╕в могли б висунути таку ╕дею.
 Тамара СОЛОВЕЙ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 15.08.2008 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6219

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков