Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 18.01.2008 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#3 за 18.01.2008
ЗБЕРЕГТИ ПАМ’ЯТКИ КУЛЬТУРИ НАМ ЗАВАЖА╢ НЕ Б╤ДН╤СТЬ, А БАЙДУЖ╤СТЬ

ПРОБЛЕМА
 У Списку всесв╕тньо╖ спадщини ЮНЕСКО, який нал╕чу╓ близько 800 об’╓кт╕в, Укра╖на, представлена чотирма пам’ятками, пос╕да╓ одне з останн╕х м╕сць. На сьогодн╕ це: Нац╕ональний запов╕дник "Соф╕я Ки╖вська" разом з Ки╓во-Печерською лаврою, Ансамбль ╕сторичного центру м╕ста Льв╕в, геодезична дуга Струве та буков╕ прал╕си Карпат.
 До попереднього списку ╕з перспективою подальшого подання для включення до Списку всесв╕тньо╖ спадщини Нац╕ональною ком╕с╕╓ю Укра╖ни у справах ЮНЕСКО внесено ще в╕с╕м укра╖нських об’╓кт╕в культурно╖ та природно╖ спадщини: Бахчисарайський ханський палац, запов╕дники "Аскан╕я-Нова", "Херсонес Тавр╕йський", культурний ландшафт ╕ каньйон Кам’янця-Под╕льського, ╕сторичний центр м. Черн╕гова, Кан╕вський запов╕дник "Могила Тараса Шевченка", парк "Соф╕╖вка", Черн╕вецький нац╕ональний ун╕верситет ╕мен╕ Юр╕я Федьковича. Нещодавно дирекц╕я запов╕дника "Соф╕я Ки╖вська" разом ╕з НКУ у справах ЮНЕСКО ╕ проф╕льними м╕н╕стерствами п╕дготували ╕ над╕слали в Париж на розгляд ком╕с╕╖ необх╕дний пакет документ╕в щодо включення до Списку ки╖вських Андр╕╖всько╖ та Кирил╕всько╖ церков, а також Судацько╖ фортец╕ в Криму.
 Окр╕м необх╕дност╕ довести ун╕кальн╕сть пам’ятки за допомогою в╕дпов╕дних документ╕в, ЮНЕСКО висува╓ висок╕ вимоги ╕ до стану збереження пам’яток-претендент╕в.
╤ тут виника╓ парадоксальна ситуац╕я: ми чу╓мо про бажання Укра╖ни внести до Списку всесв╕тньо╖ спадщини ЮНЕСКО якомога б╕льше пам’яток ╕ водночас з боку ЮНЕСКО лунають погрози про виключення з нього вже занесених укра╖нських пам’яток.
Хто ж ма╓ б╕льше дбати про наш╕ пам’ятки - ми сам╕ чи св╕това сп╕льнота, чому ми не викону╓мо взят╕ на себе зобов’язання щодо п╕дтримання в належному стан╕ пам’яток культури - кореспондент УКР╤НФОРМу запитала у кандидата арх╕тектури, професора Нац╕онально╖ академ╕╖ образотворчого мистецтва та арх╕тектури, заступника голови Укра╖нського товариства пам’яток ╕стор╕╖ та культури Лариси СКОРИК.

 - Дуже добре, що ╓ загальносв╕това оп╕ка над всесв╕тньо значимими пам’ятками. ╤ дуже добре, що ╓ певн╕ р╕зновиди орган╕зац╕й, як╕ цим займаються: ЮНЕСКО, ╤КОМОС, "╢вропа Ностра" тощо. Вс╕ звикли говорити про ЮНЕСКО, бо вона була першим могутн╕м утворенням, ╕ справд╕ ╖╖ д╕яльн╕сть досить енерг╕йна. Однак, окр╕м того, що мати заф╕ксован╕ у Списку ЮНЕСКО пам’ятки дуже престижно, держава повинна мати почуття власно╖ г╕дност╕ ╕ потребу збер╕гати свою ╕стор╕ю ╕ культуру.
 У деяких кра╖нах ╓ чудов╕ пам’ятки, але зовс╕м не розвинута справа ╖х охорони. Наприклад, ╤нд╕я може похвалитися безл╕ччю пам’яток, але джунгл╕ там поглинули ц╕л╕ м╕ста з дивовижними храмами. Те саме в╕дбува╓ться в Камбодж╕. Цив╕л╕зовано реставрувати ╕ п╕дтримувати пам’ятки на належному р╕вн╕ у кра╖нах, де ╖х така безл╕ч, дуже важко, а допускати, щоб вони загинули, не можна. Тож мусить бути не т╕льки банк даних пам’яток, а й така ╕нституц╕я, яка може в цьому питанн╕ допомогти морально ╕ ф╕нансово.
 - Ларисо Павл╕вно, тепер включення до Списку всесв╕тньо╖ спадщини, окр╕м трьох уже поданих, оч╕кують ще в╕с╕м пам’яток. Ми раптом усв╕домили ╖хню ц╕нн╕сть?
 - Мен╕ дивно, що в нас ╖х т╕льки в╕с╕м! Це як╕сь наш╕ особлив╕ байдуж╕сть ╕ без╕н╕ц╕ативн╕сть, тому що в Укра╖н╕ ╓ так╕ м╕сця, як╕ ╕ в Списку ╤КОМОС, ╕ в Списку ЮНЕСКО могли б рахуватися не на одиниц╕, а на десятки. Не ми ц╕ пам’ятки творили, але честь нам буде ╕ хвала, якщо ми будемо ╖х збер╕гати ╕ робити все, щоб ╕ св╕т допомагав цьому збереженню. Та не так╕ ми вже б╕дн╕, щоб не могли зберегти сво╖ пам’ятки, але нам просто до них байдуже, от у чому справа! Ви подив╕ться, на як╕ дурниц╕ викида╓ться ст╕льки грошей ╕ як можна глупо робити в╕дтворення, зам╕сть того щоб збер╕гати автентику. Адже н╕кому не спада╓ на думку в╕дбудовувати Кол╕зей! Краще збер╕гати справжн╕ ру╖ни, н╕ж в╕дтворювати муляж╕.
 Так, у нас були драматичн╕ под╕╖ у Ки╓в╕ - це ╕ руйнац╕я Успенського собору в Лавр╕, ╕ Михайл╕вського собору, та ск╕льки ╖х було п╕д╕рвано тод╕! Але це не означа╓, що вс╕ грош╕, коли ╖х так мало, треба кинути на в╕дтворення. Воно може почекати, адже пам’ятка вже зруйнована! Головне - зберегти вс╕ документи до кращого часу, можливо, нав╕ть передати ╖х наступному покол╕нню. Але можна перел╕чити величезну к╕льк╕сть пам’яток нав╕ть у Ки╓в╕, як╕ в процес╕ в╕дтворення не╕снуючих руйнуються або просто зносяться.
 - На жаль, руйнувань зазнають ╕ пам’ятки, вже внесен╕ до Списку ЮНЕСКО. Так, на початку жовтня минулого року були знесен╕ Зах╕дн╕ в’╖зн╕ ворота Ки╓во-Печерсько╖ лаври. Нац╕ональна ком╕с╕я Укра╖ни у справах ЮНЕСКО назвала це актом вандал╕зму. Доводилося чути думку, що монастир, який належить УПЦ Московського патр╕архату, такими вчинками св╕домо добива╓ться вилучення Лаври ╕з Списку ЮНЕСКО, тод╕ буц╕мто буде легше буде заволод╕ти вс╕╓ю територ╕╓ю запов╕дника. Як ви вважа╓те, для таких припущень ╓ п╕дстави?
 - Вс╕ оц╕ псевдорел╕г╕йн╕, але дуже пол╕тизован╕ м╕ркування мене не дуже хвилюють. Давайте не будемо перегинати палицю з цими воротами. Я тут маю претенз╕╖ до Лаврського запов╕дника: чому вони були в такому стан╕? Тому я не називала б патр╕архат, я би просто казала, що церковнослужител╕, на превеликий жаль, - а я багато собор╕в будувала ╕ з р╕зним мала справу - ╕ здеб╕льшого ╖хн╕ проводир╕ не вир╕зняються високою ╕нтел╕гентн╕стю й осв╕чен╕стю. Тому, коли ╖м передають пам’ятки, вони можуть дозволити соб╕ поводитися з ними, як ╕з звичайними буд╕влями - добудовувати, перебудовувати, вбивати к╕лки у ст╕ни, наприклад, у церкв╕ Х╤╤╤ - Х╤V стол╕ття. Але ж, окр╕м нев╕гластва, це ще й тяжкий крим╕нал!
 Держава повинна передавати пам’ятки на так╕й нормативн╕й баз╕, в як╕й ч╕тко записан╕ права й обов’язки ужитковця, який бере чи то монастир бенедиктинц╕в у Львов╕, чи то Ки╓во-Печерську лавру, чи Видубич╕. Тут диктат держави ма╓ бути зал╕зним, а крим╕нальна в╕дпов╕дальн╕сть - жорсткою ╕ нев╕дворотною.
 - В╕дпов╕дальн╕сть за руйнування пам’яток начебто ╕сну╓, але н╕кого за це не карають...
 - Мушу сказати, що найкращий закон про охорону ╕сторико-культурно╖ спадщини був за радянських час╕в. Але пот╕м його к╕лька раз╕в переписували, ╕ в╕н щоразу ставав б╕льш аморфним ╕ неч╕тким. З нього нав╕ть викинули право громадськост╕, об’╓днано╖, наприклад, у Товариство охорони пам’яток, давати св╕й вердикт при забудов╕ чи при зм╕н╕ забудови ╕ проектуванн╕ в ╕сторично ускладнених м╕стах. Пот╕м, правда, з╕ скрипом повернули, але т╕льки частково. А в радянському законодавств╕ об╕йти Товариство охорони пам’яток не можна було. А зараз таблички "Охороня╓ться законом" подекуди ╓, а покарання н╕якого нема╓.
 Ви ж подив╕ться: якщо в╕дпов╕дне управл╕ння КМДА стало головним ╕н╕ц╕атором ╕ реал╕затором знищення ландшафтно╖ м╕сько╖ арх╕тектури в урочищ╕ Гончар╕-Кожум’яки ╕ забудови його тими потворами, як╕ не мають н╕чого сп╕льного н╕ з арх╕тектурою, н╕ з тим ландшафтом, н╕ взагал╕ з культурою, то про що ми говоримо?
 Тому, я вважаю, що у нас найстрашн╕ше лихо сьогодн╕ у справ╕ збереження ╕сторико-культурно╖ спадщини у б╕льшост╕ випадк╕в виходить в╕д чиновник╕в - ╕ в╕д ╖хньо╖ байдужост╕, ╕ в╕д користолюбства.
 - Перший скандал, пов’язаний з погрозою виключення ╕з Списку ЮНЕСКО, виник тор╕к у Львов╕. Але дехто вважа╓, що в╕дновити застар╕л╕ комун╕кац╕╖ у центр╕ м╕ста, не зачепивши старих буд╕вель, техн╕чно просто неможливо. Який тут, на вашу думку, можливий вих╕д?
 - Я нещодавно там побувала, ╕ мен╕ було дуже сумно бачити, як сьогодн╕ цей абсолютно незабутн╕й центр втрача╓ свою раритетн╕сть ╕ перетворю╓ться на щось вжитково-посполите, причому з абсолютним порушенням в╕ков╕чно╖ гармон╕╖! Це дуже прикро. Але, з ╕ншого боку, такий величезний обсяг роб╕т, якого потребу╓ центр Львова, н╕яка Льв╕вська область не може потягнути. Та й ус╕й Укра╖н╕ це не так легко, адже йдеться про ц╕ле м╕сто. Це велика проблема. У Львов╕ т╕льки на перекриття дах╕в потр╕бн╕ величезн╕ грош╕. ╤ слава Богу, що тут долучено ЮНЕСКО - з ними можна розмовляти, але так, щоб кожна коп╕йка п╕шла на пам’ятку, а не розтеклася по чиновницьких кишенях. Мен╕ зда╓ться, що у Львов╕ ╓диним виходом ╕з ситуац╕╖ була б глобальна приватизац╕я цих будинк╕в на дуже жорстк╕й основ╕, з ц╕лою низкою умов. Але вона ма╓ в╕дбуватися прозоро, щоб не виставляли, прим╕ром, 2 м╕льйони оф╕ц╕йно ╕ п╕втора зверху.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 18.01.2008 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5495

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков