Так, так! Бо мають з материнським молоком ув╕брати в себе красу природи, ╖╖ дивовижн╕ оновлен╕ весною кольори, що пот╕м прикрасять ╖хн╕ вироби, вже перетворившись на нац╕ональний орнамент чи як╕сь ╕нш╕ прикраси нашого побуту. Нещодавно ми в╕дсвяткували 97-р╕ччя укра╖нсько╖ майстрин╕-вишивальниц╕, Героя Укра╖ни В╕ри Серг╕╖вни Ро╖к. А ось 27 травня у Всеукра╖нському ╕нформац╕йно-культурному центр╕ вишивальниц╕ та гост╕ з╕бралися на сем╕нар з нагоди 95-р╕ччя в╕д дня народження видатно╖ кримськотатарсько╖ майстрин╕ Зулейхи Бек╕рово╖. Дуже шкода, що Зулейха-ханум не дожила до цього дня – мистецький св╕т втратив ╖╖ у 1999 роц╕. Ц╕ ж╕нки були майже ровесницями, ╕ так само, як зародження традиц╕й укра╖нсько╖ вишивки для багатьох укра╖нц╕в пов’язу╓ться перш за все з ╕менем В╕ри Серг╕╖вни, так ╕ «Традиц╕йн╕ техн╕ки кримськотатарсько╖ вишивки» (назва сем╕нару) ╓ нев╕д’╓мними в╕д ╕мен╕ Зулейхи-ханум. Хоча, зрозум╕ло ж, кор╕ння цього невмирущого мистецтва значно глибше, ╕ ц╕ле, нав╕ть довге, життя майстрин╕ – лише одна стор╕нка ненаписано╖ книги. Взагал╕ ж кримськотатарська вишивка ма╓ дванадцять техн╕к, описан╕ (на початку минулого стол╕ття) десять. Зулейха Бек╕рова волод╕ла п’ятьма з них. А найпопулярн╕ша назива╓ться татаришлеме. Це двостороння гладь, однакова з обох бок╕в. До реч╕, кожна техн╕ка м╕стить 70 – 80 р╕зноман╕тних шв╕в. Зулейха-ханум ще в юност╕ зак╕нчила Московський художньо-промисловий техн╕кум, а пот╕м ╕нститут декоративно-прикладного мистецтва ╕ працювала художником з килим╕в у науково-досл╕дному ╕нститут╕ художньо╖ промисловост╕. За ╖╖ еск╕зами виготовлено безл╕ч килим╕в-гобелен╕в. Але хоча вона була талановитим педагогом ╕ мала багато учениць, та сталося так, що зд╕бност╕ ╖╖ розвивалися не на р╕дному ╜рунт╕. Вперше на батьк╕вщину вона при╖хала в 1987 роц╕. ╥╖ персональна виставка ╕ сем╕нар в╕дбулися в Кримському кра╓знавчому музе╖, ╕ для кримчан це стало знаменною под╕╓ю. У 1990 роц╕ вишивальниця зав╕тала до Криму знову, цього разу вже на два тижн╕. Вона була занепоко╓на тим спадком, який залиша╓ на сво╖й етн╕чн╕й батьк╕вщин╕. А «спадок» цей – люди, що продовжать ╖╖ справу. Ними стали 12 учениць, найзд╕бн╕шою ╕ найпрацьовит╕шою з яких можна вважати Ельв╕ру Османову. Про все це мен╕ розпов╕ла зав╕дуюча одного з в╕дд╕л╕в В╤КЦ, мистецтвознавець Ельм╕ра Черкесова. Вона пояснила, що, як ╕ в укра╖нськ╕й традиц╕╖, кримськотатарськ╕ орнаменти мають глибинний символ╕чний смисл, а яскрав╕ безсистемн╕ детал╕ – це в╕дбиток узбецько╖ культури, не притаманний кримськотатарському народу. Зазвичай цей народ прикраша╓ вишивками осел╕, святковий одяг, особливо головне вбрання. Вишивка доречна ╕ для сумочок, футляр╕в. ╥╖ можна спостер╕гати ╕ на кримськотатарському рушников╕. Все це я змогла побачити ╕ на власн╕ оч╕. Тод╕ ж народився ╕ заголовок зам╕тки. А ще подумалося – треба заохочувати наших берегинь, як╕ мають понести це мистецтво в майбутн╓. Тамара СОЛОВЕЙ.
ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
