Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 11.07.2008 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#28 за 11.07.2008
«КРА╥НА МР╤Й» - БАТЬК╤ВЩИНА ОПТИМ╤СТ╤В

Чи можливий фестиваль Олега Скрипки у Криму?

Кажуть, майже щороку етнограф╕чне свято «Кра╖на мр╕й» кропиться… дощиком з неба. А часом ╕ зливою. Може, це сво╓р╕дний тест на патр╕отизм? Робота тако╖ соб╕ сво╓р╕дно╖ небесно╖ митниц╕?
На цьому п╕сенному фестивал╕ в Ки╓в╕ я побував уперше, але можу засв╕дчити: «митниця» чужих не пропуска╓… Хоча зовн╕ все виглядало дуже демократично: небо затягла чорна хмара, а во╖нство у вишиванках сунуло до Дн╕пра, до Сп╕вочого поля, добре розум╕ючи, що в╕д дощу там н╕де не схова╓шся. Змокнеш до нитки - зате будеш серед сво╖х! А для киян - це неабияка розк╕ш: тут укра╖нство хоч ╕ розправля╓ повол╕ сво╖ крила, але м╕сто дос╕ залиша╓ться переважно рос╕йськомовним. Добре, що якийсь сегмент ки╖вського людського вулика впевнено еволюц╕ону╓ в напрямку… Львова. Серед цих «бдж╕лок» у вишиванках 21 червня опинився ╕ автор цих рядк╕в.
…Зливу ми гуртом, по-козацьки, перечекали б╕ля музею ╤вана Гончара. Чолов╕к десять ум╕стилося п╕д великою клейонкою! Нечасто таке побачиш у нашому «атом╕зованому» сусп╕льств╕, але в «Кра╖н╕ мр╕й» аура особлива. Усе чуже «в╕дс╕ялося», а решта громадян вир╕шили жити за принципом «Св╕й до свого по сво╓!» Тож у продавц╕в яток виторг був величеньким, хоча продавалися реч╕, н╕бито ╕ не дуже потр╕бн╕ для ╕снування у мегапол╕с╕: солом’ян╕ брил╕, вишиванки, писанки, трип╕льськ╕ глечики ╕ ще багато чого етнограф╕чного, р╕дного, укра╖нського.
Зрештою, на свято при╖хали не лише кияни. Св╕тл╕ душ╕ з укра╖нсько╖ глибинки, яких ще не торкнулася денац╕онал╕зац╕я ╕ як╕ хочуть у всеозбро╓нн╕ зустр╕ти глобал╕зац╕йну пов╕нь, при╖хали до «Кра╖ни мр╕й», аби повчитися – як залишитися укра╖нцями в ╕нформац╕йному третьому тисячол╕тт╕.
Так╕ люди понад усе хот╕ли побачити Олега Скрипку (на фото внизу), бо слава про нього, як про одного з творц╕в фестивалю, долинула до найв╕ддален╕ших закутк╕в Укра╖ни. Декому з них поталанило, декому н╕, адже Маестро виступав лише наприк╕нц╕ фестивалю, а два дн╕ бути в Ки╓в╕ м╕г далеко не кожен.
*  *  *
Якщо об’╓ктивно, то найб╕льше поталанило власкору «КС», адже в╕н був першим, кому Олег Скрипка погодився дати ╕нтерв’ю. Та ще й у власному автомоб╕л╕! У цьому, видно, був певний розрахунок: в╕дносно тихо ╕ спок╕йно. Бо ззовн╕ вишикувалася велика черга журнал╕ст╕в, ╕ ще б╕льше – шанувальник╕в. Ставлю колишньому гостев╕ редакц╕╖ «Кримсько╖ св╕тлиц╕» дек╕лька запитань:
- Чи реальним ╓ аналог╕чне свято в Криму?
- Все залежить в╕д м╕сцево╖ ╕н╕ц╕ативи. Якщо вона буде, то я не бачу особливих перешкод. Не скажу, що все легко склада╓ться тут, у Ки╓в╕. Зрештою, п╕онерам будь-яко╖ справи нелегко… У Криму з його природним потенц╕алом, з його красою сам Бог вел╕в проводити етнофестивал╕! Т╕льки там треба в╕дразу програмувати «об’╓днуючий момент». Тобто залучати кримських татар, болгар, грек╕в, - словом, робити свято мультинац╕ональним. Думаю, що творча складова не становитиме проблеми. Проблематичним ╓ лише ф╕нансування.
- А наявн╕сть ентуз╕аст╕в, фах╕вц╕в на м╕сцях?
- Дякувати Богу, в нашому пол╕ зору ╖х ╓ достатньо. У тому числ╕ ╕ потенц╕йних кримських орган╕затор╕в концерт╕в.
- Дехто побою╓ться, що Крим ще не дозр╕в до такого свята, на якому буде потужно пропагуватися укра╖нська п╕сня, укра╖нська культура…
- Крим - це не Ки╖в, але й там ╓ багато культурних людей. ╤ ╓ публ╕ка, тр╕шки втомлена в╕д пост╕йного споживання звичного «шансону». Нам тут часом зда╓ться, що в Криму дом╕ну╓ електорат парт╕╖ В╕тренко, але ж це не зовс╕м так! ╢ й люди з ╕ншими поглядами, в тому числ╕ ╕ шанувальники укра╖нсько╖ п╕сн╕.
- У минулому роц╕ фестиваль «Кра╖на мр╕й» з╕брав надзвичайно багато сво╖х прихильник╕в у Львов╕…
- Льв╕в – особливе м╕сто! Там ╕н╕ц╕ативу проявив мун╕ципал╕тет, ╕ люди дуже активн╕, доброзичлив╕…
- Але Льв╕в ╕ без цього чудового фестивалю залишився б Львовом, а ось Крим п╕сля «Кра╖ни мр╕й» м╕г би стати зовс╕м ╕ншим. Там ╕ укра╖нство пробудилося б, ╕ греки, ╕ кримськ╕ татари… ╤ вс╕ зрозум╕ли б, що пол╕культурн╕сть – це набагато краще, н╕ж монопол╕я рос╕йського «шансону».
- Я не схильний переб╕льшувати наш╕ можливост╕. Ефект в╕д д╕яльност╕ парт╕╖ В╕тренко або в╕д комун╕ст╕в усе одно б╕льший. У нас завдання мистецьк╕, ╕ не скажу, що ми ма╓мо великий вплив на широк╕ маси… Просто в Криму ми задовольнили б ╕нтереси тих людей, як╕ ц╕кавляться укра╖нською культурою.
*  *  *
А зараз саме час повернутися до людей з «глибинки», як╕ при╖хали на етн╕чний фестиваль. Тепле враження у мене залишилося п╕сля розмови з учителькою ╕стор╕╖ З╕на╖дою Шевченко. Вона живе ╕ працю╓ в сел╕ Хмельове Маловиск╕вського району К╕ровоградсько╖ област╕:
- Наше село ╕сторичне. Його заснував генерал Текел╕я, той самий, який знищив Запорозьку С╕ч. За це в╕н отримав 5 000 десятин земл╕. Виконуючи царський наказ, Петро Текел╕я, серб за походженням, не тримав якогось зла на запорожц╕в, тому й запропонував ╖м оселитися на земл╕, яка стала його власн╕стю. Надавав ╖м п╕льги, толерантно ставився ╕ до укра╖нсько╖ мови, ╕ до козацьких звича╖в… Тому можна сказати, що б╕льш╕сть мо╖х односельчан ╓ нащадками запорожц╕в. Усв╕домлювати це почали т╕льки зараз, а до цього процеси русиф╕кац╕╖ добряче торкнулися К╕ровоградщини. Тому нам дуже потр╕бн╕ так╕ свята, як «Кра╖на мр╕й». Тут я просто заряджаюся енерг╕╓ю! А вона потр╕бна, адже у наш╕й школ╕ д╕╓ етнограф╕чний музей, створений д╕тьми ╕ вчителями-ентуз╕астами. М╕й чолов╕к також ╕сторик, у наш╕й школ╕ в╕н працю╓ директором. Ми були б дуже рад╕, якби ви розпов╕ли читачам про цей музей. Наше село знаходиться на трас╕ Ки╖в – Одеса, тому людям, не байдужим до ╕стор╕╖, його нескладно в╕дв╕дати. Може, й тут, у Ки╓в╕, вдасться знайти однодумц╕в?
*  *  *
У тому, що мр╕╖ З╕на╖ди Федор╕вни мають реал╕стичну основу, я протягом двох дн╕в переконувався не раз. На свят╕ була дуже висока концентрац╕я патр╕отичних, небайдужих людей. В одному м╕сц╕ випадково перетнувся ╕з «св╕тличанкою» Катериною Криворученко ╕ нашою читачкою з╕ Льв╕вщини – Ларисою Боратинець. Зробив «╕сторичне» фото, ╕ нехай воно буде доказом високих комун╕кац╕йних можливостей фестивалю.. Хто хоче, той неодм╕нно знайде тут друз╕в або ж посп╕лку╓ться ╕з давн╕ми знайомими.
Вдалося ж мен╕ зустр╕ти сп╕вака, барда, перекладача В╕ктора Морозова! Рок╕в 20 тому я познайомився з ним, тод╕ ще молодим музикантом ансамблю «Смер╕чка». Писав про нього ╕ як про перекладача «Гарр╕ Поттера» до «Кримсько╖ св╕тлиц╕». А тут раптом побачив В╕ктора разом з дружиною ╕ двома донечками-близнючками! Не м╕г не поставити дек╕лька запитань про творч╕ плани та про враження в╕д фестивалю. Ось що в╕дпов╕в В╕ктор:
- Переклад «Гарр╕ Поттера» вийшов дуже оперативним ╕, кажуть, вдалим. Тепер потреби в такому «швидк╕сному» переклад╕ нема╓, тому працюю спок╕йно. Перекладаю дек╕лька англомовних книжок для д╕тей. А ще - зак╕нчую студ╕йну роботу над новим альбомом п╕сень, який матиме назву «Арм╕я св╕тла». Автором сл╕в ╕ музики ╓ Кость Москалець, але аранжування ╕ виконання – мо╖.
А стосовно фестивалю можу сказати лише одне – це чудово! Добре було б, якби його можна було проводити щоквартально, або й част╕ше – щом╕сяця…
*  *  *
Неспод╕вано м╕й погляд «вихоплю╓» з натовпу Дмитра Стуса – сина великого поета ╕ в╕домого пол╕тв’язня. Про нього я також писав у «Кримськ╕й св╕тлиц╕». Наздоганяю Дмитра ╕ ц╕кавлюся його думкою з приводу цього м╕жнародного етн╕чного фестивалю.
- Це один ╕з кращих фестивал╕в Ки╓ва. На ньому все б╕льше ╕ б╕льше людей! Добре, що цього разу представлен╕ ще ╕ японська та ╕нд╕йська культури. ╢ виконавц╕ з Франц╕╖, Угорщини, Чех╕╖, Серб╕╖, ╕нших кра╖н…
У «Кра╖ни мр╕й», мен╕ зда╓ться, величезн╕ перспективи! Головне, що цю просту ╕стину усв╕домили т╕, в╕д кого залежить просування проекту.
При нагод╕ передавайте прив╕тання Олегу Скрипц╕. Велика ╕ щира подяка за те, що в╕н робить!
*  *  *
Про безм╕р кримських справ нагадала зустр╕ч ╕з Оленою Хал╕мон (думаю, «св╕тличанам» не треба ╖╖ представляти) та з Олегом Яценком. Олега ╕нколи жартома називаю «захисником укра╖нських маяк╕в». А взагал╕, в╕н л╕дер Студентського братства ╕ Кримом ц╕кавиться всерйоз. М╕й фотоапарат заф╕ксував момент, коли вони обо╓ розмовляли по телефону. Посп╕лкувавшись трохи з ними, почина╓ш розум╕ти, що це система, а не випадков╕сть. Вони пост╕йно в сп╕лкуванн╕, як то кажуть, «на зв’язку». Оптим╕сти «по життю», а тим б╕льше – сьогодн╕.
- Я вдруге на цьому свят╕, - каже Олена Хал╕мон, - ╕ хоча ще не склала повного враження про нього, але бачу, що стало б╕льше сцен, думаю, буде б╕льше й учасник╕в. ╤ це н╕чого, що тут ще б╕льше, н╕ж минулого разу будуть представлен╕ р╕зн╕ культури ╢вропи ╕ Сходу. Для нас це позитивний момент. Зате ск╕льки я бачу чудових укра╖нц╕в у таких гарних вишиванках!
А ще – настр╕й. Коли я пере╖хала до столиц╕, мен╕ казали, що Ки╖в роз’╓дну╓ людей. Може, в╕н ╕ роз’╓дну╓ роботою, способом життя… Але тут, на ц╕й суверенн╕й територ╕╖ «Кра╖ни мр╕й» вс╕ щаслив╕, вс╕ в╕дпочивають ╕ ╓днаються душами; шкода, що таких свят мало у нас!
Хочеться, аби щось под╕бне в╕дбулося ╕ в Криму. Адже в╕н став р╕дним для нас, ми суму╓мо за ним…
Дещо дода╓ в╕д себе ╕ Олег Яценко:
- Тут багато облич, як╕ я бачив п╕д час «Помаранчево╖ революц╕╖». Обличчя людей, як╕ зараз при влад╕, трохи ╕нш╕. А тут я насолоджуюся сп╕лкуванням, бо я серед «сво╖х», серед мого р╕дного народу.
*  *  *
Д╕йсно, орган╕затори «Кра╖ни мр╕й» запросили на свято не лише знаменит╕ колективи, а часом ╕ малов╕дом╕. Скаж╕мо, ансамбль гармон╕ст╕в з м╕ста Жашкова, вес╕льн╕ музики ╕з Дмитрашк╕вки, родину Таф╕йчук╕в ╕з Прикарпаття. Думаю, не вс╕ чули про колективи «Гуляйгород», «Хорея козацька», «Назад Шляху Нема╓», «Володар», «Зоряний корсар», «Царство небесне» (останн╕й гурт, до реч╕, з Донбасу). Виступали ще колективи «Стара Ольса» (Б╕лорусь), «Ковбасон╕к» (Канада), «Кел» (Серб╕я), «Ле Карпат» (Франц╕я), «Kazavan Familia» (Угорщина) та багато ╕нших.
*  *  *
При╓мно здивували б╕лоруси з╕ «Старо╖ Ольси». Чому? Та тому, що сп╕лкувалися виключно б╕лоруською! Н╕ «Сябры», н╕ «Верасы», н╕ в╕дом╕ на весь св╕т «Песняры» такою принципов╕стю не в╕дзначалися. Отже, виросло нове покол╕ння? Запитав у «ольс╕вц╕в»: чи реально провести под╕бне свято у М╕нську? В╕дпов╕ли: «Н╕! Нереально!
╤ не тому, що нин╕шн╕й режим не вельми любить б╕лоруську культуру. Просто «бацька» терп╕ти не може, коли в одному м╕сц╕ збира╓ться багато людей…»
*  *  *
А у нас люди «розривалися» м╕ж п╕снею, танцями, книгами, предметами народного побуту ╕… козацькою стих╕╓ю. Бо хто хот╕в помилуватися р╕дними бойовими мистецтвами, того чекало Братство козацького бойового звичаю «Спас». Можна було нав╕ть пом╕рятися силою з «братчиками». Подумалось: це ж добре, що ки╖вське юнацтво ма╓ виб╕р! Для учасник╕в д╕йства ╕ для глядач╕в козаки – це не забута стор╕нка р╕дно╖ ╕стор╕╖, а ц╕лком сучасне явище. Отже, якщо хтось ма╓ козацьку душу, то неодм╕нно приб’╓ться до Братства.
*  *  *
Гурт «Зоряний корсар» здаля притягував до себе гарною музикою. Встиг прослухати лише дек╕лька останн╕х п╕сень. Зате пот╕м вдалося посп╕лкуватися з дуже колоритним «корсаром» Серг╕╓м Солоним. Його розпов╕дь нав╕ть дещо вразила мене:
- Ви коли-небудь чули про Укра╖нську Духовну Республ╕ку? Так ось, нам пощастило сп╕лкуватися з ╖╖ творцем Олесем Бердником, в╕домим письменником-фантастом. Це був м╕й друг, побратим, учитель…
Сам я з Донбасу; батько у мене рос╕янин, мама – б╕лоруска. Коли при╖хав на Ки╖вщину у 1993 роц╕, то мен╕ здалося, що укра╖нсько╖ тут нав╕ть забагато. Ще б пак – у пор╕внянн╕ з Донбасом… Я був рос╕йськомовним бардом, ╕ мо╖ п╕сн╕ скр╕зь сприймалися на «ура». А ось на телебаченн╕ ╕ на рад╕о казали: «Почнеш сп╕вати укра╖нською, тод╕ й запросимо». Олесь Бердник тод╕ сказав мен╕: «Серг╕ю, н╕кого не слухай, а пиши т╕╓ю мовою, якою п╕дказу╓ серце. Поживеш над Дн╕пром, ╕ укра╖нська сама постука╓ у тво╓ донецьке серце».
Так ╕ сталося. Тепер сп╕ваю ╕ рос╕йською, ╕ укра╖нською, ╕ б╕лоруською мовами. Вважаю себе «русичем» ╕ мене, такого, скр╕зь добре сприймають, зокрема ╕ в Криму. Я виступав у Джанко╖, Керч╕, С╕мферопол╕… Випустив нав╕ть альбом «Керч-2003». Востанн╓ був там у 2007 роц╕. У Криму дуже добре сприймають ╕ мо╖ рос╕йськ╕ п╕сн╕, ╕ укра╖нськ╕ на слова Бердника.
Серг╕й Солоний вкотре повернув мо╖ думки в кримське русло. Захот╕лося посп╕лкуватися ╕з кримськими татарами, тим б╕льше, що про них згадував Олег Скрипка. Добре, що серед посланц╕в п╕вдня був ╕ Мамут Чурлу, член редколег╕╖ газети «Голос Крыма», в╕домий мистецтвознавець. В╕н охоче под╕лився сво╖ми думками з приводу фестивалю:
- Аби провести под╕бний фестиваль в Криму, необх╕дн╕ велик╕ кошти. До того ж, в╕н повинен бути традиц╕йним, щор╕чним ╕ найб╕льше для цього п╕дходила б Ялта. А ще треба ретельно п╕дбирати колектив. Найлог╕чн╕ше привезти профес╕онал╕в з р╕зних куточк╕в св╕ту, тод╕ вс╕м буде ц╕каво! Не так давно я побував у Варшав╕ ╕ був зачарований грою ╕нд╕йських майстр╕в на флейт╕. Це традиц╕йна ╕нд╕йська музика – флейта, ситар, ударн╕. Годину грають, ╕ неможливо в╕д них в╕д╕йти! Одн╕╓ю мелод╕╓ю флейтист просто г╕пнотизу╓ людей! Щоб забезпечити такий же р╕вень у Ки╓в╕ чи в Криму, треба ╖здити по св╕ту, шукати кращих майстр╕в скр╕зь. А ки╖вськ╕ чиновники, на жаль, не ╖здять…
Тут я подумав, що Мамут-ага р╕вень виконавц╕в оц╕ню╓ дещо суб’╓ктивно. Адже у кожно╖ нац╕╖ св╕й смак, сво╖ музичн╕ ╕деали… Запитав, як╕ танц╕ йому подобаються, як╕ мелод╕╖ здаються найкрасив╕шими?
- Подоба╓ться болгарська музика, румунська… Болгарську, щоправда, нема╓ можливост╕ слухати, а ось у румун╕в ╓ два канали: один з них назива╓ться «Етно» - там пост╕йно звучить народна музика. А по ╕ншому каналу – сучасна естрада, звичайно ж, ╕з румунським нац╕ональним забарвленням. Обидва канали слухаю ╕з задоволенням! Побував ╕ в Анкар╕ на виступ╕ танцювальних ансамбл╕в. Шкода, що Укра╖на там не була представлена. Але музику ╕ танц╕ багатьох народ╕в там можна було почути ╕ побачити. Мен╕ дуже сподобалися чорногорськ╕ танц╕, вони схож╕ на наш╕, кримськотатарськ╕. Турецьк╕ танц╕ неймов╕рно красив╕! Туреччина, Крим, Балкани – тут, д╕йсно, ╓ щось сп╕льне. У кожному з названих рег╕он╕в ╓ в╕зант╕йське кор╕ння, адже культури т╕сно контактували, перем╕шувалися, щось запозичували одна в одно╖…
Але як╕ б незначн╕ недол╕ки ╕ не були в орган╕зац╕╖ «Кра╖ни мр╕й», головне, що початок зроблено. А дал╕ йтиме вдосконалення.
Мен╕ зда╓ться, що Олег Скрипка орган╕зову╓ етнофестивал╕ п╕д патронатом
╕ з благословення В╕ктора Ющенка. ╤ я дуже радий, що саме в╕н ╓ Президентом Укра╖ни! Не кажу зараз про економ╕ку, пол╕тику – там ми н╕чого не розум╕╓мо ╕ лише пристосову╓мося до обставин… А тут я бачу, що л╕дер позитивно вплива╓ на розвиток культури, ╕ це дуже при╓мно!
*  *  *
Ось на ц╕й оптим╕стичн╕й нот╕ я ╕ зак╕нчу св╕й репортаж. Висловлю лише думку багатьох учасник╕в етнофестивалю: «Кра╖на мр╕й» повинна мандрувати ╕ в час╕, ╕ в простор╕… У не╖ шляхетна м╕с╕я – плодити оптим╕ст╕в на нив╕ укра╖нсько╖ культури.
Серг╕й ЛАЩЕНКО.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 11.07.2008 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6111

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков