Традиц╕я святкування Дня перемоги 9 травня в незалежн╕й Укра╖н╕ продовжу╓ п╕дтримуватися, як ╕ за час╕в СРСР. У цей день вшановують ветеран╕в Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни, як╕ воювали в лавах Червоно╖ радянсько╖ арм╕╖. Однак, якщо розглядати под╕╖ Друго╖ св╕тово╖ в╕йни з точки зору ╕сторично╖, науково╖, то виника╓ ряд питань: це перемога кого ╕ над ким? Як╕ ╖╖ насл╕дки для укра╖нсько╖ нац╕╖? Чи весь укра╖нський народ розц╕нював цю в╕йну як боротьбу лише з фашизмом? Чи не закр╕плю╓ться розкол в укра╖нському сусп╕льств╕, чи не загострю╓ться нац╕ональний конфл╕кт, спричинений нер╕вним статусом ветеран╕в, як╕ воювали на боц╕ р╕зних арм╕й? В╕домо, що значна частина громадян Укра╖ни у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕ боролася проти Червоно╖, комун╕стично╖, радянсько╖ арм╕╖, що уособлювала стал╕нський режим. Одна частина укра╖нського народу воювала проти рос╕йсько-комун╕стично╖ ╕мпер╕╖ за п╕дтримки н╕мецько-фашистсько╖ ╕мпер╕╖ (наприклад, див╕з╕я «СС Галичина»), друга - одночасно боролася проти н╕мецько-фашистсько╖ ╕ рос╕йсько-комун╕стично╖ ╕мпер╕й (ОУН-УПА), третя - на боц╕ рос╕йсько-комун╕стично╖ ╕мпер╕╖ проти н╕мецько-фашистсько╖ (б╕йц╕ радянсько╖ арм╕╖). В усьому св╕т╕ 8 травня святку╓ться перемога сил об’╓днано╖ демократично╖ в╕йськово╖ коал╕ц╕╖ у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕. А що святку╓мо ми, якщо одн╕╓ю ╕з стратег╕чних ц╕лей стал╕нсько-комун╕стичного режиму було знищити Укра╖ну, на що були спрямован╕ вс╕ руйн╕вн╕ д╕╖ Кремля. Про це св╕дчить низка штучно орган╕зованих голодомор╕в на наш╕й територ╕╖, найб╕льший з яких - 1933-1934 рр. - позбавив життя 10 млн. укра╖нських громадян. Такою ж геноцидною акц╕╓ю стала Друга св╕това в╕йна, в ход╕ яко╖ загинуло 9 млн. укра╖нц╕в (44% ус╕х загиблих в СРСР). Анал╕зуючи витоки та под╕╖ ц╕╓╖ в╕йни саме у такому ракурс╕, можна припустити, що Й. Стал╕н св╕домо спровокував Г╕тлера розпочати в╕йськов╕ д╕╖ проти СРСР, розум╕ючи, що основн╕ бо╖ в╕дбуватимуться саме на територ╕╖ Укра╖ни (зважаючи на ╖╖ геопол╕тичне та географ╕чне положення). Таким чином стал╕нсько-комун╕стичний режим продовжував методично розчавлювати укра╖нську нац╕ю. Понад 70 рок╕в ми залишалися в колон╕альн╕й кабал╕ рос╕йсько-комун╕стично╖ ╕мпер╕╖, кер╕вництво яко╖ вс╕ма засобами намагалося зн╕велювати укра╖нц╕в у «плавильному чавун╕» - Союз╕ Радянських Соц╕ал╕стичних Республ╕к - перетворивши ╖х на складову «сов╓тського народу». По сут╕, Друга св╕това - це в╕йна двох ╕мпер╕й - рос╕йсько-комун╕стично╖ та н╕мецько-фашистсько╖ - за панування у св╕товому геопол╕тичному простор╕ та перерозпод╕л територ╕й. У цьому в╕йськовому протистоянн╕ боротьба за волод╕ння Укра╖ною в╕д╕гравала чи не вир╕шальне значення. Керманич╕ рос╕йсько-комун╕стично╖ ╕мпер╕╖ розум╕ли, що мають невеликий шанс на перемогу, якщо не зможуть використати могутн╕й потенц╕ал ус╕х поневолених та загнаних у радянську ╕мпер╕ю нац╕й ╕ народ╕в, тому охрестили цю в╕йну Великою В╕тчизняною. Вт╕м, для Укра╖ни та ╖╖ народу Друга св╕това в╕йна в╕д самого початку об’╓ктивно не могла вважатися в╕тчизняною, оск╕льки наша держава на той час була окупованою, загарбаною кра╖ною, колон╕╓ю рос╕йсько╖ радянсько-комун╕стично╖ ╕мпер╕╖. Укра╖на стала безвинною жертвою криваво╖ б╕йн╕, яку розв’язали на наш╕й земл╕ дв╕ людожерськ╕ ╕мпер╕╖ - фашистська та радянсько-комун╕стична, два «дракони» - червоний ╕ коричневий. Таким чином, 9 травня ма╓ стати Днем жалоби укра╖нського народу. В цей день вс╕ укра╖нц╕, патр╕оти, нац╕онально св╕дом╕ громадяни повинн╕ поминати жертв геноциду стосовно укра╖нсько╖ нац╕╖ з боку рос╕йсько╖ радянсько-комун╕стично╖ та н╕мецько-фашистсько╖ ╕мпер╕й. Разом з тим ми мусимо пам’ятати про значний внесок укра╖нц╕в у розгром н╕мецько-фашистсько╖ ╕мпер╕╖ ╕ бути вдячн╕ ╖м за це. Однак нашою перемогою скористалися стал╕нсько-комун╕стичн╕ прихвосн╕. Наш народ, заплативши кров’ю м╕льйон╕в сво╖х громадян, п╕сля завершення в╕йни не позбавився радянсько-стал╕нського ╕мперського ярма. Тому у цей травневий День скорботи потр╕бно вшановувати вс╕х учасник╕в ц╕╓╖ в╕йни - во╖н╕в ОУН-УПА, див╕з╕╖ «СС Галичина», а також солдат╕в та оф╕цер╕в радянсько╖ арм╕╖, як╕ стали безвинними жертвами криваво╖ б╕йн╕ Джугашв╕л╕ (Стал╕на) - Шикльгрубера (Г╕тлера). Потр╕бно на найвищому р╕вн╕ внести в╕дпов╕дн╕ зм╕ни до Закону Укра╖ни «Про пенс╕йне забезпечення» (№1788-XII в╕д 5 листопада 1991 р.) та Закону Укра╖ни «Про статус ветеран╕в в╕йни, гарант╕╖ ╖х соц╕ального захисту» (№3551-Х╤╤ в╕д 22 жовтня 1993 р.), задекларувавши статус «ветеран Друго╖ св╕тово╖ в╕йни». Цей статус ма╓ бути наданий вс╕м ветеранам в╕йни, що служили ╕ в радянськ╕й арм╕╖, ╕ в ОУН-УПА, що проливали кров за нац╕ональну ╕дею та Укра╖нську державу, ╕ в див╕з╕╖ «СС Галичина», що протистояли комун╕стичному режиму. Отже, запровадження статусу «ветеран Друго╖ св╕тово╖ в╕йни» та в╕дпов╕дно вилучення поняття «Велика В╕тчизняна в╕йна» дасть змогу долучитися до св╕тового розум╕ння характеру Друго╖ св╕тово╖ в╕йни та святкувати День перемоги разом з ус╕м св╕том 8 травня. А 9 травня, як зазначалося вище, сл╕д перетворити на Нац╕ональний день жалоби. Степан КАРАЧКО. м. Черн╕вц╕.
«З НАБЛИЖЕННЯМ НЕБЕЗПЕКИ ДО НЕ╥ ВЕРТАВ ДОБРИЙ НАСТР╤Й»
НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
