"Кримська Свiтлиця" > #20 за 16.05.2008 > Тема "З потоку життя"
#20 за 16.05.2008
В «СТРАНЕ ПРЕБЫВАНИЯ», НАРЕШТ╤, СХАМЕНУЛИСЯ...
ХТО В ДОМ╤ ГОСПОДАР?
До святкування 225-р╕ччя Чорноморського флоту Рос╕╖ у Севастопол╕ готувалися ретельно, хоч сценар╕╖ заходу в укра╖нсько╖ та рос╕йсько╖ стор╕н р╕знилися досить сутт╓во. Рос╕янам хот╕лося гранд╕озу з показом бойово╖ потужност╕ корабл╕в та ще бронетехн╕ки на вулицях м╕ста. Кер╕вництво держави дозволило морське святкове шикування, але виключно в супровод╕ корабл╕в ВМС ЗС Укра╖ни. Дозв╕л на прох╕д бойово╖ бронетехн╕ки вулицями м╕ста Чорноморський флот так ╕ не отримав. ╤нцидент з нещодавно загубленою рос╕йськими в╕йськовими моряками ракетою ще раз дов╕в, що в╕д дружньо╖ Рос╕╖ сьогодн╕ можна оч╕кувати чого завгодно. Тому укра╖нське МЗС цього разу трохи п╕дкоригувало плани рос╕ян на супергранд╕оз, вперше за багато рок╕в нагадавши, хто в укра╖нському м╕ст╕ господар. “Укра╖нська Сторона ще раз оф╕ц╕йно заявля╓ про неприйнятн╕сть зд╕йснення п╕д час святкування 225-╖ р╕чниц╕ Чорноморського флоту параду корабл╕в ЧФ РФ та демонстрац╕╖ в╕йськово╖ техн╕ки на центральн╕й площ╕ м╕ста... У раз╕ в╕дмови Рос╕╖ виконати вимоги, Укра╖нська Сторона буде змушена ставити питання про запровадження спец╕ального порядку пересування в╕йськово╖ техн╕ки та особового складу Чорноморського флоту РФ...” - мовиться у документ╕ МЗС. (А й справд╕, ╕ноземн╕ в╕йська в ╕нших державах, як правило, мешкають на в╕докремлених в╕д населення територ╕ях. Вже не кажучи про те, що плата за ╖хн╓ базування вим╕рю╓ться м╕льярдами долар╕в. У нас же рос╕яни господарюють як у себе вдома...) Що стосу╓ться самого святкового шоу, в╕рн╕ше, того, що в╕д нього п╕сля коригування МЗС залишилося, то патетики там було б╕льше, н╕ж коли-небудь, ╕, звичайно ж, з певним п╕дтекстом. Вперше в театрал╕зованому д╕йств╕ брала участь ряджена Катерина II. Н╕би справжня, од╕озна ╕мператриця з╕йшла на споруджений для святкування причал, аби прочитати власний указ. До не╖ хутко кинулися та припали на кол╕на два юн╕ фаворити ╕ ... зрештою був заснований рос╕йський флот. Отже, за задумом рос╕ян, ╕мперська ╕стор╕я тих час╕в була в╕дтворена сповна, правда, з деякими неточностями: юних фаворит╕в насправд╕ могло бути й б╕льше. З ╕стор╕╖ висмикнули факт присутност╕ у бухт╕ Ахт╕ар укра╖нського морського козацтва ще до того, як сюди прибула рос╕йська ескадра. Рос╕янам не хот╕лося пригадувати, що на початку травня 1783 року до цих берег╕в прибули новозбудован╕ у Херсон╕ бойов╕ фрегати п╕д командуванням отамана Чорноморсько╖ Лимансько╖ флотил╕╖ запорозьких козак╕в Сидора Б╕лого, як╕ й стали бойовим ядром Чорноморського флоту Рос╕╖. А вже за ними сюди п╕д╕йшли судна Азовсько╖ флотил╕╖ п╕д командуванням адм╕рала Клокачова. А ще приховали ╕сторичну правду, що за два м╕сяц╕ до приходу сюди ескадри Клокачова Катерина II взяла козацький флот на державну службу. Приховали, бо окрем╕ сучасн╕ пол╕тики Рос╕╖ не хочуть визнавати укра╖нську ╕стор╕ю. Були й деяк╕ вимушен╕ зм╕ни у сценар╕╖ вищезгаданого свята: б╕ля штабу Чорноморського флоту побилися УНА-УНСОвц╕ з рос╕йськими козаками та м╕сцевими шов╕н╕стично налаштованими громадянами. «Севастополь - це Рос╕я», - заявляли прибул╕ на свято рос╕яни. Гаряч╕ хлопц╕ з лав УНА-УНСО навкулачки доводили протилежне. Того дня до Севастополя прибули вельми поважн╕ персони з М╕н╕стерства оборони та Головного управл╕ння ВМФ Рос╕╖, депутати Держдуми, а також делегац╕я уряду Москви, очолювана Юр╕╓м Лужковим. Попереджений при в’╖зд╕ в Укра╖ну про неприпустим╕сть сепаратистських вислов╕в, п. Лужков тримався, як м╕г, аж до веч╕рнього концерту на площ╕ Нах╕мова за участю з╕рок рос╕йсько╖ естради. ╤ лише тод╕, ос╕длавши улюбленого PR-коника, з подв╕йним запалом почав боротися за в╕докремлення Севастополя в╕д Укра╖ни. В╕н переконаний, що коли увесь Крим був при╓днаний до Укра╖ни, про Севастополь у документ╕ не йшлося. Тому, мовляв, це – не укра╖нське м╕сто, а в╕йськова база Рос╕╖, за яку вони, рос╕яни, готов╕ поборотися. (Ран╕ше, пам’ята╓ться, аргументи Лужкова на користь боротьби за Севастополь були дещо трив╕альн╕шими: “Россиянам не хватает моря и солнца”, - якось заявив в╕н, при╖хавши вчергове повоювати за Крим). П╕сля власно╖ промови Юр╕й Михайлович заходився сп╕вати дуетом з Йосипом Кобзоном ╕ пару куплет╕в ще побув персоною грата в Укра╖н╕. Зв╕стка про те, що дал╕ московський мер сп╕ватиме вже на р╕дних теренах, облет╕ла Укра╖ну ще до к╕нця концерту. П╕сля чергового, 27-го «китайського» попередження, йому таки заборонили в’╖жджати в Укра╖ну. Прац╕вники МЗС Укра╖ни чекали на те, що рос╕яни якось в╕дреагують на випади чиновника, який вносить напруження в укра╖нсько-рос╕йськ╕ стосунки. Реакц╕я рос╕йського МИДу не забарилася: д╕╖ Укра╖нсько╖ Сторони стосовно Ю. Лужкова рос╕яни визнали недружн╕ми, п╕дтвердивши тим самим, що п. Лужков вчергове озвучив позиц╕ю кер╕вництва Рос╕╖. «Засв╕тився» на свят╕ й депутат Держдуми Костянтин Затул╕н. Якби не його пол╕тичн╕ провокац╕╖ уб╕к Укра╖ни, його б взагал╕ мало хто знав. А так в╕н – просто з╕рка, не сходить з телеекрана. Правда, з його ж сл╕в, йому й дос╕ багато чого не вистача╓... В╕н би хот╕в, аби ставлення до р╕чниц╕ Чорноморського флоту у нас було як до чогось р╕дного: “Мне многого не хватало: отношения всех властей города к этому событию, как родному. ...Я вообще считаю, что в городе Севастополе могла бы быть и выбранная власть, полностью, а не только частично выбранная, а частично назначенная. У меня нет претензий к депутатам городского совета, но я думаю совершенно излишне было устраивать различного рода провокации в виде памятной доски в честь поднятия украинских флагов 90 лет назад. Это не красит страну пребывания Черноморского флота, Украину». Бач, Укра╖на для К. Затул╕на – це лише «страна пребывания Черноморского флота», до якого ми з вами, панове, ма╓мо ставитися, як до р╕дного. З розмови пом╕тно, що рос╕йський депутат зневажа╓ й соромить нашу виконавчу владу. Хоч на догоду ЧФ остання й скасувала встановлення 7 травня пам’ятно╖ дошки на честь 90-р╕ччя п╕дняття на ЧФ укра╖нських прапор╕в. А якби не прогнулися тод╕ перед рос╕янами, то зараз би ╕ дошка на виконання Указу Президента була встановлена, ╕ рос╕яни, треба думати, чиновник╕в вертикал╕ Президента заповажали б. А так ╕ прогнулися, ╕ ляпаса в╕д Затул╕на отримали. Так бува╓ завжди, коли двом панам намагаються служити. Напередодн╕ святкування в одному з ╕нтерв’ю Серг╕й Куницин сказав: «Я государев человек». А мав би, напевне, сказати: «Я людина Президента». Де той государь, якому служить сьогодн╕ наша виконавча влада, перес╕чний севастополець ма╓ лише здогадуватися. Так╕ деф╕н╕ц╕╖, зазвичай, дорого коштують ╖хн╕м авторам. Бо коли нема╓ певно╖ визначеност╕, котрому государю служиш, тод╕ зневажають ╕ сво╖, ╕ чуж╕. Розпорядження м╕сько╖ держадм╕н╕страц╕╖ встановити одразу п╕сля святкування р╕чниц╕ ЧФ державн╕ прапори на кожн╕й без винятку установ╕, заклад╕ чи п╕дпри╓мств╕ також вигляда╓, як р╕шення навздог╕н. Бо починати вшановувати державну символ╕ку лише п╕сля того, як набрала оберт╕в орган╕зована Рос╕╓ю акц╕я “В каждом окне российский флаг”, мабуть, зап╕зно. До цих п╕р у нас скр╕зь майор╕ли прапори Севастополя та рос╕йськ╕ триколори. Отже, сьогодн╕шня картинка сепаратистських настро╖в у Криму назива╓ться “Догралися!”. Зухвал╕сть Рос╕╖, що проявля╓ться сьогодн╕, ╓ результатом багатор╕чних зусиль м╕сцево╖ влади вс╕х р╕вн╕в стояти осторонь в╕д держави Укра╖на, ╖╖ мови, культури та ╕стор╕╖. Це результат повального в╕дкриття тут рос╕йських ф╕л╕й ВНЗ у перш╕ роки незалежност╕, що роками працювали без л╕ценз╕й. Це виховання патр╕от╕в Севастополя зам╕сть патр╕от╕в Укра╖ни, це створення власного п╕дручника “Севастополеведение” зам╕сть вивчення кра╓знавства. Це залучення до останн╕х рок╕в школяр╕в ╕ студент╕в до пол╕тичних заход╕в м╕ста. Й, нарешт╕, повальне працевлаштування оф╕цер╕в-в╕дставник╕в Чорноморського флоту до орган╕в влади. Приклади можна продовжувати безк╕нечно. П’ята колона, випещена нами за роки незалежност╕, вже готова виконувати накази. Не наш╕ накази... А ми тепер схаменулися й будемо розв╕шувати укра╖нськ╕ прапори. Чи не зап╕зно, панове? Коментатор державно╖ Севастопольсько╖ ТРК у п╕дсумкових новинах висловився щодо святкування р╕чниц╕ ЧФ РФ таким чином: “Не стоило выносить сор с нашей российско-украинской избы». Якщо для державного телебачення «изба наша» ще й дос╕ рос╕йсько-укра╖нська, а не навпаки, то даруйте, задля чого держава платить таким журнал╕стам зароб╕тну плату? Але, попри все, хочеться таки спод╕ватися, що в╕д вищезгаданих сепаратистських випад╕в з боку нашого п╕вн╕чного сус╕да ╓ й користь укра╖нському сусп╕льству: воно ста╓ згуртован╕шим. Прихильник╕в ╓враз╕йського вектора розвитку з кожним таким випадом в нас буде меншати. Тож ц╕лком можливо, що Рос╕я таким чином допоможе нам вступити до НАТО, як допомогла депутатам Верховно╖ Ради майже одноголосно висловитися за вступ до СОТ. Л╕д╕я СТЕПКО. м. Севастополь.
Президент В╕ктор Ющенко засуджу╓ заяви мера Москви Юр╕я Лужкова щодо неприналежност╕ Севастополя Укра╖н╕. Про це Ющенко заявив в ╕нтерв’ю укра╖нськ╕й служб╕ Б╕-Б╕-С╕, яке опубл╕ковано в четвер. «Коли про укра╖нську нац╕ю, укра╖нський суверен╕тет, про ц╕л╕сн╕сть укра╖нсько╖ територ╕╖, укра╖нського кордону (г╕сть) говорить щось зневажливе – до нього буде застосовано заходи у в╕дпов╕дност╕ до Конституц╕╖ Укра╖ни», - зазначив Ющенко. «Якщо ти перебува╓ш у будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту – ти намага╓шся щось сказати ╖хньою материнською мовою. ╤ цим власне ти й продемонстру╓ш те, як ти шану╓ш цю нац╕ю, щось згадати у тост╕ з ╖хньо╖ культури, щось сказати на пол╕тичних переговорах про ╕сторичн╕ зв’язки», - сказав в╕н. «Сказати компл╕мент нац╕╖, сказати компл╕мент культур╕. Це не просто етикет пол╕тика, а нормального громадянина планети. Коли ти вступа╓ш до чужого дому – скажи компл╕мент господарю. ╤ за це тебе лише зайвий раз оц╕нять», - порадив Президент. Водночас Ющенко наголосив, що важлив╕шим ╓ те, щоб укра╖нська нац╕я адекватно реагувала на под╕бн╕ заяви. «Мене ц╕кавить б╕льше, аби укра╖нська нац╕я розум╕ла, що це – приниження для не╖. У нас повинна бути самодостатн╕сть. Якщо ми прийма╓мо гостя у сво╓му дом╕ – в╕н повинен поважати ╕нтереси ц╕╓╖ держави, ╕нтереси цих людей, байдуже яко╖ вони нац╕ональност╕», - зазначив в╕н. Також Ющенко наголосив, що потр╕бно зробити все, щоб «на найвищому державному р╕вн╕ менш за все працювали б емоц╕╖». «Ми повинн╕ говорити про серйозн╕ м╕ждержавн╕ стосунки, а в╕дтак я б не розкидав направо-нал╕во так╕ м╕ждержавн╕ угоди, тому що проблему створити можна дуже просто, а виходити з не╖ доведеться роками», - сказав в╕н, в╕дпов╕даючи на питання про заяви рос╕йських пол╕тик╕в щодо нам╕ру Рос╕╖ вийти з великого договору з Укра╖ною. «Тому я й нашим, ╕ рос╕йським пол╕тикам бажаю шанувати наш╕ доброзичлив╕ стосунки ╕ додавати до тих стосунк╕в нових при╓мних обставин. Укра╖нсько-рос╕йська пол╕тика н╕коли легкою не була, але я переконаний, що в останн╕ роки вона наближа╓ться до таких канон╕чних правил та процедур. Як Президент Укра╖ни я дуже ц╕ную наше добросус╕дство з Рос╕╓ю», - наголосив Ющенко. «Я думаю, що нам вс╕м виг╕дно в╕дмовитись в╕д ╕стор╕╖ холодно╖ в╕йни. Як на мене, нам варто зрозум╕ти, що д╕алог сьогодн╕ допоможе дати в╕дпов╕д╕ на т╕ виклики, як╕ нин╕ ╓ чутливими», - зазначив Президент. Говорячи про нового рос╕йського президента Дмитра Медвед╓ва, Ющенко сказав, що зробить «все для того, аби стосунки Укра╖ни з Рос╕╓ю збагатилися ще й приватною дружбою обох президент╕в». www.ПРАВДА.com.ua
ТИМ ЧАСОМ...
КАСЬК╤ВА НЕ ПУСТИЛИ В РОС╤Ю Народного депутата Укра╖ни Владислава Каськ╕ва («Наша Укра╖на – Народна Самооборона»), який прилет╕в до Москви на запрошення телеканалу НТВ, аби взяти участь у програм╕ «К барьеру!», не пустили на територ╕ю Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Як пов╕домля╓ голова Незалежно╖ мед╕а-профсп╕лки Укра╖ни Роман Скрип╕н, який мав виконувати роль «секунданта» Каськ╕ва, представники рос╕йських властей послались на статтю 27 Закону «Про в’╖зд до РФ», у як╕й ╕деться, що в’╖зд заборонено людям, як╕ загрожують безпец╕ Рос╕╖. У програм╕ «К барьеру!» суперником Владислава Каськ╕ва мав бути рос╕йський пол╕тик Володимир Жириновський, пов╕домля╓ «Телекритика».
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 16.05.2008 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5887
|