Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 28.12.2007 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#52 за 28.12.2007
ЛЕГЕНДА ПРО NACHTIGALL

Нищення ╓врейського населення на окупованих територ╕ях було реал╕зац╕╓ю нацистських ╕деолог╕чних засад. П╕дх╕д до виконання цього завдання вражав сво╓ю бездушною методолог╕чн╕стю – спец╕альн╕ «айнзацгрупи» виловлювали ╕ вбивали ╓вре╖в, створювалися табори смерт╕, пост╕йно «вдосконалювалися» засоби масового вбивства.
 На момент вступу на укра╖нськ╕ земл╕ у 1941 роц╕ н╕мецьк╕ «айнзацгрупи» вже мали досв╕д у реал╕зац╕╖ таких заход╕в. Тож коли 1 липня вони вв╕йшли до Львова, д╕яли впевнено, реал╕зовуючи сво╖ жахлив╕ завдання.
 За наступн╕ дн╕ заарештовано к╕лька тисяч людей - ╓вре╖в та представник╕в польсько╖ ╕нтел╕генц╕╖. Б╕льш╕сть ╕з них майже в╕дразу розстр╕ляно, ╕нших запроторено до щойно створеного гетто, мешканц╕в якого винищено дещо п╕зн╕ше. В подальшому жертвами «айнзацгруп» стали десятки тисяч ╓вре╖в.
 Сл╕дство про переб╕г масових вбивств ╓вре╖в та поляк╕в в перш╕ дн╕ н╕мецько╖ окупац╕╖ почалося в╕дразу п╕сля завершення Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. Радянськими органами було створено Надзвичайну державну ком╕с╕ю, яка встановила факт злочину ╕ нав╕ть назвала його виконавц╕в.
 П╕дсумком роботи ком╕с╕╖ стало спец╕альне видання «Про злочинства н╕мц╕в на територ╕╖ Льв╕всько╖ област╕. Пов╕домлення надзвичайно╖ Державно╖ Ком╕с╕╖ по встановленню ╕ розсл╕дуванню злочинств н╕мецько-фашистських загарбник╕в», опубл╕коване в Ки╓в╕ у 1945 роц╕.
 Отож у згадан╕й брошур╕ орган╕заторами та виконавцями злочину названо: генерал-губернатор Польщ╕ Франк, генерал-майор пол╕ц╕╖ Ляш, губернатор Галичини Вехтер, начальник пол╕ц╕╖ Кацман, гауштурмфюрер Гебауер, гаупштурмфюрер СС Варцок, оберштурмфюрер СС В╕льгауз, лейтенант СС Шейнбах, оберлейтенант СС С╕ллер, штурмфюрер СС Райс, штурмфюрер Веске, оберштурмфюрери СС Рок╕та, Урман, Шульц, оберлейтенант СС Векне, шарфюрер СС Кол╕нко, шарфюрер СС Гейне, унтерштурмбанфюрер Гайн╕ш, гауптштурбанфюрер СС Гж╕м╕к, шеф зондеркоманди №1005 Шерляк, гауптштурмбанфюрер Раух, шарфюрер СД Ел╕тко, шарфюрер СД Прайс, кер╕вник «бригади смерт╕» Ейфель, шарфюрери СД Райс ╕ Май╓р, обервахместри СД Кл╕к ╕ Вольф, кап╕тан Блют, майор С╕дорен, майор Рох, оберфельдфебел╕ М╕ллер ╕ Пер, ком╕сари в справах ╓вре╖в Енгель, Зейс, Укварт, Леонард, шарфюрери СС Ер╕х, Хан, Блюм, Верет, Б╕ттерман та ╕н.
 Результати д╕яльност╕ ц╕╓╖ ком╕с╕╖ перев╕рялися й були п╕дтверджен╕ М╕жнародним трибуналом у Нюрнберз╕ на зас╕даннях 15 лютого ╕ 30 серпня 1946 року.
 Зокрема, головний звинувачував з радянського боку генеральний прокурор Руденко, виступаючи на процес╕, заявив: «Загони гестап╕вц╕в ще до захоплення Львова мали складен╕ за наказом н╕мецького уряду списки найвидатн╕ших представник╕в ╕нтел╕генц╕╖, призначених до знищення. Одразу п╕сля захоплення м╕ста Львова почалися масов╕ арешти ╕ розстр╕ли».
 У цьому ж виступ╕ можна знайти ще й так╕ слова: «Вбивства радянських громадян зд╕йснювалися не випадковими бандитськими групами н╕мецьких оф╕цер╕в ╕ солдат╕в, а зг╕дно ╕з затвердженими планами н╕мецькими в╕йськовими з’╓днаннями, пол╕ц╕╓ю та СС».
 Факти, встановлен╕ ц╕╓╖ ком╕с╕╓ю, побутували як незаперечн╕ в ╕стор╕ограф╕╖, в тому числ╕ радянськ╕й прес-конференц╕╖ сх╕днон╕мецького професора Альберта Ордена у 1959 роц╕.
 Професор зробив сенсац╕йне «в╕дкриття» про те, що масов╕ вбивства у Львов╕ орган╕зували ╕ провели… укра╖нц╕, вояки спец╕ального батальйону «Нахт╕галь». Проте, як виявилося згодом, основною м╕шенню його звинувачень були не ст╕льки укра╖нц╕ (хоч ╕ про те, аби зайвий раз звинуватити укра╖нських нац╕онал╕ст╕в у вс╕х смертних гр╕хах, комун╕сти не забували н╕коли), як його колега професор Теодор Оберлендер, що в 1941 роц╕ був н╕мецьким зв’язковим оф╕цером в укра╖нському батальйон╕.
 Розпочалась активна робота з╕ збору матер╕ал╕в ╕ св╕дчень, як╕ б дозволили об╜рунтувати тезу про причетн╕сть «Нахт╕галю» та Оберлендера до нацистських злочин╕в у Львов╕.
 Ц╕╓ю справою зайнявся Ком╕тет н╕мецько╖ ╓дност╕, що базувався в Н╕мецьк╕й Демократичн╕й Республ╕ц╕. Ус╕ докази з╕брали блискавично швидко – протягом листопада 1959 року, набралося ╖х лише дев’ятнадцять.
 При перегляд╕ даних обвинувачувальних матер╕ал╕в в оч╕ впада╓ одна деталь – св╕дк╕в шукали по всьому св╕т╕, т╕льки не у Львов╕, де «Нахт╕галь» з Оберлендером мали чинити сво╖ «злочини». З ус╕х знайдених св╕дк╕в лише тро╓ до в╕йни були кор╕нними мешканцями Львова, – ус╕ ╕нш╕ опинилися в м╕ст╕ випадково, тимчасово, про╖здом тощо.
 Можливо, побоювалися, що св╕дки-льв╕в’яни зможуть згадати не т╕льки вбитих у липн╕ ╓вре╖в та поляк╕в, але десятки тисяч замордованих НКВД укра╖нц╕в, залишених в тюрмах Зах╕дно╖ Укра╖ни п╕сля в╕дступу Червоно╖ арм╕╖.
 З╕бран╕ св╕дчення швиденько було передано до суду, який в п╕дконтрольн╕й Москв╕ Сх╕дн╕й Н╕меччин╕ м╕г бути т╕льки «найгуманн╕шим», а тому заочно визнав Оберлендера винним ╕ присудив йому дов╕чне ув’язнення.
 Наступним етапом мало бути проведення процесу у ФРН. Збором доказ╕в у Зах╕дн╕й Н╕меччин╕ зайнялась Асоц╕ац╕я жертв нацизму.
 Але н╕яких нових документ╕в знайти не вдалося, а т╕, що вже були знайден╕, не визнавалися зах╕днон╕мецьким правосуддям. Тод╕ ╖х сфабрикували радянськ╕ спецслужби, як╕ представили «св╕дчення» к╕лькох вояк╕в «Нахт╕галю».
 Згодом в рамках ╕нформац╕йно╖ кампан╕╖ вони були опубл╕кован╕ в окрем╕й брошур╕ «Кривав╕ злочини Оберлендера».
 6 кв╕тня 1960 року ц╕ «докази» були перекладен╕ н╕мецькою мовою ╕ в╕дправлен╕ до штабу Асоц╕ац╕╖ жертв нацизму в м╕сто Людв╕гсбург. Асоц╕ац╕я подала документи до суду.
 У звинуваченн╕ мовилося, що батальйон «Нахт╕галь» нищив ╓вре╖в ╕ поляк╕в у Львов╕, Золочев╕, Сатанов╕, Юзвин╕, М╕халполю, а в н╕ч з 3 на 4 липня укра╖нськ╕ лег╕онери н╕бито розстр╕ляли сотн╕ польських ╕нтелектуал╕в.
 Зах╕днон╕мецький суд пров╕в детальне розсл╕дування ╕ в жодному випадку не знайшов достатн╕х доказ╕в для п╕дтвердження злочин╕в, що приписувалися «Нахт╕галю». Сл╕дчими було встановлено, що «б╕льш╕сть член╕в «Нахт╕галю», хоча й знали про жахлив╕ вбивства, проведен╕ енкаведистами, а серед замордованих були ╕ члени родин деяких солдат╕в, як правило, дотримувалися вз╕рцево╖ дисципл╕ни».
 На суд╕ працювала спец╕альна сл╕дча ком╕с╕я, яка переслухала 232 св╕дк╕в ╕ визнала, що закиди проти формування «Нахт╕галь» й оф╕цера Оберлендера, ц╕лковито позбавлен╕ п╕дстав.
 Хоча н╕мецьк╕ сл╕дч╕ не виключали, що «члени укра╖нського батальйону «Нахт╕галь», пр╕звищ яких не встановлено, на власний розсуд могли брати участь у вбивствах та погромах, без в╕дома ╕ всупереч виразним заборонам командир╕в батальйону».
 З огляду на сказане вище, п╕дсудних зв╕льнили в╕д вини ╕ покарання, встановленого судом НДР.
 Що ж змусило Москву переглянути сво╖ ж оф╕ц╕йн╕ висновки щодо учасник╕в та орган╕затор╕в масових вбивств у Львов╕ в липн╕ 1941 року?
 По-перше, прагненням покарати в╕йськових злочинц╕в прикривалася пол╕тична гра, ╕нсп╕рована КГБ проти зах╕днон╕мецького уряду на чол╕ з Конрадом Аденауером.
 В╕н у 1953 р. призначив Теодора Оберлендера на посаду м╕н╕стра в справах жертв в╕йни, депортованих ╕ репатр╕йованих н╕мц╕в. П╕д його оп╕кою опинилися м╕льйони н╕мц╕в-ут╕кач╕в ╕ переселенц╕в ╕з колишн╕х земель Рейху, як╕ п╕сля в╕йни в╕д╕йшли до Польщ╕, Чехословаччини й СРСР.
 Серед ц╕╓╖ маси людей панували виразн╕ антикомун╕стичн╕ настро╖. З часом Оберлендер, спираючись на них, розпочав створювати потужну пол╕тичну парт╕ю з яскравим антил╕вим ухилом, таким чином привернувши до себе увагу КГБ.
 Частково завдання ╕з компрометац╕╖ уряду Аденауера ╕ безпосередньо Оберлендера доблесним чек╕стам вдалося реал╕зувати. Не зважаючи на виправдання у суд╕, Оберлендер п╕шов у в╕дставку як м╕н╕стр, причетний до гучного пол╕тичного скандалу.
 ╤ншим завданням кампан╕╖ проти «Нахт╕галю» було в╕двернути увагу св╕тово╖ громадськост╕ в╕д злочинних д╕й КГБ. Адже трохи б╕льше як за тиждень до згадано╖ прес-конференц╕╖ терорист КГБ Богдан Сташинський у Мюнхен╕ вбив пров╕дника ОУН Степана Бандеру.
 Очевидно, що п╕дозра у ско╓нн╕ цього злочину в╕дразу впала на радянськ╕ спецслужби. Аби захистися в╕д цих звинувачень, чек╕сти запустили ╕нформац╕ю про те, що Бандеру убив… Оберлендер, який таким чином намагався приховати сво╖ злочини з 1941 року.
 Проте ця ╕нформац╕йна кампан╕я зазнала ц╕лковитого краху, коли через к╕лька рок╕в до зах╕днон╕мецьких правоохоронних орган╕в звернувся сам Богдан Сташинський, який визнав свою вину ╕ докладно розпов╕в про детал╕ вбивства, зробленого за наказом КГБ.
 Отже, легенда про участь «Нахт╕галю» у масових вбивствах в липн╕ 1941 року була ╕нструментом пол╕тично╖ гри, яку проводили органи держбезпеки СРСР проти Зах╕дно╖ Н╕меччини та укра╖нсько╖ ем╕грац╕╖.
 Незважаючи на ╖╖ ц╕лковиту компрометац╕ю, вона ув╕йшла в канони радянсько╖ антинац╕онал╕стично╖ риторики. ╥╖ й дос╕ використовують несумл╕нн╕ ╕сторики, виконуючи пол╕тичн╕ замовлення.
 Прикро, що до кампан╕╖, спрямовано╖ проти повернення правди про укра╖нський визвольний рух 1920 - 1950-х рок╕в, залучаються ╕ закордонн╕ установи, зокрема й так╕ сол╕дн╕, як досл╕дний ╕нститут Яд Вашем.
 Доречн╕ше було б прац╕вникам цього ╕нституту спрямувати сво╖ зусилля на в╕дродження пам’ят╕ про тих ╓вре╖в, як╕ разом з укра╖нцями з╕ збро╓ю в руках боролися проти нацистського та стал╕нського тотал╕тарних режим╕в.
 Володимир В’ЯТРОВИЧ,
 кандидат ╕сторичних наук,
Укра╖нський ╕нститут нац╕онально╖ пам’ят╕.


ДЛЯ ВИВЧЕННЯ Д╤ЯЛЬНОСТ╤ ОУН-УПА СБУ СТВОРИЛО ГРУПУ
 Служба безпеки Укра╖ни створила спец╕альну робочу групу, яка вивчатиме арх╕вн╕ документи про д╕яльн╕сть ОУН ╕ УПА, видатних д╕яч╕в визвольного руху Укра╖ни з метою оприлюднення документальних першоджерел. Про це пов╕домила прес-служба СБУ.
 В╕дбувся «круглий ст╕л» на тему «Актив╕зац╕я вза╓мод╕╖ з правдивого висв╕тлення д╕яльност╕ ОУН ╕ УПА за документами арх╕ву СБ Укра╖ни та ╕ншими матер╕алами».
 Як в╕дзначили в прес-служб╕, учасники акцентували увагу на важливост╕ налагодження доступу укра╖нських досл╕дник╕в до ╕ноземних арх╕в╕в (США, Великобритан╕╖, Н╕меччини, Рос╕╖, Польщ╕), матер╕али яких можуть допомогти правдивому висв╕тленню д╕яльност╕ ОУН ╕ УПА. Зокрема, запропоновано вивчити питання щодо загального видавничого проекту з ╕нститутом Яд Вашем Держави ╤зра╖ль, яким передбачити впорядковування зб╕рки документ╕в з таких питань: ╓вре╖ в НК-ДПУ-НКВС-НКДБ-МДБ-КДБ в 1917-1991 рр., укра╖нц╕ ╕ ╓вре╖ в Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕, ╓вре╖ в ОУН ╕ УПА.
 
ЧИ ТОГО КОМПАРТ╤Я БО╥ТЬСЯ?
 Компарт╕я Укра╖ни негайно в╕дгукнулася на створення при Служб╕ безпеки робочо╖ групи з вивчення арх╕вних документ╕в про д╕яльн╕сть ОУН-УПА. Л╕дер комун╕ст╕в Петро Симоненко вважа╓, що цей крок зроблено з подач╕ Президента для зд╕йснення «чергово╖ фальсиф╕кац╕╖» - «з╕ зрадник╕в, колаборац╕он╕ст╕в ╕ г╕тлер╕вських найманц╕в зробити «геро╖в Укра╖ни».
 Б╕льше того, йде мова в пов╕домленн╕ прес-служби Компарт╕╖, група при СБУ ма╓ на мет╕ знищити «невиг╕дн╕» документи заради виправдання пол╕тики Президента В╕ктора Ющенка.
 Комун╕сти вважають, що до роботи з арх╕вами, у тому числ╕ ╕ арх╕вами спецслужб р╕зних держав св╕ту,
потр╕бно залучити представник╕в р╕зних громадських орган╕зац╕й, а також народних депутат╕в Укра╖ни в╕д р╕зних пол╕тичних сил. Якщо ж д╕яльн╕сть робочо╖ групи, яку створено при СБУ, залишиться поза депутатським, громадським ╕ пол╕тичним контролем, «кра╖ну чекають нов╕ фальсиф╕кац╕╖».
 
«ЧЕРВОНИЙ ТЕРОР. ╤СТОР╤Я СТАЛ╤Н╤ЗМУ»
 Укра╖нський переклад книги н╕мецького ╕сторика Йорга Баберовськ╕ «Червоний терор. ╤стор╕я стал╕н╕зму» презентовано на виставц╕-ярмарку «Книжков╕ контракти», що проходить в «Укра╖нському дом╕» столиц╕, пов╕домля╓ кореспондент УКР╤НФОРМу.
 Книга розпов╕да╓ про стал╕н╕зм як систему орган╕зованого державного терору проти населення, що трималася на репрес╕ях та насильств╕ ╕ завершилася з╕ смертю Стал╕на. Н╕мецький ╕сторик досл╕джу╓ анатом╕ю стал╕нського насильства ╕ пропону╓ нов╕ ╕нтерпретац╕╖ стал╕н╕зму. Загалом книга ╓ ц╕кавим ╕ переконливо аргументованим поглядом на один з найпохмур╕ших пер╕од╕в ╕стор╕╖ Радянського Союзу.
 «Завдання ц╕╓╖ книжки - будити в людях в╕дчуття небезпеки реваншу стал╕н╕зму ╕ спонукати укра╖нц╕в замислитися над тим, що пережила наша держава у стал╕нський пер╕од», - зазначив п╕д час презентац╕╖ укра╖нський досл╕дник, професор ╕стор╕╖ Владислав Гриневич. Книгу «Червоний терор. ╤стор╕я стал╕н╕зму» видано в Укра╖н╕ за п╕дтримки М╕жнародного фонду «В╕дродження» та ╤нституту Гете. З н╕мецько╖ працю переклав Олег Ма╓вський, науковий редактор - Олександр ╤ванов.
 
У ЛЬВОВ╤ ВСТАНОВЛЯТЬ ПАМ’ЯТНИК ШУХЕВИЧУ
 Льв╕в ма╓ нам╕р встановити в центр╕ м╕ста пам’ятник головному командиру Укра╖нсько╖ повстансько╖ арм╕╖ Роману Шухевичу, пов╕домили в обласному в╕дд╕ленн╕ Центру нац╕онального в╕дродження ╕мен╕ Степана Бандери.
 Роман Шухевич - один ╕з кер╕вник╕в Орган╕зац╕╖ укра╖нських нац╕онал╕ст╕в, в 1943 - 1950 - головнокомандувач Укра╖нсько╖ повстансько╖ арм╕╖. Приб╕чник Степана Бандери ╕ один з його найближчих соратник╕в.
 П╕сля визволення Укра╖ни очолив антирадянський партизанський рух. У липн╕ 1944 п╕д ╕м’ям Романа Лозовського був обраний кер╕вником Генерального секретар╕ату Укра╖нсько╖ головно╖ визвольно╖ ради, а також секретарем у в╕йськових справах ╕ головнокомандувачем УПА. ОУН та ╖╖ арм╕я УПА боролися за незалежну Укра╖ну, називаючи противниками як г╕тлер╕вську, так ╕ Червону арм╕ю. П╕дп╕лля ОУН-УПА д╕яло в Укра╖н╕ до середини 1950-х рок╕в.

ХТО ЗАПУСТИВ ПРОВОКАЦ╤ЙНУ «КАЧКУ»?
 Голова Конгресу укра╖нських нац╕онал╕ст╕в у Запор╕зьк╕й област╕ Василь Тимчина не робив жодних русофобських ╕ антисем╕тських заяв п╕д час в╕дкриття пам’ятника жертвам Голодомору 1932-1933 рок╕в у Запор╕жж╕. Це встановила прокуратура Запор╕зько╖ област╕ в результат╕ перев╕рки пов╕домлень ряду ╕нтернет-видань ╕ газет в╕д 29 листопада 2007 року.
 Як розпов╕в прокурор област╕ Валер╕й Кулаков, перев╕рка встановила, що на в╕дкритт╕ пам’ятника жертвам Голодомору В. Тимчина не був присутн╕й, в╕н перебував вдома через погане самопочуття, тому заяв, спрямованих на розпалювання нац╕онально╖ ворожнеч╕, не м╕г зробити за визначенням.
 Таким чином, крим╕нальну справу проти Тимчини не порушуватимуть, натом╕сть прац╕вники прокуратури й Управл╕ння Служби безпеки Укра╖ни в Запор╕зьк╕й област╕ займуться встановленням ос╕б тих, хто надав неправдиву ╕нформац╕ю. Зокрема, ╕нтернет-виданню «MIGnews», яке стало першоджерелом подальшого газетного аж╕отажу.
Дез╕нформац╕я про «нац╕онал╕зм» у Запор╕жж╕ стала одним ╕з фрагмент╕в заяви МЗС РФ в╕д 14 грудня, де йшлося про зростання антирос╕йських ╕ антисем╕тських прояв╕в в Укра╖н╕ ╕, очевидно, вплинула на тон листа Президента Рос╕╖ Володимира Пут╕на до Президента В╕ктора Ющенка в╕д 18 грудня, в якому глава сус╕дньо╖ держави, заперечивши наявн╕сть проблем ╕з Б╕бл╕отекою укра╖нсько╖ л╕тератури в Москв╕, нагадав укра╖нському Президентов╕, серед ╕ншого, про «сво╓р╕дне трактування укра╖нською стороною под╕й нашо╖ сп╕льно╖ ╕стор╕╖, геро╖зац╕ю в╕йськових злочинц╕в», як╕ сп╕вроб╕тничали з нацистами, ╕ про «посилення» дискрим╕нац╕╖ рос╕йсько╖ мови.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 28.12.2007 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5428

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков