Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3269)
З потоку життя (6506)
Душі криниця (3527)
Українці мої... (1470)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1677)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЩО В╤ДОМО ПРО ТИХ, ХТО ПОВЕРНУВСЯ З УВ'ЯЗНЕННЯ В РОС╤╥
До Укра╖ни повернулися 11 незаконно засуджених у Рос╕╖ сп╕вгромадян та 24 моряк╕в, яких Рос╕я...


МОРЯК ГРИЦЕНКО: ЯКБИ МИ СТР╤ЛЯЛИ У В╤ДПОВ╤ДЬ — НАС БИ ВЖЕ НЕ БУЛО
"Пройшов час, я роз╕брав для себе цю ситуац╕ю. Бог мене в╕в, ми зробили те що треба. Якщо було б...


╤ван Томич, голова Союзу укра╖нського селянства: ЯКЩО ВИ ХОЧЕТЕ ПОВЕРНУТИ ДОДОМУ УКРА╥НЦ╤В, ТО ПОЧН╤ТЬ ╤З СЕЛЯН
╤ван Томич понад десять рок╕в очолював асоц╕ац╕ю фермер╕в, зараз в╕н сто╖ть б╕ля керма Союзу...


П'ЯТНАДЦЯТЬ ЛИЦАР╤В НЕБА
Стр╕чка розпов╕да╓ про п’ятнадцятьох добровольц╕в батальйону «Дн╕про-1», як╕...


ЖУРНАЛ╤СТКА ВКАЗАЛА НА П╤ДСТУПН╤СТЬ ПУТ╤НА У ПЕРЕМОВИНАХ ЩОДО «КРИМСЬКОГО СПИСКУ» ПОЛ╤ТВ’ЯЗН╤В
Рос╕я торгу╓ться за зв╕льнення кримських пол╕тв'язн╕в, щоб Укра╖на визнала ╖х рос╕йське...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 01.08.2008 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#31 за 01.08.2008
«Варфолом╕й I побоявся дратувати Московський патр╕архат»

Кандидат пол╕тичних наук, доцент ЛНУ ╕м. ╤. Франка, рел╕г╕╓знавець Андр╕й Юраш прокоментував в╕зит до Ки╓ва Вселенського патр╕арха Варфолом╕я на 1020-ту р╕чницю Хрещення Ки╖всько╖ Рус╕.
В╕н вважа╓: якщо ран╕ше ╕дея ╓дино╖ пом╕сно╖ православно╖ церкви ╜рунт для свого ╕снування знаходила лише в укра╖нському церковному середовищ╕, то зараз, напевно, вперше отримала дуже важливий ╕мпульс для сво╓╖ реал╕зац╕╖ ╕ визнання ╖╖ канон╕чного статусу. Про це св╕дчать к╕лька тез, висловлених патр╕архом Варфолом╕╓м до укра╖нського народу в Ки╓в╕. Навряд чи можна спод╕ватися, що ╕дея буде вт╕лена вже найближчим часом – не просто утворення пом╕сно╖ церкви, а ╖╖ визнання канон╕чною. «Однак ц╕ тези ╓ ун╕кально важливими ╕ ун╕кально новими для Укра╖ни», – стверджу╓ Андр╕й Юраш. В╕н поясню╓, що Константинопольський патр╕арх, по-перше, ствердив, що Укра╖на ма╓ право створити ╓дину пом╕сну церкву в той час, як Рос╕йська православна церква категорично це право заперечу╓. По-друге, в╕н ч╕тко зазначив, що при╓днання Ки╖всько╖ митропол╕╖ до Московського патр╕архату у 1686 роц╕ в╕дбулося неканон╕чно, насильно та несправедливо ╕ сказав, що Константинополь, у принцип╕, не погоджувався, хоча ╕ не дискутував з цього приводу з Москвою. По-трет╓, патр╕арх зазначив, що Константинопольська церква не може спок╕йно спостер╕гати за под╕лами ╕ катакл╕змами, як╕ в╕дбуваються в укра╖нськ╕й церкв╕. ╤ четвертою сво╓ю тезою в╕н запевнив, що в усьому православному св╕т╕ Константинополь ма╓ обов’язок бути мед╕атором м╕ж р╕зними православними церквами.
Рел╕г╕╓знавець Андр╕й Юраш зазначив, що впродовж останн╕х 10 рок╕в Константинополь намага╓ться зд╕йснювати конструктивну ╕нтервенц╕ю у т╕ конфл╕ктн╕ ситуац╕╖, як трапляються у православних церквах. «Але одна справа декларац╕я, а зовс╕м ╕нша – ╖хн╓ вт╕лення в життя. В╕зит показав, що зроблений перший крок не ст╕льки в орган╕зац╕йному план╕, ск╕льки в план╕ ╕деолог╕чному, – вважа╓ Юраш, але сумн╕ва╓ться, що в Укра╖н╕ можна створити ╓дину церкву. – Пом╕сна церква де-факто вже ╕сну╓, щоправда, не визнана. ╤нша справа – канон╕чне визнання ╕ тут без Константинополя Укра╖н╕ не об╕йтися, тому що Москва за жодних обставин не погодиться п╕дтримати цю ╕дею. Суперечност╕ ╕ розб╕жност╕ м╕ж укра╖нськими церквами ╓ наст╕льки принциповими ╕ глибокими, що ╖х не зможе залагодити жодна з наявних православних юрисдикц╕й».
Присутн╕сть на святкуваннях Московського Патр╕арха Алекс╕я Андр╕й Юраш вважа╓ ц╕лком природною, бо хоч Вселенський Патр╕арх Варфолом╕й сказав, що колишня Ки╖вська митропол╕я була при╓днана до Москви незаконно, однак в╕н не заперечив права московсько╖ церкви на юрисдикц╕ю над Укра╖ною, бо одна р╕ч – анал╕з ╕сторичних под╕й, що був зроблений Вселенським патр╕архом, ╕ зовс╕м ╕нша р╕ч – реал╕зувати це в практичн╕й площин╕. Тому фактично, хоч очолював службу Константинопольський патр╕арх, але в╕н насправд╕ перебував
на канон╕чн╕й територ╕╖ Московського патр╕архату, оск╕льки сам не поставив п╕д сумн╕в цього факту. «Дуже красномовним ╓ те, що ╓дину л╕тург╕ю, яку проводив патр╕арх Варфолом╕й на Володимирськ╕й г╕рц╕, була зд╕йснена у присутност╕ ╕ в сп╕вслуж╕нн╕ з Патр╕архом Московським. Тобто сам факт, що в╕н не наважився самост╕йно правити л╕тург╕ю у Ки╓в╕, показу╓, що в╕н боявся чи св╕домо не хот╕в дратувати Московський патр╕архат», – робить висновок Андр╕й Юраш.
В╕н також зазнача╓, що Ки╖вський патр╕архат усунувся в╕д участ╕ в ус╕х святкових акц╕ях, щоб дати держав╕ разом ╕з прибулими гостями без ексцес╕в провести святкування ╕ в над╕╖ в╕дновлення Ки╖всько╖ митропол╕╖ у п╕дпорядкуванн╕ Вселенському патр╕архов╕.
«Нараз╕ рано говорити, хто би м╕г стати митрополитом пом╕сно╖ автокефально╖ церкви в Ки╓в╕, але це питання було серед тих проблемних момент╕в, як╕ унеможливили швидко реал╕зувати ╕дею проголошення митропол╕╖, ╕ як╕ в майбутньому будуть ускладнювати цей процес», – говорить Юраш ╕ дода╓: «Нараз╕ процес ╓ на етап╕ ╕деолог╕чного обговорення. ╢ порозум╕ння на р╕вн╕ тез, але тепер треба виробляти орган╕зац╕йн╕ принципи».
Окр╕м того, в╕н зазначив, що в Укра╖н╕ УПЦ МП ма╓ 11 тисяч реально д╕ючих параф╕й, заре╓строваних – трохи б╕льше; УПЦ КП – 4,5 тисяч╕ заре╓строваних, а реально д╕ючих – близько 4 тисяч; автокефальна – трохи б╕льше одн╕╓╖ тисяч╕ параф╕й. Тобто на 11 тисяч параф╕й, п╕дпорядкованих Московському патр╕архату, ╕сну╓ приблизно 5 тисяч параф╕й, незалежних в╕д Москви. Але к╕льк╕сть параф╕й ╕ к╕льк╕сть в╕руючих, як╕ ╕дентиф╕кують себе з т╕╓ю чи ╕ншою церквою, не ╓ тотожними. «До 40% населення Укра╖ни себе ╕дентиф╕ку╓ саме з Ки╖вським патр╕архатом, а з Московським – 15 - 18%.
Андр╕й Юраш дода╓, що у справ╕ визнання автокефал╕╖ Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви не об╕йтися без зац╕кавлено╖ позиц╕╖ держави, бо оск╕льки православна церква розд╕лена, Константинопольський Патр╕арх не може опиратися лише на якусь одну ╖╖ частину, адже розум╕╓, що «його втручання в укра╖нськ╕ справи не залагодить конфл╕кту, а т╕льки призведе до переформатування рел╕г╕йних конф╕гурац╕й».
* * *
На думку члена пол╕тради НРУ, заступника голови Народного руху Укра╖ни Леся Танюка, спод╕вання Алекс╕я ╤╤ в Укра╖н╕ не зд╕йснились. Лесь Танюк зазначив, що укра╖нське сусп╕льство сьогодн╕ т╕льки на стад╕╖ п╕дготовки питання про проголошення автокефал╕╖ УПЦ, ╕ все залежатиме в╕д р╕шення Константинопольського Патр╕арха. «Це р╕шення буде позитивним для Укра╖ни. Я гадаю, що питання визнання автокефал╕╖ УПЦ буде вир╕шене навесн╕ наступного року п╕сля ос╕нн╕х чвар у пол╕тиц╕ та прийняття державного бюджету на 2009 р╕к», - наголосив Лесь Танюк.
Лесь Танюк вважа╓, що святкування Дня Хрещення Ки╖всько╖ Рус╕ пройшло на високому р╕вн╕, а Президент В╕ктор Ющенко - це ╓дина людина, яка п╕дняла питання в╕дновлення автокефал╕╖ Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви за останн╕й час. «Президент ч╕тко висловив свою точку зору, що УПЦ матиме свою автокефал╕ю. Ця заява дуже важлива, адже про це сказав Глава держави не т╕льки привселюдно, але й при Константинопольському Патр╕архов╕. З ╕ншого боку, нин╕ ╕снують попередн╕ домовленост╕ ╕ факт, що Алекс╕й ╤╤ не по╖хав у Донецьк, як планував ран╕ше, говорить про те, що не вс╕ спод╕вання Московсько╖ церкви зд╕йснились, адже Алекс╕й ╤╤ спод╕вався зробити основний виступ у Донецьку. Цього не в╕дбулось», – зазначив в╕н.
Лесь Танюк також додав, що Народний рух неодноразово наголошував на важливост╕ проголошення автокефал╕╖ УАПЦ. Надзвичайне занепоко╓ння у Леся Танюка виклика╓ перейменування Рос╕йсько╖ Православно╖ Церкви в Укра╖н╕ на так звану «Укра╖нську Православну Церкву». «Це юридично неправильно, адже РПЦ ╓ ╕ в Япон╕╖, але ж там не називають РПЦ Японською Православною Церквою, а назива╓ться РПЦ в Япон╕╖! Якби Рос╕йська православна церква не називала себе Укра╖нською Православною Церквою, то б╕льш╕сть в╕руючих перейшли б в УПЦ КП або УАПЦ. Але таке м╕м╕крування ╕ удавання, що це н╕би справжня Укра╖нська Православна Церква, ╓ небезпечними», – в╕дзначив заступник голови НРУ.

«Зах╕дна ╕нформац╕йна корпорац╕я».
http://zik.com.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 01.08.2008 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6172

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков