Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 21.03.2008 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#12 за 21.03.2008
ДОПОМОЖ╤ТЬ – ТОБТО, НЕ ЗАВАЖАЙТЕ!

СЛОВО ╤ Д╤ЛО

 Перш н╕ж домовлятися про зустр╕ч з ректором медичного ун╕верситету ╕м. С. ╤. Георг╕╓вського Анатол╕╓м Андр╕йовичем Бабан╕ним, я певний час «ходила колами», тобто збирала про нього ╕нформац╕ю, як╕й могла б повн╕стю дов╕ряти. Чому? Та тому, що доводилося ╕нод╕ чути ╕м’я ректора в негативному контекст╕. Хоча, пом╕ркувавши, розум╕ла: це просто те, що тепер зветься чорним п╕аром.
╤ я не помилилася. Пров╕вши в ст╕нах медун╕верситету та його кл╕н╕ки понад три години ╕ все побачивши на власн╕ оч╕, я переконалася – сьогодн╕ це господарство ╓ дуже принадним для будь-якого чиновника в╕д медицини, у якого виникла потреба працевлаштування. Але ж зовс╕м не таким прийняв ВНЗ Анатол╕й Андр╕йович 12 рок╕в тому.
 «В╕н зробив ун╕верситет ╕з н╕чого», - розпов╕да╓ професор, декан факультету нормально╖ анатом╕╖ людини Василь Степанович Пикалюк. Ректор назива╓ св╕й в╕дновлений заклад у минулому «ру╖ною» - саме таким був результат 8-р╕чного керування ним «молодо╖ команди». Про сво╖х попередник╕в Анатол╕й Андр╕йович згаду╓ трохи н╕яков╕ючи, йому незручно розпов╕дати, як ун╕верситет перетворився на склади з цукром та коньяком, енерг╕йний б╕знес тод╕шнього кер╕вництва дозволяв за р╕к з м╕льйона зробити три.
 Але не для ун╕верситету, прац╕вники якого по 4 м╕сяц╕ не одержували зарплати, ╕ не на ремонт ще дово╓нного прим╕щення, де дах вже нагадував решето. Особливо ефектним був тазок, що стояв посеред каб╕нету ректора, куди ст╕кала вода п╕д час опад╕в. Але «команд╕ молодих» було до всього цього якось байдуже, ╕ з ╖хньо╖ легко╖ руки пров╕дна медична установа Криму, можливо б, вже перетворилася на супермаркет чи оптову базу, аби не втрутилися правоохоронн╕ органи.
 Професор Бабан╕н на той час ╕ гадки не мав, що саме йому доведеться розгр╕бати ц╕ авг╕╓в╕ конюшн╕. Та ось його викликали до Ки╓ва, де тод╕шн╕й м╕н╕стр охорони здоров’я Андр╕й Михайлович Сердюк зробив йому неспод╕вану пропозиц╕ю, заявивши, що потр╕бна людина, не заплямована комерц╕╓ю, яку б поважала ╕ п╕дтримувала професура, оск╕льки посада ректора ╓ виборною.
 Анатол╕й Андр╕йович, який все життя пропрацював за одн╕╓ю адресою – спочатку на кафедр╕ оперативно╖ х╕рург╕╖ з топограф╕чною анатом╕╓ю, пот╕м – професором кафедри анатом╕╖ людини, а згодом – зав╕дувачем кафедри судово╖ медицини, знав в ун╕верситет╕ все ╕ про вс╕х: кого п╕дтримати словом, кого – коп╕йчиною, а кого простимулювати якимось ╕ншим методом. Вбол╕ваючи за св╕й другий р╕дний д╕м, в╕н вир╕шив випробувати себе ╕ на посад╕ ректора.
 Сталося це 1996 року, а незабаром Анатол╕й Андр╕йович в╕дчув, що йому подоба╓ться господарювати, бо бачив реальн╕ плоди сво╖х зусиль. Щоправда, перш╕ два роки були жахливими, головним сво╖м досягненням в╕н вважав тод╕ те, що люди пов╕рили в повернення нормального життя ╕ що кадровий потенц╕ал таки збер╕гся. А на виховання вченого потр╕бн╕ десятир╕ччя.
 Але дов╕ра людей – це не лише в╕дпов╕дальн╕сть, але ╕ натхнення, ╕ народження нових ╕дей. Вт╕м, де в╕днайти належн╕ кошти? Ставка була зроблена на ╕ноземц╕в. А щоб ╖м було тут добре ╕ зручно, довелося взятися за налагодження англомовного викладання, в╕дремонтувати гуртожиток. ╤ англомовн╕ кадри знайшлися, нав╕ть автори п╕дручник╕в, так╕, як, скаж╕мо, професор Задн╕пряний.
 Але оновлення почалося з елементарного – ремонту даху-решета та опалювально╖ системи. З часом все засяяло чистотою, зв╕дус╕ль пов╕яло затишком, в лаборатор╕ях з’явилося найсучасн╕ше обладнання, хоча попередники професора не залишили сво╖м «нащадкам» нав╕ть проб╕рок та колб.
 Зр╕с ╕ р╕вень навчального процесу – тестування останн╕х п’яти рок╕в засв╕дчили – показники знань кримських студент╕в-медик╕в в╕дпов╕дають першим м╕сцям в Укра╖н╕. Довго не бажав здаватися лише Ки╖вський нац╕ональний медун╕верситет. Та, незважаючи на св╕й статус, в останн╕ два роки ╕ в╕н поступився пальмою першост╕ кримчанам.
 Приблизно тод╕ ж до ун╕верситету зав╕тали експерти з ╢вропейського осв╕тнього товариства, яке в╕дстежувало з допомогою ╤нтернету р╕вень знань, що надають студентам ВНЗ р╕зних кра╖н. Англ╕йц╕ попрохали ксерокоп╕╖ 3,5 тисяч документ╕в ╕ незабаром викликали Анатол╕я Бабан╕на в Лондон. Там йому вручили м╕жнародний сертиф╕кат, який п╕дтверджу╓: КДМУ за вищим рейтинговим р╕внем ╓ «кращим вищим навчальним закладом, в╕домим ╕ визнаним у всьому св╕т╕». ╢диний в Укра╖н╕.
 Тимчасовий в╕дт╕к ╕ноземних студент╕в, у яких почали вимагати кожн╕ п’ять рок╕в переатестовуватися, в╕д╕йшов у минуле. Зараз в КДМУ навчаються 1840 ╕ноземц╕в ╕ 3000 укра╖нських студент╕в. Дають ╖м знання 1200 професор╕в, доцент╕в та ╕нших високоосв╕чених фах╕вц╕в. Святкуючи 75-р╕ччя р╕дного ун╕верситету, ректор нав╕ть заявив: «Спод╕ва╓мось трансформуватися в м╕жнародний ун╕верситет, «медичну Сорбонну».
 Не без при╓мност╕ д╕зналася, що Анатол╕й Бабан╕н – чист╕с╕нький укра╖нець з Херсонщини. Д╕дуся його, середняка, розкуркулили ╕ вислали в Сиб╕р, батьки були службовцями. Але татуся в перш╕ ж м╕сяц╕ забрала в╕йна, ╕ матер╕ довелося сам╕й «п╕дн╕мати» двох син╕в. Й вони не посоромили материнських сивин – брат Анатол╕я Андр╕йовича, Андр╕й – теж професор медицини, головний анестез╕олог М╕ноздорову Криму.
 Вдячне серце ╕ у Анатол╕я Андр╕йовича – батьки з ним назавжди поруч. Вдивляюся в ╖хн╕ благородн╕ св╕тл╕ обличчя на портретах ╕ пригадую ╕стор╕ю, яку чула з ╕нших вуст: у Анатол╕я Бабан╕на дуже, майже безнад╕йно хвор╕ла дружина, але в╕н зробив все для ╖╖ порятунку, викликаючи захоплення ╕нших сво╓ю самов╕ддан╕стю. Дружина повн╕стю одужала, а професор ще раз дов╕в – в╕н ╓ високоморальною людиною.
 Випускник укра╖номовно╖ школи, Анатол╕й Бабан╕н, перш н╕ж стати студентом мед╕нституту, зак╕нчив фельдшерськ╕ курси – до вт╕лення мр╕╖ йому не вистачило одного бала. Чи м╕г в╕н тод╕ думати, що матиме такий блискучий послужний список: автор 280 наукових праць, ректор ун╕верситету, професор, зав╕дувач кафедри судово╖ медицини, академ╕к Академ╕╖ наук вищо╖ школи Укра╖ни, заслужений д╕яч науки ╕ техн╕ки Укра╖ни та Криму, лауреат державно╖ прем╕╖ АРК з курортолог╕╖, лауреат орден╕в Президента Укра╖ни «За заслуги» ╤╤╤ ступеня та «Святого р╕вноапостольного князя Володимира» ╤ ступеня, кавалер ордена «Петра Великого» ╤ ступеня, людина, в╕дзначена медаллю Альберта Швейцера та пам’ятним знаком загальнодержавного проекту «Найкращ╕ заклади медично╖ осв╕ти Укра╖ни». 
 Але чи не найб╕льшою горд╕стю ректора сьогодн╕ ╓ побудована ун╕верситетська кл╕н╕ка, аналог╕в як╕й нема╓ в Укра╖н╕. Недоброзичливц╕ професора закидали йому, мовляв, студенти не мають змоги одержати належну кл╕н╕чну практику. ╤ д╕йсно, вони стали не дуже бажаними гостями в кл╕н╕ках Криму. Прагнучи пол╕пшити сво╓ матер╕альне становище, кер╕вники л╕карень почали вимагати з ун╕верситету орендну плату за використання кл╕н╕чних кафедр або взагал╕ перепроф╕льовувати ╖х, зважаючи на те, що КДМУ, п╕дпорядкований Ки╓ву, ма╓ свою кишеню ╕ мусив би д╕литися.
 Тому приун╕верситетська л╕карня спочатку будувалася як суто навчальна. Але коли було споруджено вс╕ 4 поверхи, стало зрозум╕ло, що навчальн╕ к╕мнати можна розм╕стити ╕ в п╕двальному ╖╖ корпус╕, а все ╕нше стане м╕н╕-комплексом, де надаються найактуальн╕ш╕ медичн╕ послуги ╕ де у той же час забезпечу╓ться здобуття практичних знань студентами, як╕ тепер не будуть почуватися б╕дними родичами на чуж╕й територ╕╖. Одержала л╕карня ╕ в╕дпов╕дну назву – навчально-науково-л╕кувальний комплекс КДМУ.
 На першому поверс╕ кл╕н╕ки – найдосконал╕ше в Криму в╕дд╕лення лабораторних досл╕джень, яке очолю╓ Олег Васильович Генералов. Воно швидко набува╓ популярност╕ ╕ у пац╕╓нт╕в: лише за лютий цього року тут було проведено 3500 р╕зноман╕тних анал╕з╕в. Поруч – офтальмолог╕чне та д╕агностичне в╕дд╕лення. Останн╓ може пишатися сво╓ю досконалою, у тому числ╕, цифровою рентгенапаратурою, трьома апаратами для проведення УЗД, а головне – комп’ютерним томографом (загалом техн╕ка об╕йшлася ун╕верситету в 16 млн. грн.). На цьому ж поверс╕ – ре╓стратура, каб╕нети фах╕вц╕в.
 З 2-го по 4-й поверх розташований стац╕онар на 70 л╕жок. Це – х╕рург╕я, терап╕я та ортопедично-травматолог╕чне в╕дд╕лення. Окр╕м найр╕зноман╕тн╕ших операц╕й (у тому числ╕ лапароскоп╕чних, з м╕н╕мальним надр╕зом), в кл╕н╕ц╕ проводяться операц╕╖ з╕ штучного запл╕днення.
 Л╕карня – госпрозрахункова, ц╕ноутворення медичних послуг контролю╓ться Ки╓вом. Але н╕хто тут ╕ не прагне «об╕драти» хворого «як липку». В терапевтичному в╕дд╕ленн╕ л╕кування безкоштовне, а харчування (14 грн. на день) безкоштовне усюди. В меню, при триразовому харчуванн╕, входять сир ╕ масло, м’ясн╕ страви. ╢ тут ╕ затишне кафе для прац╕вник╕в ун╕верситету.
 Знайомить мене з кл╕н╕кою – начмед, кандидат медичних наук, доцент, заступник директора з л╕кувально╖ роботи УНЛК Олег Пилипович Безруков. Наш╕ шляхи з ним вже перетиналися, коли в╕н працював зав╕дувачем х╕рург╕чного в╕дд╕лення 7-╖ м╕сько╖ кл╕н╕чно╖ л╕карн╕. В нестандартн╕й ситуац╕╖ в╕н один став тод╕ на захист справедливост╕ та людяност╕.
 Чому ж, в╕ддавши 20 рок╕в життя т╕й медичн╕й установ╕, Олег Пилипович зм╕нив м╕сце роботи?
 - Лише завдяки авторитету Анатол╕я Андр╕йовича, якого знаю багато рок╕в, - поясню╓ в╕н. – ╤ не шкодую: тут чудов╕ м╕крокл╕мат ╕ умови для самореал╕зац╕╖. Багато хто дума╓, що ми спокусилися на велик╕ грош╕. Але зарплати у нас стандартн╕.
 Мен╕ нав╕ть зда╓ться, що Анатол╕й Андр╕йович ╕ Олег Пилипович чимось схож╕. Можливо, це стиль сп╕лкування, лаг╕дна вдача, в╕дкрит╕сть, за якою в╕дчува╓ш – людям н╕чого приховувати... Як з’ясувалося, схож╕ нав╕ть ╖хн╕ б╕ограф╕╖.
 У Олега Пилиповича батьки були вчителями. А ╕менем татка (колись 16-р╕чного викладача школи) нав╕ть названо одну з╕ шк╕л п╕д Севастополем. Брат, до реч╕, у Олега Пилиповича теж л╕кар, як ╕ сини.
 Зрештою, все це природно: коли форму╓ться команда, люди мають спов╕дувати одн╕ ╕деали, одну мораль, тод╕ ╕ стосунки будуть гармон╕йними, ╕ атмосфера в╕дпов╕дною, яку в╕дчува╓ш одразу ж, переступивши пор╕г того чи ╕ншого закладу.
╤ нав╕ть ще на сходах - Олег Пилипович приверта╓ мою увагу до килимка, що простяга╓ться аж до земл╕. ╤ тут подбала рука Анатол╕я Андр╕йовича – щоб людям взимку не було слизько.
 Здавалося б, патр╕оти Криму, а в першу чергу, його уряд та Верховна Рада мали б рад╕ти за цей остр╕вець стаб╕льност╕ ╕ досконалост╕. Так н╕ ж! Вони навпереб╕й ставлять в приклад професору Бабан╕ну ректор╕в ╕нших ВНЗ, як╕ чинять спротив рекомендац╕ям Ки╓ва щодо поступового переходу на викладання укра╖нською мовою. А ось в КДМУ законослухняно провели вчену раду, де було розроблено документ з ц╕╓╖ теми, ╕ класти його п╕д сукно не збираються (опанували ж англ╕йську мову, опану╓мо й укра╖нську!). Вже запрацювали укра╖номовн╕ курси для викладач╕в, аби т╕ до наступного вересня змогли п╕дготувати по к╕лька лекц╕й державною мовою. Активно переклада╓ться нею ╕ ун╕верситетська документац╕я.
 Ну як же з цим змиритися? Увесь «прогресивний» Крим криком кричить: це неможливо! Не допустимо укра╖н╕зац╕╖! А Бабан╕н не лише укра╖нц╕в, але й ╕ноземних студент╕в ма╓ нам╕р ближче познайомити з державною мовою! Отак╕ палиц╕ в колеса ставить, та ще й каже: «Дурн╕, не розум╕ють, що роблять заручниками сво╓╖ пол╕тики д╕тей!».
 Тож не випадково, напевне, книга Анатол╕я Бабан╕на «Афоризми ╕ жарти р╕зних рок╕в» ма╓ отакий еп╕граф: «Я н╕чого не прошу у наших кер╕вник╕в – лише б не заважали, це вже буде допомогою».
Тамара СОЛОВЕЙ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 21.03.2008 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5702

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков