"Кримська Свiтлиця" > #30 за 25.07.2008 > Тема "З потоку життя"
#30 за 25.07.2008
Новини Укра╖ни
З НАШИХ ДУШ ВИКОРЧУВАЛИ 70 ТИСЯЧ ХРАМ╤В...
Хрещення Ки╖всько╖ Рус╕ 988 року р╕вноапостольним князем Володимиром зробило ключовий внесок у нашу ╓вропейськ╕сть. Таку думку висловив 24 липня на прес-конференц╕╖ Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко, в╕дпов╕даючи на запитання журнал╕ст╕в, чому так багато уваги на державному р╕вн╕ прид╕ля╓ться в╕дзначенню 1020-р╕ччя ц╕╓╖ под╕╖, пов╕домля╓ кореспондент УКР╤НФОРМу. «Хрещення 988 року р╕вноапостольним князем Володимиром зробило ключовий внесок у нашу ╓вропейськ╕сть, тому що ми стали говорити з ус╕ма ╓вропейськими народами одн╕╓ю духовною мовою», - сказав Глава держави. Президент зазначив, що рел╕г╕я ╕ духовн╕сть ╓ нев╕д’╓мними факторами життя будь-яко╖ нац╕╖, будь-якого народу. В╕н висловив переконання, що це стосу╓ться й укра╖нського народу, додавши при цьому, що не випадково православна церква кожного народу назива╓ться його ╕менем. За словами В╕ктора Ющенка, протягом останньо╖ тисяч╕ рок╕в нашо╖ ╕стор╕╖ зм╕нювалися пол╕тичн╕ кордони, влади, формац╕╖, л╕дери, значною м╕рою культура, незм╕нною лишалася лише в╕ра. «Наша тисячол╕тня в╕ра да╓ нам право у тому числ╕ й за ц╕╓ю ознакою визначати сво╓ м╕сце в об’╓днан╕й ╢вроп╕», - заявив Глава держави. На переконання В╕ктора Ющенка, роль духовенства у становленн╕ нашо╖ держави, нашо╖ незалежност╕ належним чином ще не оц╕нена. За його словами, наше духовенство ╓ багатостраждальним, як ╕ вся наша церква. «Вони прожили надзвичайно тяжк╕ пер╕оди ╕ зародження, ╕ пересл╕дувань, ╕ репрес╕й», - п╕дкреслив в╕н. Президент зазначив, що за роки радянсько╖ влади в Укра╖н╕ було знищено понад 70 тис. культових споруд, а за час╕в укра╖нсько╖ незалежност╕ збудовано приблизно 13,5 тис. храм╕в. «Це далеко не те, що ми мали, але це добрий гарний приклад, як в╕дроджу╓ться наша в╕ра, як поверта╓ться до нас найсвят╕ше - наше православ’я», - наголосив Глава держави.
МЕРКЕЛЬ ПРОВ╤ДАЛА НАС «ДОСИТЬ УСП╤ШНО»
В╕зит Федерального канцлера Н╕меччини Ангели Меркель в Укра╖ну посприяв встановленню дов╕ри ╕ вза╓морозум╕ння м╕ж л╕дерами двох держав, проте проривних результат╕в не прин╕с. Таку оц╕нку в╕зиту глави н╕мецького уряду висловив на прес-конференц╕╖ директор м╕жнародних програм Центру Разумкова Валер╕й Чалий. «Я оц╕нив би цей в╕зит як досить-таки усп╕шний, хоча в╕н не ╓ якимось проривним у двосторонн╕х стосунках Укра╖ни з Н╕меччиною», - сказав експерт. На його думку, через занадто короткий строк перебування н╕мецького канцлера в Ки╓в╕ укра╖нськ╕й сторон╕ не вдалося досягти оч╕куваного повною м╕рою. Разом ╕з тим тепла атмосфера сп╕лкування Президента В╕ктора Ющенка ╕ А. Меркель св╕дчить про подолання пер╕оду протокольних неузгодженостей, встановлення дов╕рливих ╕ в╕двертих стосунк╕в м╕ж главами держав. «Це дуже важливий в╕зит у першу чергу з точки зору встановлення нового р╕вня дов╕ри ╕ вза╓морозум╕ння м╕ж л╕дерами двох кра╖н», - в╕дзначив В. Чалий. Дуже важливо було ╕ почути позиц╕ю Н╕меччини щодо перспектив ╓вропейсько╖ та ╓вроатлантично╖ ╕нтеграц╕╖ Укра╖ни, рег╕онального партнерства двох держав. Слова А. Меркель щодо п╕дтримки надання Укра╖н╕ асоц╕йованого статусу у в╕дносинах з ╢вросоюзом ╕ курсу на вступ у НАТО св╕дчать, що Н╕меччина сьогодн╕ непогано сприйма╓ нашу кра╖ну, вважа╓ експерт. Як позитивн╕ в╕н в╕дзначив ╕ досягнут╕ результати в питаннях розвитку двосторонньо╖ сп╕впрац╕, зокрема - домовленост╕ щодо проведення наприк╕нц╕ 2008 - на початку 2009 року укра╖нсько-н╕мецьких консультац╕й з питань ╕нвестиц╕йно╖ сп╕впрац╕, а також проведення дн╕в культури Н╕меччини в Укра╖н╕. «Це також важливо, тому що вза╓морозум╕ння на р╕вн╕ народ╕в, гуман╕тарних питань - це хороше п╕д╜рунтя для пол╕тичних р╕шень», - сказав В. Чалий. В╕н також позитивно оц╕нив домовленост╕ про м╕ждержавну вза╓мод╕ю на двосторонньому р╕вн╕, досягнут╕ п╕д час зустр╕ч╕ А. Меркель з Прем’╓р-м╕н╕стром Юл╕╓ю Тимошенко.
«СВО╥Х» НЕ ЗДАЮТЬ...
Генеральна прокуратура Рос╕╖ в╕дмовилася видати правоохоронним органам Укра╖ни колишнього першого заступника голови СБУ Володимира Сацюка, який перебував у м╕жнародному розшуку за обвинуваченням у ско╓нн╕ злочин╕в. Про це кореспондентов╕ УКР╤НФОРМу пов╕домили у прес-служб╕ ГПУ. «У в╕дпов╕дь на звернення укра╖нсько╖ сторони Генпрокуратура РФ пов╕домила, що, оск╕льки В. Сацюк ╓ громадянином Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, зг╕дно з╕ ст. 61 Конституц╕╖ РФ та ст. 57 Конвенц╕╖ про правову допомогу ╕ правов╕ в╕дносини у цив╕льних, с╕мейних та крим╕нальних справах видача його правоохоронним органам Укра╖ни неможлива», - зазначили у прес-служб╕. Як пов╕домлялося, у провадженн╕ в╕йськово╖ прокуратури Центрального рег╕ону Укра╖ни перебува╓ крим╕нальна справа за обвинуваченням Володимира Сацюка у зловживанн╕ службовим становищем та службовому п╕дробленн╕. У зв’язку з цим Генеральна прокуратура Укра╖ни у кв╕тн╕ 2008 року звернулася до Генерально╖ прокуратури РФ з клопотанням про його екстрадиц╕ю. В. Сацюк об╕ймав посаду першого заступника голови СБУ з кв╕тня по грудень 2004 року. Вл╕тку 2005 року стосовно В. Сацюка було порушено крим╕нальну справу за трьома статтями Крим╕нального кодексу (зловживання службовим становищем, службове п╕дроблення та п╕дроблення службових документ╕в). 7 червня 2005 року його було оголошено у розшук. 1 березня 2007 року в. о. кер╕вника робочого апарату НЦБ ╤нтерполу в Укра╖н╕ Ростислав Вергелес заявив, що НЦБ зняло з м╕жнародного розшуку колишнього заступника голови СБУ В. Сацюка, оск╕льки справа щодо нього закрита «через в╕дсутн╕сть у його д╕ях складу злочину». 6 листопада 2007 року Генеральна прокуратура Укра╖ни скасувала постанову сл╕дчого про закриття крим╕нально╖ справи щодо Володимира Сацюка, порушено╖ за фактами незаконного присво╓ння йому в╕йськових звань, використання диплома про вищу осв╕ту та отримання у зв’язку з цим зароб╕тно╖ плати. В. Сацюка знову було оголошено у м╕ждержавний розшук. 21 травня 2008 року ГПУ порушила крим╕нальну справу стосовно В. Сацюка за зловживання службовим становищем, що спричинило тяжк╕ насл╕дки. Екс-перший заступник голови СБУ ф╕гуру╓ також у крим╕нальн╕й справ╕ щодо отру╓ння В╕ктора Ющенка. 5 вересня 2004 року на його дач╕ В. Ющенко зустр╕чався з кер╕вництвом СБУ за вечерею, п╕сля чого в╕дчув пог╕ршення здоров’я.
«МИ ПОВИНН╤ ПРОЙТИ ЦЕЙ ШЛЯХ ЧЕСНО...»
Укра╖на та Рос╕я повинн╕ винести на порядок денний двосторонн╕х в╕дносин тему виведення ЧФ РФ з Укра╖ни. Таку думку висловив 24 липня на прес-конференц╕╖ Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко, в╕дпов╕даючи на запитання журнал╕ст╕в. «Тема започаткування переговор╕в щодо виведення ЧФ РФ з Укра╖ни повинна бути на порядку денному», - наголосив в╕н. За словами Глави держави, передислокац╕я рос╕йського флоту потребуватиме багато часу, ╕ тому вже сл╕д розпочинати переговори з цього питання. «╤ ми повинн╕ пройти цей шлях чесно», - п╕дкреслив Президент. В╕ктор Ющенко нагадав, що у Конституц╕╖ Укра╖ни ч╕тко прописано, що на територ╕╖ нашо╖ держави не повинно бути розм╕щено будь-яких ╕ноземних в╕йськових баз. Р╕шення про базування ЧФ РФ на територ╕╖ Укра╖ни впродовж 20 рок╕в, п╕дписане 28 травня 1997 року, було виключно «жестом добро╖ вол╕ укра╖нсько╖ держави, укра╖нсько╖ нац╕╖», наголосив Президент. * * * МЗС Укра╖ни п╕дготувало законопроект щодо припинення з 2017 року д╕╖ угоди щодо перебування Чорноморського Флоту Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ на територ╕╖ Укра╖ни. Про це сказав на прес-конференц╕╖ м╕н╕стр закордонних справ Укра╖ни Володимир Огризко. В╕н зазначив, що законопроект готовий ╕ буде поданий на розгляд Верховно╖ Ради. «Ми свою роботу точно ╕ вчасно виконали ╕ тепер будемо чекати, яким чином ВР прийме цей закон», - п╕дкреслив В. Огризко, при цьому ще раз нагадавши, що зг╕дно з угодою ЧФ РФ перебуватиме на територ╕╖ Укра╖ни до 28 травня 2017 року. Як пов╕домляв УКР╤НФОРМ, Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко сво╖м указом доручив уряду розробити законопроект про припинення з 2017 року д╕╖ м╕жнародних договор╕в про тимчасове перебування на територ╕╖ Укра╖ни ЧФ РФ. Указом Глава держави вв╕в у д╕ю р╕шення Ради нац╕онально╖ безпеки ╕ оборони в╕д 16 травня «Про заходи ╕з забезпечення розвитку Укра╖ни як морсько╖ держави».
СБУ ОПРИЛЮДНЮ╢ СПИСКИ ОС╤Б, ПРИЧЕТНИХ ДО ГОЛОДОМОРУ ТА РЕПРЕС╤Й Служба безпеки Укра╖ни оприлюдню╓ складений за ╖╖ арх╕вними матер╕алами перший список парт╕йних ╕ радянських д╕яч╕в, кер╕вник╕в каральних орган╕в - Об’╓днаного державного пол╕тичного управл╕ння (ОДПУ) при РНК СРСР та Державного пол╕тичного управл╕ння (ДПУ) УCPР пер╕оду 1932-1933 рок╕в, а також документи, що були п╕дписан╕ ними особисто та стали орган╕зац╕йно-правовою п╕дставою для ско╓ння в Укра╖н╕ Голодомору-Геноциду ╕ проведення масових репрес╕й. Про це УКР╤НФОРМу пов╕домили у прес-центр╕ спецслужби. «Арх╕вн╕ документи беззаперечно св╕дчать, що Голодомор-Геноцид 1932-1933 рок╕в став насл╕дком спланованих злочинних д╕й тотал╕тарного комун╕стичного режиму. Щоб зробити достов╕рну арх╕вну ╕нформац╕ю щодо орган╕затор╕в ╕ виконавц╕в Голодомору-Геноциду, а також стосовно п╕дписаних ними документ╕в, доступною для широких к╕л громадськост╕, Службою безпеки пропону╓ться ╕нтерактивна форма», йдеться у пов╕домленн╕ прес-центру. В╕дв╕дувач╕ сайту мають змогу не лише ознайомитися з по╕менним списком в╕дпов╕дальних посадовц╕в того часу, але й знайти пов’язан╕ з д╕яльн╕стю цих ос╕б розпорядження, протоколи зас╕дань пол╕тбюро ЦК ВКП (б), та╓мн╕ вказ╕вки партактиву, роз’яснення щодо застосування Закону про п’ять колоск╕в, директиви про арешти на сел╕, дов╕дки репресивних орган╕в тощо. Систематизован╕ в ╕нтерактивн╕й таблиц╕ документи наочно доводять, як п╕д час Голодомору-Геноциду 1932-1933 рок╕в на виконання вказ╕вки пол╕тбюро ЦК ВКП (б) (Й. Стал╕н, В. Молотов, Л. Каганович, К. Ворошилов та ╕н.) кер╕вництво каральних орган╕в (ОДПУ СРСР та ДПУ УСРР) видавало оперативн╕ накази та ╕нш╕ нормативн╕ документи щодо проведення масових репресивних операц╕й проти «куркул╕в», «саботажник╕в», «м╕шочник╕в-спекулянт╕в» та ╕нших «контрреволюц╕йних елемент╕в» з метою упокорення укра╖нського села ╕ провокування голоду, який призв╕в до м╕льйонних жертв серед укра╖нського народу, зазнача╓ прес-центр СБУ. Дов╕дка. СБУ розкрила для укра╖нсько╖ громадськост╕ та св╕тово╖ сп╕льноти вс╕ наявн╕ в не╖ арх╕вн╕ матер╕али з ц╕╓╖ тематики. Уперше було оприлюднено наведен╕ у таблиц╕ документи у 2006 роц╕ п╕д час презентац╕╖ електронно╖ верс╕╖ та ориг╕нал╕в арх╕вних документ╕в ДПУ УСРР, що висв╕тлюють Голодомор 1932-1933 рок╕в в Укра╖н╕. Ц╕ матер╕али також включен╕ до науково-документального видання «Розсекречена пам’ять. Голодомор 1932-1933 рок╕в в Укра╖н╕ в документах ГПУ-НКВД».
ХТО С╤╢ «ЗУБИ ДРАКОНА»? Державна пропаганда в Рос╕╖ активно культиву╓ ворож╕сть до Укра╖ни. Так вважають експерти Центру Разумкова Валер╕й Чалий ╕ Михайло Пашков, пов╕домля╓ газета «Дзеркало тижня». На ╖хню думку, результатом под╕бно╖ пропаганди стало р╕зке пог╕ршення ставлення рос╕йських громадян до Укра╖ни. «В╕дладженою, збалансованою ╕ всеосяжною державно-пропагандистською машиною Укра╖на п╕дноситься як кра╖на: а) кер╕вництво яко╖ втягу╓ народ у вороже Рос╕╖ НАТО; б) де безжал╕сно викорчовуються рос╕йська мова та культура; в) видавлю╓ться Чорноморський флот; г) звеличуються в╕йськов╕ злочинц╕; ╜) паплюжиться ╕ перекручу╓ться сп╕льна ╕стор╕я», - констатують експерти. Результатом под╕бно╖ пропагандистсько╖ компан╕╖ стало наростання в рос╕йському товариств╕ ворожих стосовно Укра╖ни настро╖в, стверджують Валер╕й Чалий ╕ Михайло Пашков. Про це, на ╖хню думку, св╕дчать результати соц╕олог╕чного опитування, нещодавно проведеного ВЦ╤ГД, 21% респондент╕в якого сприймають Укра╖ну як ворожу державу, тод╕ як ще р╕к тому цей показник складав лише 7%. «Ц╕ опитування розд╕ля╓ всього лише р╕к, що в╕ддалив не Банкову в╕д Кремля, а Укра╖ну в╕д Рос╕╖, - в╕дзначають Чалий ╕ Пашков. - ╤ншими словами, у громадськ╕й св╕домост╕ Ки╖в разом з Вашингтоном ╕ Тб╕л╕с╕ опинився в числ╕ головних заклятих ворог╕в».
Н╤МЦЕМ СТАНЕ ЛИШЕ ТОЙ, ХТО «ХОЧЕ ╤ МОЖЕ». А УКРА╥НЦЕМ?.. Уряд Н╕меччини ухвалив р╕шення на користь екзамену на громадянство. Каб╕нет М╕н╕стр╕в ФРН оф╕ц╕йно схвалив новий порядок отримання н╕мецького громадянства. Претендентам доведеться в╕дпов╕сти на низку запитань про пол╕тичний ╕ сусп╕льний устр╕й кра╖ни, пов╕домля╓ УКР╤НФОРМ ╕з посиланням на «Дойче Велле». Громадянином Н╕меччини зможе, в принцип╕, стати будь-який ╕ноземець, який пров╕в у кра╖н╕ як м╕н╕мум 8 рок╕в, маючи легальну посв╕дку на проживання. Ще одн╕╓ю умовою ╓ пост╕йне м╕сце роботи, яке да╓ змогу претенденту забезпечувати себе у ф╕нансовому план╕. Одержувачам соц╕альних пос╕бник╕в громадянства не дають. Однаково як ╕ тим, хто ско╖в у Н╕меччин╕ крим╕нальн╕ злочини. Але з вересня ╕ цього буде мало. Щоб стати н╕мецьким п╕дданим, доведеться скласти спец╕альний екзамен. «Наша мета - добитися того, щоб претенденти громадянства розум╕лися на основних принципах державного устрою Н╕меччини», - поясню╓ федеральна уповноважена з питань м╕грац╕╖ ╕ справ ╕ноземц╕в Мар╕я Бемер. За ╖╖ словами, каталог включа╓ у себе 310 питань, розд╕лених на к╕лька тематичних груп, наприклад «Життя у демократичному сусп╕льств╕» або «╤стор╕я ╕ в╕дпов╕дальн╕сть». На вс╕ 310 запитань претендентам в╕дпов╕дати не доведеться. ╥м запропонують 33 на виб╕р екзаменатора, ╕з них к╕лька рег╕ональних, прив’язаних до федерально╖ земл╕, де зда╓ться тест. У Берл╕н╕, наприклад, спитають про герб ╕ в╕к, з якого можна брати участь у комунальних виборах. ╤з 33 питань достатньо правильно в╕дпов╕сти на 17. За даними М. Бемер, запровадженню екзамену передувала пробна фаза. 70% протестованих м╕грант╕в в╕дпов╕ли на запитання правильно. Тим, хто навчався у Н╕меччин╕ ╕ ма╓ хоч би св╕дчення про зак╕нчення н╕мецько╖ середньо╖ школи, складати екзамен не потр╕бно. Проходить екзамен н╕мецькою мовою, якою потр╕бно добре волод╕ти, на р╕вн╕ спроможност╕ ор╕╓нтуватися в досить складн╕й пол╕тичн╕й та економ╕чн╕й лексиц╕. Але ╕н╕ц╕атори запровадження нових норм вважають, що це правильно. За 8 рок╕в життя у Н╕меччин╕ ╕ноземець або вже вивчить мову у достатн╕й м╕р╕, або н╕. В ╕ншому випадку, на думку орган╕затор╕в, в╕н або не хоче, або не може ╕нтегруватися, ╕ н╕мецьке громадянство йому н╕ до чого.
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 25.07.2008 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6154
|