Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 09.05.2008 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#19 за 09.05.2008
«╤ ВИШИТЕ МО╢ ЖИТТЯ...»


 Проживши майже п╕встол╕ття у Криму, творч╕сть видатно╖ укра╖нсько╖ майстрин╕-вишивальниц╕ В╕ри Серг╕╖вни Ро╖к я в╕дкрив для себе лише у перш╕ роки незалежност╕ Укра╖ни. Переконаний, що ╕ переважна б╕льш╕сть укра╖нц╕в Криму саме тод╕ ж долучилася до величного творчого доробку видатно╖ землячки.
 ╤ це ц╕лком природно ╕ законом╕рно. Адже у радянськ╕й систем╕ ц╕нн╕сних координат до укра╖нського народного мистецтва в ус╕х його багатогранних проявах нав╕ть у добу хрущовського ╕деолог╕чного потепл╕ння ставилися, м’яко кажучи, з п╕дозрою та пересторогою.
 Проте траг╕чна ╕стор╕я нашого народу у добу б╕льшовицького тотал╕таризму зберегла у сво╖й пам’ят╕ не лише в╕дразу, але й довготривале ╕нкв╕зиц╕йне його пересл╕дування та викор╕нення як рецидив╕в буржуазного нац╕онал╕зму, сепаратизму та хуторянства. П╕д цей енкаведистський гриф недозволенност╕ потрапило не лише кобзарство, л╕рництво, ╕конопис, виготовлення народних музичних ╕нструмент╕в, нац╕ональних дитячих ╕грашок та великодн╕х писанок, але й прав╕чна укра╖нська вишивка. З останньою б╕льшовицька влада в Укра╖н╕ упродовж к╕лькох десятил╕ть боролася особливо жорстоко й затято.
 В╕домо, що уже в перший р╕к встановлення окупац╕йного режиму, озв╕р╕л╕ бандформування колишнього царського полковника-дегенерата Муравйова, посланого для «усмирения Украины» з благословення самопроголошеного володаря Кремля Володимира Ульянова-Лен╕на, на ки╖вських вулицях та у помешканнях влаштували криваву облаву для тих, хто носив окуляри, краватки, капелюхи та вишиванки.
 Двадцят╕ – тридцят╕ роки минулого стол╕ття в Укра╖н╕ також проходили п╕д гаслами боротьби з укра╖нським селянством, нац╕онал╕змом, рел╕г╕╓ю та нац╕ональною культурою. Укра╖нська вишивка у владних пересл╕дування також не була винятком.
 Одягнувши м╕льйони укра╖нського люду в личаки, чоботи-кирзани, гумов╕ чун╕ та гулаг╕вськ╕ фуфайчини, б╕льшовицька влада так ╕ не змогла подолати ╕ знищити укра╖нську вишивку та декоративно-прикладне мистецтво.
 Незважаючи на репресивн╕ акц╕╖, укра╖нська вишивка продовжувала життя не лише в Укра╖н╕, а й в найв╕ддален╕ших районах радянсько╖ ╕мпер╕╖, куди доля та стал╕нськ╕ опричники закидали укра╖нський люд. Розпов╕дають, що укра╖нськими вишивками п╕сля 1933 року кв╕тнуло нав╕ть невеличке рос╕йське м╕стечко Козлов (нин╕ М╕чур╕нськ) на Тамбовщин╕, куди п╕сля арешту професора Володимира Симиренка ╕ л╕кв╕дац╕╖ створеного ним Всесоюзного науково-досл╕дного ╕нституту п╕вденних плодових ╕ яг╕дних культур вивезли наукове обладнання, депортували вс╕х пров╕дних науковц╕в. ╢ св╕дчення про те, що нав╕ть один ╕з видатних творц╕в косм╕чно╖ техн╕ки академ╕к Валентин Глушко з’являвся на космодромах, одягнений в укра╖нську вишиванку. Мабуть, цей дивовижний мистецький витв╕р, яким ╓ укра╖нська вишиванка, витоки якого сягають к╕лькох тисячол╕ть, зникне на земл╕ лише тод╕, коли на н╕й не лишиться оберега цього прадавнього мистецтва – укра╖нсько╖ ж╕нки.
 Творч╕сть В╕ри Серг╕╖вни Ро╖к мистецьк╕й громадськост╕ св╕ту стала в╕дома лише в роки незалежност╕ Укра╖ни. Саме у цей пер╕од спостер╕га╓ться апогей ╖╖ творчо╖ та виставково╖ активност╕. Персональн╕ виставки майстрин╕ влаштовувалися у багатьох кра╖нах св╕ту. А в Укра╖н╕, мабуть, не лишилося жодного обласного центру, у якому б В╕ра Ро╖к не проводила сво╖х виставок.
 ╥╖ багатобарвна виставка «Укра╖нський рушничок» стала не лише справжньою сенсац╕╓ю, але й окрасою двох велелюдних Конгрес╕в укра╖нц╕в Криму. Саме на одному з них я мав щасливу можлив╕сть познайомитись з мистецьким доробком визначно╖ Майстрин╕. Я т╕шуся тим, що з тих п╕р я ╓ палким шанувальником ╖╖ творчост╕, а В╕ра Серг╕╖вна зарахувала мене до сво╖х приятел╕в. Я ╕н╕ц╕ював за п╕дтримки мо╖х друз╕в ╕ пров╕в у 2007 роц╕ виставки ╖╖ творчого доробку у Запор╕жж╕ та Мел╕топол╕.
 Доба незалежност╕ Укра╖ни у час╕ сп╕впала з найвищим злетом ╖╖ творчост╕. Укра╖нська держава та громадськ╕ орган╕зац╕╖ щедро вшанували видатну Майстриню нагородами та почесними званнями. Для ╖хнього неповного перел╕ку не вистачить ╕ аркуша паперу. Вишивальниця особливо пиша╓ться т╕сною сп╕впрацею з укра╖нськими громадськими орган╕зац╕ями, Всеукра╖нським товариством вчених, «Просв╕тою» та Науковим товариством ╕м. Т. Шевченка. В 2006 роц╕ В╕ру Серг╕╖вну вшанували найвищою нагородою держави – знаком Герой Укра╖ни. Серед вишивальниць кримська Майстриня отримала таку високу державну нагороду першою. На м╕й погляд, до ц╕╓╖ високо╖ нагороди вона йшла все життя.
 Будучи безпосередн╕м св╕дком нищення б╕льшовицькою владою укра╖нського нац╕онального мистецтва, потр╕бно мати неабияку мужн╕сть та геро╖зм, аби присвятити сво╓ життя вишивц╕. Адже на очах юно╖ д╕вчини по вс╕й Укра╖н╕ у двадцят╕ роки в╕дбувалося широкомасштабне пересл╕дування ╕ тотальне нищення не лише нац╕онального декоративно-прикладного мистецтва, а й укра╖нсько╖ ╕нтел╕генц╕╖. Полтава, яка завжди була ╕нтелектуальною столицею Укра╖ни, не стала винятком у ц╕й комун╕стичн╕й вакханал╕╖. На початку 1940-х рок╕в вона не оминула ╕ с╕м’ю Ро╖к╕в. Через три дн╕ п╕сля нападу г╕тлер╕всько╖ Н╕меччини енкаведисти арештували батька як ворога народу. В╕н загинув у стал╕нських концтаборах. Родина й донин╕ не зна╓ м╕сця його поховання. Тавро дочки ворога народу тяж╕ло над В╕рою Серг╕╖вною упродовж к╕лькох десятил╕ть. Лише за час╕в Хрущова Серг╕я Ро╖ка реаб╕л╕тують. Проте п╕дозра та недов╕ра чиновник╕в до доньки ворога народу збереглася аж до проголошення незалежност╕ Укра╖ни.
 В╕ра Ро╖к народилася в ╕нтел╕гентн╕й укра╖нськ╕й родин╕, яка добре знала сво╓ козацьке кор╕ння ╕ у як╕й збер╕галися нац╕ональн╕ традиц╕╖. Бабуся Оксана ╕ мати Л╕д╕я Явор╕вськ╕ прищепили д╕тям не лише ╕сторичну пам’ять, але й любов до народного мистецтва. Це покликання освятив видатний укра╖нський письменник Володимир Галакт╕онович Короленко, родич ╕ близький друг родини Явор╕вських та Сосюр. Сам в╕н любив народне мистецтво ╕ високо ц╕нував укра╖нську вишивку. На одн╕й ╕з св╕тлин в’язничного пер╕оду майбутн╕й великий письменник ╕ мислитель, якого за життя називали сов╕стю Рос╕╖, зображений в укра╖нськ╕й вишиванц╕. Материнську настанову та ╖╖ слова про те, що кожний вид мистецтва ма╓ сво╖ закони, В╕ра Серг╕╖вна пронесла через все життя. Тому вона завжди була нетерпимою до будь-яко╖ фальш╕ в укра╖нськ╕й народн╕й вишивц╕. Саме через таку вимоглив╕сть до себе та ╕нших на ╖╖ шляху траплялися не лише шанувальники мистецького таланту, але й недруги та заздр╕сники. Не обходилося ╕ без двозначних натяк╕в про репресивного батька.
 Ще один геро╖чний вчинок в╕дважна ж╕нка зробила тод╕, коли п╕сля тяжко╖ контуз╕╖ та наступно╖ ╕нвал╕дност╕ вона знову взялася за вишивку. Майстриня не полиша╓ мистецьку голку й донин╕. Вона творить сво╖ мистецьк╕ шедеври без допомоги окуляр╕в та ще й л╕вою рукою. Про мистецьк╕ здобутки В╕ри Серг╕╖вни Ро╖к в Укра╖н╕ написано багато. ╤снують глибок╕ досл╕дження пров╕дних мистецтвознавц╕в Укра╖ни та заруб╕жжя. Численн╕ укра╖нськ╕ видання ╕ перш за все газета «Кримська св╕тлиця» стала справжн╕м л╕тописцем творчих здобутк╕в видатно╖ Майстрин╕. ╤м’я В╕ри Серг╕╖вни вв╕йшло до багатьох енциклопедичних видань та ╕ншо╖ дов╕дково╖ л╕тератури. Майстриня створила св╕й, особливий, стиль в укра╖нськ╕й вишивц╕ та свою мистецьку школу. Сьогодн╕ на наших очах не лише фах╕вцями, але й за участ╕ громадськост╕ в╕дбува╓ться творення нового напрямку в ╕стор╕╖ укра╖нсько╖ вишивки – ро╖кознавства. Кожне нове слово про творч╕сть Майстрин╕ ╓ вагомим внеском до нього. ╢ над╕я, що п╕сля орган╕зац╕╖ у Криму музею укра╖нсько╖ вишивки В╕ри Серг╕╖вни в╕н стане центром не лише пропаганди, але ╕ досл╕дження творчо╖ спадщини Майстрин╕.
 Тонкий знавець ╕ великий шанувальник укра╖нського народного мистецтва, Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко при врученн╕ Майстрин╕ високо╖ нагороди у 2006 роц╕, поц╕кавився, чи ╓ у Криму музей ╖╖ витвор╕в. Президент був здивований, що такий музей видатно╖ майстрин╕ до цього часу так ╕ не спромоглися створити кримськ╕ чиновники. З прикр╕стю можемо констатувати, що пропозиц╕я глави держави лишилася не виконаною. Не в╕дреагували кримськ╕ чиновники в╕д мистецтва ╕ на клопотання громадських орган╕зац╕й.
 Проте антиукра╖нськи налаштован╕ «батьки» м╕ста та автоном╕╖ рад╕сно благословили в╕дкриття у центр╕ С╕мферополя недолугого пам’ятника енкаведистам. Задекларувала м╕ська влада ╕ створення пам’ятника руйн╕вниц╕ Укра╖ни та Кримського ханства розпутн╕й цариц╕-н╕мкен╕ Катерин╕ ╤╤. Для спорудження ц╕╓╖ скульптурно╖ ганьби антиукра╖нська влада, немов злод╕йкуватий пес, вже визначила та ╕деолог╕чно пом╕тила м╕сце у престижн╕й парков╕й зон╕ м╕ста.
 Через к╕лька рок╕в Укра╖на та св╕т будуть вшановувати стол╕ття в╕д дня народження велико╖ Майстрин╕, видатно╖ патр╕отки Укра╖нсько╖ держави В╕ри Серг╕╖вни Ро╖к. Тож, може, хоч до ц╕╓╖ дати у С╕мферопол╕, подолавши чиновницьку байдуж╕сть ╕ в╕дверту протид╕ю, постане все-таки об╕цяний Президенту Укра╖ни Музей укра╖нсько╖ вишивки та мистецька школа В╕ри Ро╖к.
 Петро ВОЛЬВАЧ,
голова Кримсько╖ ф╕л╕╖ Наукового товариства ╕м. Т. Шевченка, академ╕к УЕАН, д╕йсний член НТШ.
* * *
На фото О. Носаненка - святкування 97-л╕ття В. С. Ро╖к в редакц╕╖ «Кримсько╖ св╕тлиц╕».

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 09.05.2008 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5873

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков