Укра╖на ма╓ активн╕ше провадити державну мовну пол╕тику у в╕ртуальних засобах масово╖ комун╕кац╕╖ (╤нтернет╕), спрямовану на зб╕льшення к╕лькост╕ укра╖номовних веб-сайт╕в, електронних пер╕одичних видань, комп’ютерних ╕гор тощо. Таку пропозиц╕ю внесли у проект звернення до Президента, Прем’╓р-м╕н╕стра та народних депутат╕в Укра╖ни учасники «круглого столу» «Укра╖нський ╕нформац╕йний прост╕р: виклики ╕ загрози», що в╕дбувся в УКР╤НФОРМ╕. З кожним роком центр ваги у св╕товому ╕нформац╕йному простор╕ неухильно зм╕щу╓ться у в╕ртуальну сферу масово╖ комун╕кац╕╖ - ╤нтернет, вважа╓ заступник генерального директора Нац╕онального ╕нформац╕йного агентства «Укр╕нформ» Анатол╕й Михайлов. Разом з тим, в Укра╖н╕ користування серед населення ресурсами св╕тово╖ мереж╕ становить лише 12% (для пор╕вняння: 20% - у св╕т╕ в ц╕лому ╕ 44% - в ╢вроп╕). На сьогодн╕ укра╖нський сектор глобально╖ мереж╕ ╤нтернет нал╕чу╓ 101659 веб-сайт╕в, проте близько 80% з них - рос╕йськомовн╕. Ц╕каво, що, за даними пошукових систем, б╕льш╕сть користувач╕в цих ресурс╕в - рос╕яни (38%), а не укра╖нц╕ (23,4%), нав╕в статистику А. Михайлов. На його думку, присутн╕сть укра╖номовного масиву ╕нформац╕╖ в мереж╕ ╤нтернет ╓ недостатньою. Прикладом цього ╓ статистичн╕ дан╕ щодо формування укра╖нського сегмента при створенн╕ веб-енциклопед╕╖ - «В╕к╕пед╕я», яка ╕сну╓ з 2001 року й нин╕ нал╕чу╓ понад 10 млн. статей з ус╕х галузей знань 253 мовами св╕ту. За к╕льк╕стю статей Укра╖на пос╕да╓ 19-те м╕сце, причому близько половини редактор╕в-дописувач╕в, як╕, власне, й формують контент ц╕╓╖ в╕ртуально╖ енциклопед╕╖, ╓ представниками укра╖нсько╖ д╕аспори в Канад╕, США, Рос╕╖, Чех╕╖ та ╕нших кра╖нах. Усього укра╖нських автор╕в нин╕ нал╕чу╓ться лише 957 ос╕б (для пор╕вняння: польських - майже 10 тисяч). На думку Анатол╕я Михайлова, громадськ╕сть ╕ держава мають активно розвивати внутр╕шн╕й сегмент в╕ртуально╖ сфери масово╖ комун╕кац╕╖, ╕накше в╕тчизнян╕ веб-ресурси й надал╕ залишатимуться не надто популярними серед укра╖нських користувач╕в.
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
