16 травня Укра╖на стала членом Св╕тово╖ орган╕зац╕╖ торг╕вл╕. Протокол про при╓днання Укра╖ни до Марракесько╖ Угоди про створення Св╕тово╖ орган╕зац╕╖ торг╕вл╕ п╕дписано в Женев╕ 5 лютого 2008 року. 10 кв╕тня 2008 року Верховна Рада Укра╖ни ратиф╕кувала вищевказаний Протокол, який набув чинност╕ 16 травня 2008 року. За експертними оц╕нками, кумулятивний вплив для галузей нац╕онально╖ економ╕ки в╕д вступу Укра╖ни до СОТ матиме позитивний характер, пов╕домили УКР╤НФОРМу в М╕неконом╕ки. Вступ до СОТ ╓ вкрай сутт╓вим фактором формування привабливого ╕м╕джу Укра╖ни на м╕жнародн╕й арен╕, що, насамперед, впливатиме на формування ефективного д╕лового середовища як для нац╕ональних, так ╕ для ╕ноземних компан╕й, а також на економ╕чний розвиток кра╖ни. З моменту вступу до СОТ Укра╖на отримала так╕ переваги: одержання режиму найб╕льшого сприяння у торговельному простор╕ вс╕х кра╖н-член╕в СОТ, тобто одночасне покращання умов торг╕вл╕ з 151 кра╖ною св╕ту, на частку яких припада╓ понад 95% св╕тово╖ торг╕вл╕; зменшення тарифних ╕ нетарифних обмежень доступу укра╖нських товар╕в на товарн╕ ринки кра╖н-член╕в СОТ; отримання можливост╕ захисту ╕нтерес╕в укра╖нських виробник╕в зг╕дно з процедурою розгляду торговельних спор╕в Св╕тово╖ орган╕зац╕╖ торг╕вл╕; набуття оф╕ц╕йного статусу переговорного процесу з╕ створення зони в╕льно╖ торг╕вл╕ з ╢С; скасування квот на експорт укра╖нсько╖ продукц╕╖ металург╕╖ до ╢С; доступ до дешевших комплектуючих, устаткування ╕ сировини; забезпечення недискрим╕нац╕йного транзиту товар╕в та послуг. Покращання доступу до ринк╕в буде сприятливим для експортно-ор╕╓нтованих сектор╕в, що наражаються на значн╕ торговельн╕ обмеження на зовн╕шн╕х ринках. Оч╕ку╓ться, що серед ус╕х галузей промисловост╕ членство Укра╖ни в СОТ буде найкорисн╕шим для металург╕йно╖ та х╕м╕чно╖ промисловост╕. Для цих галузей найб╕льше значення матимуть покращання доступу до ринку, а також реформа тариф╕в, ╕, в╕дпов╕дно, краща доступн╕сть обладнання та матер╕ал╕в. ╤ншими галузями промисловост╕, у яких зб╕льшиться випуск продукц╕╖, ╓ виробництво коксу та видобування неенергетичних матер╕ал╕в. Зростання випуску в кожному з цих сектор╕в може перевищити 10%. Найб╕льше зростання експорту в╕дбудеться в с╕льському господарств╕, х╕м╕чн╕й промисловост╕ та металург╕╖. Темпи зростання в цих секторах прогнозуються набагато вищими, н╕ж середн╓ зростання експорту. Споживач╕ отримають подв╕йний виграш. По-перше, зростання промислового виробництва зб╕льшить реальн╕ доходи виробництва ╕, таким чином, доходи домогосподарств. По-друге, б╕льша пропозиц╕я товар╕в споживання за нижчими ц╕нами краще задовольнятиме потреби споживач╕в. Поряд з низкою переваг ╕снують певн╕ ризики в╕д при╓днання Укра╖ни до СОТ: загострення конкуренц╕╖ на внутр╕шньому ринку, необх╕дн╕сть впровадження нових норм безпеки та якост╕ продукц╕╖. В ц╕лому, за експертними оц╕нками, вступ Укра╖ни до СОТ зумовить додаткову динам╕ку ВВП до 2%. * * * Вступ до Св╕тово╖ орган╕зац╕╖ торг╕вл╕ в╕дпов╕да╓ нац╕ональним ╕нтересам Укра╖ни. На цьому наголосив м╕н╕стр економ╕ки Укра╖ни Богдан Данилишин, пов╕домили УКР╤НФОРМу у прес-служб╕ М╕неконом╕ки. Найважлив╕шою зм╕ною, що визначатиме зростання як добробуту, так ╕ реального ВВП, буде покращання доступу до ринк╕в, зокрема, для металург╕╖, х╕м╕чно╖ промисловост╕ та с╕льського господарства Укра╖ни. Лише ця зм╕на забезпечить до 6,4% кумулятивного зростання добробуту та 2,7% зростання реального ВВП. Це в╕дбудеться завдяки зростанню експорту та, в╕дпов╕дно, п╕двищенню попиту та ц╕н на фактори виробництва всередин╕ кра╖ни. Буде створено зону в╕льно╖ торг╕вл╕ з ╢вропейським Союзом з╕ щор╕чним зб╕льшенням обсяг╕в експорту укра╖нсько╖ продукц╕╖ до ╢С не менш як на 10%. В╕дбудеться сутт╓ва дет╕н╕зац╕я ╕мпорту шляхом його подальшо╖ л╕берал╕зац╕╖ ╕з супроводжуючим зростанням доход╕в в╕д зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ державного бюджету на 5-10% щороку. Пожвавиться виробництво у базових експортно-ор╕╓нтованих галузях (металург╕йна, х╕м╕чна, аграрний сектор) внасл╕док л╕берал╕зац╕╖ режиму доступу до зовн╕шн╕х ринк╕в та додаткового щор╕чного зб╕льшення експорту продукц╕╖ щонайменше на 7-10% (в╕д 1,5-2 до 4 млрд. дол. США). Василь ПИКАЛЮК, професор, доктор медичних наук.
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
