Версiя для друку Обговорити в форумi

Цим матеріалом «Кримська світлиця» розпочинає серію публікацій, які ознайомлять мешканців та гостей Криму... з ним самим. Ми разом із нашими читачами пізнаватимемо, де, що та як - «із задоволенням і не без моралі», як писав Тарас Шевченко, можна побачити на півострові, щоб задовольнити не лише свою цікавість та інтелект, а душу і серце. Адже Крим – це багатюща скарбниця, це вічний оксюморон реальності, це перехрестя культур та народів, через який проходив Шлях із варяг у греки і Великий Шовковий шлях. А де ж нам найкраще розкажуть про нашу минувшину? Звичайно ж, у музеях. Вони, за словами Андрія Мальгіна, директора сімферопольського Центрального музею Тавриди (ЦМТ), «змушують нас пишатися собою, своїм минулим, а ще зберігають історичні знання».  Саме з цього музею, який донедавна називався Кримським республіканським краєзнавчим, ми й вирішили розпочати...

МУЗЕЙНА СПРАВА - ЦЕ МИСТЕЦТВО!

  Отож, якщо ви кримчанин чи гість півострова і у вас є вільна годинка, а краще дві – завітайте до центрального музею столиці Криму! Ви обов’язково знайдете у ньому щось незвичайне, інформативне і, безумовно, повчально-розважальне. За допомогою музейних експозицій ви поринете у легендарний світ давніх віків - і не тільки. Це допоможе вам відкласти у свідомості першу і, мабуть, основну картинку про Крим, побачити його образ, відчути непереможний сильний дух, знайти ключі до розуміння феномену кримської багатогранності. Адже основна відмінність Центрального музею від усіх інших полягає у тому, що він демонструє усе багатство та різнобарв’я півострова, а не окремі його частини!
  Зібрання музею Тавриди – одне із найповніших у Криму, воно цікаве не тільки для мешканців автономії, а й для всього світу. Його фонд сьогодні – це близько 120 тисяч експонатів. Серед них надзвичайна колекція - від палеоліту до середньовіччя, зібрання нумізматики, унікальної графіки XVIII – XX ст. з краєвидами Криму, особисті архіви дослідників природи та історії півострова, багаті фото- і документальні фонди. Музей має чимало раритетів: античні кераміку та скло, ярлики турецьких султанів і кримських ханів, рідкісні рукописи, гравюри, карти, етнографічні матеріали, кам’яні статуї та стели, золоті та срібні прикраси епохи великого переселення народів, надзвичайно гарні експонати-вироби готських, гунських, скіфських майстрів, коштовність яких визначається не тільки матеріалом, з якого вони зроблені, а й історичною цінністю.
  Зараз працівники музею працюють над створенням надзвичайного проекту під назвою «Золота скарбниця». «Ми уже 10 років працюємо над питанням створення тематичної експозиції, яка б презентувала нашим глядачам дорогоцінні прикраси, монети, - розповідає Андрій Мальгін, директор ЦМТ. – Нарешті у цьогорічному бюджеті вперше заплановані фінансові витрати на наш проект. Я сподіваюся, що все вдасться. Думаю, що проект «Золотої скарбниці» зможе стати локомотивом, який потягне за собою створення нового музею. Адже потужність «золотої» колекції нашого музею беззаперечна. І незважаючи на те, що ми орієнтуємося більше на мешканців міста та регіону, все ж цей проект повинен зацікавити й інших жителів країни та іноземців. Нам хочеться, щоб «Скарбниця» стала унікальним екскурсійно-туристичним об’єктом у Сімферополі, який приваблюватиме до себе багатьох відвідувачів з усіх куточків світу. Хочеться, щоб місто за допомогою таких проектів перетворювалося з «воріт Криму» на привабливу вітальню. Думаю, що «Скарбниця» стане одним із поступальних кроків  на шляху цього перевтілення».
  Музей Тавриди має і одне з найбільших зібрань пізньоскіфських старожитностей. Його основа – це знахідки з розкопок столиці пізньоскіфської держави Неаполя Скіфського.
  Не можна не сказати й про нумізматику музею. Вона, до речі, теж має стати частиною «Золотої скарбниці». (Серед старовинних грошей, наприклад, є монета царя Скілура. Її  випадково знайшли 1985 року на території Неаполя Скіфського. Це єдина монета цього скіфського царя, знайдена на території Криму).
  Музей зустрічає відвідувачів стародавніми стелами. Це частина експозиції лапідарію. Вона була нещодавно відновлена та відкрита у внутрішньому дворі ЦМТ. У ньому зібрані різноманітні кам’яні статуї, плити з рельєфними зображеннями, пам’ятки лапідарної епіграфіки. У лапідарії також зберігається знаменита бахчі-елінська стела з найдавнішими у Східній Європі зображеннями землеробських знарядь праці. Також музей має численні мусульманські надгробки, знайдені у різних частинах Криму. 2006 року більшу частину цієї кам’яної експозиції мали змогу побачити кияни та гості столиці: в Українському домі на першому поверсі ЦМТ демонстрував свою виставку скульптури з каменю. За допомогою банку «Родовід» значну частину експозиції (більше чотирьох тонн!) привезли у Київ. Двічі виставку відвідав Президент України Віктор Ющенко. За словами Андрія Віталійовича, директора музею, кримські камені вразили усіх, хто їх побачив.
  Також музей зберігає цікаві історико-побутові речі, предмети декоративно-прикладного мистецтва і навіть колекцію порцеляни. Археологічна ж колекція музею неодноразово брала участь у престижних міжнародних виставках в Італії (1994, 1995 рр.), Франції (1997 р.), Німеччині (1999 р.).
  Зараз Центральний музей, щоправда, знаходиться у стадії реконструкції та оновлення. Але для відвідувачів відкриті декілька постійно діючих експозицій: «Природа Криму», «Минуле Тавриди (історія та археологія Криму з найдавніших часів і до XV століття), «Крим у роки Великої Вітчизняної війни», «Реліквії Природознавчого музею», «Життя і творчість поета І. Сельвінського», «Оживлення душі», присвячена  сучасному християнському мистецтву. Основу останньої виставки становлять полотна видатного художника, іконописця і реставратора Георгія Бострема (1884 – 1977 рр.), який свого часу очолював реставраційно-іконописні майстерні Троїце-Сергієвої лаври.
  І хоча музей має значну кількість проблем, пов’язаних з тим, що початково будівля, у якій він знаходиться, не була пристосована для зберігання і виставлення музейних експонатів, все ж його працівники намагаються щорічно запускати принаймні по одному експозиційному залу. Сьогодні це обходиться приблизно у 50-60 тисяч гривень (гроші на це музей заробляє самотужки!). Саме з цієї ж причини експозиція музею сьогодні ще не повністю створена і має фрагментарний вигляд. «Білі плями» у ній працівники музею намагаються заповнити різноплановими тимчасовими виставками, яких проводиться близько 30 на рік. Одна з них, наприклад, відкрилася 11 лютого цього року, вона присвячена подіям нашої недалекої минувшини - «Трагічні сторінки історії Криму. Голод 1921 – 1923 років». Інша виставка, яка підтверджує різноплановість роботи музею, - це експозиція  полотен сімферопольського Клубу живопису «Відкрий художника у собі». (Про неї «Кримська світлиця» писала у попередніх номерах).
  Але і цим не обмежується робота працівників музею, бо ЦМТ є ще й методичним центром усіх музеїв півострова. За словами директора Андрія Мальгіна, вони допомагають організовувати виставки у санаторіях, навчальних закладах, на підприємствах. Їхніми зусиллями було також створено музей виноробства у Масандрі, а зараз планується спільна робота над створенням музею на території одного із сімферопольських православних храмів.
  Також у музеї запроваджують нові підходи до організації експозицій, адже сьогодення ставить нові завдання. Зараз мало просто давати відвідувачам суху інформацію, їх треба ще й розважити. І це завдання виставок експозиціонери втілюють у життя за допомогою різних концептуальних елементів: іронічного, романтичного, екзистенціального, модерністського, сумного і навіть трагічного. Власне, музейна справа – це тонка наука і високе інтелектуальне мистецтво водночас. Адже треба вміти за допомогою речей створити повноцінний образ, який не лише передасть повідомлення, а й вплине на глядача на емоційному, підсвідомому рівні, як це робить витвір мистецтва.
  Щоб зрозуміти інтелектуальне музейне мистецтво і доторкнутися до історії на перехресті культур, завітайте у сімферопольський Центральний музей Тавриди. Там на вас чекає незвіданий світ! Адже Крим - це чарівний край сивочолих гір, вічно молодого моря, гарячих степів, легенд і переказів... Він дарував натхнення Михайлу Коцюбинському, Адаму Міцкевичу, Лесі Українці. Крим не може не вразити, а от його душу треба вміти відчувати. Цього можна спробувати навчитися саме у музеї...
  Катерина КРИВОРУЧЕНКО.
  Фото Олексія НОСАНЕНКА.
*  *  *
Дякуємо за сприяння у підготовці цієї публікації працівникам Центрального музею Тавриди на чолі з директором А. Мальгіним. Ми домовилися з Андрієм Віталійовичем про співпрацю: слідкуйте за газетою - «Світлиця» регулярно повідомлятиме про музейні новини.

З ІСТОРІЇ МУЗЕЮ
  Центральний музей Тавриди було засновано 1921 року у результаті злиття Сімферопольського музею старожитностей та архіву Таврійської вченої архівної комісії, археологічного відділу історико-географічного музею Сімферопольської чоловічої гімназії і Природно-історичного музею Таврійської губернської земської управи. У цей же час музею передали унікальну за своїм зібранням науково-краєзнавчу бібліотеку Таврійського земства «Таврика».
  1923 року була відкрита перша експозиція Центрального музею Тавриди. (Саме такою була перша офіційна назва музею, згодом, 1945 р., він став краєзнавчим, 1993 р. - ще й республіканським, а з 2006 р. повертається до своєї першої назви – Центральний музей Тавриди.) Перша виставка ЦМТ представляла археологію, етнографію та мистецтво Криму.
  Під час Великої Вітчизняної війни музей, його колекція, у тому числі і бібліотека «Таврика», дуже сильно постраждали. Деякі експонати були вивезені за кордон, деякі -  знищені. Але завдяки героїчним зусиллям співробітників, через дев’ять днів після визволення Сімферополя (21 квітня 1944 року) відкрилися музейні відділи природи та історії дореволюційного минулого Криму.
  1988 року музею віддали нову будівлю по вул. Гоголя, 14, де він і розташовується нині, а у «старому» будинку по вул. Пушкіна,18 1992 року відкрилася етнографічна філія Кримського краєзнавчого музею, нині це Етнографічний музей, який цього року стане окремо діючим.
  Також у структуру ЦМТ входить як філія Алуштинський історико-краєзнавчий музей. На правах відділів у ЦМТ функціонують: бібліотека кримознавства «Таврика» імені А. Стевена, Будинок-музей І. Сельвінського, який зараз перебуває у процесі відновлення і в перспективі теж має піти у самостійне «плавання», та «Музей сучасного християнського мистецтва ім. Г. Бострема».
Після переїзду у нову будівлю експозиція музею перебуває у стадії реконструкції, як, власне, і сама будівля музею. Остання, як ми вже писали, не була призначена для зберігання та експонування музейних раритетів. Це викликає свої труднощі у роботі, але працівники музею поступово з ними справляються. І, до речі, це аж ніяк не стає на заваді відвідувачам зануритися із сьогодення у легендарне минуле Криму.

РОЗКЛАД РОБОТИ ЦЕНТРАЛЬНОГО МУЗЕЮ ТАВРИДИ
Музей працює щодня
з 9.00 до 17.00.
Вихідний день – вівторок.
Вартість дорослого квитка: 5 грн. - один зал, 10 грн. – всі зали.
Вартість студентського та дитячого квитка: 3 грн. – один зал, 5 – грн. – всі зали.
Вартість екскурсії:
10 грн. з групи.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #13 за 28.03.2008 > Тема "Душі криниця"