"Кримська Свiтлиця" > #17 за 25.04.2008 > Тема "Резонанс"
#17 за 25.04.2008
В ╤НТЕРЕСАХ НАРОДУ?
РЕПЛ╤КА НА ВЕЛИКОДЕРЖАВНИЙ ДОПИС ОЛЕКСАНДРА СОЛЖЕН╤ЦИНА «ПОССОРИТЬ РОДНЫЕ НАРОДЫ?» Був пер╕од, коли я - укра╖нський самост╕йник - захоплювався Солжен╕циним, його см╕лив╕стю й талановитим викриттям комун╕стичного деспотизму. Проте 25-р╕чне життя в концтаборах ╕ тюрмах разом з рос╕йськими демократами переконало, що демократизм рос╕йських демократ╕в щоразу зак╕нчувався на мо╖х словах про вих╕д Укра╖ни з╕ складу Союзу. Пафос допису Солжен╕цина в тому, що в Укра╖н╕ «в затхлых шовинистических умах» почався «провокаторский вскрик о «геноциде» укра╖нц╕в. «Но те чудовищные искажения исторических событий - ...не доходили до западных стран - и у них не было повода накоплять защитный иммунитет от неохватной дерзости и объемов такой лжи». Персонально. Ц╕каво, чи Шведська академ╕я присудила б Нобел╕вську прем╕ю О. Солжен╕цину, якби вона знала, що знаменитий письменник був та╓мним агентом ╕з псевдо В╓тров, ╕ що в╕н, будучи пол╕тв’язнем, ув╕йшов у дов╕ру до укра╖нц╕в Мегеля, Малкуша, Кравченка, як╕ керували п╕дготовкою пол╕тв’язн╕в до повстання, дон╕с влад╕, ╕ вс╕х людей групи, про яких Солжен╕цин написав у донос╕, 22 с╕чня 1952 року розстр╕ляли? По сут╕ газетного допису Солжен╕цина. Ви, представник рос╕йсько╖ ╕мперсько╖ пол╕тично╖ ел╕ти, перелякалися мало╖ часточки велико╖ ╕сторично╖ правди про геноцид укра╖нсько╖ нац╕╖ рос╕йською ╕мпер╕╓ю (╕ в часи Дому Романових, ╕ в комун╕стичн╕ часи), ╕ вас особливо ляка╓ вих╕д ц╕╓╖ правди на м╕жнародний р╕вень. Ви звикли до того, що знущання з укра╖нц╕в було внутр╕шньою справою ╕мпер╕╖, ╕ св╕т про це н╕чого не знав. Св╕тов╕ про Укра╖ну говорили не укра╖нц╕, а рос╕йська про╕мперська ╕нтел╕генц╕я. Через контакти з канадською та ╓вропейською ╕нтел╕генц╕╓ю вона наповнила дов╕дкову л╕тературу тих кра╖н з укра╖нського питання промосковським тлумаченням. ╤ тепер, коли Укра╖на вирвалася з вашо╖ рос╕йсько╖ тюрми народ╕в ╕ почина╓ говорити правду про укра╖нсько-рос╕йське минуле, ви правду назива╓те «ложью», а нас людьми - «с затхлыми шовинистическими умами». Н╕, це не в укра╖нц╕в «затхл╕ шов╕н╕стичн╕ уми», а у вас, бо не ми, а ви ведете проти Укра╖ни ╕нформац╕йну в╕йну, спрямовану на приховування ╕сторично╖ правди з метою й дал╕ тримати населення Укра╖ни п╕д впливом вашо╖ про╕мперсько╖ брехн╕. ╤ геноцид укра╖нц╕в Москов╕я ко╖ла не т╕льки голодомором 1932 - 1933 рок╕в, а й значно ран╕ше й п╕зн╕ше. КПРС - передовий заг╕н рос╕йського ╕мпер╕ал╕зму - п╕сля окупац╕╖ Укра╖ни в 1922 роц╕ винищував укра╖нц╕в не за ╕ндив╕дуальну вину, а за належн╕сть до то╖ чи то╖ укра╖нсько╖ верстви - це був геноцид; коли 1921 - 1923 рок╕в з Укра╖ни вивозили хл╕б, а в Укра╖н╕ з голоду померло понад 2 млн. ос╕б - це був геноцид; коли 1932 - 1933 рр. з укра╖нських с╕л забрали (з використанням арм╕╖) все ╖ст╕вне, оточили в╕йськом Укра╖ну ╕ не давали можливост╕ ви╖хати для порятунку куди-небудь з Укра╖ни - це був геноцид. ╤ таким його визнала М╕жнародна ком╕с╕я з розсл╕дування голоду в Укра╖н╕ 1932-1933 рр. (див. «Итоговый отчет, 1990 год». Ки╖в - 1992, с. 60); коли 19.12. 1941 р. проти н╕мецьких танк╕в Жуков спрямував три кавалер╕йськ╕ див╕з╕╖, моб╕л╕зован╕ з укра╖нц╕в Кубан╕, ╕ н╕мц╕ за три години ╖х перебили - це був геноцид; коли вожд╕ СРСР Л. Бер╕я ╕ Г. Жуков 22.06.1944 р. п╕дписали наказ № 007/42 про виселення вс╕х укра╖нц╕в у Сиб╕р - це геноцид; коли 1946 - 1947 рр. хл╕б з Укра╖ни забрали ╕ вбили голодом 1946 року 369 тисяч, а 1947 р. - 628 тисяч укра╖нц╕в, це - геноцид. Тож, затятий захиснику ╕мпер╕╖, тоб╕, як ╕ вс╕й московськ╕й пол╕тичн╕й ел╕т╕, в умовах незалежност╕ Укра╖ни й в╕дкритост╕ сьогодн╕шнього св╕ту не довго вже обдурювати св╕т. Ви змушен╕ будете сприйняти факти про геноцид, бо факти - уперта р╕ч. ╤ вам сл╕д би думати не про повернення Укра╖ни п╕д свою владу, а про справедливе розлучення з Татарстаном, Башкортостаном та ╕ншими нац╕ями, що в р╕зний час були загарбан╕ вашими ╕мперськими попередниками. Ваш ╕деолог Плевако сказав: «Да и не в русском духе отдавать то, что единожды нами приобретено было». Доведеться в╕ддавати! ╤, до реч╕, в ╕нтересах вашого ж рос╕йського народу краще зробити це з вашо╖ ╕н╕ц╕ативи, й пошвидше. Левко ЛУК’ЯНЕНКО, колишн╕й пол╕тв’язень, почесний голова Укра╖нсько╖ республ╕кансько╖ парт╕╖. 3 кв╕тня 2008 р. («Л╕тературна Укра╖на»).
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 25.04.2008 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5816
|