Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2973)
З потоку життя (6161)
Душі криниця (3396)
Українці мої... (1450)
Резонанс (1470)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1656)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ФРАНЦ╤Я ПОЧАЛА РОЗСЛ╤ДУВАННЯ ЩОДО ПРИЧЕТНОСТ╤ РОС╤╥ ДО ПРОТЕСТ╤В «ЖОВТИХ ЖИЛЕТ╤В»
«Зараз ведеться розсл╕дування», — сказав м╕н╕стр закордонних справ Ле Др╕ан.


ПУТ╤Н «ПООБ╤ЦЯВ ПОДУМАТИ» ПРО ЗВ╤ЛЬНЕННЯ СЕНЦОВА
Про це в╕н сказав у в╕дпов╕дь на прохання к╕норежисера Олександра Сокурова


ПАЛАТА ПРЕДСТАВНИК╤В США ВИЗНАЛА ГОЛОДОМОР ГЕНОЦИДОМ УКРА╥НСЬКОГО НАРОДУ
Таким чином, на сьогодн╕ обома палатами Конгресу США ухвалено р╕шення, у яких Голодомор визнано...


НИЖНЯ ПАЛАТА КОНГРЕСУ США ЗАСУДИЛА АГРЕС╤Ю РОС╤╥ НА МОР╤
Про це пов╕домило Посольство Укра╖ни в Вашингтон╕


М╤ЖНАРОДНИЙ СУД У ГААЗ╤ П╤ДТВЕРДИВ: АНЕКС╤Я КРИМУ – М╤ЖНАРОДНИЙ КОНФЛ╤КТ
Канцеляр╕я Прокурора М╕жнародного крим╕нального суду оприлюднила зв╕т ╕з попереднього...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 01.08.2008 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#31 за 01.08.2008
НАЦ╤ОНАЛЬНА КУЛЬТУРА - ЦЕ ╤ ╢ НАЦ╤ОНАЛЬНА ╤ДЕЯ
М╤Н╤СТР КУЛЬТУРИ ╤ ТУРИЗМУ УКРА╥НИ ВАСИЛЬ ВОВКУН


Спод╕ваюся, що дискус╕ю про стан укра╖нсько╖ культури, ╖╖ перспективи та формування ново╖ культурно╖ пол╕тики в╕дпов╕дним чином оц╕нять ╕ п╕дтримають читач╕ газети, зокрема т╕ з них, як╕ завдяки профес╕йн╕й звичц╕ приймати серйозн╕ масштабн╕ р╕шення, беруть активну участь у розбудов╕ нашо╖ держави.
У червн╕ минуло ш╕сть м╕сяц╕в в╕д початку роботи ново╖ команди М╕н╕стерства культури ╕ туризму Укра╖ни. Це достатн╕й терм╕н, щоб узагальнити вже зроблене й визначити те, що ма╓мо зробити в майбутньому, а також найкращий момент, щоб в╕д декларац╕й про бажан╕ зм╕ни — через конструктивний дискурс про сутн╕сть, шляхи й механ╕зми реформ — перейти до ╖х вт╕лення.

Культура — це що?

Культурну пол╕тику великою м╕рою зумовлю╓ тлумачення предмета культури. Так вважають авторитетн╕ ╓вропейськ╕ експерти Франсуа Мантарассо ╕ Чарлз Лендр╕, автори прац╕ «21 стратег╕чна дилема культурно╖ пол╕тики». Отже, розмову про нову культурну пол╕тику, яку вже понад п╕вроку зд╕йсню╓ М╕н╕стерство культури ╕ туризму Укра╖ни, почнемо з╕ спроби визначити, що ж саме вклада╓мо в поняття культури.
Ус╕ ми хочемо жити в кра╖н╕, в як╕й можна було б пишатися не т╕льки «славним минулим», а й сьогоденними здобутками ╕ переконливими перспективами в майбутньому. У цьому контекст╕ роль культури не можна переоц╕нити, оск╕льки саме вона форму╓ нашу св╕дом╕сть. В╕д культури залежать наш╕ ╕деали та амб╕ц╕╖, як╕сть ╕ стиль життя та мислення, як╕сть наших стосунк╕в. Культура — це, власне, базов╕ ц╕нност╕, смисли, етика та способи нашо╖ повед╕нки. Усе це зумовлю╓ як╕сть нашо╖ профес╕йно╖ роботи ╕, таким чином, вплива╓ на як╕сть економ╕ки. Адже не економ╕ка створю╓ людей, а люди створюють економ╕ку. А хто створю╓ людей? Культура! Врешт╕, культура ╕сну╓ там, де ╓ людина. Саме людина ╓ продуцентом, споживачем ╕ нос╕╓м культури. А в╕дтак ╕ творцем людського в соб╕. Та й сама ╕стор╕я розвитку людства ╓ не чим ╕ншим, як ╕стор╕╓ю становлення людського в людин╕. Досл╕дники слушно називають культуру другою природою. Тому культура ╕ ╓ стратег╕чним ╕нструментом творення нашого майбутнього!
Культура — це нерозривна ╓дн╕сть традиц╕╖ та ╕нновац╕╖, це збереження сво╓╖ сутност╕ й одночасно розвиток. ╤ в дан╕й ситуац╕╖ ми перебува╓мо у сприятлив╕й систем╕ координат, коли стил╕стика нового уряду — це розвиток ╕ рух уперед, в ╕деальне майбутн╓, а президента — збереження ц╕нностей ╕ традиц╕й, фактично збереження себе в цьому майбутньому! У контекст╕ державно╖ пол╕тики завдання м╕н╕стерства якраз ╕ поляга╓ в тому, аби генерувати таку культурну пол╕тику, яка забезпечуватиме рух уперед самобутн╕й ╕ сильн╕й Укра╖н╕.
Коли сад╕вник плека╓ новий пагонець, в╕н уже бачить майбутн╓ дерево з розк╕шною кроною, в╕н уже потурбувався про ╜рунт, зважив на холодн╕ зими й посушливе л╕то, в якому ростиме нове дерево. Це ╕ ╓ стратег╕чний п╕дх╕д: коли ми плану╓мо великими пер╕одами ╕ ясно бачимо свою мету, тод╕ можемо в╕дпов╕дально розпод╕ляти ресурси й зусилля для ╖╖ досягнення. Готуймося терпляче плекати наш сад, але й будьмо готов╕ до неспод╕ванок, як╕ можна чекати в╕д природи.

Чи усв╕домлю╓мо ми, куди йдемо?

В основу д╕яльност╕ м╕н╕стерства ми кладемо стратег╕чне бачення ╕ ставимо мету максимально закласти т╕ основи культурно╖ пол╕тики, як╕ ор╕╓нтуються не на кон’юнктурн╕ ц╕л╕, а на ╕нтереси нац╕╖ в ц╕лому. Ми усв╕домлю╓мо, шану╓мо ╕ осяга╓мо напрацювання наших попередник╕в — насамперед культуролог╕чн╕ прац╕ ╤вана Дзюби, зокрема його статтю «Чи усв╕домлю╓мо ми укра╖нську культуру як ц╕л╕сн╕сть?» Наша програма поляга╓ в закладанн╕ цеглин незворотност╕ культурно╖ реформи. У результат╕ ма╓мо усв╕домити найголовн╕ше — хто ми? куди йдемо? нав╕що?
Якщо ми хочемо жити в сильн╕й Укра╖н╕, то об’╓ктивно ма╓мо сказати, що хочемо жити в укра╖нськ╕й Укра╖н╕! Адже неможливо бути сильними, коли ми не ╓ самими собою. Тобто бути сильною ╕ укра╖нською Укра╖ною — це реч╕, як╕ обумовлюють одна одну. Укра╖на не може бути сильною, якщо вона буде не укра╖нською, а американською чи рос╕йською. Тод╕ вона просто не ╓ Укра╖ною. ╤ якщо буде слабкою — теж не буде Укра╖ною. Якщо не буде собою, то програ╓ в змаганнях ╕з глобал╕змом. Але хай як це парадоксально, саме глобал╕зац╕я виявила такий ц╕кавий тренд, як потяг до ╕ндив╕дуал╕зац╕╖. Ун╕кальн╕сть ста╓ чинником конкурентоспроможност╕. Саме ц╕ тенденц╕╖ дають нам можлив╕сть перетворити наш╕ колишн╕ слабкост╕ на сильн╕ сторони. Одн╕╓ю з проблем нашого культурного розвитку залиша╓ться в╕д╕рван╕сть значно╖ частини наших д╕яч╕в культури в╕д активного св╕тового культурного процесу. Але ця ╕зольован╕сть, яка була вимушеною (згадаймо есе Л╕ни Костенко «Ген╕й в умовах заблоковано╖ культури»), змусила наших митц╕в витворити особливий тип св╕тобачення, який несе багато житт╓вих ╕мпульс╕в, що можуть зовс╕м по-новому зазвучати в глобальному св╕т╕. У ц╕й ситуац╕╖, зумовлен╕й тривалим невизнанням тих, хто творив ╕ншу, неоф╕ц╕йну культуру, нагромадився потенц╕ал, завдяки якому наш╕ художники й музиканти здобувають визнання у св╕т╕. Настав час ╖м допомогти, систематизувати процес просування укра╖нських митц╕в ╕ укра╖нського культурного продукту у св╕т╕. Тому не ма╓мо п╕длаштовуватися п╕д умовн╕ стандарти й ховати власну ╕дентичн╕сть — треба ╖╖ розум╕ти й г╕дно представляти свою ун╕кальн╕сть. Безумовно, ми прагнемо стати активним гравцем ╓вропейського культурного простору. ╤ завдання, над яким нин╕ працю╓мо, — це перетворити нас з╕ споживача культурного продукту на його виробника ╕ партнера св╕тового культурного обм╕ну. Визнаючи й шануючи зд╕бност╕ нашого народу до ╕нтелектуально╖ та мистецько╖ прац╕, його мр╕йлив╕сть, романтичн╕сть ╕ те, що досл╕дники позначають терм╕ном «кордоцентричн╕сть», ма╓мо реальн╕ п╕дстави виношувати амб╕тне бачення наших л╕дерських позиц╕й у св╕т╕, коли творцями будуть не роботи, а знову люди. В епоху, яку називають пост╕нформац╕йною, нам саме час закидати як╕р у майбутн╓ — посилати сильн╕ ╕де╖ ╕ з такою позиц╕╓ю йти у св╕т. Тому я й наголошую, що нац╕ональна культура — це ╕ ╓ нац╕ональна ╕дея! Саме в н╕й закодовано п╕двалини нашо╖ культурно╖ та загальнонац╕онально╖ стратег╕╖. Ми вже виконали перший етап нашо╖ нац╕онально╖ ╕де╖ — ма╓мо незалежну державу. Проте чи «пану╓мо ми, браття, у сво╖й сторонц╕», як запов╕в у текст╕ Г╕мну Укра╖ни Павло Чубинський? Тепер настав час навести лад у сво╖й хат╕, вибудувати систему в усв╕домленн╕ сво╖х ц╕лей, завдань, можливостей, механ╕зм╕в ╕ ресурс╕в. Т╕льки тод╕ зможемо перейти до реал╕зац╕╖ третього етапу розгортання нац╕онально╖ ╕де╖ — стати орган╕чним рег╕ональним л╕дером для навколочорноморсько╖ сп╕льноти ╕ балточорноморського поясу. Ця орган╕чн╕сть ма╓ ╕сторичн╕ передумови у вигляд╕ великого шляху «╕з варяг у греки» й спира╓ться на м╕цний фундамент багатства нашо╖ земл╕, таланту наших людей ╕ багатов╕кову культурну традиц╕ю.

Нове покол╕ння потребу╓ зм╕н

Нам випало жити в пер╕од гостро╖ цив╕л╕зац╕йно╖ кризи культури в масштаб╕ ╢вропи ╕ всього св╕ту, яку, можливо, ми не так уже й в╕дчува╓мо, оск╕льки звикли перебувати в умовах перманентних пол╕тичних та економ╕чних криз нац╕онального масштабу. Але ми повинн╕ усв╕домлювати, що будь-яка криза несе в соб╕ ╕ велик╕ можливост╕. Ма╓мо скористатися сво╖м шансом сформувати новий нац╕ональний культурний проект. Це проект молодого амб╕тного сусп╕льства пост╕ндустр╕ально╖ доби, яке переросло пер╕од загум╕нковост╕, хуторянства, пров╕нц╕йност╕ ╕ прагне нового простору.
Нова команда М╕н╕стерства культури ╕ туризму бачить сво╓ завдання в тому, щоб сприяти процесу народження нового нац╕онального проекту, можливо — нав╕ть простимулювати його. Дати можлив╕сть проявитися й зреал╕зуватися тим, хто здатен генерувати складов╕ нового культурного процесу в ус╕х сферах мистецько╖ ╕, ширше, творчо╖ д╕яльност╕; консол╕дувати цих суб’╓кт╕в навколо нашо╖ культурно╖ стратег╕╖. Це принципово в╕дкритий проект. Ми бачимо свою роль у катал╕зац╕╖ процесу, результатом якого ма╓ стати прих╕д ново╖ генерац╕╖, молод╕ на ключов╕ позиц╕╖ принаймн╕ в державному сектор╕ культури.
До цього необх╕дно п╕дготуватися насамперед морально. Це не просто зм╕на покол╕нь, це передус╕м зм╕на пр╕оритет╕в, ментальна перебудова — процес зв╕льнення в╕д одних стереотип╕в ╕ вироблення ╕нших. Перед нами — непростий ╕ нелегкий шлях модерн╕зац╕╖, переосмислення укра╖нсько╖ нац╕онально╖ культури, ╖╖ позиц╕ювання у св╕товому культурному простор╕ як самобутньо╖ та самодостатньо╖ системи.
Ментальн╕ трансформац╕╖ будуть п╕дсилен╕ наполегливою ╕нформац╕йною кампан╕╓ю, яку саме розробля╓ м╕н╕стерство. Ми розгорта╓мо широку громадську дискус╕ю про нову культурну пол╕тику, як це й передбачено процедурою Нац╕онального зв╕ту Укра╖ни для Ради ╢вропи. До реч╕, це ╓ частиною процесу, який усп╕шно зд╕йснювали наш╕ попередники.
А от щодо орган╕зац╕йно╖ та ╕нституц╕йно╖ п╕дтримки ново╖ генерац╕╖ — тут на нас чека╓ дуже коп╕тка й дел╕катна робота. Оп╕кунство ╕ шефство тут не пройдуть. Нова творча особист╕сть поста╓ через можлив╕сть самовиразитися, самореал╕зуватися, ╕ дуже часто — через бунт. Ми прагнемо зробити б╕льше майданчик╕в для таких творчих ман╕фестац╕й.
╤ мова нав╕ть не про п╕дтримку окремих проект╕в, конкурс╕в чи фестивал╕в як, наприклад, «В╕дкрита н╕ч», який ми вс╕ляко п╕дтримуватимемо й надал╕. ╤деться про створення механ╕зму заохочення творчих ╕н╕ц╕атив, який д╕ятиме системно, незалежно в╕д зм╕ни пол╕тично╖ кон’юнктури в кра╖н╕. Для цього ми повинн╕ створити в╕дпов╕дне нормативно-правове поле.

Нова культурна пол╕тика…

На нас чека╓ комплексна управл╕нська реформа, яка включа╓ методолог╕чну, законодавчу та ╕нституц╕йну сфери.
Зм╕ни почалися з принцип╕в роботи самого м╕н╕стерства. Запроваджу╓ться методолог╕я стратег╕чного менеджменту та соц╕ального маркетингу культури. Створено команду радник╕в, яка працю╓ в режим╕ мозкових штурм╕в. Ми плану╓мо створити п╕дрозд╕л для розробки, зд╕йснення, консультування ╕ трен╕нг╕в задля впровадження найперспективн╕шо╖ форми сучасного управл╕ння — програмно-проектного менеджменту. Цей метод да╓ можлив╕сть, встановлюючи стратег╕чн╕ напрями прориву, контролювати досягнення мети, а також терм╕ни, ресурси ╕ як╕сть. Таким чином ми залучимо нов╕ ╕нтелектуальн╕ та креативн╕ ресурси у розвиток м╕н╕стерства ╕ вс╕╓╖ культурно╖ галуз╕. Таку роботу мав би виконувати Центр проектного менеджменту укра╖нсько╖ культури.
Для розв’язання нових завдань у напрямах стратег╕чних прорив╕в ми ╕н╕ц╕ю╓мо створення Нац╕онального ╕нновац╕йного фонду укра╖нсько╖ культури. В╕н ма╓ стати ключовим ╕нструментом ╕нновац╕йно-стратег╕чного напряму культурно╖ пол╕тики. В╕н ма╓ ф╕нансувати нац╕ональн╕ стратег╕чн╕ програми, як╕ на конкурсн╕й основ╕ реал╕зуються через грантов╕ та операц╕йн╕ проекти. Ухвали про надання грант╕в повинна приймати громадська рада експерт╕в. Особливий статус Фонду дозволив би йому акумулювати кошти з р╕зних джерел, наприклад: з державного ╕ м╕сцевих бюджет╕в; з неоподатковуваних пожертв меценат╕в ╕ благод╕йник╕в; в╕д спец╕альних в╕драхувань ╕з продажу алкогольно-тютюнових вироб╕в, послуг грального б╕знесу, продукц╕╖ закордонних культурних ╕ндустр╕й в Укра╖н╕; з╕ збор╕в в╕д орган╕зац╕╖ спец╕альних лотерей та аукц╕он╕в, а також штраф╕в за порушення закон╕в про культуру. Гранти Фонду повинн╕ мати доповнювальний характер. Нараз╕ розроблено концепц╕ю д╕яльност╕ ц╕╓╖ структури, в╕дбува╓ться п╕дготовка в╕дпов╕дно╖ нормативно-правово╖ бази.
З кожним роком Укра╖на дедал╕ гостр╕ше в╕дчува╓ потребу в центральн╕й координуюч╕й структур╕, яка б сприяла д╕яльност╕ агенц╕й, спрямован╕й на поширення укра╖нських культурних ц╕нностей як в Укра╖н╕, так ╕ в усьому св╕т╕. Така структура, а саме Нац╕ональна агенц╕я промоц╕╖ укра╖нсько╖ культури, могла б активно сп╕впрацювати з громадськими та комерц╕йними орган╕зац╕ями на основ╕ агентських угод. Зрозум╕ло, що це ма╓ бути авторитетна державна орган╕зац╕я, яка матиме ре╓стр ус╕х значних представник╕в актуального укра╖нського мистецтва, в╕дстежуватиме найсучасн╕ш╕ тенденц╕╖ культурного життя в Укра╖н╕ ╕ св╕т╕, сприятиме впровадженню нац╕ональних культурних стратег╕й.
Управл╕нська реформа стосуватиметься ╕ структурних зм╕н самого м╕н╕стерства, яке ма╓ стати органом формування та реал╕зац╕╖ державно╖ пол╕тики в галуз╕ культури, виступати сво╓р╕дним мостом м╕ж державою ╕ культурно-мистецьким середовищем, формувати сприятливе середовище для розвитку нац╕онально╖ культури. З ц╕╓ю метою створюються нов╕ й зм╕цнюються ╕снуюч╕ структурн╕ п╕дрозд╕ли м╕н╕стерства, що мають оп╕куватися культурними ╕нновац╕ями, розвитком нац╕ональних культурних ╕ндустр╕й, мовною пол╕тикою, вза╓мод╕╓ю з недержавними культурними орган╕зац╕ями. Буде створено сектори мистецьких конкурс╕в, прем╕й та з орган╕зац╕╖ конкурс╕в на отримання грант╕в, департамент культурних комун╕кац╕й ╕ розвитку, управл╕ння культурних стратег╕й та ╕нновац╕йно╖ пол╕тики, сектори мон╕торингу ╕ досл╕джень культурно-╕нформац╕йного простору, стратег╕чного планування та реформ, культурного розвитку села, вза╓мод╕╖ з м╕жнародними орган╕зац╕ями та ╓вропейським сп╕втовариством тощо.
* * *
М╕н╕стерство продовжу╓ працювати над удосконаленням правово╖ бази культури ╕ вдосконалю╓ форми та механ╕зми ф╕нансово╖ п╕дтримки культурно-мистецьких проект╕в.
Уже подано на погодження до центральних орган╕в виконавчо╖ влади проекти закон╕в Укра╖ни «Про культуру»; «Про нац╕ональний культурний продукт»; «Про внесення зм╕н до деяких закон╕в Укра╖ни щодо створення сприятливих умов для розвитку нац╕онально╖ к╕нематограф╕╖». Подано проект «Концепц╕╖ Державно╖ програми розвитку культури ╕ мистецтва на 2009-2013 роки, а також проекти закон╕в «Про концепц╕ю Загальнодержавно╖ програми розвитку нац╕онально╖ к╕но╕ндустр╕╖ на 2008-2011 роки», «Про внесення зм╕н до деяких законодавчих акт╕в Укра╖ни щодо охорони культурно╖ спадщини», «Про внесення зм╕н до Закону Укра╖ни «Про б╕бл╕отеки та б╕бл╕отечну справу»; «Про внесення зм╕н до Закону Укра╖ни «Про курорти», «Про внесення зм╕н до Закону Укра╖ни «Про туризм», «Про внесення зм╕н до Закону Укра╖ни «Про музе╖ та музейну справу».
Таким чином, невдовз╕ матимемо сво╓р╕дний кодекс закон╕в про культуру, як╕ дадуть змогу вир╕шити так╕ завдання, як закр╕плення в культурн╕й сфер╕ нових практик, що в╕дпов╕дають духов╕ часу ╕ потребам Укра╖ни.
Важливим стратег╕чним напрямом для розвитку культурно╖ сфери уряд визначив формування ц╕л╕сного нац╕онального мовно-культурного простору, що ма╓ ╜рунтуватися на утвердженн╕ укра╖нсько╖ мови у вс╕х сферах сусп╕льного життя, на забезпеченн╕ присутност╕ нац╕онального культурного продукту в належних обсягах на в╕тчизняному ринку. Реал╕зац╕я цього стратег╕чного завдання передбача╓, зокрема, ухвалення та практичне вт╕лення Концепц╕╖ мовно╖ пол╕тики Укра╖ни, нового Закону Укра╖ни «Про державну мову», зм╕н до Закону про ратиф╕кац╕ю «╢вропейсько╖ харт╕╖ рег╕ональних мов або мов меншин». Потр╕бно забезпечити неухильне дотримання мовного законодавства в ╕нформац╕йно-культурному простор╕ Укра╖ни. Треба також надати можлив╕сть рос╕йськомовним громадянам м╕ст Сходу ╕ П╕вдня опанувати державну мову через мовн╕ курси, створен╕ при закладах культури (б╕бл╕отеках, вищих навчальних закладах, театрах, науково-методичних центрах тощо). У справ╕ вт╕лення державно╖ мовно╖ пол╕тики нам не потр╕бно перед кимось виправдовуватися. Наш╕ д╕╖ мають бути принциповими, посл╕довними й наступальними, бо вони базуються на Конституц╕╖ Укра╖ни ╕ нац╕ональних ╕нтересах.
Ключовим моментом, що визнача╓ конкурентоспроможн╕сть культури, ╓ як╕сть та р╕зноман╕тн╕сть нац╕онального культурного продукту. Саме це стане основним критер╕╓м у державн╕й п╕дтримц╕ культурних ╕н╕ц╕атив. Тому дуже важлива роль в ц╕й обойм╕ законодавчих ╕н╕ц╕атив в╕дводиться законопроекту «Про нац╕ональний культурний продукт». Цей закон розробля╓ться як рамковий.
Держава повинна усв╕домити свою в╕дпов╕дальн╕сть за створення гармон╕йного ринку культури та забезпечити справедлив╕ умови для конкуренц╕╖ укра╖нського виробника з потужними культурними ╕ндустр╕ями Рос╕╖ та США, як╕ фактично дом╕нують на нашому ринку. Мало того — тривалий час постать арт-менеджера, продюсера в нас узагал╕ перебувала «поза законом» — так наче й нема╓ такого виду д╕яльност╕. А тим часом в╕д цих фах╕вц╕в, ╖хньо╖ квал╕ф╕кац╕╖, добробуту, мотивац╕╖ значною м╕рою залежить популяризац╕я та просування набутк╕в в╕тчизняно╖ культури, донесення ╖╖ ц╕нностей до найширших верств сусп╕льства. Отже, йдеться про запровадження прозорих ╕ справедливих правил д╕яльност╕ мистецького ринку Укра╖ни.
* * *
Д╕╓в╕сть пропонованого механ╕зму мають забезпечити в╕дпов╕дн╕ зм╕ни в податковому, бюджетному, митному законодавств╕. Особливо актуальним ╓ створення сприятливого податкового й ╕нвестиц╕йного режиму для нац╕онального к╕нематографа. Для цього вже напрацьовано законодавч╕ пропозиц╕╖.
У т╕сному зв’язку ╕з Законом «Про нац╕ональний культурний продукт» вносяться зм╕ни до Закону «Про благод╕йництво ╕ благод╕йн╕ орган╕зац╕╖». Ми переконан╕, що надавати ╕стотн╕ податков╕ п╕льги варто лише тим, хто п╕дтриму╓ нац╕ональну культуру — да╓ кошти на в╕дродження пам’яток або некомерц╕йне укра╖нське мистецтво.
П╕дготовлено нове Типове положення про обласн╕ управл╕ння культури, спрямоване на модерн╕зац╕ю цих структур (працю╓мо над вир╕шенням питання щодо надання ╖м статусу головних управл╕нь), а також проект постанови Каб╕нету м╕н╕стр╕в Укра╖ни «Про внесення зм╕н до постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 01.08.07 № 996», якою передбачено створення при облдержадм╕н╕страц╕ях окремого структурного п╕дрозд╕лу з охорони культурно╖ спадщини.
Ми ма╓мо багатющу спадщину етн╕чних традиц╕й, обряд╕в, звича╖в, мистецьких ремесел, нац╕онально╖ кухн╕ — усе це ╓ невичерпним ресурсом для влаштування фестивал╕в ╕ свят, ярмарк╕в ремесел, ╕нших р╕зноман╕тних заход╕в, котр╕ не лише виховують молоде покол╕ння в нац╕ональн╕й духовн╕й традиц╕╖, а й заохочують турист╕в, створюють робоч╕ м╕сця, стимулюють креативн╕сть, а в п╕дсумку — формують яскравий образ Укра╖ни, де життя ╓ ц╕кавим, р╕зноман╕тним ╕ привабливим.
Ц╕нною частиною ╓дино╖ культурно╖ спадщини укра╖нського сусп╕льства ╓ культури вс╕х етнос╕в, нац╕ональних меншин, що здавна населяють Укра╖ну. Турбота про збереження культур ╕ мов ус╕х етн╕чних груп та кор╕нних народ╕в належить до важливих завдань державно╖ пол╕тики. Окр╕м уже традиц╕йно╖ п╕дтримки численних культурно-мистецьких заход╕в, ма╓мо нам╕р створити в Ки╓в╕ Центр культур нац╕ональних меншин. Передбачен╕ законом заходи повинн╕ сприяти перетворенню потужного культурного потенц╕алу, яким волод╕╓ наша кра╖на, на культурний кап╕тал.
Ми розум╕╓мо, що М╕н╕стерство культури ╕ туризму вже не може управляти державним сектором культури лише адм╕н╕стративними методами, тому переходимо на роль координатора, залучаючи вс╕х гравц╕в культурного процесу, сп╕впрацюючи з комерц╕йно-б╕знесовим та громадським секторами. Вибудовування соц╕ального партнерства — це чергова ключова реформа управл╕ння.
* * *
Партнерство з недержавним сектором культури — ключовий елемент культурно╖ пол╕тики цив╕л╕зованих ╓вропейських кра╖н. Так ма╓ бути й в Укра╖н╕, якщо ми серйозно прагнемо до ╓вропейських стандарт╕в.
Уже близько трьох рок╕в у сфер╕ культурно╖ пол╕тики пл╕дно працю╓ Центр розвитку «Демократ╕я через культуру», з яким регулярно вза╓мод╕╓ МКТ. Ця орган╕зац╕я сп╕впрацю╓ з Радою ╢вропи. Центр розвитку регулярно проводить конференц╕╖, сем╕нари, трен╕нги завдяки яким представники культурно╖ сфери Укра╖ни на практиц╕ засвоюють принципи ╓вропейсько╖ культурно╖ пол╕тики ╕ сво╖ми ╕н╕ц╕ативами долучаються до загально╓вропейського контексту. Так, у травн╕ цього року, за п╕дтримки МКТ, у Ки╓в╕ в╕дбулася потужна конференц╕я «Громади, нац╕лен╕ в майбутн╓. Культура творить розма╖ття» за участю експерт╕в з╕ Швейцар╕╖, Польщ╕, ╤спан╕╖, Рос╕╖, Румун╕╖, Серб╕╖, Болгар╕╖. Результатом цього форуму стало ухвалення «Меморандуму творчих м╕ст». На запрошення центру «Демократ╕я через культуру» Укра╖ну в╕дв╕дав кер╕вник Дирекц╕╖ з питань культури, культурно╖ та природно╖ спадщини Ради ╢вропи Роберт Палмер. Трива╓ рег╕ональна програма Р╢ «Ки╖вська ╕н╕ц╕атива для демократичного розвитку через культуру В╕рмен╕╖, Азербайджану, Груз╕╖, Молдови та Укра╖ни». Прикметним ╓ й р╕шення Сенату Наглядово╖ ради ╢вропейського культурного парламенту провести сес╕ю 2009 року саме в Ки╓в╕. Отже, наш╕ тези про рег╕ональне л╕дерство Укра╖ни починають набувати реальних обрис╕в.

Нас питають, а що конкретного?..

З метою визнання св╕товою громадськ╕стю Голодомору в Укра╖н╕ актом геноциду укра╖нського народу в ряд╕ держав св╕ту в╕дбулися урочистост╕ та заходи культурно╖ програми пам’ят╕ жертв Голодомору 1932-1933 рр. Протягом кв╕тня-червня так╕ акц╕╖ в╕дбулися в ╤зра╖л╕, Великобритан╕╖, Н╕дерландах, Чех╕╖, Словаччин╕ та Польщ╕.
У програм╕ м╕жнародно╖ сп╕впрац╕ ми не полиша╓мо над╕╖ на т╕сне партнерство з Рос╕╓ю. Це св╕дчить про нашу налаштован╕сть на культурний д╕алог ╕ профес╕йну сп╕впрацю, що п╕дтверджу╓ виставка «На в╕втар╕ часу» — скульптура та народна ╕кона з колекц╕╖ президента В╕ктора Ющенка, яка з усп╕хом пройшла в рос╕йськ╕й столиц╕ у Музе╖ образотворчих мистецтв ╕мен╕ Пушк╕на.
М╕н╕стерство культури ╕ туризму активно готу╓ться до футбольного чемп╕онату «╢вро-2012». 13 лютого 2008 року уряд поклав на МКТ в╕дпов╕дальн╕сть за координац╕ю п╕дготовки готельно╖ ╕нфраструктури. Нам вдалося розворушити «сплячку», яка панувала у б╕льшост╕ приймаючих м╕ст. Було проведено ви╖зн╕ наради з питань мон╕торингу реал╕зац╕╖ ╕нвестиц╕йних проект╕в щодо буд╕вництва та реконструкц╕╖ готельно╖ мереж╕; зд╕йснено мон╕торинг п╕дготовки готельно╖ ╕нфраструктури у Дн╕пропетровськ╕й, Донецьк╕й, Одеськ╕й, Харк╕вськ╕й, Льв╕вськ╕й ╕ Ки╖вськ╕й областях.
* * *
Нин╕ в пол╕ уваги м╕н╕стерства як╕сть надання туристичних послуг та виконання суб’╓ктами туристично╖ д╕яльност╕ л╕ценз╕йних умов. З початку 2008 року було анульовано понад 300 л╕ценз╕й на туристичну д╕яльн╕сть, понад 800 туристичних ф╕рм попереджено про наявн╕сть порушень л╕ценз╕йних умов. Наша держава ма╓ м╕жнародн╕ туристичн╕ угоди з 54 державами св╕ту ╕ готу╓ до п╕дписання угоди ще з десятьма кра╖нами. Нещодавно, п╕д час в╕зиту президента Мальти до Укра╖ни, ми п╕дписали догов╕р про сп╕вроб╕тництво в галуз╕ туризму.
Протягом 2009 року разом ╕з нашими партнерами в б╕льшост╕ областей ми створимо ╕нформац╕йно-туристичн╕ центри у вигляд╕ укра╖нських писанок. Орнаментика цих писанок в╕дпов╕датиме традиц╕йн╕й стил╕стиц╕ кожного рег╕ону. У таких центрах туристи зможуть отримати ╕нформац╕ю, придбати сувен╕ри, замовити тур.
Спод╕ваюся, невдовз╕ потужними туристичними маршрутами стануть Батурин, де на ос╕нь цього року готу╓мо в╕дкриття Музею гетьмансько╖ слави у в╕дреставрованому палац╕ Розумовських, Музею археолог╕╖ Батурина та завершення в╕дновлення батуринсько╖ фортец╕. Значно ц╕кав╕шою для в╕дв╕дувача ма╓ стати оновлена експозиц╕я Музею Тараса Шевченка у Канев╕, де теж зак╕нчу╓ться реставрац╕я. Ми ╕н╕ц╕ю╓мо надання статусу нац╕онального ╕сторико-культурному запов╕дников╕ «Поле Полтавсько╖ битви», паралельно йде робота над оновленням зм╕сту д╕яльност╕ цього закладу, в╕дбува╓ться переосмислення значення Полтавсько╖ битви в контекст╕ ╓вропейсько╖ ╕стор╕╖.
Саме в музейництв╕, яке завжди вважалося найконсервативн╕шою галуззю, мають в╕дбутися радикальн╕ зм╕ни. Час п╕двищити соц╕альне позиц╕ювання музе╖в та зм╕нити ставлення до них з боку активно╖ частини сусп╕льства. Нам необх╕дно подолати стереотип сприйняття музею як «територ╕╖ неусп╕шност╕», «складу старовини», «кладовища мистецтва» ╕ сформувати образ привабливого та комфортного м╕сця для самоосв╕ти, творчого сп╕лкування й родинного дозв╕лля. Ц╕ завдання буде розв’язано в рамках проекту «Живий музей», який плану╓ться запустити з наступного року.
* * *
Серед культурних ╕ндустр╕й, як╕ вимагають активно╖ п╕дтримки держави, особливе м╕сце пос╕да╓ к╕нематограф. Тут в╕дбуваються глибок╕ й конструктивн╕ зм╕ни. Державною службою к╕нематограф╕╖ розроблен╕ «Порядок визначення та надання державно╖ ф╕нансово╖ п╕дтримки виробництву, розповсюдженню, демонструванню нац╕онального ф╕льму та поновленню ╕ збереженню нац╕онально╖ к╕носпадщини», який найближчим часом буде подано на затвердження Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни, та «Порядок в╕дбору л╕тературних сценар╕╖в та к╕нопроект╕в, вибору об’╓кт╕в державно╖ ф╕нансово╖ п╕дтримки та зд╕йснення державного замовлення в галуз╕ к╕нематограф╕╖», який буде затверджено наказом М╕н╕стерства культури ╕ туризму.
Нин╕ у виробництв╕ перебувають так╕ ф╕льми: «Той, що пройшов кр╕зь вогонь» (Михайло ╤лл╓нко), «Кобзар╕, або кв╕ти мають оч╕» (Лесь Сан╕н), «Одного разу я прокинусь» (Марина Кондрать╓ва), «Криза» (Валер╕й Ямбурський), «Зона» (Тарас Томенко), «А ви гра╓те в шахи?» (Валентин Васянович), «П╕сня Галагана» (Олекс╕й Росич), «Моя кра╖на Укра╖на» (52 короткометражн╕ мультипл╕кац╕йн╕ ф╕льми про ╕стор╕ю, звича╖ та традиц╕╖ рег╕он╕в Укра╖ни, режисер Степан Коваль за участ╕ молодих мультипл╕катор╕в).
П╕сля р╕шення Конституц╕йного суду Укра╖ни, низки дискус╕й з дистриб’юторами та демонстраторами сьогодн╕ вс╕ ф╕льми ╕ноземного виробництва перед розповсюдженням дублюються, озвучуються чи субтитруються укра╖нською мовою. Протягом 2008 року валовий зб╕р в╕д к╕нопоказ╕в у пор╕внянн╕ з аналог╕чним пер╕одом 2007 року зр╕с на 4%. В╕дпов╕дно зроста╓ ╕ к╕льк╕сть глядач╕в (за прогнозними оц╕нками, ми оч╕ку╓мо зростання к╕лькост╕ глядач╕в до 26 млн.).
До реч╕, про справи бюджетн╕. ╤стотн╕ зм╕ни в╕дбулися в процедур╕ державних закуп╕вель у сфер╕ системи культури. Зв╕льняються в╕д тендерних процедур твори образотворчого мистецтва: живопис, граф╕ка, скульптура, книги, пер╕одичн╕ видання та ╕нш╕ документи, заф╕ксован╕ на папер╕, магн╕тн╕й, к╕но- ╕ фотопл╕вц╕, оптичних дисках або ╕нших нос╕ях ╕нформац╕╖ для поповнення б╕бл╕отечних фонд╕в, твори ╕ послуги для створення нових постановок (концерт╕в), виготовлення вих╕дних ф╕льмових матер╕ал╕в, ауд╕ов╕зуальних твор╕в, твори ╕ послуги, як╕ закуповуються для безпосереднього проведення ви╖зних гастрольних заход╕в творчих колектив╕в та виконавц╕в.
Уперше за всю ╕стор╕ю ╕снування м╕н╕стерства нам вдалося «вир╕вняти» бюджетний р╕к — покласти край залишковому принципу ф╕нансування, р╕вном╕рно в час╕ розпод╕ливши видатки на потреби галуз╕. Уперше пол╕пшилися структурн╕ показники бюджетного ф╕нансування — частка видатк╕в розвитку зросла з 3,2 % до 6,8%. М╕н╕стерство пол╕пшило соц╕альне становище прац╕вник╕в галуз╕, забезпечивши п╕двищення ╖хнього статусу до
18-го тарифного розряду. Законом Укра╖ни «Про Державний бюджет Укра╖ни на 2008 р╕к та внесення зм╕н до деяких законодавчих акт╕в» М╕н╕стерству культури ╕ туризму Укра╖ни затверджено видатки в обсяз╕ 1160242,7 тис. грн., що на 30% б╕льше пор╕вняно з минулим роком.
Розум╕ючи, що бюджетний процес ╓ чутливим ╕ндикатором реальних зм╕н, ми прагнемо забезпечити синхронн╕сть концептуального, нормативно-правового, адм╕н╕стративного та прагматичного р╕вн╕в для усп╕шно╖ реал╕зац╕╖ нашо╖ стратег╕╖. Ще раз наголошу╓мо на наш╕й принципов╕й в╕дкритост╕ й готовност╕ до сприйняття вс╕х конструктивних зауваг ╕ пропозиц╕й.

╤нструменти майбутн╕х зм╕н

Ми усв╕домлю╓мо, що стратег╕чн╕ реформи неможливо зд╕йснити протягом короткого часу, але головне — закласти п╕двалини цього процесу, вибрати правильний напрям руху в майбутн╓. Сподвижник Тараса Шевченка, видатний актор Михайло Щепк╕н казав: «Можна грати добре або погано, але найголовн╕ше — грати правильно».
* * *
Узагальнюючи наш╕ плани щодо напрям╕в культурних реформ, ми усв╕домлю╓мо наск╕льки важливо не лише бачити мету, а й мислити технолог╕чно. Тому насамк╕нець хот╕в би представити головн╕ ╕нструменти ново╖ культурно╖ пол╕тики.
Проривним стратег╕чним ╕нструментом ми вважа╓мо довгостроков╕ та середньостроков╕ державн╕ програми культурного розвитку. Не менш важливим ╓ формування сприятливого нормативно-правового середовища для вс╕х гравц╕в культурного процесу — автор╕в, митц╕в, продюсер╕в, ╕нвестор╕в, спонсор╕в, благод╕йник╕в, меценат╕в, державних ╕ недержавних та неприбуткових культурно-мистецьких орган╕зац╕й, а також засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖, як╕ фактично ╓ головними промоутерами культурного процесу ╕ нових мистецьких твор╕в та под╕й. Трет╕й, уже згадуваний ран╕ше, ╕нструмент — це закр╕плення нових культурних практик ╕ метод╕в управл╕ння в сучасних реформованих або новостворених ╕нституц╕ях — таких як, наприклад: Нац╕ональний ╕нновац╕йний фонд укра╖нсько╖ культури, Нац╕ональна агенц╕я промоц╕╖ укра╖нсько╖ культури, Центр проектного менеджменту укра╖нсько╖ культури, Нац╕ональна академ╕я менеджменту мистецтв ╕ культурних ╕ндустр╕й, ╤нститут культурних стратег╕й тощо. Четвертий ╕нструмент ново╖ культурно╖ пол╕тики ╓ надзвичайно актуальним для демократичного ╕ ринкового сусп╕льства, особливо в умовах ╕нформац╕йно╖ доби, — це ╕нформац╕йний менеджмент та соц╕альний маркетинг, як╕ ми почина╓мо активно впроваджувати. Звичайно, м╕н╕стерство не в╕дмовля╓ться в╕д таких традиц╕йних ╕нструмент╕в управл╕ння, як пряме адм╕н╕стрування та бюджетне ф╕нансування. Поруч ╕з цим ма╓мо нам╕р застосовувати ╕ б╕льш тонк╕ та модерн╕ ╕нструменти, а саме: м╕жв╕домче координування шляхом побудови горизонтальних зв’язк╕в ╕ проектно╖ сп╕впрац╕ з ╕ншими м╕н╕стерствами; соц╕альне партнерство через залучення до виконання державних програм б╕знесових та громадських орган╕зац╕й; ╕нновац╕йне проектування, яке поляга╓ у безпосередньому виконанн╕ м╕н╕стерством проривних операц╕йних проект╕в; визначення перспективних напрям╕в соц╕окультурних досл╕джень з урахуванням досягнень соц╕ального ╕нжин╕рингу та футуролог╕╖; вплив на формування нових навчальних програм з метою виховання митц╕в та менеджер╕в для реал╕й завтрашнього дня; концептуальне ╕н╕ц╕ювання св╕тоглядних парадигм, притаманних пост╕ндустр╕альн╕й та пост╕нформац╕йн╕й епохам.
Якщо говоримо про державне управл╕ння, то ма╓мо розум╕ти, що культура — це н╕жний ╕нструмент. По сут╕, вона ╓ живим орган╕змом з╕ сво╖ми циклами розвитку та згасання — ╕ знову розвитку. Вибудовуючи систему культурного менеджменту, мусимо повсякчас пам’ятати слова Григор╕я Сковороди: «Не вчи яблуню родити яблука — вже сама природа ╖╖ навчила, лише загороди в╕д свиней, зн╕ми гус╕нь ╕ зр╕ж сух╕ г╕лки». Тод╕ й отрима╓мо щедрий урожай. Це повною м╕рою стосу╓ться культури.
«Дзеркало тижня», № 27, 2008 р.


ДО 100-р╕ччя Мар╕╖ Приймаченко

Президент Укра╖ни видав Указ про в╕дзначення у грудн╕ 2008 року 100-р╕ччя в╕д дня народження Мар╕╖ Приймаченко. Ним передбачено низку заход╕в ╕з метою вшанування пам’ят╕ видатно╖ укра╖нсько╖ художниц╕, пов╕домля╓ УКР╤НФОРМ з посиланням на оф╕ц╕йне ╕нтернет-представництво Глави держави.
Зг╕дно з Указом, Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни доручено у двотижневий строк утворити орган╕зац╕йний ком╕тет з п╕дготовки та проведення заход╕в з в╕дзначення 100-р╕ччя в╕д дня народження Мар╕╖ Приймаченко ╕ затвердити його персональний склад.
Окр╕м того, уряд у м╕сячний терм╕н ма╓ розробити та затвердити план в╕дпов╕дних заход╕в. У них, зокрема, сл╕д передбачити проведення у грудн╕ 2008 року - с╕чн╕ 2009 року урочистостей, присвячених мистецьк╕й д╕яльност╕ Мар╕╖ Приймаченко, за участю представник╕в орган╕в виконавчо╖ влади, вчених, в╕домих митц╕в, художник╕в, проведення виставок, присвячених Мар╕╖ Приймаченко, у музеях Ки╓ва, а також музеях населених пункт╕в, пов’язаних ╕з життям та творч╕стю художниц╕. Уряду доручено також опрацювати питання щодо створення музею укра╖нського на╖вного мистецтва, видання альбому твор╕в Мар╕╖ Приймаченко, як╕ належать до державно╖ частини Музейного фонду Укра╖ни, створення документального ф╕льму про видатну укра╖нську художницю, карбування та введення в об╕г у встановленому порядку юв╕лейно╖ монети, а також випуск в об╕г поштово╖ марки ╕ конверта, присвячених 100-р╕ччю в╕д дня народження Мар╕╖ Приймаченко, зд╕йснення спецпогашення поштово╖ марки. Ф╕нансування зазначених заход╕в поклада╓ться на Каб╕нет М╕н╕стр╕в Укра╖ни.
Ки╖вськ╕й м╕ськ╕й державн╕й адм╕н╕страц╕╖ Указом Президента доручено вивчити в установленому порядку питання щодо найменування чи перейменування вулиц╕ м╕ста Ки╓ва ╕менем Мар╕╖ Приймаченко та спорудження пам’ятника народн╕й художниц╕ Укра╖ни. Державний ком╕тет телебачення та рад╕омовлення Укра╖ни ма╓ забезпечити широке висв╕тлення заход╕в ╕з в╕дзначення 100-р╕ччя в╕д дня народження Мар╕╖ Приймаченко, орган╕зувати цикли тематичних рад╕о- та телепередач, присвячених ╖╖ життю та творч╕й д╕яльност╕.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 01.08.2008 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6181

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков