Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 04.07.2008 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#27 за 04.07.2008
ДЕХТО УСВ╤ДОМЛЮ╢ СЕБЕ СК╤ФАМИ...

Укра╖нське сусп╕льство нин╕ знаходиться в черговому перех╕дному пер╕од╕, в якому наявна досить сутт╓ва ╕ бажана для вс╕х обставина - можлив╕сть в╕льно одержувати ╕ передавати ╕нформац╕ю, що характерно для вс╕х цив╕л╕зованих держав. Маючи неоднозначну ╕стор╕ю взагал╕, кримський рег╕он для Укра╖ни особливо складний в мовноетн╕чному план╕.
П╕д час перепису населення виявилося, що дехто з кримчан усв╕домлю╓ себе, наприклад, ск╕фами, ╕снування яких у нашому сьогоденн╕ тепер нав╕ть важко уявити.
╤ це лише один ╕з приклад╕в. Для нин╕шн╕х кримчан найважлив╕шими ознаками нац╕онально╖ приналежност╕ ╓ самоусв╕домлення ╕ мова, а вже пот╕м родов╕д та уподобання сво╖х близьких, переконання яких залежать в╕д р╕вня ╖хньо╖ осв╕ченост╕ й вихованост╕. В Укра╖н╕ взагал╕, а в Криму зокрема першопрох╕дцями ╕сторично були к╕ммер╕йц╕. А автохтонами в Криму, ск╕льки б ми сьогодн╕ не сперечалися, були таври. Назви та ╕стор╕я згаданих народ╕в загалом в╕дом╕ на р╕вн╕ поняття «кентавр». Але якщо останн╓ ╓ витвором м╕фотворчост╕, то про ╕снування колишн╕х етнос╕в засв╕дчують ╕сторичн╕ дан╕, як╕ ╓ уроком для нин╕шнього людства, про що кримчанам зокрема варто знати якомога детальн╕ше.
Для сучасних кримчан, таври та ╖хня ╕стор╕я мають бути ц╕кавими не лише як «першопрох╕дц╕в», але ╕ як етносу, котрий н╕коли, н╕ за яких обставин, не залишав р╕дно╖ земл╕, на в╕дм╕ну в╕д тих же к╕ммер╕йц╕в, ск╕ф╕в та ╕нших. Адже ╕ сучасний громадський неспок╕й у Криму народжений саме нестаб╕льн╕стю його населення. Тому, в першу чергу, щоб мати сво╓ власне г╕дне майбутн╓, треба дбати про землю, на як╕й живеш, захищаючи ╖╖ в╕д заз╕хань будь-кого, незважаючи на сво╖ походження чи уподобання.
╤стор╕я Криму досл╕джувалася б╕льш ╜рунтовно, ан╕ж ╕нших рег╕он╕в Укра╖ни. Хоч п╕востр╕в ╕ зазнав у стародавност╕ пост╕йних напад╕в як ╕з суходолу, так ╕ з моря, в Криму досл╕дниками вид╕лено лише дв╕ археолог╕чн╕ культури: одна з яких - кизилкобинська, котру часто ще називають не без об╜рунтування таврською. Притаманними ознаками таврсько╖ культури були мощена керам╕ка з вр╕зним орнаментом, характерн╕ поховання померлих, в╕дсутн╕сть майже завжди в могилах збро╖ та прикрас. Кизилкобинська культура не завжди в╕дпов╕да╓ власне таврськ╕й, а де╕нде схожа на к╕ммер╕йську.
До останнього часу значення таврського населення в ╕сторичному розвитку Криму та зм╕цненн╕ його продуктивних сил недооц╕нювалося. Етноси трактувалися як безлика маса, под╕бно «сов╓тському народу» в СРСР, виокремлювалися лише елл╕ни-колон╕сти - як рос╕яни в колишньому Союз╕. Але тим не менше лунали заклики до ╕сторик╕в: «Переселитись ╕з будинку елл╕на-колон╕ста в хату тавроск╕фа!».
В к╕нц╕ V╤ - на початку V ст. до н. е. в╕дбулося перем╕щення горц╕в, тобто тавр╕в, у степов╕ райони Криму. У цьому зв’язку, досл╕дники зазначили згасання таврсько╖ культури в г╕рськ╕й м╕сцевост╕. Це поясню╓ думку окремих археолог╕в, що так зван╕ царськ╕ кургани належали елл╕н╕зован╕й знат╕ таврського походження. Так, 1968 року в курганах б╕ля селища Кирпичне п╕д С╕мферополем були розкопан╕ три поховання таврсько╖ культури. Так╕ ж поховання були досл╕джен╕ б╕ля села Скалисте Нижньог╕рського району. У 1970 роц╕ б╕ля села Кольчугине С╕мферопольського району досл╕джено дек╕лька п╕дкурганних поховань, в яких померл╕ лежали прямо (не за зазначеною традиц╕╓ю), але супроводжувалися орнаментованою таврською керам╕кою.
Таврськ╕ поховання були виявлен╕ й на Тарханкут╕. Зах╕дн╕ше Феодос╕╖ археологами було в╕дкрите поселення Айвазовське, що належало таврам, яке входило до складу Боспорсько╖ держави. С╕мферопольськ╕ поховання, виявлен╕ п╕д час буд╕вництва б╕ля водосховища, належать теж до таврських, хоч поховальний обряд у ц╕й м╕сцевост╕ в╕др╕знявся в╕д «скорчених» - так ховали тавр╕в у кам’яних «скринях».
Проникнення ск╕ф╕в-степовик╕в у гори Криму стало причиною зм╕н в обрядовост╕, що засв╕дчувало формування нового, тавроск╕фського етносу. Пот╕м у горах спостер╕галося зменшення к╕лькост╕ населення, що було причиною перем╕щення тавроск╕ф╕в у степову частину п╕вострова. У передг╕р’╖ Криму в стародавн╕й час ╕снувала досить численна, в╕дособлена група населення, для яко╖ було характерним сполучення ск╕фського поховального обряду з керам╕кою, прикрашеною орнаментом, притаманному кизилкобинськ╕й культур╕, котру вчен╕ об╜рунтовано пов’язують ╕з таврами, що жили в горах. Таврська керам╕ка, кр╕м л╕н╕йно╖, була ще й ╕з греб╕нчастим орнаментом.
Головними етн╕чними групами ранньосередньов╕чного Криму були нащадки тавроск╕ф╕в. П╕дкурганн╕ поховання в кам’яних «скринях» ╓ п╕зньоск╕фськими ╕ являють собою ╕люстрац╕ю процесу зм╕шання таврського й ск╕фського населення. Таврський вплив у Криму був досить тривалим ╕ наст╕льки сильним, що, незважаючи на численн╕сть ск╕ф╕в, спричинив появу на початку нашо╖ ери назви «тавроск╕фи». Цей етнос волод╕в ус╕ма схилами Кримських г╕р. У п╕вн╕чн╕й частин╕ передг╕р’я б╕ля кожного з проход╕в, що вели в глибину г╕рського масиву, знаходилися стародавн╕ укр╕плення чи пости вартових, серед яких ╕ Неаполь-Керменчик (тепер - С╕мферополь).
На час появи в Криму елл╕н╕в, таври значною м╕рою вже були залежними в╕д ск╕ф╕в. А тавроск╕фи досить обережно ставилися до кочових ск╕ф╕в. У тавроск╕фському сусп╕льств╕ тривалий час збер╕галися риси власне таврсько╖ культури - поховання в кам’яних «скринях», застосування червоно╖ фарби, темнолощена керам╕ка. Антрополог╕чне вивчення засв╕дчило, що населення, котре залишило безкурганн╕ могильники на Керченському п╕востров╕, було ╕з середовища тавроск╕ф╕в.
Судячи з матер╕ал╕в досл╕джень Н╕мфейського городища, вже з V╤ ст. до н. е. спостер╕га╓ться ос╕л╕сть його жител╕в, у керам╕ц╕ яких спостер╕гаються тавроск╕фськ╕ риси. Вза╓мозв’язок культури тавр╕в з╕ ск╕фами виявлено при багатьох археолог╕чних розкопках. Тобто, ск╕фи перебували в таврському середовищ╕. ╤ навпаки - таври перебували серед ск╕ф╕в.
╤сторичний шлях таври-тавроск╕фи - мешканц╕ «печерних м╕ст» заслугову╓ в Криму на особливе вивчення. Його продовжують сучасн╕ кримчаки ╕ кара╖ми. ╤ кримськ╕ татари тепер основну увагу звертають на св╕й етн╕чний зв’язок ╕з жителями п╕вострова стародавн╕х час╕в. А багатьох нащадк╕в тавроск╕ф╕в у перших стор╕ччях нашо╖ ери асим╕лювали алани. Готи, прибувши до Криму, швидко перейняли культуру тавроск╕ф╕в, зм╕шуючись ╕з ними. В к╕нц╕ ╤╤╤ ст. ╕з продовженням у ╤╤ ст. до н. е. проходила асим╕ляц╕я тавроск╕ф╕в, фрак╕йц╕в ╕ меот╕в у ╓диний етнос.
Культура тавроск╕ф╕в разом з╕ звичаями елл╕н╕в та ╖х сп╕льнот. Протягом ╕стор╕╖, в Криму масово бували ╕ залишили св╕й сл╕д представники понад двох десятк╕в народ╕в. А нин╕ проживають на п╕востров╕ представники понад ста нац╕ональностей. Необх╕дно захищати ╕сторичн╕ паростки тавр╕йсько╖ культури, ор╕╓нтуючи ╖╖ на укра╖нську. Тавр╕йц╕ пережили елл╕н╕зац╕ю, герман╕зац╕ю, роман╕зац╕ю ╕ тюркизац╕ю. Здолають вони ╕ русиф╕кац╕ю. На честь ╕ вшанування пам’ят╕ тавр╕в ╕снували географ╕чн╕ та адм╕н╕стративн╕ найменування ╕ тепер д╕ють ╖х орган╕зац╕╖ та установи з тавр╕йськими назвами. Прикро, що лише одне село в Криму ма╓ назву Тавр╕йське. Та й те знаходиться не в г╕рськ╕й частин╕ п╕вострова, а в степов╕й, що не в╕дпов╕да╓ характеру розселення стародавн╕х тавр╕в. ╤ ми, як правило, назива╓мо себе кримчанами, тобто на монгольський лад, хоч вони були тут загарбниками. Нам же таки личить називатися тавр╕йцями, а не якимись зайдами.
Володимир ЛЕЩЕНКО,
╕сторик.
м. С╕мферополь.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 04.07.2008 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6097

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков