Цей фестиваль молодих виконавц╕в проводиться вже с╕мнадцять рок╕в посп╕ль. Його «столицею» стало м╕сто Новоявор╕вськ – молоде, сучасне, зелене. Мешканц╕ Новоявор╕вська можуть пишатися – фестиваль уперше ма╓ статус м╕жнародного! ╤ тепер його в╕дв╕дали представники дванадцяти держав: ╤нд╕╖, Румун╕╖, Польщ╕, Груз╕╖, В╕рмен╕╖, Казахстану та ╕нших. Ну, ╕ звичайно представники вс╕х рег╕он╕в Укра╖ни, зокрема Криму. Свято вдалося. Проте, не можу сказати що фестиваль був суц╕льною ейфор╕╓ю. Перше «в╕дерце» холодно╖ води вилили на мене сам╕ конкурсанти, знайомство з якими почалося ще на льв╕вському вокзал╕. Молод╕ ╕ галаслив╕, вони сп╕лкувалися виключно на «общепонятном», очевидно, вважаючи, що й галичани ╖х у цьому повинн╕ п╕дтримати. ╤ це ж не лише кримчани, одесити ╕ донеччани, але й кияни, черн╕г╕вц╕, к╕ровоградц╕… «Господи, - подумалося, - невже саме такою ╕ ╓ наша Укра╖на на с╕мнадцятому роц╕ незалежност╕? Невже м╕с╕я збереження укра╖нсько╖ мови ляга╓ виключно на плеч╕ галичан ╕ волинян?» Проте, згодом цей песим╕зм пройшов. Фестиваль переконливо дов╕в свою укра╖нотворчу, державницьку суть. ╤, д╕йсно, при╓мно було слухати укра╖нськ╕ п╕сн╕ у виконанн╕ Шрут╕мали Бхаян (╤нд╕я), Н╕колетти Гаврил╕ци (Румун╕я), Христини Коняшк╕но╖ (Рос╕я), Гульм╕ри Зак╕р’яново╖ (Казахстан). А як орган╕чно, щиро виконала п╕сню «Мамин╕ долон╕» кримська татарочка Ельмаз ╤бадулла╓ва! Дуже артистичними були Галина Шкода (Молдова), Яна Шейн (Донбас), Максим Корнелюк (Волинська область). Не можу н╕чого сказати про як╕сть казахських, грузинських, ╕нд╕йських текст╕в, але якщо говорити про укра╖нськ╕, то найкращими були, зда╓ться, п╕сн╕ нашо╖ Юл╕╖ Качули. Думаю, вона виразно представляла окрему н╕шу нашо╖ естради, яку я умовно назвав би «л╕ричною», «душевною». Та й п╕сн╕ виконувала, створен╕ сп╕льно з батьком. Чи були так╕ випадки ще? ╤з членами жур╕ переговорити не встиг, але, зда╓ться, що н╕. Б╕льш╕сть виконавц╕в сп╕вали п╕сн╕, створен╕ ╕ншими авторами. Н╕чого поганого тут нема╓, просто хочу сказати, що наш укра╖нський Крим Юл╕я Качула представляла достойно, ╕ цю обставину пом╕тив не я один. * * * Фестиваль був важливою в╕хою життя для кожного з молодих виконавц╕в. А ще в╕н був дуже пл╕дним, багатим на ц╕кав╕ зустр╕ч╕. «Молода Галичина» - це просто мр╕я журнал╕ста! Наведу лише дек╕лька ц╕кавих розмов ╕з юними сп╕ваками та членами жур╕. Галина Шкода, випускниця л╕цею, Молдова: - Ви запиту╓те, чи дуже я в╕дома в Молдов╕? Н╕, я належу до молодих виконавц╕в. Хоча при в╕дбор╕ на «╢вробачення» я здобула 3-т╓ м╕сце, а це непоганий показник. У нас також нер╕дко проводяться республ╕канськ╕ конкурси, але конкурс «Молода Галичина – 2008» ╓ м╕жнародним; тут р╕зн╕ кра╖ни, р╕зн╕ виконавц╕, справжн╓ вокальне розма╖ття! Цей досв╕д для мене ╓ дуже ц╕кавим. ╤, зна╓те, я пом╕тила, що в Укра╖н╕ нац╕ональний патр╕отизм дуже розвинутий. В╕н набагато сильн╕ший, н╕ж у Молдов╕! У вас багато п╕сень присвячено Батьк╕вщин╕, крас╕ р╕дно╖ природи. У нас цього значно менше, п╕сн╕, можна сказати, «нейтральн╕», ╓ якась спрямован╕сть на ╓вропейськ╕ стандарти, ╓вропейський стиль… Я люблю Молдову, та все ж розмовляю рос╕йською, вчилася в рос╕йськ╕й школ╕… Мо╖ батьки також рос╕йськомовн╕, хоч ╕ укра╖нц╕. А ось д╕дус╕ й бабус╕ були укра╖номовними. Тому укра╖нська мова для мене не становила проблеми. До реч╕, ми для укра╖нсько╖ громади часто викону╓мо укра╖нськ╕ п╕сн╕. Виступа╓мо на рад╕опередач╕ «Св╕танок» - ╕сну╓ така для укра╖нц╕в Молдови. Досить часто ╖здимо по Укра╖н╕, були в Галичин╕ (Терноп╕ль), у Криму (Ялта), тому землю мо╖х д╕д╕в-прад╕д╕в я знаю досить непогано. ╤ дуже рада, що потрапила на такий сильний конкурс, як «Молода Галичина – 2008». * * * Дуже сподобалися мен╕ казахи: Гульм╕ра Зак╕р’янова ╕ Бакиджан Аб╕льд╕н. Сподобались ╕ як люди, ╕ як виконавц╕. ╤ р╕дн╕ казахськ╕ п╕сн╕, ╕ наш╕ укра╖нськ╕ вони виконували профес╕йно, а головне – з душею. Охоче погодилися розпов╕сти про те, чим нин╕ живе Казахстан: - Наша кра╖на поступово зм╕цню╓ться, гарн╕ша╓. «В╕зитною карткою» Казахстану стала наша столиця – Астана. Це м╕сто третього тисячол╕ття! Президент Назарба╓в багато робить для повернення казах╕в, як╕ свого часу вимушен╕ були покинути р╕дну землю… В╕н не в╕дмовля╓ н╕кому, ╕ люди ╖дуть з ус╕х усюд! Найб╕льше, мабуть, ╕з Китаю. Цих вимушених вигнанц╕в у нас називають «уралманами». Пом╕тно, що ╖х ста╓ з кожним роком б╕льше. «Уралмани» добре зберегли казахську мову, а ось рос╕йсько╖ найчаст╕ше не знають. Таким чином, в╕дсоток «казахськомовних» у нас поступово зроста╓, але д╕ти «уралман╕в» усе одно в школах вивчають рос╕йську як окремий предмет. У нас же оф╕ц╕йна двомовн╕сть… Але ╓ позитивн╕ зрушення: документац╕ю поступово переводять на казахську, ╓ чимало журнал╕ст╕в-рос╕ян, як╕ програму «Новини» ведуть казахською мовою. Президент пильно стежить, щоб не було н╕яких м╕жнац╕ональних конфл╕кт╕в, непорозум╕нь. Така «гармон╕зуюча» пол╕тика да╓ результати. Трапля╓ться, що нав╕ть казахськ╕ н╕мц╕, як╕ колись ви╖здили до Н╕меччини, тепер повертаються назад. У Н╕меччин╕, виходить, не прижилися, а р╕дний Казахстан ╕з задоволенням прийма╓ сво╖х «блудних син╕в…» Що стосу╓ться нашо╖ естради, то вона також зробила пом╕тний крок уперед – тримаються ╕ радянськ╕ виконавц╕, скаж╕мо, Роза Римба╓ва, але ╓ й багато нових «з╕рок». При╖зд╕ть, переконайтесь сам╕. Ми впевнен╕, що вам сподоба╓ться в Казахстан╕! * * * Якщо говорити про наших сус╕д╕в, то найкраще свою кра╖ну представляли поляки. Тобто, я хочу сказати, що польських виконавц╕в було досить багато. Проте, чомусь саме вони порушили головне правило фестивалю: «одну з п╕сень обов’язково виконати укра╖нською». Подейкують, що поляки просто не встигли п╕дготуватися, але… ╖х все одно запросили. Бо який же це м╕жнародний конкурс без найближчого зах╕дного сус╕да? Очевидно, це ще й сво╓р╕дна подяка за багатол╕тню проукра╖нську д╕яльн╕сть Польщ╕ на м╕жнародн╕й арен╕. П╕д час перерви я встиг поставити дек╕лька запитань Стан╕славу Зел╕нському – директору м╕жнародного п╕сенного фестивалю «Майова нутка» (м. Ченстохова, Польща). Пан Стан╕слав укра╖нську розум╕в, але в╕дпов╕дав б╕льш звичною рос╕йською: - На «Майову нутку» при╖здять конкурсанти як ╕з Зах╕дно╖ ╢вропи, так ╕ з╕ Сх╕дно╖: Укра╖ни, Рос╕╖, Латв╕╖, Литви, Б╕лорус╕. Якщо пор╕внювати наш ченстоховський фестиваль ╕з «Молодою Галичиною», то р╕зниця т╕льки в тому, що у нас багато як одних, так ╕ других. А тут переважно сп╕вають представники Сх╕дно╖ ╢вропи: Румун╕╖, Молдови, Б╕лорус╕, Рос╕╖… Стосовно виконавсько╖ майстерност╕, то я не сказав би, що «Майова нутка» ма╓ вищий р╕вень. Бо й «Молода Галичина» може по праву пишатися дуже сильними виконавцями! Те, що представлен╕ р╕зн╕ в╕ков╕ категор╕╖, нас також об’╓дну╓. Бо ╕ Польща намага╓ться виявити нац╕ональн╕ таланти якомога ран╕ше… Великий позитив бачу в тому, що укра╖нц╕ ╕ поляки починають краще п╕знавати одне одного, знайомляться з культурними досягненнями сво╖х сус╕д╕в, зокрема з ╖хньою п╕сенною культурою. Так легше буде весь негатив, який накопичився в ХХ стол╕тт╕, залишити в минулому. * * * Коли Катерина Мазур виконувала п╕сню Тимура Усманова «Р╕ченька», я подумав: «Як же добре сп╕ва╓! Це ж треба таке: одеситка, сп╕ва╓ п╕сн╕, написан╕… чи не кримським татарином? А в╕дчуття таке, що це дуже як╕сний укра╖нський п╕сенний продукт, який м╕г з’явитися лише на в╕дносно благополучн╕й» у мовному ╕ культурному план╕ територ╕╖. То зв╕дки ж Тимур?» Нас познайомили, ╕ я д╕знався, що батько Тимура казанський татарин, мати – укра╖нка. Зак╕нчив композитор-п╕сняр укра╖нську школу в Фастов╕, тож ╕з нашою мовою проблем у нього н╕коли не було, дарма, що ма╓ таке екзотичне пр╕звище… Пише п╕сн╕ з 15 рок╕в (зараз йому 25), у його доробку ╖х уже не менше сотн╕. Як на таку п╕сенну «плодовит╕сть», Тимур ще й дуже скромний, комун╕кабельний. Шкода, що було мало часу для сп╕лкування, але адресами обм╕нялися. Вир╕шив, що про таку колоритну людину написати конче необх╕дно! Тимур подарував мен╕ св╕й новий диск, де р╕зн╕ виконавц╕ сп╕вають його п╕сн╕. «Журавочку» викону╓ В╕ктор╕я Литвинчук, «Роксолану» - Тетяна ╤ль╖на, «Битий горщик» - В╕ктор╕я Кушн╕р, «Обжинки» - ╢лизавета Мельник, «Не Казку» - Олександр Черненко. Наголосив, що сп╕впрацю╓ лише з людьми, як╕ ╓ духовно близькими. Судячи з пр╕звищ на дисках, Тимур ма╓ безл╕ч друз╕в. ╤ це раду╓, бо таким чином м╕цн╕ша╓ фундамент нашо╖ естради. Н╕, таки напишу про Тимура Усманова! Обов’язково напишу. * * * Серед член╕в жур╕ був ╕ ╤смет Заатов – Заслужений д╕яч мистецтв Укра╖ни, кандидат мистецтвознавства, заступник м╕н╕стра культури АРК. З ним мене заочно познайомили наш╕ передплатники… з шахтарського Червонограда. У к╕нц╕ березня я ще й переговорив з паном Заатовим по телефону. Так що тепер ми зустр╕лись як добр╕ друз╕, адже й тод╕, навесн╕, обговорювали питання розширення галицько-кримських контакт╕в. ╤смет Заатов висловив свою точку зору стосовно фестивалю: - Фестиваль «Молода Галичина» твердо проводить в життя пол╕тику п╕дтримки саме укра╖нсько╖, укра╖номовно╖ п╕сн╕. Одна з п╕сень обов’язково ма╓ виконуватись укра╖нською! Поки що лише поляки не встигли в╕дпов╕дним чином п╕дготуватися. Але вс╕ ╕нш╕ цю вимогу виконують. ╤ тому Галичина вкотре п╕дтримала св╕й рейтинг «цитадел╕ укра╖нсько╖ культури», «кв╕нтесенц╕╖ сучасного нац╕онального духу», «фундаменту укра╖нсько╖ державност╕». Це один ╕з позитив╕в фестивалю. А взагал╕, нам треба ще багато вчитися. ╤ на Заход╕, ╕ на Сход╕. Ось в╕зьмемо, скаж╕мо, Туреччину. Вона витрача╓ на культуру величезн╕ кошти! ╤ ╓ з чого, бо вона сутт╓во випереджа╓ Укра╖ну за сво╖м економ╕чним розвитком. Туреччина «стягу╓» до себе найкращ╕ культурн╕ кадри СНД. Я маю на уваз╕ тюркомовн╕ республ╕ки: Азербайджан, Узбекистан, Казахстан… Найкращ╕ кадри, найв╕дом╕ша професура може розраховувати на роботу в Туреччин╕ за фахом, на високу зарплату, квартиру, тощо. ╤ вся ця (колись радянська) ел╕та працю╓ на розвиток турецько╖ сп╕льноти! Розвиваючи турецьку культуру, вони, безумовно, привносять щось сво╓, нац╕ональне… Отже, ╓ з кого брати приклад. У свою чергу, зазначу, що ми докладемо вс╕х зусиль для всеб╕чних культурницьких контакт╕в Галичини ╕ Криму; зокрема для ознайомлення галичан з кримськотатарською культурою. * * * Вдалося посп╕лкуватись ╕ з головою жур╕ фестивалю, в╕домим композитором Олександром Злотником. Якщо з ╤сметом Заатовим ми були знайом╕ дуже умовно – просто посп╕лкувалися по моб╕льному телефону, - то в╕домому нин╕ Народному артисту Укра╖ни, професору, лауреатов╕ багатьох м╕жнародних прем╕й я вже говорив колись тепл╕ слова подяки ╕ нав╕ть руку йому потиснув… Щоправда, було це дуже давно – 27 рок╕в тому. Тод╕ молодий ки╖вський бандурист Кость Новицький пооб╕цяв мене познайомити з Назар╕╓м Яремчуком. ╤ Олександр Злотник, ╕ Назар╕й саме записували свою нову п╕сню, тому прид╕лити багато часу мен╕ не змогли. Проте, дружн╕й потиск ╖хн╕х рук я пам’ятаю дотепер. Тод╕ я ще не знав, що Олександра Злотника м╕г би з повним на те правом назвати… земляком. Адже ╕ в╕н, ╕ я народилися в м╕ст╕ Таращ╕, що на Ки╖вщин╕. Щоправда, я жив там до 17 рок╕в, а в╕н лише до п’яти. Однак тепер ця обставина нас добряче зблизила! Мало того, у нас, виявля╓ться, сп╕льна любов до балкансько╖ та кельтсько╖ музики… Олександр Злотник колись писав музику до в’╓тнамського ф╕льму, а я в молод╕ роки вчив в’╓тнамську мову… Х╕ба це не зближу╓? Якби було б╕льше часу – сп╕лкувалися б до вечора. А так довелось обмежитися коротеньким ╕нтерв’ю: - Позитив, безумовно, ╓: дуже багато сильних д╕тей! Особливо, в середн╕й в╕ков╕й груп╕. Дванадцять кра╖н св╕ту взяли участь у фестивал╕ – це також серйозний показник. Представники р╕зних кра╖н сп╕вають укра╖нськ╕ п╕сн╕ – це не може не радувати! Добре й те, що жур╕ не «корумповане», як це зараз модно казати. Н╕хто н╕кому не натягу╓ оц╕нки, н╕кого не обходимо увагою – ми, д╕йсно, зац╕кавлен╕ в тому, щоб виявити талановитих д╕тей. - А ви звернули увагу на нашу кримчанку, Юл╕ю Качулу? - Звичайно. Вона така… дуже щира! Ц╕ п╕сн╕, як╕ вона викону╓, вона сп╕ва╓ в╕д серця ╕ до серця. У не╖ ╓ сво╓ обличчя, а для виконавця це дуже важливо. - Отже, у не╖ ╓ шанс сп╕вати, творити? Адже у Юлиному репертуар╕ родинн╕, створен╕ разом ╕з батьком п╕сн╕... - Що значить «╓ шанс»? Треба сп╕вати! Необх╕дно займатися творч╕стю, якщо ╓ такий дар. Але й пам’ятати треба про необх╕дн╕сть пост╕йного самовдосконалення, роботи над собою. * * * У мене склалося враження, що фестиваль у Новоявор╕вську все-таки потроху укра╖н╕зу╓ нашу молодь. Нехай «стартов╕ умови» для цього у кожно╖ дитини були р╕зними – усе залежить в╕д рег╕ону, але укра╖нська п╕сня впродовж стол╕ть була досить сильним засобом, коли йшлося про виживання укра╖нц╕в, про ╖хню нац╕ональну душу… Допомагало тод╕, то чому не допоможе зараз? Серг╕й ЛАЩЕНКО. м. Новоявор╕вськ – Льв╕в. (Фото Серг╕я Лащенка ╕ Юл╕╖ Качули).
ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
