Перший в Укра╖н╕ «круглий ст╕л», присвячений 300-р╕ччю под╕й, пов’язаних ╕з в╕йськово-пол╕тичним виступом Гетьмана ╤вана Мазепи та укладенням ним укра╖нсько-шведського союзу п╕д час П╕вн╕чно╖ в╕йни 1700-1721 рок╕в, пройшов у Черн╕гов╕ за участю пров╕дних ╕сторик╕в кра╖ни. Орган╕зували ╕ провели його Укра╖нський ╕нститут нац╕онально╖ пам’ят╕, Черн╕г╕вська облдержадм╕н╕страц╕я, обласна рада та Центр переп╕дготовки та п╕двищення квал╕ф╕кац╕╖ кадр╕в. «Сл╕д, який залишив Мазепа у сфер╕ культури, не залишив жоден ╕з пол╕тичних д╕яч╕в», - зазначив, зокрема, доктор ╕сторичних наук Юр╕й Мицик. В╕н нагадав про в╕дкриття ним близько двохсот духовних та наукових заклад╕в в Укра╖н╕, матер╕альну п╕дтримку Ки╓во-Могилянсько╖ академ╕╖. На думку доктора ╕сторичних наук Тараса Чухл╕ба, ╤ван Мазепа проводив пол╕тику, спрямовану на збереження укра╖нсько╖ державност╕ та укра╖нського козацтва ╕ був далекоглядною особист╕стю. В скрутн╕й ситуац╕╖, коли треба було вибирати - на чий б╕к перейти, в╕н зробив виб╕р на користь Швец╕╖, бо вважав це за краще. Його виступ проти Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ носив не в╕йськово-пол╕тичний характер, а був повстанням ╕з метою здобуття незалежност╕, наголосив Т. Чухл╕б. З приводу анафеми, накладено╖ на Мазепу за наказом Петра ╤, на науковому з╕бранн╕ висловився секретар Черн╕г╕вського ╓парх╕ального управл╕ння УПЦ Ки╖вського патр╕архату отець Роман (К╕ник). В╕н заявив, що вона не мала рел╕г╕йного п╕д╜рунтя, а носила суто пол╕тичний характер. Отець Роман пояснив, що за церковними канонами анафема може бути застосована до людини, яка в╕дреклася в╕д християнства, чого ╤ван Мазепа не робив. Священик п╕дкреслив, що гетьман був укра╖нським патр╕отом, ╕ його заслуги перед народом величн╕.
ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
