"Кримська Свiтлиця" > #20 за 16.05.2008 > Тема "З потоку життя"
#20 за 16.05.2008
В ПОШУКАХ ПРАПОРОНОСЦ╤В
АКТУАЛЬНО! С╕мферопольського Зал╕зничного суду я не боюсь. Тут мен╕ неодноразово доводилось разом з нашими читачами в╕дстоювати ╖хн╕ законн╕ ╕нтереси. Одного разу нав╕ть необачно ми посприяли створенню проблем з працевлаштуванням для державного судового виконавця Зал╕зничного району – це коли в╕н силом╕ць розлучив свою в╕дв╕дувачку з сумочкою, аби, разом з речами, видворити в коридор ╕ кл╕╓нтку. ╤нша справа – Центральний м╕ський суд. Сюди я ледь не повзу, бо з допомогою цього суду (за м╕сцем ре╓страц╕╖) наш╕ комунальн╕ «монстри» частенько намагаються «латану свитину з кал╕ки» з╕драти, ╕ це ╖м уда╓ться. Але все ж таки тут (в суд╕) врахову╓ться не лише позиц╕я сильн╕шого ╕ формальне право, але й деяк╕ ╕нш╕ обставини, з якими зовс╕м не хоче рахуватися нин╕ наш абсурдний хижий св╕т. В╕д Зал╕зничного суду враження менш при╓мне, хоча особисто мене н╕хто не мав н╕ права, н╕ п╕дстав там ображати. Окр╕м того, що при вход╕ тут дуже ретельно перев╕ряють документи ╕ в╕дкритий судовий процес переста╓ бути таким насправд╕, в прим╕щення ще не пускають ╕ тих, хто з телекамерами. Кажуть: треба узгодити з суддею. У той час, як нав╕ть п╕дтвердити попередн╓ узгодження неможливо, бо суддя десь в к╕мнат╕ по коридору за зачиненими дверима, а «паломники» - перед щ╕льним м╕л╕цейським кордоном. Дещо шокував мене ╕ встановлений при вход╕ металошукач. Пам’ята╓ться, коли в Ки╓в╕ п╕д час Конгресу укра╖нсько╖ ╕нтел╕генц╕╖ цю штукенц╕ю прибрали, пан╕ Богословська нав╕ть в╕дмовилася виступати, порахувавши це до себе неповагою, оск╕льки в залу могли ув╕йти ╕ почути ╖╖ «будь-як╕ бомж╕». А ось в Зал╕зничний суд не лише бомж╕, а нав╕ть люди ╕з запрошенням Ради представник╕в м╕сько╖ громади потрапити так ╕ не змогли, хоча мало слухатися загальнозначуще питання – протест проти «незаконного граб╕жницького п╕двищення тариф╕в на водопостачання». Деяк╕, щоправда, прорвалися ╕з зап╕зненням, але одержали в╕д судд╕ тако╖ прочуханки, що не знали, куди ╖м ╕ под╕тися. А т╕, хто був присутн╕м з самого початку, теж залишилися невдоволеними ╕ по сут╕, ╕ щодо «процедури». Справа в т╕м, що суддя промовляла досить сво╓р╕дною укра╖нською мовою, мало зрозум╕лою як рос╕янам, так ╕ укра╖нцям. А головна сутн╕сть промови (наск╕льки вдалося мен╕ усв╕домити) була в т╕м, що ╕нша сторона на суд не з’явилася, отже просить перенести слухання. Обм╕зкувавши п╕зн╕ше все почуте ╕ ретельно вивчивши прес-рел╕з, не чекаючи к╕нця червня (об╕цяний в суд╕ черговий «раунд»), я спробувала спрогнозувати подальший х╕д судово╖ тяганини, а також ╕ ╖╖ к╕нцевий результат. Те, що впродовж поточного року вода подорожчала для населення вже у в╕с╕м раз╕в, звичайно, не надиха╓ (нав╕ть за поблажливими ц╕нами нелегко було розплатитися, а тепер шанси щодо знайомства з полтавським «спрутом» значно зростуть). Як стало в╕домо, свою згоду на чергове подорожчання дала м╕ськрада – аби водопостачальники змогли в╕дремонтувати водопостачальну мережу. Про те, як витрачатимуться ц╕ грош╕, нам з вами (спод╕ваюся, ╕ м╕ськвиконкому) н╕хто не зв╕туватиме, а тому нав╕ть коли вода стане дорожчою за молоко, ц╕лком ймов╕рно, що водоводи не «помолодшають». Тому проблема ╓, ╕ честь та хвала т╕й громадськ╕й орган╕зац╕╖, яка зможе зорган╕зувати громаду ╕ перетворити ╖╖ на повноц╕нного партнера у вир╕шенн╕ сво╓╖ дол╕. Та, на жаль, передбачене Конституц╕╓ю громадське утворення - Рада представник╕в м╕сько╖ громади в першу чергу зор╕╓нтована не на загальн╕ наш╕ проблеми, а на доведення факту нелег╕тимност╕ м╕ського голови Геннад╕я Бабенка та його секретаря Володимира Блинова. Хоча с╕мферопольцям, певне, ц╕кав╕ше не те, що «сегодня городом келейно управляет группа самозванцев во главе с гражданином Бабенко», а те, як ц╕ «самозванц╕» дбають про всезагальний добробут. До того ж прес-центр м╕ськвиконкому поширю╓ документ протилежного зм╕сту: «Решение о признании выборов городского головы Симферополя недействительными и назначении повторных уже были отменены в судебном порядке 18 апреля 2006 года…». А дал╕ висува╓ вза╓мне звинувачення Рад╕ представник╕в у ╖╖ власн╕й нелег╕тимност╕. Припустимо, що перевибор╕в таки вдалося домогтися, та чи знижу╓ це автоматично тарифи на воду? Чи, можливо, потягне за собою нов╕ подорожчання, аби якось компенсувати витрати на позачергову акц╕ю? Мен╕ як прац╕вниц╕ газети ╕ особисто людин╕ доводилося мати справу з с╕мферопольською мер╕╓ю. Статт╕, як╕ туди надходили ╕ супроводжувалися оф╕ц╕йними листами, були далеко не компл╕ментарного характеру. Б╕льш за те, я висловлювала думку про доц╕льн╕сть ╕снування Ради представник╕в як громадського контролера. В╕дпов╕д╕ були вчасними ╕ конструктивними. Вони не нагадували порожн╕ в╕дписки. Але стверджувати можу лише те, в чому переконалася особисто. Понад 20 рок╕в моя нин╕ 90-р╕чна мати клопоталася про п╕дведення води у дв╕р, яку доводилося носити з сус╕дньо╖ вулиц╕. В м╕ськводоканал╕ ╖й пояснювали, що под╕бних послуг давно вже не надають та ╕ взагал╕ за це треба викласти не менше 10 тисяч. Коли мати зовс╕м стала нем╕чною, ╖╖ ╕н╕ц╕ативу п╕дхопила я. ╤ ось вже 2 м╕сяц╕, як на маминому подв╕р’╖ дзюрчить вода, й це зовс╕м за пом╕рн╕ грош╕. Тож якби вам довелося обирати пом╕ж «нелег╕тимним» власним краном, що з’явився завдяки «нелег╕тимному» меру та його команд╕, ╕ пост╕йними приниженнями, аби роздобути чайник води, коли казенна «лег╕тимна» колонка у пост╕йному «в╕дгул╕», як би ви поставилися до букви закону? А тепер знов таки щодо суду. Думаю, в╕н триватиме довго. Бо спростування вибор╕в м╕ського голови ╕ п╕двищення тариф╕в на водопостачання м╕ськводоканалом якось не римуються. А ось якби Рада представник╕в м╕сько╖ громади була по-справжньому народною, стала нашою душею, жила нашими ╕нтересами, то ╕ суд поставився б до цього процесу з б╕льшою повагою. Бо сюди з’явилося б не 10 – 15 зац╕кавлених ос╕б разом з журнал╕стами, а 150 – 200 с╕мферопольц╕в. В першотравневому ╕нформац╕йному випуску чула, що цей день в багатьох кра╖нах використовують як день боротьби профсп╕лок за народн╕ ╕нтереси. Хоча, скаж╕мо, у Великобритан╕╖, де профсп╕лки дуже впливов╕, цього не в╕дбува╓ться, бо вс╕ нагальн╕ проблеми там вже вир╕шен╕. У нас профсп╕лок нема╓, в усякому випадку, я жодного разу не в╕дчувала ╖хньо╖ присутност╕. Нема╓ м╕ж людьми ╕ ╕дейно╖ ╓дност╕. А тимчасов╕ прапороносц╕ не стають н╕ народними героями, н╕ героями взагал╕. Бо геро╖зм – це завжди жертовн╕сть, а вона в нашому сусп╕льств╕ сьогодн╕ не шану╓ться. Тамара СОЛОВЕЙ. Фото О. Носаненка.
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 16.05.2008 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5890
|