22 с╕чня - 100 рок╕в в╕д дня народження Лева Давидовича Ландау (1908 - 1968), рос╕йського й укра╖нського ф╕зика-теоретика, основоположника теор╕╖ електронного д╕амагнетизму; сп╕вавтора (разом з ╢. М. Л╕вшицем та ╕н.) фундаментального 10-томного курсу теоретично╖ ф╕зики; засновника науково╖ школи, лауреата Нобел╕всько╖ прем╕╖. Л. Д. Ландау народився в Баку у родин╕ заможного ╕нженера-нафтовика. Його зд╕бност╕ до математики й ф╕зики виявилися дуже рано. У школ╕ в╕н був серед перших ╕ в 13 рок╕в отримав атестат зр╕лост╕, а в 19, в 1927 роц╕, вже зак╕нчив Лен╕нградський ун╕верситет. Перш╕ науков╕ прац╕ Ландау датован╕ цим же часом. В 1927 - 1932 рр. Ландау був спочатку асп╕рантом, а пот╕м науковим сп╕вроб╕тником Лен╕нградського ф╕зико-технолог╕чного ╕нституту. У ц╕ ж роки молодий учений зд╕йснив два науков╕ в╕дрядження за кордон в ╕нститут до Н╕льса Бора, дружн╕ в╕дносини з яким збереглися в Ландау на все життя. З 1932 по 1937-й - Лев Давидович очолював теоретичний в╕дд╕л Харк╕вського ф╕зико-технолог╕чного ╕нституту, з 1937 року ╕ до к╕нця життя зав╕дував теоретичним в╕дд╕лом ╤нституту ф╕зичних проблем у Москв╕. В 1938 р. Ландау було арештовано за обвинуваченням в антирадянськ╕й д╕яльност╕, але вже за р╕к в╕дпущено п╕д особисте поручительство Петра Леон╕довича Кап╕ци. Ландау був ун╕кальним теоретиком. Глибоко розум╕ючи ф╕зику, в╕н видав визначн╕ науков╕ прац╕ практично з ус╕х розд╕л╕в теоретично╖ ф╕зики: квантово╖ механ╕ки, ф╕зики твердого т╕ла, теор╕╖ фазових переход╕в другого роду та ╕нших. На святкуванн╕ 50-р╕ччя вченого в ╤нститут╕ проблем ф╕зики йому подарували вир╕зан╕ з каменю у вигляд╕ скрижалей Запов╕ту формули десяти його головних наукових в╕дкритт╕в, починаючи з юнацько╖ роботи ╕з квантово╖ механ╕ки, де Ландау вв╕в поняття матриц╕ щ╕льност╕, та зак╕нчуючи датованою 1957 роком роботою про комб╕новану ╕нверс╕ю. Звичайно ж, найважлив╕шими працями Ландау стали його досл╕дження з теор╕╖ фазових переход╕в ╕, насамперед, з теор╕╖ надтекучост╕ гел╕ю. 1962 року за досл╕дження в галуз╕ конденсованих середовищ ╕ особливо р╕дкого гел╕ю вченому було присуджено Нобел╕вську прем╕ю з ф╕зики. Життя його об╕рвалося раптово, на п╕ку науково╖ кар’╓ри. У с╕чн╕ 1962 року Ландау потрапив у автомоб╕льну катастрофу. Л╕кар╕ буквально витягли його з того св╕ту, а друз╕ й учн╕ к╕лька м╕сяц╕в чергували в л╕карн╕, допомагаючи л╕карям ╕ виконуючи функц╕╖ сан╕тар╕в, медсестер. Однак хоча Ландау прожив п╕сля катастрофи ще ш╕сть рок╕в, до науково╖ д╕яльност╕ в╕н уже повернутися не зм╕г. Л. Д. Ландау був досить незвичайною в сп╕лкуванн╕ людиною, безапеляц╕йним у сво╖х судженнях, ╕нод╕ жорстким, але бездоганно чесним критиком. Завдяки сво╓му живому характеру, любов╕ до роз╕граш╕в, жарт╕в, нетрив╕альност╕ суджень ╕з приводу житт╓вих проблем в╕н здобув щиру прихильн╕сть молод╕. Ландау пост╕йно дбав про поповнення когорти науковц╕в талановитими випускниками ВНЗ. Для бажаючих займатися теоретичною ф╕зикою п╕д його кер╕вництвом розроблено систему дуже складних ╕спит╕в, в яких м╕г взяти участь кожен. Однак за 25 рок╕в ус╕ випробування витримали лише 42 бажаючих. (УКР╤НФОРМ).