Версiя для друку Обговорити в форумi

АКТУАЛЬНО!

Протягом останніх трьох-чотирьох років українці лише по телевізору споглядали шаленство великої води в інших країнах. Чи то в Німеччині, Чехії, Польщі, чи то на Балканах, в Китаї або в Бангладеш... А нинішнього року потоп накрив практично всі західні області країни, Закарпаття та Буковину. Урешті-решт, велика вода пішла, але лишила безліч проблем. І як би не силкувалася влада компенсувати збитки потерпілим від шаленства стихії, реально покрити справжні втрати вона не зможе. Бо що таке, скажімо, сума компенсації - 50 тисяч гривень при втраті житлового будинку, який коштує, принаймні, півмільйона, а то й більше. Адже у житлове будівництво на заході країни вкладалися заробітчанські гроші, ті, хто нині горбатиться в Європі та Росії, сподівалися доживати віку вдома за більш-менш комфортних умов. Так само величезні кошти державі доведеться вкладати і у відновлення зруйнованої водою інфраструктури. І все це в умовах стрімкого подорожчання будівельних матеріалів та робочої сили.
Отож, цілком закономірно постають два питання. Чому це сталося? І чи не прийде шалена вода знову?
Відповідь на перше питання напрошується одразу – глобальне потепління. Якщо це так, то що ж тоді вдієш? Та річ у тім, що експерти Всесвітньої кліматичної програми „Вода” вважають, що, попри тенденції до глобального потепління у світі, середньорічна кількість опадів загалом в Європі лишається сталою впродовж досить-таки тривалого періоду. Та в останні роки «наче було спущено курок»: на старому континенті почастішали потужні зливи, коли за короткий час випадає величезна кількість опадів, буревії та інші погодні катаклізми. Відбувся перерозподіл опадів: зими стали малосніжними, а літні повені почастішали. Тут уже ми просто констатуємо: надто часто різні телевізійні канали повідомляють нам, що внаслідок того чи іншого шаленства стихії в різних регіонах країни виходять з ладу окремі елементи системи життєзабезпечення, сотні населених пунктів лишаються без зв’язку та електрики. І це вже не поодинокі випадки, а системні ознаки погіршення умов проживання людей мало не на всій території України.
На думку Володимира Борейка, голови Київського екологічно-культурного центру, руйнівні повені на заході держави значною мірою обумовлені неконтрольованим вирубуванням лісів у Карпатському регіоні. Адже ліс – це така собі своєрідна губка, що затримує надлишкову вологу. Про це відомо ще зі шкільних уроків. Хоча всього п’ять років тому нищівна повінь шаленіла на Закарпатті, про неї встигли дуже швидко забути. А фахівці ще тоді попереджали, що для запобігання подібних катаклізмів замало спорудження дамб та розширення водойм. Необхідно також відновити масиви вирубаного лісу, інакше неминуче „повторення пройденого”. Але до їхніх попереджень та прогнозів не дослухалися.
Ну так що ж змінилося відтоді? Ліс у Карпатському регіоні як вирубували, так і вирубують.
Значна частина регіону, що постраждав від липневих злив та повеней, входить до водного басейну Дніпра. А ще в 2006 році місцевий підрозділ Держкомітету з водного господарства розробив проект „Створення ємностей для акумуляції паводкової води у заплаві річки Дністер”. Коштував цей проект десь 80 мільйонів гривень. Якби його втілили у життя, то у заплаві ріки вдалось би акумулювати до 170 млн. куб. м. паводкової води і знизити рівень хвилі повеней у басейні до 2-3 метрів. Іншими словами, у деяких ріках – притоках прибула внаслідок шалених злив вода навіть не вийшла б із берегів. А, нагадаємо, шкода, завдана буйством стихії в західних областях країни, оцінюється в 3–4 мільярди гривень. І то деякі скептики вважають, що влада ще й приховує реальні масштаби катастрофи. Для порівняння: збитки від повені 2002 року в Європі становили 21 мільярд євро.
Депутати Львівської облради терміново зажадали виконання Державної програми протипаводкових заходів, що узгоджена з усіма відомствами, але застрягла десь у вищих ешелонах влади. Але невідомо, чи передбачено кошти на її виконання у цьогорічному державному кошторисі, чи у проекті бюджету на наступний рік. І тим паче точаться надто жваві розмови про швидку відставку нинішнього уряду та дочасні парламентські вибори. Знову?.. Тут уже не до такої „прози”, як протипаводкові заходи, насаджування лісів, будівництва дамб, очищення русла рік, зміцнення опор мостів. На цьому не заробиш голосів електорату, що звик до гучних обіцянок.
А тим часом фахівці радять навіть у найближчій перспективі готуватися до ще більших повеней. То що, знову буде „повторення пройденого”?
Петро КОЛОМІЄЦЬ.
(УКРІНФОРМ).

У СТВОРЕННІ ЦІЛОЇ СИСТЕМИ ВЗАЄМНОЇ ПОРУКИ І БЕЗКАРНОСТІ ВБАЧАЄ ГОЛОВНУ ПРИЧИНУ ПОВЕНІ В ШЕСТИ ОБЛАСТЯХ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ ЛІДЕР
УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ ПАРТІЇ, НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ, МІНІСТР ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ І ЯДЕРНОЇ БЕЗПЕКИ У 1992-1998 РОКАХ ЮРІЙ КОСТЕНКО

На його переконання, «зараз можна списувати геть всі гріхи на екстремальні погодні явища, але ще 15 років тому було зрозуміло, що при такій варварській вирубці Карпатських лісів екосистема регіону колись так «бабахне», що почує не лише вуйко на полонині».
Політик нагадав, що уже в перші роки його діяльності на посаді міністра екобезпеки «було прийнято пакет законів, спрямованих на збереження екосистеми Карпатського регіону з тим, щоб вона виконувала свою природну функцію – регулювала температуру, кількість опадів тощо».
«Серед таких важливих рішень був і законопроект щодо охорони довкілля, а пізніше, на основі цього законопроекту, в Карпатському регіоні було створено 5 національних заповідників, площа яких була збільшена вдвічі порівняно з радянськими часами. Коли почалася так звана «прихватизація» і під цю «прихватизацію» розвивалися бізнес-структури, які масово вирубували ліси в Карпатському регіоні, я вніс до ВР законопроект, який було схвалено у 2000 році, про заборону суцільних рубок у Карпатському регіонів», – зазначає лідер УНП.
Завдяки Закону Костенка на 10 років було встановлено мораторій на суцільну вирубку в Карпатському регіоні, однак, як зауважує сам автор Закону, «попри існування документа, щороку все більша кількість лісів у Карпатах знищується». «На жаль, цей Закон не працює, як і загалом повною мірою не працює законодавство України», – зазначає причину Костенко.
При цьому він із здивуванням зазначив, що нині керівництво Кабміну оголошує про наміри «розробити законопроект про збереження лісів». «Мені б усе-таки хотілося думати, що в Кабміні у Тимошенко є фахівці, які здатні принаймні вивчити існуючу в країні законодавчу базу і ознайомити з нею
прем’єра», - зазначив Костенко.
Наводячи приклади господарювання сусідів у карпатському регіоні – Польщі, Словаччини, Румунії, – лідер УНП підкреслює, що ці країни «давним-давно заборонили суцільні рубки, натомість встановили дуже жорсткі заходи щодо захисту лісів у Карпатському регіоні», адже «один кубічний метр кореневої системи букових лісів затримує в собі 1 тонну води».
В Україні, наголошує Юрій Костенко, «створюється система взаємної поруки і безкарності, бо в цьому процесі задіяно і місцеве населення, яке сьогодні так постраждало». «Влада як правило корумпована, тому коли здійснюються суцільні рубки, природоохоронні відомства, прокуратура заплющують очі, бо всі від цього живляться», – зауважує він і підкреслює: «Якщо далі знищуватимуться карпатські ліси, життя в регіоні припиниться».
www.unp-ua.org

ТИМ ЧАСОМ…
Президент Віктор Ющенко створив Комісію з вивчення стану використання, збереження та відтворення, організації охорони і захисту лісів у Вінницькій, Івано-Франківській, Закарпатській, Львівській, Тернопільській і Чернівецькій областях, які постраждали від стихійного лиха 23 - 27 липня. Текст відповідного розпорядження Глави держави розміщено на офіційному інтернет-представництві Президента України, передає УКРІНФОРМ. Головою комісії призначено заступника Генерального прокурора України Тетяну Корнякову. Результатом роботи Комісії повинні стати заходи, що перешкоджатимуть у майбутньому знищенню лісового фонду України.
Кабінет Міністрів України прийняв рішення розробити до 1 вересня новий порядок заготівлі деревини в карпатських лісах. Про це 6 серпня під час прес-конференції за результатами засідання уряду повідомила Прем`єр-міністр Юлія Тимошенко, передає кореспондент УКРІНФОРМу. «Ми до 1 вересня розробляємо нормативні документи, які започатковують абсолютно нові порядки вирубки лісів у прикарпатській зоні, де будуть жорстко обмежені всі вирубки, і де буде поставлено все під спеціальний режим контролю», - сказала Ю. Тимошенко. Крім того, додала вона, уряд дав доручення провести масову перевірку роботи пилорам у регіоні і всі незареєстровані та такі, що користуються незаконною деревиною, закрити, накласти штрафні санкції та порушити кримінальні справи. Прем`єр-міністр також повідомила, що уряд доручив Державному комітету лісового господарства України провести ревізію.

Найбільші загрози для України

Найбільшими загрозами, з якими може зіткнутись Україна у найближчі 10 років, населення України вважає екологічні та техногенні катастрофи, енергетичну залежність, епідемію СНІДу. Про це під час прес-конференції в УКРІНФОРМі повідомила науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна.
За результатами загальнонаціонального та експертного опитувань, які провів Фонд «Демократичні ініціативи» на тему «Безпека України - ймовірні загрози», 67% громадян вважає найбільш загрозливими для України екологічні катастрофи, 62% - енергетичну залежність від країн, що постачають енергоносії, 60% - епідемію СНІДу, 59% - техногенні катастрофи, великі аварії, глобальне поширення хвороб /пташиний грип тощо/.
За словами І. Бекешкіної, порівняння думок населення та експертів щодо ймовірних загроз однаково сприймаються і громадською думкою, і експертами. Розходження стосується лише зовнішніх загроз територіальній цілісності України. Експерти вважають їх дуже ймовірними, а населення - малоймовірними. Також до переважно ймовірних загроз експерти віднесли великий наплив іммігрантів в Україну, населення вважає такий наплив малоймовірним, зазначила Ірина Бекешкіна.
Експерт з проблем міжнародної безпеки Євген Жеребецький не погодився з думкою експертів і населення, що загроза територіальній цілісності України не дуже актуальна. За його словами, ця тема буде дуже болючою з огляду на базування і виведення ЧФ РФ з України. «У Криму знаходяться 169 тисяч російських військових, і ми «зі скрипом» контролюємо цю територію», - підкреслив він. Є. Жеребецький навів приклади Придністров’я та Грузії, звідки Росія не виводить свої війська, незважаючи на домовленості.
Фонд «Демократичні ініціативи» також провів порівняння громадської думки населення України з думкою населення 12 європейських країн-членів НАТО та США щодо ймовірних загроз на найближчі 10 років. Можливість глобального поширення хвороб та економічна нестабільність турбує всіх однаково. Актуальними для України та Європи і США є і енергетична залежність, глобальне потепління. А деякі загрози, що в Європі та США сприймаються як дуже вірогідні, населення України не вважає ймовірними для своєї країни. Це потужний наплив емігрантів, міжнародний тероризм, іранська ядерна програма та ісламський фундаменталізм.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #32 за 08.08.2008 > Тема "З потоку життя"