Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3476)
З потоку життя (6713)
Душі криниця (3636)
Українці мої... (1489)
Резонанс (1551)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1733)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОСИЛЕННЯ КАРАНТИНУ: В УРЯД╤ ПЕРЕЛ╤ЧИЛИ НОВ╤ ЗАБОРОНИ ДЛЯ УКРА╥НЦ╤В
Доктор Комаровський жорстко в╕дреагував на р╕шення уряду посилити карантин ╕ написав свою думку у...


ЗЕЛЕНСЬКИЙ VS КОЛОМОЙСЬКИЙ: БИТВА ЗА МВФ, В ЯК╤Й ЗАГИНУЛА МОНОБ╤ЛЬШ╤СТЬ
Ця битва була неминучою. Як би часто не показували ще-ком╕ка Володимира Зеленського на канал╕...


ЗАРОБ╤ТЧАНИ ЗА Р╤К ПЕРЕКАЗАЛИ В УКРА╥НУ ПОНАД $12 М╤ЛЬЯРД╤В
обсяг приватних грошових переказ╕в в Укра╖ну у 2018 роц╕ становив 11,111 м╕льярда долар╕в.


ЗАВАЛИМО РОС╤Ю ПОЗОВАМИ, А ЩЕ – Д╤ЗНА╢МОСЯ В КОГО ЯК╤ ПАСПОРТИ…
Окупанти в Криму продовжили сво╓ звичне – грабунок. Цьому треба протистояти. А ще –...


"ВСЕУКРА╥НСЬКА ШКОЛА ОНЛАЙН" БУДЕ ДОСТУПНА ДЛЯ ШКОЛЯР╤В З КРИМУ ТА ОРДЛО
6 кв╕тня в Укра╖н╕ старту╓ осв╕тн╕й проект «Всеукра╖нська школа онлайн».




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 08.08.2008 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#32 за 08.08.2008
ВЕЛИКА ВОДА: ЧОМУ ВСЕ ПОВТОРЮ╢ТЬСЯ?

АКТУАЛЬНО!

Протягом останн╕х трьох-чотирьох рок╕в укра╖нц╕ лише по телев╕зору споглядали шаленство велико╖ води в ╕нших кра╖нах. Чи то в Н╕меччин╕, Чех╕╖, Польщ╕, чи то на Балканах, в Кита╖ або в Бангладеш... А нин╕шнього року потоп накрив практично вс╕ зах╕дн╕ област╕ кра╖ни, Закарпаття та Буковину. Урешт╕-решт, велика вода п╕шла, але лишила безл╕ч проблем. ╤ як би не силкувалася влада компенсувати збитки потерп╕лим в╕д шаленства стих╕╖, реально покрити справжн╕ втрати вона не зможе. Бо що таке, скаж╕мо, сума компенсац╕╖ - 50 тисяч гривень при втрат╕ житлового будинку, який кошту╓, принаймн╕, п╕вм╕льйона, а то й б╕льше. Адже у житлове буд╕вництво на заход╕ кра╖ни вкладалися зароб╕тчанськ╕ грош╕, т╕, хто нин╕ горбатиться в ╢вроп╕ та Рос╕╖, спод╕валися доживати в╕ку вдома за б╕льш-менш комфортних умов. Так само величезн╕ кошти держав╕ доведеться вкладати ╕ у в╕дновлення зруйновано╖ водою ╕нфраструктури. ╤ все це в умовах стр╕мкого подорожчання буд╕вельних матер╕ал╕в та робочо╖ сили.
Отож, ц╕лком законом╕рно постають два питання. Чому це сталося? ╤ чи не прийде шалена вода знову?
В╕дпов╕дь на перше питання напрошу╓ться одразу – глобальне потепл╕ння. Якщо це так, то що ж тод╕ вд╕╓ш? Та р╕ч у т╕м, що експерти Всесв╕тньо╖ кл╕матично╖ програми „Вода” вважають, що, попри тенденц╕╖ до глобального потепл╕ння у св╕т╕, середньор╕чна к╕льк╕сть опад╕в загалом в ╢вроп╕ лиша╓ться сталою впродовж досить-таки тривалого пер╕оду. Та в останн╕ роки «наче було спущено курок»: на старому континент╕ почаст╕шали потужн╕ зливи, коли за короткий час випада╓ величезна к╕льк╕сть опад╕в, бурев╕╖ та ╕нш╕ погодн╕ катакл╕зми. В╕дбувся перерозпод╕л опад╕в: зими стали малосн╕жними, а л╕тн╕ повен╕ почаст╕шали. Тут уже ми просто констату╓мо: надто часто р╕зн╕ телев╕з╕йн╕ канали пов╕домляють нам, що внасл╕док того чи ╕ншого шаленства стих╕╖ в р╕зних рег╕онах кра╖ни виходять з ладу окрем╕ елементи системи житт╓забезпечення, сотн╕ населених пункт╕в лишаються без зв’язку та електрики. ╤ це вже не поодинок╕ випадки, а системн╕ ознаки пог╕ршення умов проживання людей мало не на вс╕й територ╕╖ Укра╖ни.
На думку Володимира Борейка, голови Ки╖вського еколог╕чно-культурного центру, руйн╕вн╕ повен╕ на заход╕ держави значною м╕рою обумовлен╕ неконтрольованим вирубуванням л╕с╕в у Карпатському рег╕он╕. Адже л╕с – це така соб╕ сво╓р╕дна губка, що затриму╓ надлишкову вологу. Про це в╕домо ще з╕ шк╕льних урок╕в. Хоча всього п’ять рок╕в тому нищ╕вна пов╕нь шален╕ла на Закарпатт╕, про не╖ встигли дуже швидко забути. А фах╕вц╕ ще тод╕ попереджали, що для запоб╕гання под╕бних катакл╕зм╕в замало спорудження дамб та розширення водойм. Необх╕дно також в╕дновити масиви вирубаного л╕су, ╕накше неминуче „повторення пройденого”. Але до ╖хн╕х попереджень та прогноз╕в не дослухалися.
Ну так що ж зм╕нилося в╕дтод╕? Л╕с у Карпатському рег╕он╕ як вирубували, так ╕ вирубують.
Значна частина рег╕ону, що постраждав в╕д липневих злив та повеней, входить до водного басейну Дн╕пра. А ще в 2006 роц╕ м╕сцевий п╕дрозд╕л Держком╕тету з водного господарства розробив проект „Створення ╓мностей для акумуляц╕╖ паводково╖ води у заплав╕ р╕чки Дн╕стер”. Коштував цей проект десь 80 м╕льйон╕в гривень. Якби його вт╕лили у життя, то у заплав╕ р╕ки вдалось би акумулювати до 170 млн. куб. м. паводково╖ води ╕ знизити р╕вень хвил╕ повеней у басейн╕ до 2-3 метр╕в. ╤ншими словами, у деяких р╕ках – притоках прибула внасл╕док шалених злив вода нав╕ть не вийшла б ╕з берег╕в. А, нагада╓мо, шкода, завдана буйством стих╕╖ в зах╕дних областях кра╖ни, оц╕ню╓ться в 3–4 м╕льярди гривень. ╤ то деяк╕ скептики вважають, що влада ще й прихову╓ реальн╕ масштаби катастрофи. Для пор╕вняння: збитки в╕д повен╕ 2002 року в ╢вроп╕ становили 21 м╕льярд ╓вро.
Депутати Льв╕всько╖ облради терм╕ново зажадали виконання Державно╖ програми протипаводкових заход╕в, що узгоджена з ус╕ма в╕домствами, але застрягла десь у вищих ешелонах влади. Але нев╕домо, чи передбачено кошти на ╖╖ виконання у цьогор╕чному державному кошторис╕, чи у проект╕ бюджету на наступний р╕к. ╤ тим паче точаться надто жвав╕ розмови про швидку в╕дставку нин╕шнього уряду та дочасн╕ парламентськ╕ вибори. Знову?.. Тут уже не до тако╖ „прози”, як протипаводков╕ заходи, насаджування л╕с╕в, буд╕вництва дамб, очищення русла р╕к, зм╕цнення опор мост╕в. На цьому не заробиш голос╕в електорату, що звик до гучних об╕цянок.
А тим часом фах╕вц╕ радять нав╕ть у найближч╕й перспектив╕ готуватися до ще б╕льших повеней. То що, знову буде „повторення пройденого”?
Петро КОЛОМ╤╢ЦЬ.
(УКР╤НФОРМ).

У СТВОРЕНН╤ Ц╤ЛО╥ СИСТЕМИ ВЗА╢МНО╥ ПОРУКИ ╤ БЕЗКАРНОСТ╤ ВБАЧА╢ ГОЛОВНУ ПРИЧИНУ ПОВЕН╤ В ШЕСТИ ОБЛАСТЯХ ЗАХ╤ДНОГО РЕГ╤ОНУ Л╤ДЕР
УКРА╥НСЬКО╥ НАРОДНО╥ ПАРТ╤╥, НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ, М╤Н╤СТР ОХОРОНИ ДОВК╤ЛЛЯ ╤ ЯДЕРНО╥ БЕЗПЕКИ У 1992-1998 РОКАХ ЮР╤Й КОСТЕНКО

На його переконання, «зараз можна списувати геть вс╕ гр╕хи на екстремальн╕ погодн╕ явища, але ще 15 рок╕в тому було зрозум╕ло, що при так╕й варварськ╕й вирубц╕ Карпатських л╕с╕в екосистема рег╕ону колись так «бабахне», що почу╓ не лише вуйко на полонин╕».
Пол╕тик нагадав, що уже в перш╕ роки його д╕яльност╕ на посад╕ м╕н╕стра екобезпеки «було прийнято пакет закон╕в, спрямованих на збереження екосистеми Карпатського рег╕ону з тим, щоб вона виконувала свою природну функц╕ю – регулювала температуру, к╕льк╕сть опад╕в тощо».
«Серед таких важливих р╕шень був ╕ законопроект щодо охорони довк╕лля, а п╕зн╕ше, на основ╕ цього законопроекту, в Карпатському рег╕он╕ було створено 5 нац╕ональних запов╕дник╕в, площа яких була зб╕льшена вдв╕ч╕ пор╕вняно з радянськими часами. Коли почалася так звана «прихватизац╕я» ╕ п╕д цю «прихватизац╕ю» розвивалися б╕знес-структури, як╕ масово вирубували л╕си в Карпатському рег╕он╕, я вн╕с до ВР законопроект, який було схвалено у 2000 роц╕, про заборону суц╕льних рубок у Карпатському рег╕он╕в», – зазнача╓ л╕дер УНП.
Завдяки Закону Костенка на 10 рок╕в було встановлено моратор╕й на суц╕льну вирубку в Карпатському рег╕он╕, однак, як зауважу╓ сам автор Закону, «попри ╕снування документа, щороку все б╕льша к╕льк╕сть л╕с╕в у Карпатах знищу╓ться». «На жаль, цей Закон не працю╓, як ╕ загалом повною м╕рою не працю╓ законодавство Укра╖ни», – зазнача╓ причину Костенко.
При цьому в╕н ╕з здивуванням зазначив, що нин╕ кер╕вництво Кабм╕ну оголошу╓ про нам╕ри «розробити законопроект про збереження л╕с╕в». «Мен╕ б усе-таки хот╕лося думати, що в Кабм╕н╕ у Тимошенко ╓ фах╕вц╕, як╕ здатн╕ принаймн╕ вивчити ╕снуючу в кра╖н╕ законодавчу базу ╕ ознайомити з нею
прем’╓ра», - зазначив Костенко.
Наводячи приклади господарювання сус╕д╕в у карпатському рег╕он╕ – Польщ╕, Словаччини, Румун╕╖, – л╕дер УНП п╕дкреслю╓, що ц╕ кра╖ни «давним-давно заборонили суц╕льн╕ рубки, натом╕сть встановили дуже жорстк╕ заходи щодо захисту л╕с╕в у Карпатському рег╕он╕», адже «один куб╕чний метр коренево╖ системи букових л╕с╕в затриму╓ в соб╕ 1 тонну води».
В Укра╖н╕, наголошу╓ Юр╕й Костенко, «створю╓ться система вза╓мно╖ поруки ╕ безкарност╕, бо в цьому процес╕ зад╕яно ╕ м╕сцеве населення, яке сьогодн╕ так постраждало». «Влада як правило корумпована, тому коли зд╕йснюються суц╕льн╕ рубки, природоохоронн╕ в╕домства, прокуратура заплющують оч╕, бо вс╕ в╕д цього живляться», – зауважу╓ в╕н ╕ п╕дкреслю╓: «Якщо дал╕ знищуватимуться карпатськ╕ л╕си, життя в рег╕он╕ припиниться».
www.unp-ua.org

ТИМ ЧАСОМ…
Президент В╕ктор Ющенко створив Ком╕с╕ю з вивчення стану використання, збереження та в╕дтворення, орган╕зац╕╖ охорони ╕ захисту л╕с╕в у В╕нницьк╕й, ╤вано-Франк╕вськ╕й, Закарпатськ╕й, Льв╕вськ╕й, Терноп╕льськ╕й ╕ Черн╕вецьк╕й областях, як╕ постраждали в╕д стих╕йного лиха 23 - 27 липня. Текст в╕дпов╕дного розпорядження Глави держави розм╕щено на оф╕ц╕йному ╕нтернет-представництв╕ Президента Укра╖ни, переда╓ УКР╤НФОРМ. Головою ком╕с╕╖ призначено заступника Генерального прокурора Укра╖ни Тетяну Корнякову. Результатом роботи Ком╕с╕╖ повинн╕ стати заходи, що перешкоджатимуть у майбутньому знищенню л╕сового фонду Укра╖ни.
Каб╕нет М╕н╕стр╕в Укра╖ни прийняв р╕шення розробити до 1 вересня новий порядок загот╕вл╕ деревини в карпатських л╕сах. Про це 6 серпня п╕д час прес-конференц╕╖ за результатами зас╕дання уряду пов╕домила Прем`╓р-м╕н╕стр Юл╕я Тимошенко, переда╓ кореспондент УКР╤НФОРМу. «Ми до 1 вересня розробля╓мо нормативн╕ документи, як╕ започатковують абсолютно нов╕ порядки вирубки л╕с╕в у прикарпатськ╕й зон╕, де будуть жорстко обмежен╕ вс╕ вирубки, ╕ де буде поставлено все п╕д спец╕альний режим контролю», - сказала Ю. Тимошенко. Кр╕м того, додала вона, уряд дав доручення провести масову перев╕рку роботи пилорам у рег╕он╕ ╕ вс╕ незаре╓строван╕ та так╕, що користуються незаконною деревиною, закрити, накласти штрафн╕ санкц╕╖ та порушити крим╕нальн╕ справи. Прем`╓р-м╕н╕стр також пов╕домила, що уряд доручив Державному ком╕тету л╕сового господарства Укра╖ни провести рев╕з╕ю.

Найб╕льш╕ загрози для Укра╖ни

Найб╕льшими загрозами, з якими може з╕ткнутись Укра╖на у найближч╕ 10 рок╕в, населення Укра╖ни вважа╓ еколог╕чн╕ та техногенн╕ катастрофи, енергетичну залежн╕сть, еп╕дем╕ю СН╤Ду. Про це п╕д час прес-конференц╕╖ в УКР╤НФОРМ╕ пов╕домила науковий кер╕вник Фонду «Демократичн╕ ╕н╕ц╕ативи» ╤рина Бекешк╕на.
За результатами загальнонац╕онального та експертного опитувань, як╕ пров╕в Фонд «Демократичн╕ ╕н╕ц╕ативи» на тему «Безпека Укра╖ни - ймов╕рн╕ загрози», 67% громадян вважа╓ найб╕льш загрозливими для Укра╖ни еколог╕чн╕ катастрофи, 62% - енергетичну залежн╕сть в╕д кра╖н, що постачають енергонос╕╖, 60% - еп╕дем╕ю СН╤Ду, 59% - техногенн╕ катастрофи, велик╕ авар╕╖, глобальне поширення хвороб /пташиний грип тощо/.
За словами ╤. Бекешк╕но╖, пор╕вняння думок населення та експерт╕в щодо ймов╕рних загроз однаково сприймаються ╕ громадською думкою, ╕ експертами. Розходження стосу╓ться лише зовн╕шн╕х загроз територ╕альн╕й ц╕л╕сност╕ Укра╖ни. Експерти вважають ╖х дуже ймов╕рними, а населення - малоймов╕рними. Також до переважно ймов╕рних загроз експерти в╕днесли великий наплив ╕мм╕грант╕в в Укра╖ну, населення вважа╓ такий наплив малоймов╕рним, зазначила ╤рина Бекешк╕на.
Експерт з проблем м╕жнародно╖ безпеки ╢вген Жеребецький не погодився з думкою експерт╕в ╕ населення, що загроза територ╕альн╕й ц╕л╕сност╕ Укра╖ни не дуже актуальна. За його словами, ця тема буде дуже болючою з огляду на базування ╕ виведення ЧФ РФ з Укра╖ни. «У Криму знаходяться 169 тисяч рос╕йських в╕йськових, ╕ ми «з╕ скрипом» контролю╓мо цю територ╕ю», - п╕дкреслив в╕н. ╢. Жеребецький нав╕в приклади Придн╕стров’я та Груз╕╖, зв╕дки Рос╕я не виводить сво╖ в╕йська, незважаючи на домовленост╕.
Фонд «Демократичн╕ ╕н╕ц╕ативи» також пров╕в пор╕вняння громадсько╖ думки населення Укра╖ни з думкою населення 12 ╓вропейських кра╖н-член╕в НАТО та США щодо ймов╕рних загроз на найближч╕ 10 рок╕в. Можлив╕сть глобального поширення хвороб та економ╕чна нестаб╕льн╕сть турбу╓ вс╕х однаково. Актуальними для Укра╖ни та ╢вропи ╕ США ╓ ╕ енергетична залежн╕сть, глобальне потепл╕ння. А деяк╕ загрози, що в ╢вроп╕ та США сприймаються як дуже в╕рог╕дн╕, населення Укра╖ни не вважа╓ ймов╕рними для сво╓╖ кра╖ни. Це потужний наплив ем╕грант╕в, м╕жнародний тероризм, ╕ранська ядерна програма та ╕сламський фундаментал╕зм.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 08.08.2008 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6192

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков