Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3239)
З потоку життя (6464)
Душі криниця (3517)
Українці мої... (1465)
Резонанс (1508)
Урок української (990)
"Білі плями" історії (1675)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОВОДИ Л╤ТА У СВЯТО МАКОВ╤Я
У народ╕ цей день отримав назви Першого Спаса, Медового Спаса ╕ Спаса на вод╕. З нього...


ОЛЕКСАНДР МУРАТОВ: «М╤Й КРИМ»
У мереж╕ з’явився в╕деоф╕льм про виставку «М╕й Крим» О. Муратова. Переглянути...


КОЛИМСЬК╤ Д╤ВЧАТКА
Поема-рекв╕╓м Дмитра Шупти «Колимськ╕ д╕вчатка» уже ма╓ к╕лька видань. Перше з них...


ЩОБ Н╤КОЛИ НЕ ГОЛОСИЛА ТИША
Кримська письменниця, член НСПУ Галина Литовченко нещодавно у в╕нницькому видавництв╕...


ПРАЦЬОВИТИЙ ДУМ: ПОВЕРНУТИ ╤РИНУ МАЦЕНКО ЧИТАЧАМ
Ск╕льки мусить зробити людина, аби чогось важити, аби про не╖ пам’ятали?




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 14.02.2003 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#7 за 14.02.2003
СПІВАЙ, ЖИВИ, МОЯ БАНДУРО!
Оксана ЛИХОВЕЦЬКА

Серед прихильників бандури - інструмента, не настільки поширеного в Криму, як, наприклад, в інших регіонах України, є багато шанувальників серед людей старшого покоління. Коли ж бандура стає сенсом життя молодого педагога-наставника, то дивуєшся, як таким ентузіастам вистачає терпіння та оптимізму не тільки навчати дітей, а й вірити у те, що у цього інструмента не лише славна історія, а й багатообіцяюче майбутнє.
І якщо в наш час бандурою цікавиться молодь, то це привід для роздумів про необхідність підтримки національної культури. 
Ірина Іванівна Вахненко народилася в Криму - у с. Новопокровка Кіровського району. З дитинства добре співала, тому шкільний учитель музики їй щиро порадив займатися у музичній школі. Та сільська дівчинка не мала можливості щодня відвідувати заняття, адже музична школа була у районному центрі. Потрапила до педагогів на прослуховування тільки у сьомому класі: мала намір опанувати баян. Але, раз почувши бандуру, закохалася у неї на все життя. Щоб наздогнати інших учнів (адже прийшла у школу набагато пізніше), посилено займалася музикою. Навчаючись у четвертому класі музичної школи, посіла третє місце у конкурсі бандуристів, який проводився у Сімферопольському музичному училищі ім. П. Чайковського.  Почувши гру Ірини, дівчинкою зацікавилася викладач цього закладу Лариса Анатоліївна Дедюх - учениця відомого педагога по класу бандури Київської консерваторії С. Баштана. На Міжнародному конкурсі бандуристів у Херсоні Ірина виступала як учасниця.
В музичне училище вона поступила у 1992 році. За період навчання спілкувалася з прекрасними педагогами - Ларисою Дедюх, Світланою Кисельовою, Світланою Запольською, кожна з них вклала в ученицю щось своє.
І цей комплексний  підхід до вивчення інструмента, справедливі вимоги наставників тільки дисциплінували Ірину, змушували її відповідально ставитися до навчання.
Ще одна сходинка у навчанні - Одеська консерваторія. Дівчину попередили, що поступити туди буде нелегко через чималий конкурс, оскільки є абітурієнти з Чернівців і Дніпропетровська, Кривого Рогу і Запоріжжя. Педагог Одеської консерваторії Ніна Василівна Морозевич, яка вела клас бандури, зазначила: "Якщо готова з бандурою їсти та спати, то у тебе є шанс". Родина дівчину підтримала і Ірина поступила на заочне відділення.
За час перебування в Одесі дівчина відвідувала музеї та театри, знайомилася з пам'ятками архітектури. Багато їй давало і в професійному плані, і для розширення кругозору спілкування з педагогами консерваторії.
Повернувшись у Сімферополь, мала намір працювати з дітьми - відкрити клас бандури. У музичній школі № 1 поставили умову - це реально, якщо вона сама набере клас на контрактній основі. Вона і довела, що це їй під силу - у клас прийшли займатися 12 учнів. Так і працювала, паралельно заочно навчаючись у консерваторії.
Після закінчення консерваторії отримала пропозицію викладати в Кримському училищі культури. Тут вона працює вже другий рік. В цьому навчальному році зі студентами були створені тріо "Кримські мальви" (за участю Ірини Догларової, Емілії Емінової, Олени Фесенко) та дует. У складі дуету грає і співає разом з Оленою Фесенко і Ірина Іванівна. Ці маленькі колективи неодноразово виступали у школах, бібліотеках Сімферополя, брали участь у спільних концертах у Кримському краєзнавчому музеї, Будинку офіцерів. У репертуарі бандуристок - українські народні пісні, думи, поеми, варіації на народні теми ("Місяць на небі", "Чорнобривці" - на музику Верменича, "Як поїхав мій миленький", "Зозуленька"), пісні О. Білаша ("Два кольорі") та на слова Т. Шевченка ("Полюбила чорнобрива") і навіть світова класика.
- Коли пісня ллється під бандуру, то таке враження, ніби грає цілий оркестр, - зауважує Ірина Іванівна. - Можливості бандури необмежені. Це раніше бандура сприймалась якось узагальнено. А тепер є розподіл на співаків-бандуристів і на інструменталістів-бандуристів. Хоча історично так склалося, що цей інструмент знають передусім як супровід до пісні. Я бачу, в якому захопленні від бандури діти. А дехто взагалі не знає, що це таке. А як приходять до нас на виступи, то тільки дивуються, настільки бандура полонить душу. Представники української діаспори, перебуваючи в Сімферополі, почули наше виконання і не могли приховати своє здивування, все запитували: де вас відкопали?
Звичайно, у нас теж є певні проблеми. І суттєва з них - дістати інструмент, оскільки більшість бандур, на яких граємо (а це чернігівські інструменти), служать нам вже дуже багато років. На сьогодні хороша бандура коштує близько тисячі гривень. Необхідно турбуватися про забезпечення струнами, а зараз один комплект коштує 64 гривні. Хороші інструменти виготовляються переважно на експорт, і такі заклади, як наш, залишаються поза увагою.  
- Я завжди орієнтую своїх учнів на подальше навчання, - продовжила Ірина Іванівна. -  Зараз ми готуємося до конкурсу "Дзвени, бандуро!". Досі ми у ньому участі не брали, оскільки нам була необхідна серйозна підготовка. Вже є ескізи нових костюмів... Мистецтво бандуристів розвивається у багатьох кримських містах, і насамперед у Ялті, Феодосії, Роздольненському районі. Ми запрошуємо до нас всіх бажаючих навчатися професійно грати та співати.
Завдяки подвижництву таких молодих педагогів, як Ірина Вахненко, сьогодні бандура звучить і в Сімферополі - столиці Криму. Вона робить дуже важливу справу, навчаючи грі на бандурі та співу під її акомпанемент студентів та учнів, які відкривають для себе завдяки Ірині Іванівні прекрасний світ музики.       

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 14.02.2003 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=555

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков