Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 14.03.2008 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#11 за 14.03.2008
ПОВЕРНЕННЯ ДО ВИТОК╤В

УРИВОК З НЕОПУБЛ╤КОВАНОГО ╤СТОРИЧНОГО ДОСЛ╤ДЖЕННЯ «П╤Д ЗНАКОМ СВЯТОГО КЛИМЕНТА»
(Продовження. Поч. у № 10).
 Передання говорить, що за в╕дмову вклонитися язичницьким богам римський ╕мператор Траян заслав Папу Климента в пустельн╕ м╕сця Таврики. Тут Папа Климент зустр╕в сво╖х однов╕рц╕в – християн, засуджених до каторги у мармурових каменоломнях. Нещасн╕ дуже потерпали в╕д спраги, а найближче джерело знаходилося приблизно за 12 к╕лометр╕в в╕д м╕сця каторжно╖ прац╕. ╤ тут святий творить сво╓ перше чудо у Тавриц╕. Клименту з’явився ангел у вигляд╕ агнця ╕ вказав на м╕сце, де п╕д землею знаходилося джерело питно╖ води. Наступного дня каторжани разом з Климент╕╓м почали довбати в тому м╕сц╕ кам╕ння, з-п╕д якого з’явився струмок води, який перетворився у невеличкий пот╕чок.
 Перебуваючи на засланн╕, Папа Климент не припиняв пастирсько╖ прац╕, навертаючи людей до Христа. Щодня в╕н охрещував нових член╕в Церкви, й ╕нод╕ ╖х число доходило до 500 на день (за св╕дченням Метафраста). На околицях Херсонеса та й у ╕нших м╕стечках Тавриди почали виникати християнськ╕ сп╕льноти. У переданнях згаду╓ться про 75 таких сп╕льнот.
 ╤мператор Траян впав у неймов╕рну лють, коли дов╕дався, що йому не вдалося зломити волю в╕дважного пастиря. Траян усв╕домив, що заслання на каторгу Климента призвело лише до зародження нового потужного християнського осередку на п╕вн╕чно-сх╕дних околицях ╕мпер╕╖. Тому за наказом ╕мператора до Таврики з Риму в╕дбув ╕гемон Авфр╕д╕ан. Багатьох християн тод╕ люто катували, а Папу Климента вивезли в човн╕ з Херсонеса у море ╕, прив’язавши до ши╖ як╕р, втопили у водах Козачо╖ бухти.
 Однак ╕ цей розрахунок Траяна не виправдався: коли учн╕ Папи Климента на чол╕ з Ф╕вом та Корнил╕╓м з╕бралися для молитви, Господь явив нове чудо — море в╕д╕йшло в╕д берег╕в, оголивши п╕дводну скелю з печерою, у як╕й спочивало т╕ло святого. Згромадженим тут в╕рним було об’явлення: не рухати мощ╕в Папи до часу — ╕ незабаром море знову з╕мкнулося над гроб╕вцем. Невдовз╕ чудо почало повторюватись щор╕чно: у р╕чницю смерт╕ мученика вода в╕дступала на 7 дн╕в, упродовж яких християни молилися до мощ╕в святого Папи Климента. Св. Климент став найб╕льш авторитетним святим перших рок╕в християнства.

КОЗАЧА БУХТА — М╤СЦЕ ЗАСЛАННЯ ╤ МУЧЕНИЦЬКО╥ СМЕРТ╤ СВ. КЛИМЕНТА
 Загалу в╕дома верс╕я мучеництва св. Климента, яка вважа╓ться оф╕ц╕йною. ╤сну╓ Свято-Климент╕вський монастир (УПЦ МП) у Калам╕т╕-╤нкерман╕ (передм╕стя Севастополя), де, за припущенням, Папа Климент I перебував на засланн╕. Деяк╕ досл╕дники церковних старожитностей припускали, що каменоломн╕, згадан╕ в переданн╕ про св. Климента, це нин╕шн╕ каменоломн╕ ╤нкерману. Таку точку зору в 1806 р. вперше розвинув ╕ спробував об╜рунтувати римо-католицький митрополит ╕з Рос╕╖ Сестренцевич-Богуш. Це припущення поширилося, взяло гору у Рос╕йськ╕й Православн╕й Церкв╕, стало абсолютно безперечним й отримало практичне вт╕лення у вигляд╕ рос╕йського монастиря св. Климента Римського, який був заснований у 1852 р. на м╕сц╕ давно забутого в╕зант╕йського скиту св. Георг╕я у Калам╕т╕-╤нкерман╕. Цей монастир ╕сну╓ й зараз, в╕дновлений п╕сля 1991 року як Свято-Климент╕вський монастир (УПЦ МП).
 На очевидн╕ нев╕дпов╕дност╕ й фантастичн╕сть тако╖ верс╕╖ про мучеництво св. Климента звернув увагу в╕домий досл╕дник ╕стор╕╖ Криму археолог О. Л. Берть╓-Делагард (1842-1920). В╕н пом╕тив, що у «Жит╕╖» Климента м╕сцем заслання описувалося «малолюдне поселення близько Херсонеса». Фактичн╕ ж археолог╕чн╕ досл╕дження доводять, що ╤нкерман час╕в першого стол╕ття був довол╕ заселеним. По-друге, Климент був висланий на мармуроломн╕, але мармуровий вапняк знаходиться лише за 9 - 10 км в╕д ╤нкерману — у район╕ Мармурово╖ балки поблизу мису Ф╕олент, на п╕вдн╕ Гераклейського п╕вострова, неподал╕к в╕д Козачо╖ бухти (приблизно 4 км).
 По-трет╓, ╕сну╓ ще один парадокс, якщо триматися ╕нкермансько╖ верс╕╖. До чуда в╕дкриття джерела воду доводилося брати б╕льш як за 45 стад╕й
(8 км). А в ╤нкерман╕ б╕ля п╕дн╕жжя скель, при самих каменоломнях, тече повноводна й непересихаюча вл╕тку р╕чка Чорна, одна з найб╕льших у ц╕й частин╕ Криму. Саме тому п╕дстав для зд╕йснення чуда в район╕ ╤нкерману не було.
 Кр╕м того, незрозум╕лим ╓ р╕шення ╕гемона Авфр╕д╕ана втопити св. Климента в Козач╕й бухт╕ (майже година часу ╖зди на сучасному авто вздовж узбережжя), а не поруч ╕з каменоломнями ╤нкерману у значно глибш╕й, сучасн╕й П╕вн╕чн╕й бухт╕, до яко╖ впада╓ р╕чка Чорна. В╕дтак у Х╤Х стол╕тт╕ науковц╕ висловили об╜рунтований сумн╕в у тому, що м╕сце каторги Климента знаходилося в Калам╕т╕-╤нкерман╕. Вони висунули припущення, що насправд╕ св. Климент ╕ його паства могли жити в район╕ балок, як╕ примикають до нин╕шньо╖ Козачо╖ бухти. На користь цього припущення були наведен╕ так╕ ар╜ументи:
 — по-перше, Калам╕та-╤нкерман в часи заслання св. Климента аж н╕як не було пустельним м╕сцем, як про це йде мова у переданн╕ (там ╕снував жвавий торговельний порт), а саме околиц╕ Козачо╖ бухти не дуже обжит╕ й сьогодн╕: там нин╕ знаходиться пол╕гон та гарн╕зон бригади морсько╖ п╕хоти Чорноморського флоту Рос╕йсько╖ Федерац╕╖;
 — по-друге, ╤нкерман сто╖ть на р╕чц╕, ╕ згадане у «Жит╕╖ святого Климента» чудо з в╕дкриттям джерела не мало сенсу для Калам╕ти-╤нкерману, але для ц╕лком сухо╖ м╕сцевост╕ Гераклейського п╕вострова, де знаходиться Козача бухта, це чудо св. Климента було досить актуальним. Найближче зв╕дси джерело питно╖ води знаходилося на в╕дстан╕
10 км. Неподал╕к в╕д берега, всього лише за неповних десять крок╕в на сх╕дному берез╕ бухти можна побачити занедбане джерело пр╕сно╖ води, яке, ймов╕рно, можна ╕дентиф╕кувати з чудесним джерелом св. Климента: з-п╕д земл╕ точиться пр╕сна вода, а поруч, на в╕дстан╕ метра в╕д берега — морська. Це нав╕ть як геолог╕чний об’╓кт може зац╕кавити фах╕вц╕в. Доречно додати, що ╓ св╕дчення, зг╕дно з якими вода цього джерела при зовн╕шньому використанн╕ ма╓ ц╕лющ╕ властивост╕;
 — нарешт╕, в ╕нкерманських каменоломнях, як в╕домо, видобувають не мармур, а вапняк. Натом╕сть у верх╕в’ях балок, як╕ примикають до Козачо╖ бухти, д╕йсно ╓ невелик╕ поклади мармуру. А саме про мармуров╕ каменоломн╕ пов╕домляють передання.
 В’ячеслав ЧИЖЕВСЬКИЙ.
 (Часопис Льв╕всько╖ Архи╓парх╕╖ УГКЦ «Мета»).

(Продовження буде).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 14.03.2008 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5683

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков