Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОБИМО ВСЕ, ЩОБ У НАШИХ ВО╥Н╤В БУЛО Б╤ЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, Б╤ЛЬШЕ ЗБРО╥; ЦЕ БУДЕ
Звернення Президента Укра╖ни.


ЗЕЛЕНСЬКИЙ: РОС╤Я ГОТУ╢ НОВИЙ НАСТУП
Нав╕ть завтра рос╕йськ╕ ракети можуть долет╕ти до будь-яко╖ держави…


╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 30.05.2008 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#22 за 30.05.2008
ЗА ДОПОМОГОЮ МИСТЕЦТВА МИ ПРАГНЕМО ДОНЕСТИ СВ╤ТОВ╤Й СП╤ЛЬНОТ╤ ПРАВДУ

ЗАСТУПНИК М╤Н╤СТРА КУЛЬТУРИ ╤ ТУРИЗМУ УКРА╥НИ ТИМОФ╤Й КОХАН:
ЗА ДОПОМОГОЮ МИСТЕЦТВА МИ ПРАГНЕМО ДОНЕСТИ СВ╤ТОВ╤Й СП╤ЛЬНОТ╤ ПРАВДУ ПРО ГОЛОДОМОР 1932-1933 РОК╤В В УКРА╥Н╤

 2008 р. оголошено в Укра╖н╕ Роком вшанування пам’ят╕ жертв Голодомору 1932-1933 рр. Кер╕вництво держави звернулось до св╕тово╖ сп╕льноти з проханням сп╕льно скласти шану пам’ят╕ жертв трагед╕╖ й визнати ╖╖ актом геноциду укра╖нського народу. 1 листопада 2007 року 34-та сес╕я Генерально╖ конференц╕╖ ЮНЕСКО, до складу яко╖ входять 193 кра╖ни, одноголосно прийняла Резолюц╕ю про вшанування пам’ят╕ жертв Голодомору в Укра╖н╕. Законодавч╕ органи 18 кра╖н св╕ту, серед яких США, Канада, Австрал╕я та Польща, визнали Голодомор геноцидом на м╕жнародному р╕вн╕ - парламенти цих держав ухвалили в╕дпов╕дн╕ заяви. ╤спан╕я та ╤тал╕я визнали Голодомор на рег╕ональному та мун╕ципальному р╕внях.
Однак лише «сухими» документальними доказами та моторошними св╕дченнями очевидц╕в важко донести до широкого загалу за кордоном те, що пережили укра╖нськ╕ селяни на початку 30-х рок╕в минулого стол╕ття. Значно гостр╕ше в╕дчува╓ться б╕ль народу, якщо в╕н переда╓ться мистецьким твором, коли в душ╕ кожного присутнього в╕длунням звучать слова помираючих в╕д голоду, як╕ разом з музикою назавжди закарбовуються в серц╕. Саме тому М╕н╕стерство культури ╕ туризму Укра╖ни виступило з ╕н╕ц╕ативою провести у 15 державах св╕ту мистецьку акц╕ю «Укра╖на пам’ята╓ - св╕т визна╓» з метою поширення правди про укра╖нський Голодомор в ╕ноземних державах. На початку травня така акц╕я пройшла у Лондон╕, Амстердам╕ та Праз╕. Перебуваючи у склад╕ оф╕ц╕йно╖ делегац╕╖, кореспондент Укр╕нформу попросив под╕литися сво╖ми враженнями в╕д проведених заход╕в заступника м╕н╕стра культури ╕ туризму Тимоф╕я КОХАНА.

 - Тимоф╕ю Григоровичу, кому належить ╕н╕ц╕атива проведення мистецьких акц╕й щодо поширення у св╕т╕ правди про Голодомор 1932-1933 рр. в Укра╖н╕?
 - Щодо само╖ ╕н╕ц╕ативи, то, як кажуть, авторське право на не╖ повн╕стю належить нашому м╕н╕стру Василю Володимировичу Вовкуну. ╤дея створення такого концертного туру ╓вропейськими та п╕вн╕чноамериканськими кра╖нами була у нього давно, а в М╕н╕стерств╕ в╕н ╖╖ оприлюднив десь у середин╕ с╕чня. Тод╕ ж було визначено колективи, що ╖╖ виконуватимуть - Нац╕ональна заслужена академ╕чна хорова капела «Думка» та Нац╕ональний заслужений академ╕чний симфон╕чний оркестр Укра╖ни, а також сол╕сти - Н╕на Матв╕╓нко ╕ Тарас Штонда.
 Цю ╕н╕ц╕ативу п╕дтримали Президент ╕ Каб╕нет М╕н╕стр╕в. Уряд дав в╕дпов╕дн╕ доручення М╕н╕стерству культури ╕ туризму, М╕н╕стерству закордонних справ, М╕н╕стерству транспорту та зв’язку, ╕ншим державним установам максимально сприяти в орган╕зац╕╖ та проведенн╕ цих заход╕в. Хот╕в би, в першу чергу, подякувати МЗС за значну методично-орган╕зац╕йну допомогу, оск╕льки цей зах╕д ╓ мистецьким ╕ водночас ма╓ дуже серйозне пол╕тичне п╕дгрунтя. Адже цими акц╕ями ми намага╓мося привернути увагу до трагед╕╖ Голодомору ╕ домогтися, щоб св╕това сп╕льнота, уряди кра╖н визнали його актом геноциду нашого народу.
 - У чому поляга╓ особлив╕сть, в╕дм╕нн╕сть ц╕╓╖ мистецько╖ акц╕╖?
 - Ми по╓днали «круглий ст╕л» й мистецьку акц╕ю для того, щоб не т╕льки на фактаж╕ документ╕в, але й на духовному сприйнятт╕, на емп╕ричному р╕вн╕ донести до св╕тово╖ громадськост╕ правду про Голодомор саме таким шляхом. ╤ це, мен╕ зда╓ться, надзвичайно вдале по╓днання - п╕д час тематичного «круглого столу» ми нада╓мо документальн╕ матер╕али, а в ход╕ виставково╖ частини людина може побачити ц╕ документи «наживо», отримати документальну ╕нформац╕ю вже в╕зуально. ╤ трет╓, апогей цього заходу, концертне виконання «Панахиди за померлими з голоду» ╢вгена Станковича на слова Дмитра Павличка найкращими в╕тчизняними творчими колективами, яке н╕кого не залиша╓ байдужим. Сила мистецтва саме в ун╕версальност╕ сприйняття та розум╕ння того, про що розпов╕да╓ться, будь-якою людиною, незалежно в╕д того, якою мовою вона розмовля╓ ╕ в якому куточку планети прожива╓.
 - Що, на Вашу думку, може отримати Укра╖на в╕д визнання св╕том Голодомору 1932-1933 рр. геноцидом укра╖нського народу? Для досягнення яко╖ мети витрача╓ться ст╕льки часу, зусиль ╕ ресурс╕в?
 - Це питання, можливо, варто ставити дипломатам ╕ юристам. Особисто я вважаю, що визнання Голодомору актом геноциду проти укра╖нського народу це, в першу чергу, визнання ╕ вшанування пам’ят╕ людей, як╕ загинули. Говорити про матер╕альну компенсац╕ю, мабуть, некоректно й недоц╕льно,
тут мають бути як╕сь конкретн╕ в╕дпов╕д╕. З╕ сво╓╖ точки зору, можу сказати, що визнання Голодомору, ╓ передус╕м, всесв╕тньо задекларованим визнанням того, що це було св╕домо сплановане знищення людей.
 - Акц╕я «Укра╖на пам’ята╓ - св╕т визна╓» розпочала свою ходу св╕том з Держави ╤зра╖ль, народ яко╖ пережив Голокост. За якими критер╕ями Лондон, Амстердам та Прага були визначен╕ для проведення другого туру? Чому не Брюссель чи Женева, де знаходяться штаб-квартири впливових м╕жнародних орган╕зац╕й?
 - Ми виходили з наших можливостей. Головна проблема ц╕╓╖ ╕н╕ц╕ативи полягала в тому, що протягом короткого пер╕оду часу, фактично за два-три тижн╕, потр╕бно було зарезервувати концертн╕ зали, причому зали першо╖ категор╕╖, найкращ╕, а так╕ зали розписан╕ на р╕к-два вперед ╕ знайти в╕льний день дуже важко. Кр╕м того, потр╕бно, щоб цей день зб╕гався з географ╕╓ю, оск╕льки проект дорогий ╕ ╖здити т╕льки в одне м╕сце та повертатись назад у Ки╖в ф╕нансово просто неможливо. Тому стояло завдання, щоб м╕ста ╕ дн╕, як то кажуть, були пов’язан╕ м╕ж собою ╕ в час╕, ╕ в простор╕.
 Саме так було останнього разу - перел╕т до Лондона, пере╖зди ╕з Лондона до Амстердама ╕ з Амстердама до Праги. Звичайно, дорога була довга, але це прийнятний вар╕ант ╕з розумною варт╕стю. Тобто, все залежить в╕д наявност╕ в╕льних концертних зал╕в та можливост╕ пере╖зду м╕ж м╕стами.
 Також хот╕в би подякувати за допомогу нашим партнерам, зокрема, компан╕╖ «Presto Konzertpromotion», продюсерськ╕й компан╕╖ «Аврора Афакот Продакшн» та «Агенц╕╖ Артистично╖ Концертур», як╕ знайшли можлив╕сть забронювати зали у досить вдалий час.
 - З яких джерел ф╕нансу╓ться цей проект ╕ який загальний бюджет запланованих заход╕в?
 - Цей проект ╓ суто укра╖нським, тому ф╕нансу╓ться за рахунок кошт╕в державного бюджету ╕ за участ╕ спонсор╕в, як╕ п╕дключилися на його початку. Р╕ч у т╕м, що потр╕бно було терм╕ново перевести кошти на оплату зал╕в, запланованих на кв╕тень, сто в╕дсотк╕в оплати за п╕вроку до проведення заходу. Тому ми звернулися по допомогу, ╕ в╕дгукнулася група компан╕й «Планета», як╕ стали меценатами акц╕╖. Ми змогли проплатити 5 зал╕в (у Лондон╕, Амстердам╕, Праз╕ та 2 - в ╤зра╖л╕ - УКР╤НФОРМ) ╕ внести аванс на к╕лька наступних. Ц╕ люди дуже скромно поставилися до сво╓╖ рол╕. Скаж╕мо, в питанн╕ подач╕ ╕нформац╕╖, що вони спонсори, не вимагали н╕яко╖ реклами. Це д╕йсно патр╕оти, як╕ зрозум╕ли надзвичайну важлив╕сть справи. Вони, скор╕ше, наш╕ друз╕ й погоджуються п╕дтримувати нас ╕ надал╕. Кр╕м того, зараз працю╓мо ще з деякими в╕тчизняними б╕знесменами ╕ вже ма╓мо п╕дтвердження ╖хньо╖ готовност╕ долучитися й допомогти коштами в цьому проект╕.
 Назвати ж загальну варт╕сть бюджету я зараз не можу, тому що це пов’язано з техн╕чними питаннями. Можу сказати, що проведення акц╕╖ в одному м╕ст╕, в середньому, кошту╓ приблизно 900 тис. грн. - з пере╖здами, готелями, проплатою зал╕в тощо. Це середня сума для проведення великого серйозного заходу за кордоном. Таких проект╕в по наповненню, по к╕лькост╕ учасник╕в, коли визначено 15 кра╖н ╕ залучено дв╕ст╕ артист╕в, ми ще не робили, принаймн╕ з 2001 року.
 - Чи ╓ у Вас впевнен╕сть у тому, що кошти будуть вид╕лен╕ ╕ все задумане вдасться реал╕зувати повною м╕рою?
 - Щодо впевненост╕, то я твердо в╕дпов╕м «так». Вже проведено чотири акц╕╖, п’ята буде наприк╕нц╕ травня, тому довести цю святу справу до к╕нця - це вже справа чест╕. Ми впевнен╕, що цей проект реал╕зу╓мо.
 На сьогодн╕ у нас ╓ домовленост╕ з 15-ма кра╖нами. У чотирьох ми вже провели, ще дв╕ плануються найближчим часом - Словаччина наприк╕нц╕ травня та Польща в середин╕ липня. Пот╕м буде так званий жовтневий блок - Франц╕я, Швейцар╕я, Н╕меччина, ╤тал╕я та ╕нш╕ кра╖ни.
 - Ваш╕ враження в╕д сприйняття ц╕╓╖ мистецько╖ акц╕╖ за кордоном?
 - На вс╕х заходах я бачив людей, як╕ плакали, переживали, як╕ з розум╕нням ставилися до ц╕╓╖ трагед╕╖. Не варто говорити, що десь хтось б╕льш емоц╕йно переживав, чи менш емоц╕йно. Можу сказати зокрема про усп╕шну роботу нашого дипломатичного корпусу щодо орган╕зац╕╖ «круглих стол╕в», залучення ╕ноземних ЗМ╤ та м╕сцевих жител╕в на наш╕ заходи. Скаж╕мо, в ╤зра╖л╕ особливо в╕дчувалася зац╕кавлен╕сть ╕ журнал╕ст╕в, ╕ науковц╕в питаннями Голодомору та його визнання у св╕т╕. Зрозум╕ло, ╓врейський народ, який пережив Голокост, повною м╕рою в╕дчува╓ те, що пережили укра╖нц╕.
 Хочу сказати хорош╕ слова про орган╕зац╕ю в Амстердам╕, коли на наш╕ заходи були запрошен╕ не т╕льки пол╕тики й дипломатичний корпус, а й мистецька ел╕та - пров╕дн╕ актори, музиканти, що сприймали зах╕д не т╕льки як пол╕тичну акц╕ю, але ╕ як представлення укра╖нського хорового ╕ виконавського симфон╕чного мистецтва на високому р╕вн╕.
 Також в╕дпов╕дально до проведення урядово╖ акц╕╖ поставилися в Праз╕, де були присутн╕ представники дипломатичного корпусу, священики, тобто люди, як╕ пот╕м ╕дею визнання Голодомору доноситимуть ╕ до перес╕чних громадян ц╕╓╖ кра╖ни, ╕ до пол╕тик╕в. ╤ це при тому, що в сам╕й Чех╕╖ того дня в╕дзначалося державне свято - День визволення в╕д фашистських загарбник╕в.
 - На Вашу думку, чи вдалося досягти мети останньо╖ акц╕╖ ╕ на що потр╕бно звернути додаткову увагу? Особисто Ви задоволен╕ зробленим?
 - Звичайно, ╓ певн╕ орган╕зац╕йн╕ ╕ техн╕чн╕ нюанси, але вони залишаються за лаштунками. Не все пройшло гладко, так не бува╓, бо це д╕йсно перший такий масштабний проект. ╢ певн╕ проблеми, певн╕ недол╕ки в наш╕й робот╕, це я теж об’╓ктивно бачу ╕, як орган╕затор, в╕дношу ╖х на св╕й рахунок. Але це сп╕льна робота ╕ в ц╕лому, я вважаю, мети досягнуто.
 Потр╕бно додати, що, пров╕вши акц╕╖ в чотирьох кра╖нах, ми ма╓мо врахувати потребу ширшого залучення укра╖нсько╖ преси для висв╕тлення цих заход╕в, б╕льше сп╕впрацювати з м╕сцевими мас-мед╕а на територ╕╖ кра╖н, де пройде акц╕я, з тим, щоб донести до св╕тово╖ громадськост╕ правду про Голодомор.
 Ще раз наголошую - це перший такий масштабний проект, в╕н ма╓ важливе пол╕тичне та культурне значення для нашо╖ держави ╕ обов’язково буде реал╕зований.
 Володимир СИДОРЕНКО.
 (УКР╤НФОРМ).
Лондон-Амстердам-Прага-Ки╖в

СВ╤Т ПОВИНЕН ЗНАТИ ПРАВДУ
 На Черн╕г╕вщин╕ голл╕вудський к╕норежисер Бобб╕ Лей розпочав зйомки документального ф╕льму про Голодомор в Укра╖н╕.
 «Голодомор: геноцид Укра╖ни в 1932-1933 роках» - таку назву матиме перший заруб╕жний повнометражний документальний ф╕льм про трагед╕ю укра╖нського народу, задуманий американськими к╕номитцями, пов╕домля╓ кореспондент УКР╤НФОРМу.
 Перш╕ кадри для нього на Черн╕г╕вщин╕ зн╕мала творча група ╕з США на чол╕ з голл╕вудським к╕норежисером Бобб╕ Ле╓м (Bobby Leigh). Вона побувала в к╕лькох селах Черн╕г╕вського району, де записувала спогади очевидц╕в тих страшних под╕й, а також людей, як╕ сам╕ пережили жах голодного ╕снування.
 Перш н╕ж вирушити в по╖здку селами, американськ╕ гост╕ (режисер Бобб╕ Лей ╕ його колеги укра╖нського походження - продюсер Майя Лев ╕ режисер Марта Томк╕в) в╕дв╕дали обласний арх╕в ╕ посп╕лкувалися ╕з журнал╕стами.
 Бобб╕ Лей розпов╕в, що вперше д╕знався про Голодомор у 2006 роц╕ на в╕дправ╕ по його жертвах у Лос-Анджелес╕, куди його запросила Марта Томк╕в. Бобб╕ був дуже вражений почутим, а особливо тим, що в Америц╕ про це не знають. Досл╕дивши, що в США ╕сну╓ всього один документальний ф╕льм про Голодомор - «Жнива розпачу» тривал╕стю 53 хвилини, вони з Мартою вир╕шили: зах╕дний св╕т повинен знати правду про той страшний злочин, ╕ взялися до роботи. Наприк╕нц╕ минулого року до проекту долучився в╕домий американський вчений, професор з╕ св╕товою славою Тарас Гунчак.
 На сьогодн╕ вже ╕сну╓ 5-хвилинний ролик-анонс майбутньо╖ стр╕чки, який автори презентували тор╕к на Каннському к╕нофестивал╕ та в культурному центр╕ Нью-Йорка. Мета цього показу, за словами Бобб╕ Лея, вивчити думку громадськост╕ з приводу такого ф╕льму та знайти грош╕ на його створення. За ф╕нансову п╕дтримку режисер висловив щиру вдячн╕сть Лос-Анджелеському ком╕тету з питань Голодомору, кредитним сп╕лкам, ус╕м, хто не лишився байдужим. Т╕ пожертви, як╕ над╕йшли, дозволили творч╕й груп╕ вирушити до Укра╖ни. Тут ╖й вс╕ляке сприяння надали Укра╖нський ╕нститут нац╕онально╖ пам’ят╕ та органи влади.
 У Ки╓в╕ американськ╕ к╕номитц╕ вже встигли попрацювати в арх╕в╕ СБУ, взяти ╕нтерв’ю в ╕сторик╕в та Натал╕╖ Дзюбенко-Мейс, вдови свого сп╕вв╕тчизника, досл╕дника Голодомору Джеймса Мейса. Зн╕мальна група три тижн╕ працюватиме в селах Укра╖ни - Черн╕г╕вськ╕й, Черкаськ╕й, Ки╖вськ╕й, Харк╕вськ╕й, Микола╖вськ╕й областях.
Завершити роботу над ф╕льмом «Голодомор: геноцид Укра╖ни в 1932-1933 роках» його творц╕ планують до листопада цього року. Пот╕м орган╕зують три прем’╓рн╕ покази: у Ки╓в╕, Лос-Анджелес╕ та Нью-Йорку.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 30.05.2008 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5957

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков