Д╕яльн╕сть журнал╕ст╕в, а значить, ╕ право читач╕в на оперативну та неупереджену ╕нформац╕ю, намагаються сьогодн╕ обмежити чиновники, як╕, за пов╕домленням газети «Главный проспект» (№17, 30 липня – 5 серпня), мають на мет╕ ускладнити доступ прац╕вник╕в ЗМ╤ до джерел оф╕ц╕йно╖ ╕нформац╕╖ та фактично наполягають на запровадженн╕ цензури. Так, для того, щоб звернутися до С╕мферопольського м╕ськвиконкому, кореспондентам тепер доведеться сп╕лкуватися з прес-службою, а п╕сля цього ще й узгоджувати текст публ╕кац╕╖ у зв’язку з «необходимостью «фильтровать» информацию». Та деяким виданням так далеко ходити не доводиться. Газета «Эхо», № 30 в╕д 31 липня 2008 року подала матер╕ал п╕д промовистою назвою «Юрий Шевчук: Ющенко пытается духовно разделить Россию и Украину». Упевнена, що у л╕дера гурту«ДДТ» ╓ безл╕ч р╕зних за в╕ком та ╕нтересами фанат╕в, як╕ захоплюються його п╕снями. Та незрозум╕лим залиша╓ться той факт, чому нам нав’язують його думку, адже в╕н лише один ╕з тисяч╕ так само популярних представник╕в шоу-б╕знесу, а не дипломований знавець рел╕г╕йних в╕дносин, ╕ нав╕ть не пол╕толог (бо питання церкви, як не крути, поки що мають ╕ пол╕тичне звучання). Чому газети так завзято цитують слова про його особисте ставлення (мовою юриспруденц╕╖ – оц╕ночн╕ судження), вдаючи, н╕би це ╕стина в останн╕й ╕нстанц╕╖? «То, что делает Ющенко, - розпов╕да╓ сп╕вак, - мне не нравится: он пытается лишить наши народы последнего, что нас сближает – общей духовности». Практика використання в╕домих широкому загалу авторитетних сп╕вак╕в, спортсмен╕в, д╕яч╕в культури та мистецтв для ╖хньо╖ появи на пол╕тичн╕й арен╕ (до реч╕, у будь-якому образ╕: губернатора штату, претендента на кр╕сло м╕ського голови чи народного депутата) розповсюджена в усьому св╕т╕. Якщо особа ма╓ велику арм╕ю прихильник╕в у профес╕йн╕й д╕яльност╕, то зможе використати цей «ресурс» ╕ у пол╕тичних ман╕пуляц╕ях. Укра╖нський сценар╕й ма╓ на те вагоме п╕дтвердження. Адже саме Юр╕я Шевчука, а не значно молодшого та популярн╕шого сьогодн╕ виконавця, запросили на в╕деом╕ст Москва-Ки╖в, що мав з’ясувати причину перенесення святкового концерту на честь 1020-р╕ччя Хрещення Рус╕ з Майдану Незалежност╕ на Хрещатик. ╤ не секрет, що «плачущее небо под ногами» - слова, знайом╕ людям багатьох нац╕ональностей, як╕ колись були об’╓днан╕ п╕д червоним прапором. ╤нш╕ видання (наприклад, газета «Крымское время», № 81 в╕д 31 липня 2008 року) намагаються вплинути на свого читача за допомогою матер╕ал╕в, що м╕стять прийом «п╕дм╕ни понять». «Националисты восславили нацистов», - пов╕домля╓ газета про встановлення у Льв╕вськ╕й област╕ пам’ятника на честь див╕з╕╖ СС «Галичина». Або, у крайньому випадку, кримськ╕ пер╕одичн╕ видання зам╕сть розпов╕д╕ про складнощ╕ переб╕гу сусп╕льно-пол╕тичних процес╕в розпов╕дають про те, що «в мире растёт спрос на порнофильмы для пожилых», «украинские конфеты могут вызвать импотенцию» тощо, в╕двол╕каючи тим самим увагу в╕д под╕й, як╕ можуть мати б╕льш серйозн╕ насл╕дки для сусп╕льства та кра╖ни в ц╕лому. ╤ де тепер правди шукати, якщо довкруж видання, як╕ ╕ працюють на ╕нш╕ держави, або просто в╕дмовчуються у складних ситуац╕ях?.. Св╕тлана КЛИЧКО.
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
