"Кримська Свiтлиця" > #7 за 14.02.2003 > Тема "Смішного!"
#7 за 14.02.2003
ШОРТИ
Іван СОЧИВЕЦЬ
- Ти вже все по господарству попорала, Олено? - А що тут порати? Підсвинок та чотири курки. Це ж не колись, що ціла ферма в дворі. А тобі що, Антоне? - Та проблему одну вирішити. - Яку це? Тепер тих проблем: з кожного кутка визирають. - У мене, Олено, не з кутка, а з штанів проблема світить. - Недавно ж латали. Знову дірка? - Знову, холоші геть обтріпались. І на колінах латки порепались. Як земля в засуху. - А ти б, Антоне, костюм одягав. - Який це? - В тебе ж їх не два, а один. Святковий. Ще весільний. - Ну, ти як зморозиш щось, Олено! Хто ж це в селі та ще в будень у весільному костюмі хизується? Хай уже на кожні вибори депутатів зодягаю. Так то ж подія! Ти на комусь бачила в будень костюм весільний? - Та не бачила, а ти зодягай. Нащо його берегти, як он геть обносився. А нові штани купити нині, еге!.. · А як, не дай Бог, того?.. · Що про те думати, коли сьогодні нема чого на себе накинути. Але чекай, чоловіче, у мене ось думка майнула. І то така-а! - Напевно, як завжди, мудра, Олено! - Не смійся, бо таки мудра. - Ну, ну, кажи. - А давай-но, я з твоїх обтріпаних штанів та зорудую шорти. До колін одріжу холоші, зарублю, не задку підштопаю і вже - шорти тобі. На все літо. - І щоб я в них ходив?! - Звісно, щоб ходив. - Не тільки в дворі, а й на людях? - І на людях. - Ти жартуєш, Олено, чи вже зовсім того?.. - Та ти, Антоне, поїдь у місто й поглянь. Там же шорти, тобто коротенькі штанці, на багатьох мужиках. Особливо у спеку. - Це ж які мужики там у шортах хизуються? - Нормальні. Солідні. - Це звідки ж таке пішло? - Як - звідки? Звідти. Як і все тепер, - з заграниці. Там шорти для мужчин давно в моді. Навіть у самій Америці. А ти вагаєшся. - Не вагаюсь, а не сприймаю. Душею. Сільський мужик не ходив і не ходитиме в тих шортах. Ми хоч і сільські, а культурні. - Ой, на зарікайся, Антоне! Ще, може, й ми, баби, в коротке зодягнемось, бо на спідниці статків не буде. - Ви хоч і без спідниць ходіть, Олено, а мені ото не мудруй, а полатай штани, щоб колінами не світити. - Ну, добре вже. Знімай, посидь, доки полатаю. Але згодься, що шорти оті не я вигадала, як і галіфе чи кльош. Керівники наші куди нас тягнуть, знаєш? - Чого не знати, знаю: в Європу. - Ну, а Європа - це шорти на чоловіках. І не на таких, як ти, а на поважних. От і ти привчайся до нової моди. - То це ти мене, Олено, штовхаєш, щоб я в нашій Глухівці першим шорти одягнув? - А чого ж. У всіх ділах хтось першим буває. За те навіть почесті й слава. - Це й мені слава, як шорти твої зодягну зі старих штанів? - Все може бути. В газеті дадуть: "Перші шорти в селі". Фото твоє. А то й по телевізору покажуть. Так шорти тобі чи латати? - Латай! А геть зносяться, то, може, й на шорти переладнаєш. А там ще знайдуться охочі. Тоді з Глухівки - прямо в Європу! ***
ПРОФЕСІЙНА ЗВИЧКА (Випадок у ранковому автобусі) Позіхнув один в салоні, Другий перегнувся, Щоб у рот зирнути соні, Той аж відсахнувся. - Вам чого - по морді дати, То якраз охота! Що за звичка - заглядати До чужого рота?! - Не кричіть, я вас благаю, Так, немов на сполох: Звичку цю і справді маю, Бо я стоматолог!
РЕЗЮМЕ Жінка, сьорбаючи чай, До мужа Тараса: - В тебе імідж, вибачай, Як у папуаса! Імпозантності нема, Чемності й культури, А душа глуха-німа Прагне диктатури! Нікудишній спонсор ти, А всього, бач, треба! В сексі звик до простоти, Мов якась амеба! На консенсус не дано Навіть сподівання! Рейтинг твій упав давно В точку замерзання!.. - Слів чудних вловив я зміст, - Чоловік озвався. - Як такий я екстреміст - Розлучись, позбався! - Ох, - зітхнула у журбі, - Хоч ти й примітивний, Мушу жити при тобі, Безальтернативний! Валентина СТЕПАНЕНКО. м. Вінниця.
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 14.02.2003 > Тема "Смішного!"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=560
|