Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 07.03.2008 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 07.03.2008
ПОВЕРНЕННЯ ДО ВИТОК╤В


УРИВОК З НЕОПУБЛ╤КОВАНОГО ╤СТОРИЧНОГО ДОСЛ╤ДЖЕННЯ «П╤Д ЗНАКОМ СВЯТОГО КЛИМЕНТА»
 Свята земля Херсонеса-Корсуня-Севастополя — м╕сце, яке ма╓ особливе значення для Католицько╖ Церкви ╕ Укра╖ни. Святий апостол Андр╕й Первозваний першим пробудив Христову в╕ру на п╕вдн╕ Укра╖ни, у Таврид╕. Ймов╕рно, при мурах страбонового Херсонеса вперше на наш╕й земл╕ зв╕щалося ╢вангел╕╓. У часи Римсько╖ ╕мпер╕╖ в Херсонес╕ мученицьки зак╕нчили сво╓ яскраве земне життя дво╓ Пап — святий Климент╕й ╕ святий Мартин Спов╕дник († 16 вересня 655 р.).
 В античному св╕т╕ та ранньому середньов╕чч╕ популярн╕сть Херсонеса була надзвичайною. Тут на високому для тих час╕в р╕вн╕ розвивалися ремесла та господарство, карбувалася власна монета. Вироби з Херсонеса (Корсуня) були популярними у ╢вроп╕ та Аз╕╖. Корсунська керам╕ка, зброя, мистецьк╕ твори, вино, ол╕я та ╕нш╕ товари у ц╕л╕й стародавн╕й ойкумен╕ носили «бренд» — «корсунське», що означало знак вищо╖ якост╕. Тут розвивалися античне право, демократ╕я, науки, античне мистецтво.
 Християнство знайшло тут благодатний ╜рунт. В той час з метропол╕╖ до Херсонеса висилалися небажан╕ та неблагонад╕йн╕, з точки зору влади, громадяни. Так, на заслання сюди потрапили в╕дом╕ у стародавньому св╕т╕ християнськ╕ л╕дери папа Климент╕й ╤, а через 400 рок╕в – Папа Мартин. Зупинимося на постат╕
св. Климент╕я ╤ Папи Римського, адже завдяки цьому святому наша держава отримала герб — «тризуб», завдяки йому продовжилася м╕с╕онерська праця, розпочата апостолом Андр╕╓м, — християнство поширювалося на весь п╕вдень Укра╖ни. За майже 700 рок╕в до Володимирового хрещення, ще у ╤ стол╕тт╕, тут уже ╕снувало близько 75 церковних громад.
 ╤мов╕рно, саме через це Катерина ╤╤ вир╕шила стерти з ╕стор╕╖ пам’ять про високу рел╕╜╕йну й демократичну культуру та широкий вплив античного Херсонеса на ранню Ки╖вську державу. Адже це не вкладалося у загальну варязьку культуролог╕чну концепц╕ю рос╕йських ╕сторик╕в. Указом в╕д 10 лютого 1784 року вона зм╕нила назву Херсонеса-Корсуня-Ахт╕яра на Севастополь.
 Про походження, життя ╕ д╕яльн╕сть св. Климента збереглося не так багато достов╕рних в╕домостей. Найстар╕ше з них – «Жит╕╓ Климента Римського» – дату╓ться 361 - 368 роками в╕д Р╕здва Христового, тобто часом, коли раз на р╕к води Козачо╖ бухти в╕дкривали на с╕м дн╕в «Ангельську церкву» з нетл╕нними мощами святителя ╕ кожен прочанин м╕г до них прикластися й переконатися у чудесному явленн╕, якщо були як╕сь сумн╕ви.
 В╕дтак, кр╕м цього послання, до нас д╕йшла також ц╕ла низка древн╕х в╕домостей в╕д ╕сторик╕в ранньо╖ Церкви, як╕ згадують святого Климента у сво╖х роботах.
 Климент народився в Рим╕. Церковн╕ письменники пов╕домляють, що в ╓пископський сан його зв╕в сам апостол Петро. Писали також, що це – той самий Климент, котрий згаду╓ться у ╢вангел╕╖, де апостол Павло говорить про сво╖х сподвижник╕в: «Так, благаю й тебе, товаришу в╕рний, допомагай тим, хто у боротьб╕ за ╢вангел╕ю помагали мен╕ та Климентов╕ й ╕ншим мо╖м сп╕вроб╕тникам, яких ╕мення записан╕ у книз╕ життя» (Фил. 4,3). З тих же джерел в╕домо, що св. Климент особисто знав апостола Павла: «...на трет╕м м╕сц╕ в╕д апостол╕в одержу╓ ╓пископство Климент, який бачив блаженних апостол╕в ╕ сп╕лкувався з ними, та й мав пропов╕д╕ апостол╕в у вухах сво╖х ╕ перекази ╖х – перед очима сво╖ми...» (св. ╤риней, «Проти ╓ресей»). ╤снують твердження (св. ╤ван Золотоустий), що Климент супроводжував апостола Павла в його ╓вангел╕чних подорожах.
 З одних джерел в╕домо, що
св. Климент був рабом або в╕льним сином раба в родин╕ римських ╕мператор╕в Флав╕╖в, ╕нш╕ ж джерела говорять про походження святого ╕з заможно╖ родини, близько╖ до роду Флав╕╖в. Святий апостол Варава сформував християнський св╕тогляд Климента ╕ познайомив його з апостолом Петром. Деяк╕ досл╕дники стверджують, що стор╕нки житт╓опису мучеництва та смерт╕ Папи Римського Климента ╤ запозичен╕ з б╕ограф╕╖ римського консула Климента Флав╕я, якого було страчено за наказом ╕мператора Дом╕ц╕ана «за ате╖зм», тобто за невизнання оф╕ц╕йно╖ рел╕╜╕╖ Римсько╖ ╕мпер╕╖ — язичництва (в декотрих джерелах святий Климент виступа╓ двоюр╕дним братом консула Климента Т╕та Флав╕я).
 Багато св╕дчень протягом майже 1900 рок╕в поросли фантастичними «подробицями». ╤сну╓ дек╕лька вар╕ант╕в м╕сць страждань та смерт╕ святого. Б╕льш╕сть ╕з них суперечлив╕. Не виключенням, на думку досл╕дник╕в, ╓ загальнов╕дома верс╕я про ╤нкерманськ╕ каменоломн╕, куди н╕бито й було заслано на дов╕чну каторгу св. Климента. Все це св╕дчить про неабияку популярн╕сть святого. Не вщуха╓ ╕нтерес до
св. Климента й у наш╕ дн╕.
 В╕дпов╕дно до прийнято╖ в т╕ часи хронолог╕╖, св. Климент успадкував Апостольський Престол у 88 роц╕, ставши четвертим п╕сля св. Петра Римським Папою (його попередниками, кр╕м св. Петра, були св. Л╕н ╕ св. Анаклет), а зак╕нчив св╕й земний шлях в 97 роц╕ (деяк╕ джерела подають ймов╕рн╕шу дату – 102 р╕к). Найб╕льш ранн╕ св╕дчення н╕чого не говорять про обставини смерт╕ св. Климента, однак уже з IV стол╕ття з’являються пов╕домлення про те, що смерть св. Климента була мученицькою й що в╕дбулася вона в Таврид╕, а саме — у Херсонес╕. День святого Папи Климента святку╓ться Укра╖нською Греко-Католицькою Церквою 8 грудня, а Римо-Католицькою — 23 листопада.
 В’ячеслав ЧИЖЕВСЬКИЙ.
 (Часопис Льв╕всько╖ Архи╓парх╕╖ УГКЦ «Мета»).
(Продовження буде).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 07.03.2008 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5652

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков