Версiя для друку Обговорити в форумi

Севастопольські глядачі вже втомилися і від інформаційних випусків, що виготовляються далеко не об’єктивними журналістами, і від регулярних монологів місцевих політиків на екрані. Альтернативної точки зору як складової професіоналізму телевізійники не пропонують, експертів не люблять, віддаючи перевагу екзальтованим політиканам. Ця хвороба Севастопольського ТБ, до речі, не родова, а придбана. Ще за Бориса Ескіна існував дискусійний "Гайд-парк". А нині, коли українське телебачення крокує далеко попереду російського в частині дискусійних шоу, де регулярно вечорами пропадають політики, які хоч щось вирішують у країні, Севастополь продовжує плестися в хвості демократичних змін. А глядач при цьому, користуючись винаходом століття - телевізійним пультом - іде туди, де його поважають.
Перші спроби відійти від телеказарми виходять поки невдалими - ведучі явно показують свою політичну позицію, і, присвятивши свою діяльність на телебаченні піару ПР, із завданнями незалежної журналістики не справляються - у тих ефірах не пахне ні політкоректністю, ні елементарною культурою спілкування.
У минулий четвер таку ж невдалу спробу зробив керівник СРДТРК. Практично всі знайомі, з ким доводилося спілкуватися з приводу побаченого, одностайно назвали передачу маніпуляцією. Маніпуляцією громадською думкою.
Відомо, що одним із традиційних інструментів маніпуляції є нерепрезентативне опитування телеглядачів. Тобто проводиться начебто б короткочасне соціологічне дослідження, яке не може бути визнано науковим. У той же час, відповідно до всеукраїнських наукових соціальних опитувань, за словами спікера Верховної Ради України п. Яценюка, тривожна для севастопольців тема НАТО, якою штучно розпалюються політичні пристрасті в місті, за важливістю для всіх українців з показником 1,06% займає 20-те місце. Чи не тому генеральний директор СРДТРК попередив дискусію на цю тему в програмі "Точка зору" між зубром місцевих комуністів Василем Пархоменком і незалежним експертом Ігорем Лосєвим словами "Тема набагато мирніша, ніж взаємини між адміністрацією і міськрадою"?
Спочатку учасники дискусії були політкоректні, ведучий якось врівноважував витрачений ними на публікацію своїх поглядів час. Але стрімке зростання голосів, відданих глядачами дзвінками на телефон у студії за вступ України в НАТО, привів до "заморожування" їх кількості на цифрі "317", починаючи десь з першої третини передачі. Я сам і мої знайомі обурені цим фактом маніпуляції, коли бажання демократичним способом висловити свої думки були брутально припинені телевізійниками.
Зрозуміти їхнє прагнення до самозбереження можна: приблизно 20 хвилин передачі призвели до збільшення прихильників НАТО серед глядачів севастопольського телебачення з 14% до 28%. Безсумнівно, цей факт прямо пов’язаний із кваліфікованими, точними й аргументованими відповідями на питання Ігоря Лосєва, себто представленням на суд глядачів альтернативних поглядів на проблему. А тепер уявіть собі на хвилину, що кількість людей, які проголосували "за" перевищила б 40%. На севастопольському державному (!) телебаченні без наслідків допускається обливати брудом країну, історію, українську мову, президента, а от така кількість голосів за "агресивний блок" могла б враз привести до скандалу і небажаних організаційних висновків. Пам’ятаю, як років три тому під час прямого ефіру з Ігорем Лосєвим, який захищає дійсно державницьку точку зору, на згаданому телебаченні пролунав дзвоник від однієї з перших осіб міста з вимогою припинити ефір, що і було трансльовано наказом журналістові. Тобто,
 наявна і неповага до глядача, і цензура. Нагадавши про традиційного цербера-редактора на телефоні, що безсовісним чином займається незаконною цензурою, зауважимо, що ніякої цензури і ніколи не допускається стосовно недругів України.
Приблизно в другій половині дискусії, очевидно відчувши силу аргументів супротивника, розум, честь і совість комуніста підказали п. Пархоменку заповнити кількаразовим повторенням своїх питань велику частину ефірного часу. Ставлячи запитання, Василь Михайлович, в передчутті поразки про політкоректність забув, і у демагогічному ражі і менторському тоні перебивав Ігоря Васильовича, просто не даючи відповідати. Часовий паритет, завдяки в тому числі і ведучому п. Скрипниченку, був порушений, і в результаті хронометражу часу комуністові Пархоменку було надано на 25% більше часу, ніж його опонентові.
Усе-таки, незважаючи на несприятливі умови, Ігорю Лосєву вдалося донести до глядачів важливі тези, що запам’ятовуються про те, що ПДЧ - це етап співробітництва з НАТО, а не факт вступу в організацію, про те, що СРСР у 1953 році подавав заявку на вступ у НАТО, про вартість у 5 гривень на рік для жителя України вступу в НАТО, про розумних китайських комуністів, що насправді будують капіталізм, про мільярдні інвестиції в економіку, що можуть піти після вступу в оборонний союз, про зберігання потом нажитих мільярдів олігархів саме у країнах НАТО і що там само знаходиться стабілізаційний фонд Росії.
Василь Пархоменко, в свою чергу, розчарував словосполученням "дурачок Горбачов", тезою "потрібно бути повним ідіотом, щоб жити без енергоресурсів Росії", історичним екскурсом "НАТО вже приходило на нашу слов’янську землю в інших обличчях - Антанти, рейха, в обозі Наполеона йшли ті ж члени НАТО" і досить емоційними міркуваннями замість об’єктивної оцінки ситуації. Інакше і не могло бути - дуже вже частий гість Севастопольського ТБ п. Пархоменко, що приходить туди як на роботу в тепличних умовах, не звик до режиму рівноправної дискусії.
У підсумку слід відзначити позитив від інформаційного прориву, що відбувся, переважно політкоректного обговорення цієї досить забороненої для прихильників європейського вектора розвитку теми. Адже будь-яка дискусія - це значно краще, ніж авторитарний монолог.
Ігор БУЛАВА.

P. S. На інтернет-сайті "Українське життя в Севастополі" (http://ukrlife.org) розміщене інтерв’ю з І. Лосєвим, де можна довідатися більше про його політичні погляди та оцінку значущих подій в Україні та світі. Пропонуємо читачам газетну версію цього інтерв’ю з незначними скороченнями...

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #9 за 29.02.2008 > Тема "Резонанс"