|
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 23.05.2008 > Тема ""Будьмо!""
#21 за 23.05.2008
ГРАФ╤Т╤: МИСТЕЦТВО ЧИ СТ╤НООБПИСУВАННЯ?
Коли б ви не йшли по вулиц╕, то не раз пом╕чали розмальован╕ ст╕ни, як╕ дратують погляд. Ганебн╕ малюночки на кожному кроц╕. Але художники наст╕нних картин сприймають це зовс╕м по-╕ншому. Для того, щоб зрозум╕ти, нав╕що вони це роблять, я взяла ╕нтерв’ю у одного з учасник╕в вуличного мистецтва. “Все дуже просто. Я це роблю, бо отримую в╕д цього величезне задоволення”.
Для одних граф╕т╕ – це дитяч╕ пустощ╕, а для тих, хто зна╓ ╕стор╕ю виникнення цього художнього виду – сучасне мистецтво. Граф╕т╕ (╕тал. graffiti, з грецько╖ - писати) – надписи чи малюнки на ст╕нах буд╕вель, переход╕в, вагонах потяг╕в, а також ╕нших вертикальних споруд. Вважа╓ться одним ╕з вид╕в самовираження молод╕. Коли виника╓ розб╕жн╕сть та починаються пошуки ╕стини, звертаюся до вивчення ╕стор╕╖ цього питання, починаючи з вивчення стародавн╕х напис╕в на мурах розкопаного м╕ста Помпе╖. В ╢гипт╕ на територ╕╖ комплексу Г╕за було знайдено незчисленн╕ граф╕т╕, що залишили буд╕вельники, а також паломники. У середн╕ в╕ки граф╕т╕ поширилось у доколумб╕вськ╕й Месоамериц╕. У сучасност╕ на деяких ╓гипетських п╕рам╕дах були знайден╕ граф╕т╕, що залишили французьк╕ солдати за час╕в ╓гипетсько╖ кампан╕╖ Наполеона ╤. У Н╕меччин╕ на ст╕нах рейхстагу до сьогодн╕ збер╕гають граф╕т╕, як╕ були намальован╕ радянськими солдатами.
Взагал╕ ж ус╕ляк╕ написи на р╕зноман╕тну тематику супроводжували людство впродовж усього його розвитку – побачити так╕ можна нав╕ть на ст╕нах антично╖ Помпе╖, а р╕зного роду прохання до Всевишнього – у ки╖вському Соф╕йському собор╕. Наука спершу займалася саме такими, дуже давн╕ми написами на ст╕нах, однак ╕з друго╖ половини минулого стол╕ття граф╕т╕ набуло такого поширення в кра╖нах зах╕дного св╕ту, що його вивченням зайнялися соц╕ологи, психологи, культурологи та ╕нш╕ вчен╕ уми. У випадку з граф╕т╕ можемо також говорити про таку ун╕кальну р╕ч, як переростання к╕лькост╕ в як╕сть – окрем╕ граф╕т╕-картини чи написи можна з упевнен╕стю назвати творами мистецтва.
Але все те, що ми зараз назива╓мо граф╕т╕, маючи на уваз╕ незрозум╕л╕ надписи, кольоров╕ малюнки, не ╓ граф╕т╕ в класичному розум╕нн╕ цього слова. Ярлик граф╕т╕ на це явище прикле╖ли нью-йоркськ╕ журнал╕сти, як╕ перш╕ написали про це у «Нью-Йорк таймс». На початку ХХ стол╕ття на хвил╕ революц╕йних под╕й у Рос╕╖ граф╕т╕ намагались визнати окремим легальним мистецтвом. Тому й мен╕ ста╓ зрозум╕лим, чому в пер╕оди пол╕тично╖ напруги на мурах нашого м╕ста, починаючи ╕з зал╕зниц╕, розпочина╓ться по╕менна аг╕тац╕я за кандидат╕в ус╕х пол╕тичних парт╕й кра╖ни.
Граф╕т╕, таке, яке ми зна╓мо його сьогодн╕, зародилося в к╕нц╕ 1970-х у б╕дних кварталах Нью-Йорка, коли п╕дл╕тки почали писати сво╖ ╕мена, псевдон╕ми на ст╕нах м╕ста, у п╕дземках, машинах, одним словом, вони обписували все, що потрапляло п╕д руку. Серед них був Taki 183. В╕н не був першим, хто почав цим займатись, але завдяки йому райтинг (райтер, англ. writer – письменник) почав набирати все б╕льших оберт╕в. До свого ╕мен╕ чи псевдон╕ма молодий “письменник” додав к╕лька цифр, щоб вид╕литись серед ╕нших схожих ╕мен. Це вже не так важливо, важливим ╓ сам феномен того, що хлопець наважився й обписав все м╕сто ╕ тим самим дав приклад ╕ншим таким же хлопцям. Кожен п╕дл╕ток, який займа╓ться райтингом, намага╓ться вид╕лити себе, св╕й напис серед загально╖ маси таких же райтер╕в. Вони почали писати яскравими кольорами, надавати об’╓м л╕терам, ╕нш╕ працювали над новими формами л╕тер. Написи набували дивовижних форм, л╕тери перепл╕тались одна з одною, ставали об’╓мними... Райтери пост╕йно працювали над тим, як зробити напис найкраще, щоб в╕н не був схожим на вже в╕дом╕ малюнки. Метою ж райтингу ╓ самореклама, яка досяга╓ться шляхом написання свого псевдон╕ма чи абрев╕атури сво╓╖ команди. За рахунок при╖жджаючих турист╕в, як╕ п╕д враженням Нью-Йорка привозили граф╕т╕ до себе додому, або ж самих нью-йоркських райтер╕в, як╕ ем╕грували з Америки до ╢вропи, граф╕т╕ почало розвиватися, саме тут набирати оберт╕в, ╕ на сьогодн╕ ╢вропа ╓ св╕товим центром розвитку граф╕т╕, найб╕льше - Лондон, Берл╕н, Париж, Барселона, Стокгольм...
У деяких кра╖нах ╢вропи райтинг вважа╓ться злочином, ╕ за сво╓ захоплення ти можеш в╕дсид╕ти пару рок╕в чи заплатити штраф. Влада робить все можливе для того, щоб зупинити райтер╕в (наприклад, у Праз╕ на кожн╕й автобусн╕й зупинц╕ висить табличка, на як╕й зображений хлопчисько з балончиком в руках ╕ напис: «Якщо ви пом╕тили, що хтось малю╓, негайно викликайте пол╕ц╕ю»). В м╕стах, як╕ вийшли на вищий р╕вень культурного розвитку, художники вуличного мистецтва виплескують св╕й внутр╕шн╕й св╕т на контейнерах для см╕ття, який виражений в пейзажних або гумористичних малюночках. ╢ випадки, коли заради об’╓ктивност╕ таки доводиться хвалити зах╕дну культуру. Там уже давно зрозум╕ли, що боротися з граф╕т╕ – справа марна, тож у деяких випадках вир╕шили, навпаки, очолити цей процес. Для молод╕, що захоплю╓ться малюванням на ст╕нах, вид╕ляють певн╕ райони, де вони см╕ливо ╕ сповна можуть себе реал╕зувати, а в результат╕ – зам╕сть с╕рост╕ та одноман╕тност╕ промислових зон ╕ спальних район╕в - малюнки вс╕х кольор╕в веселки, що т╕шать око перехожих.
Тож я хочу запитати наших городян: чи подоба╓ться вам с╕мферопольське граф╕т╕? Мен╕ - н╕. М╕сто перетворилось на великий ╕нформац╕йний см╕тник, реклама на кожному кроц╕. Не кожна людина може жити у будинку, на якому написано лайливе слово, чи ╓ малюночки, на як╕ без обурення не можна дивитися. Грош╕, як╕ були витрачен╕ на балончики з фарбою, ми не пораху╓мо, а м╕ськ╕ кошти, як╕ будуть витраченн╕ на вапно, щоб заб╕лити цю мазню, рахувати доведеться...
Олександра БЕРЕЖНА,
учениця 10-го класу НВК ”Укра╖нська школа-г╕мназ╕я” м. С╕мферополя.
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 23.05.2008 > Тема ""Будьмо!""
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5938
|
СОЛ╤ДАРН╤ З УКРА╥НОЮ
СЕРЕД ПОВЕРНЕНИХ ╤З РОС╤ЙСЬКОГО ПОЛОНУ ЗАХИСНИК╤В МАР╤УПОЛЯ ╢ ДВО╢ КРИМЧАН
УКРА╥НА ПОВЕРНУЛА З РОС╤ЙСЬКОГО ПОЛОНУ 215 ЛЮДЕЙ, ЗОКРЕМА Й ЗАХИСНИК╤В «АЗОВСТАЛ╤»
ЩАСЛИВА ЛЮДИНА СЕРГ╤Й МАРТИНЮК
ПЕРЕМОГА НА П╤ДСТУПАХ ДО КИ╢ВА
