Версiя для друку Обговорити в форумi

Під час робочого візиту Голови Верховної Ради України Арсенія Яценюка до Криму одним з чільних питань став розгляд проблем самозахоплень на території всього півострова - найбільшої проблеми протягом багатьох років.
Нині тут 17 тисяч ділянок вважаються зайнятими незаконно,14 тис. з них захопили кримські татари. На зустрічі українського спікера з керівниками й рядовими жителями Сімферопольського району в селищі Кримтеплиця з питаннями й пропозиціями щодо різних аспектів урегулювання проблеми міг виступити кожен присутній, тож висловили їх А. Яценюку відверто усі бажаючі.
Один з варіантів вирішення болючого питання запропонував кримський колега Арсенія Яценюка Анатолій Гриценко. "Ми ставимо завдання перед Сімферопольським районом: тим мешканцям, які мають право на отримання земельних ділянок, дати таку можливість".
Український спікер добре знає всю складність земельних проблем півострова, адже працював тут. Але, за його словами, щороку земельна криза в краї загострюється й уже провокує міжнаціональні конфлікти в автономії.
"Я категорично виступаю проти будь-яких незаконних проявів, у тому числі самозахоплень земельних ділянок. Це принципова позиція. Це не той підхід, який може бути в європейській державі, і це не той підхід, який потрібен у першу чергу нашим братам - кримськотатарському населенню. Так не можна робити, бо це потім використовується третіми силами, спеціально розігрується, у тому числі, й кримськотатарська карта".
Спікер відзначив: "Найстрашніше, що відбувається з огляду і в результаті фактично земельних питань та питань власності - ми генеруємо гострий латентний міжнаціональний конфлікт. Ми потім не розрахуємося ні грошима, ні землею, нічим - за формування в суспільстві цього внутрішнього конфлікту".
Власні пропозиції щодо вирішення земельних питань в автономії А. Яценюк оприлюднив після засідання міжвідомчої комісії та спеціальної наради з членами Президії Верховної Ради Криму, головами сільських, селищних, районних і міських рад, глав адміністрацій, керівників державних установ.
У роботі взяли участь голова підкомітету комітету ВР України з питань бюджету Павло Жебрівський, заступник міністра фінансів України Анатолій М’ярковський, народні депутати. Вислухавши їхні виступи й пропозиції з широкого спектру найактуальніших питань буття півострова, зокрема, й децентралізації бюджету, підтримки досі дотаційного регіону (обсяг дотацій, які сьогодні надходять на півострів, - 800 млн. грн.), український спікер, зокрема, резюмував:
- Моя позиція не всім сподобається, але вона базується виключно на українській Конституції. Я категорично проти будь-яких самозахоплень на території автономії - це неконституційні дії.
Ми будемо звертатися до Президента з проханням провести засідання РНБО з цього приводу. Перше й ключове завдання: прийняття Закону, який би визначив статус особи депортованого, категорії цих громадян, хто підпадає під це. Далі - створення єдиного держреєстру осіб, на котрих розповсюджується дія Закону. Ув’язка системи фінансування. Якщо ми комплексно цю проблему не вирішимо, ми її виключно будемо загострювати.
Ініціатива повинна йти з автономії. Закон, який був заветований в 2004 році, необхідно доопрацювати й винести на розгляд Верховної Ради країни. Коли дійдемо до чіткого визначення відповідальності влади й депортованих осіб, тоді тільки зможемо працювати в нормальному форматі.
Є потреба створення списку і єдиного державного реєстру депортованих, резервування земель для цих категорій громадян, в законодавчому порядку видача рішень з усіх проблем, у тому числі й ув’язка між фінансуванням програми облаштування депортованих й виділення земельних ділянок.
В царині державної землі має бути державницький підхід. Тому ключове питання стосується законодавчого забезпечення.
Механізм врегулювання проблем самозахоплень спікер вбачає виключно юридичним. Потрібно приймати рішення, в тому числі й консенсусом.
Пакет пропозицій - це закон, держреєстр, резервування земель для всіх категорій громадян. І я гадаю, що кримськотатарське населення піде на добровільне виконання судових рішень.
Спікер вважає особистим зобов’язанням вирішити питання держзакупівель.
- Я, повірте, відчуваю до Криму найтепліші й найсвітліші почуття, - відзначив А. Яценюк. - Маю до кримчан особисті зобов’язання, саме тому прибув у першу робочу поїздку до вас. Готовий бути повпредом Криму в Києві. Все не вирішу, але багато що зможу. В першу чергу візьмуся за земельне питання, зокрема й через призму вирішення кримськотатарської проблематики. Друге - бюджет автономії й внесення змін у Закон України "Про державний бюджет України" в частині додаткового фінансування. Ті програми, які "вилетіли" з бюджетного фінансування, після того, як з представницькою кримською групою ми зустрінемося в Києві, додамо й вирішимо. Потрібна економічна модель розвитку автономії, яку ми починали. Якщо ми концептуально підійдемо до цього питання і зробимо її довгостроковою, системною, така автономія дійсно реально наповнить свої конституційні права, зокрема, в економічному секторі. Якщо сьогодні не допустити на територію автономії світові бренди, які займаються курортним сервісом, то ми і далі будемо борсатися в низькій конкуренції, низькому рівні сервісу. Тут уряду автономії необхідно створити чіткий, підготовлений інвестиційний пакет відведеної ділянки з підведеною інфраструктурою, виокремленими рішеннями, влаштувати аукціон й допустити сюди світового трейдера. Це буде перший ешелон, який потім за собою потягне все.
Арсеній Яценюк також обговорив широкий спектр нагальних проблем з ректорами кримських ВНЗ, активістами студентського самоврядування, відповів на численні питання провідних кримських оглядачів у прямому ефірі ДТРК "Крим", дав прес-конференцію для ЗМІ у прес-центрі Верховної Ради автономії.
Віктор ХОМЕНКО.

29 СІЧНЯ У ПРЯМОМУ ЕФІРІ ДТРК "КРИМ" АРСЕНІЙ ЯЦЕНЮК ДАВ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ КРИМСЬКИХ ЖУРНАЛІСТІВ. Оскільки передача транслювалася у знаменний і символічний день для шануючих свою історію українців, "Кримська світлиця" у своєму запитанні до спікера не могла не провести деяких паралелей...

Віктор Качула, головний редактор "КС":
- Шановний Арсенію Петровичу, сьогодні знаменний День в нашій історії - День Пам’яті Героїв Крут. З цього приводу таке символічне запитання, і, може, іронічне трохи: на Ваш погляд, скільки у нашому українському парламенті "Героїв Крут"? Назбирається хоч кілька десятків? Мається на увазі, скільки є таких людей, що справді готові пожертвувати ради ідеї, ради держави, може, навіть, і життям? І давайте трошки помріємо: якби у Вас справді було тих триста героїв, які раптом воскресли б і всі вони стали депутатами нашої Верховної Ради, що б Ви за цей рік (давайте один рік візьмемо для прикладу) встигли б з ними зробити для України? Як би Ви розвинули спільними зусиллями, отакою громадою Крутівською, нашу державу?

Арсеній Яценюк, Голова Верховної Ради України:
- Я думаю, що 300 героїв - це буде забагато для українського парламенту і для країни. Не треба бути героями, треба бути нормальними людьми, треба виконувати ті функції, які на тебе покладені виборцями, державою, сім’єю. У кожного своя доля і свій шлях широкий, так писав Тарас Шевченко. Я сподіваюсь на те, що раніше чи пізніше все-таки політичні сили України почнуть розуміти, що єдність над національними принципами і неєдність в частині реалізації національної ідеї - це самозбереження в тому числі і цих політичних сил, і розвиток держави.
Ми можемо дискутувати про різні речі - про систему оподаткування, про те, яка повинна бути програма соціального-економічного розвитку, ми можемо дискутувати про проблему абортів, про все, що хочете, але ми не можемо дискутувати про ключові речі - це єдність, територіальна цілісність Української держави, її незалежність, суверенність, соборність. Видається, що сьогодні в парламенті немає таких людей, які хотіли б дискутувати саме на цю тематику. Я сподіваюсь на те, що раніше чи пізніше відбудеться процес єднання над національними пріоритетами. І знаєте, чому? Якщо цього не відбудеться, то радикальні політичні сили просто не потраплять до наступного парламенту. І це той захисний механізм і те захисне застереження, які будуть завжди залишатися у них...

У КРИМУ - НОВИЙ ПРЕДСТАВНИК ПРЕЗИДЕНТА
Леоніда Жунька призначено Постійним представником Президента України в Автономній Республіці Крим. Текст відповідного Указу Глави держави розміщено на офіційному інтернет-представництві Президента, повідомляє УКРІНФОРМ.
Леонід Жунько, 1951 року народження, працював головою Севастопольської міської державної адміністрації з травня 1999 року по лютий 2005 року.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #5 за 01.02.2008 > Тема "З перших уст"