Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3277)
З потоку життя (6514)
Душі криниця (3530)
Українці мої... (1470)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1679)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧОМУ МИ НЕ МОЖЕМО В╤ДКЛАДАТИ ПИТАННЯ ПОВЕРНЕННЯ КРИМУ ДО БЕЗК╤НЕЧНОСТ╤
Рятуючи Крим, Укра╖на насамперед повинна рятувати людей в╕д рабсько╖ психолог╕╖, яка дозволя╓...


РОДИЧ╤ ЗАТРИМАНИХ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ ТАТАР ЗМУШЕН╤ САМ╤ ШУКАТИ ГРОШ╤ НА АДВОКАТ╤В
Уповноважена Верховно╖ Ради з прав людини Людмила Ден╕сова заявила, що питання оплати прац╕...


ОКУПАНТИ ПОДВО╥ЛИ К╤ЛЬК╤СТЬ ОБШУК╤В ╤ РЕЙД╤В ПРОТИ КРИМСЬКИХ ТАТАР
Про це заявила на пресконферец╕╖ голова Мон╕торингово╖ м╕с╕╖ ООН з прав людини в Укра╖н╕ Матильда...


«ЗАБОРОНЕНИЙ»
8 вересня в ╤нформац╕йно-виставковому центр╕ Музею Майдану в Ки╓в╕ в╕дбулася зустр╕ч з...


ДОЧКА КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО АКТИВ╤СТА БЕК╤РОВА ЗАКЛИКА╢ БОРОТИСЯ ЗА ЗВ╤ЛЬНЕННЯ ВС╤Х НЕЗАКОННО ЗАТРИМАНИХ У КРИМУ
Бек╕рова роздала список, що склада╓ться з 86 пр╕звищ людей, як╕ зазнали пол╕тичних репрес╕й у...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 21.12.2007 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#51 за 21.12.2007
«УКРА╥НА - ЗОНА КУЛЬТУРНОГО ЛИХА!»

В╤ДЛУННЯ ПОД╤╥
РЕПОРТАЖ ╤З НАДЗВИЧАЙНИХ ЗБОР╤В У КИ╢В╤

 Про те, що у столиц╕ в╕дбудуться надзвичайн╕ збори «Укра╖на - зона культурного лиха!», я д╕знався з «Кримсько╖ св╕тлиц╕». Переговорив з╕ знайомим льв╕вським журнал╕стом. Вир╕шили, що один з нас туди обов’язково по╖де. Випало ╖хати мен╕, ╕ я в╕дразу налаштувався на нов╕ знайомства ╕ на засво╓ння велико╖ к╕лькост╕ ╕нформац╕╖. Адже не лише колез╕, а й ус╕м нашим читачам треба буде докладно розпов╕сти ╕ про саму суть под╕╖, ╕ про детал╕.
Про те, що по╖хав, не шкодую. Збори, що в╕дбулися в Ки╓во-Могилянськ╕й академ╕╖ 30 листопада, дуже нагадали мен╕ «помаранчев╕» под╕╖. Людей, щоправда, менше, але дух - той же.
 Об одинадцят╕й ранку б╕ля Культурного центру, що на ╤лл╕нськ╕й, 9, спостер╕галася висока концентрац╕я ╕нтел╕гентного вигляду киян. Та й не т╕льки киян - люди були зв╕дус╕ль: ╕з Житомира, В╕нниц╕, Сум, Дн╕пропетровська, Львова, Одеси... Ус╕м, хто заре╓струвався, давали течку з матер╕алами. Звернув увагу на проект Ман╕фесту Надзвичайних збор╕в. З великим ╕нтересом перечитую, намагаючись вихопити з тексту найважлив╕ше, те, що визначить тональн╕сть збор╕в.
 Ага, ось воно:
 «...Ми довго слухали. Ц╕лих 16 рок╕в. ╤ нарешт╕ зрозум╕ли, що культурне лихо - не випадков╕сть. Культура ╖м не потр╕бна - адже культурн╕ люди н╕коли не проголосують за таку владу. Культура не потр╕бна ╕ б╕знесменам - вона не п╕двищу╓ р╕вень виробництва. Культура взагал╕ н╕кому не потр╕бна - окр╕м нас ╕з вами. Окр╕м тих, хто не хоче, щоб ╖хн╕ д╕ти виросли гопниками.
 Ми оц╕ню╓мо д╕яльн╕сть влади як злочинну ╕ погромницьку. Це звинувачення стосу╓ться вс╕х державних орган╕в ╕ вс╕х посадових ос╕б, як╕ в╕дпов╕дають за культурну пол╕тику. Ми, люди культури, не збира╓мося коритися так╕й влад╕ й не хочемо, щоб вона представляла нас перед св╕том.
 Але оголошення Укра╖ни зоною культурного лиха - це не чергова скарга. Це - сигнал SOS св╕тов╕й сп╕льнот╕. Це - заклик до моб╕л╕зац╕╖.
 Ми ма╓мо право на самозахист. ╤ якою б не була економ╕чна або пол╕тична ситуац╕я, н╕хто не може забрати у нас права назвати ворога - ворогом, а хама - хамом...»
 Ну що ж, непогано. При╓мно, що народ, до якого належиш сам, почина╓ вдаватися до активних д╕й. Бачу, досв╕д Майдану не пройшов даремно. Люди, що з╕бралися в хол╕ Культурного центру, вже мало нагадують тих обережних, сторожких ╕нтел╕гент╕в, як╕ приходили на перш╕ культурницьк╕ акц╕╖ к╕нця 80-х. У багатьох в поглядах - р╕шуч╕сть. Проте, покривив би душею, якби сказав, що мен╕ абсолютно все в╕дразу сподобалося. Досв╕дченим оком намагаюся вловити те, чого так боюся ╕... на жаль, пом╕чаю це. Першопричина наших укра╖нських поразок - «р╕зновекторн╕сть» думання. Бачив це на Хрещатику п╕д час Помаранчево╖ революц╕╖, бачу це й тут.
 Люди, зрозум╕ло, р╕зн╕. Одн╕, видно, нац╕лен╕ на довгу, клоп╕тку працю. ╤нш╕ вже зараз готов╕ йти на барикади. В такому розшаруванн╕ н╕чого дивного нема╓. Прикро, що укра╖нц╕ проявляють не надто велику готовн╕сть коригувати свою думку.
 Надто емоц╕йно в╕дстоюють свою позиц╕ю. А це швидко заряджа╓ «протестним» духом ╕ ус╕х ╕нших. Тут вже не до конструктивну, йде звичайне «випускання пари». Тому й кажу: чого боявся, з тим не розминувся. До болю знайом╕ вади нашого ментал╕тету присутн╕ й у цьому середовищ╕, на цьому з╕бранн╕. Ех, якби ж ми навчилися брати все мудре, рац╕ональне з кожно╖ точки зору!
 А поки що тут, перед початком збор╕в, дехто аг╕ту╓ ус╕╓ю громадою ударити по ки╖вському меру Черновецькому: хтось на повному серйоз╕ пропону╓ згадати стар╕ добр╕ часи розкв╕ту ╕ становлення ОУН у м╕жво╓нн╕й Польщ╕ та ╖╖ силов╕ акц╕╖ проти ворог╕в укра╖нства. Хтось скаржиться на надто низький в╕дсоток укра╖нц╕в у багатьох державних структурах. Дехто причину наших б╕д бачить у тисячол╕тн╕й експанс╕╖ християнства та у в╕дмов╕ народу в╕д в╕ри предк╕в.
 Бачу серед присутн╕х ╕деолога р╕днов╕рства - професора Галину Серг╕╖вну Лозко. Отже, на з╕бранн╕ буде гаряче! Але хот╕лося б почути ╖╖ аргументи у спок╕йн╕й обстановц╕. Чи справд╕ укра╖нське в╕дродження ╕ в╕ра предк╕в наст╕льки нерозривн╕? Ось що в╕дпов╕ла мен╕ пан╕ Лозко:
 - Дух народу найкраще в╕добража╓ його власна рел╕г╕я. Та рел╕г╕йна система, яка ╕снувала до прийняття загальних св╕тових рел╕г╕й. Тепер, коли глобал╕зац╕я набрала таких оберт╕в, що вже почина╓ загрожувати етнокультурному ╕снуванню народ╕в, на поверхню п╕дн╕ма╓ться нац╕ональний ╕мун╕тет, прагнення зберегти себе. Це загально╓вропейська тенденц╕я, Укра╖на не ╓ якимсь винятком. ╤ в Грец╕╖, ╕ в ╤тал╕╖, зараз в╕дроджу╓ться пол╕те╖стичний св╕т. В Латв╕╖, Литв╕, Естон╕╖ це почали робити ще в 70-т╕ роки. У Н╕меччин╕, Швец╕╖, Норвег╕╖ в╕дбува╓ться те ж саме. У Англ╕╖, Франц╕╖ також активно в╕дроджуються кельтськ╕, дру╖дськ╕ традиц╕╖. Про все це я пишу у сво╖й нов╕й книз╕ «Пробудження Енея»; фактично це тема мо╓╖ докторсько╖ дисертац╕╖.
 Зараз ми б`╓мо на сполох: гине природа! Але якби ми не в╕дмовилися в╕д предк╕всько╖ в╕ри, ставлення до еколог╕╖, думаю, було б дещо ╕ншим. Адже це була абсолютно еколог╕чна система, яка гармон╕йно «вписувала людину в навколишн╓ середовище. Л╕си, озера, р╕ки - все це було нев╕д`╓мною складовою частиною нашого житт╓вого простору. Х╕ба ж били б ми тепер на сполох з приводу хижацького вирубування карпатських прал╕с╕в?
 Тисячу рок╕в ми залежн╕ в╕д чужо╖ парадигми, а християнство не добача╓ ц╕╓╖ проблеми, на жаль...
* * *
 Ось така точка зору. Може, якби з трибуни збор╕в ╖╖ висловила сама Галина Серг╕╖вна, то все було б добре. Але, заб╕гаючи наперед, скажу, що до м╕крофона рвалися ╖╖ молод╕ однодумц╕ (сама пан╕ Лозко п╕шла з╕ збор╕в досить рано), а ╖хн╕й р╕вень, очевидно, був занизьким, аби переконати аудитор╕ю. В╕д спов╕дник╕в р╕днов╕рства в╕дмахнулися: не до вас, мовляв, коли ╓ кричущ╕ проблеми, як╕ вимагають конкретного ╕ негайного вир╕шення! ╤ все ж це був штришок, про який варто згадати.
 Дещо зважен╕шим, «заземлен╕шим» було ╕нтерв’ю, яке дав мен╕ в╕домий публ╕цист Серг╕й Грабовський. Його також вдалося перехопити ще до початку збор╕в. Я запитав пана Серг╕я про його оч╕кування в╕д Надзвичайних збор╕в. Чи не бо╖ться в╕н, що нац╕онально небайдужа публ╕ка представлятиме не всю Укра╖ну, а т╕льки центральну ╕ зах╕дну частину держави? Ось що в╕дпов╕в пан Серг╕й:
 - У мене ╓ ╕нформац╕я, що при╖хало багато людей з П╕вдня. Може, вони рос╕йськомовн╕ або ж, скор╕ш за все, двомовн╕, але це люди, яким болить стан укра╖нсько╖ культури ╕ культури взагал╕.
 Тому у мене ╓ певн╕ оч╕кування в╕д цього з╕брання. Я вже бачу тут людей з певними настановами, як╕ н╕коли не лягали ╕ н╕коли не ляжуть п╕д владу. Як╕ н╕коли не були в систем╕ загального «одобрямсу». Зараз не створю╓ться ще одна орган╕зац╕я - якась там сота чи трьохсота... Утворю╓ться структура, яка ма╓ об’╓днати реально ╕снуюч╕ орган╕зац╕╖. На основ╕ вза╓мних ╕нтерес╕в, на основ╕ вза╓мно╖ стратег╕╖ ╕ координац╕╖ сво╖х д╕й. Що я маю на уваз╕? Скаж╕мо, в якомусь м╕стечку N. це може бути захист ╓дино╖ книгарн╕, де прода╓ться укра╖нська книга. Або ж це буде захист яко╖сь арх╕тектурно╖ пам’ятки, як╕й загрожу╓ знищення. Задум в тому, щоб нин╕шня акц╕я була не завершенням, а початком ново╖ якост╕ процесу.
 Система новоутворених горизонтальних зв’язк╕в призведе до того, що про книгарню в м╕стечку N. знатиме
вся Укра╖на. Знатимуть п╕д тиском громадськост╕ ╕ обласна рада, ╕ м╕сцева, ╕ уряд, ╕ сам Президент. Це повинен бути сво╓р╕дний «горизонтальний альянс», що об’╓дна╓ активних ╕ небайдужих людей. В╕н дозволить нам вести боротьбу за культуру у значно важчих, ан╕ж сьогодн╕, умовах. Адже зростання ц╕н на газ ╕ нафту може до нин╕шн╕х лих додати ще одне - недоф╕нансування культури.
 ╤ ось Надзвичайн╕ збори розпочалися. Зал повн╕с╕нький! Скр╕зь на ст╕нах моб╕л╕зуюч╕ гасла. ╢ звернення до Президента: «Ющенко! Прокинься! Культура гине!!!», ╓ плакати, присвячен╕ «антигероям» укра╖нсько╖ культури. Наприклад: «Табачники» - не доводьте до Кол╕╖вщини!». Беззаперечним усп╕хом збор╕в було те, що вели ╖х брати Капранови. Вели в╕ртуозно, ╕ якби не це, то зак╕нчитись вони могли б зовс╕м не так конструктивно, як зак╕нчилися.
 Надто р╕зн╕ люди були присутн╕ в зал╕; а те, що укра╖нський ментал╕тет навряд чи пос╕в би перше м╕сце по конструктивност╕, думаю, доводити н╕кому не потр╕бно. Але В╕тал╕й ╕ Дмитро Капранови, славн╕ сини Тавр╕╖, довели свою фахов╕сть ╕ потр╕бн╕сть на таких зборах.
* * *
 Першим узяв слово Георг╕й Духовичний, арх╕тектор, в╕це-президент Ки╖всько╖ орган╕зац╕╖ ЮНЕСКО. Попросив дозволу виступати рос╕йською, але 2/3 залу прокричало «н╕!», ╕ панов╕ Георг╕ю довелося виступати державною мовою. До реч╕, непогано виступав, х╕ба що зр╕дка проривалися русизми: «остались», «со╕скат╓л╕», «дикар╕» тощо. Але говорив арх╕тектор про серйозн╕ реч╕, а тому слухали його уважно. На жаль, цей та й ╕нш╕ виступи подаю у скороченому вигляд╕:
 - До чого звелося м╕стобудування? Це закрита торг╕вля землею ╕ випадковий виб╕р д╕лянок. Нормальний м╕стобуд╕вний процес з нормальною документац╕╓ю - не в ╕нтересах Ки╖вради та ╕нших м╕ських рад. Сьогодн╕шн╕ укра╖нськ╕ «норми» - це нав╕ть не минуле, а позаминуле стол╕ття, якщо пор╕внювати з ╕ншими державами.
 Що ми ма╓мо в м╕стах ╕ м╕стечках Укра╖ни? Повний деструктив, бо нищиться культурне середовище. Ми можемо остаточно залишитися без б╕бл╕отек, музе╖в, картинних галерей. Замовлень на ц╕ заклади нема╓. Нема ╕ ф╕нансування.
 Ми залишилися без ╤нституту теор╕╖ арх╕тектури ╕ м╕стобудування. На черз╕ ╤нститут ф╕лософ╕╖. Вони вже отримали «пов╕стку», що прим╕щення ╖хн╓ буде потр╕бне у зв’язку з Чемп╕онатом ╢вропи з футболу в 2012 роц╕.
 Все це робиться руками корумпованих чиновник╕в ╕ можновладц╕в. Влада розрахову╓ на те, що наш╕ збори будуть лише сво╓р╕дним «випусканням пари». Тому закликаю: зосередьтесь ус╕! Забезпечте наростання процесу захисту культури!
* * *
 Тетяна Нечай, представник Л╕ги екскурсовод╕в Укра╖ни:
 - З кожним роком все б╕льше ╕ б╕льше нам муля╓ оч╕ жахлива арх╕тектура нового Ки╓ва, ус╕ ц╕ «стовпи» ╕ «саркофаги». Мати-В╕тчизна вигляда╓ як дюймовочка на тл╕ величезних арх╕тектурних «баст╕он╕в».
 Ми втрача╓мо п╕дземний археолог╕чний арх╕в! В район╕ проспекту Чорновола, вулиць Артема ╕ Дмитр╕всько╖ знищуються древн╕ городища... Все «вигризають» екскаватори; уже гризуть нав╕ть гору Щекавицю!
 Вт╕м, ми втрача╓мо не лише те, що лежить глибоко п╕д землею. В Ки╓во-Печерському запов╕днику кудись под╕лися дорогоц╕нн╕ матер╕╖, у яких лежали свят╕ мощ╕... Зате вже ╓ атлас з двоголовим орлом!
 Вадим Скурат╕вський, к╕нокритик, член-кореспондент Академ╕╖ мистецтв Укра╖ни:
 - Укра╖на надто п╕зно ув╕йшла у велику ╕стор╕ю. Тепер ми говоримо про Укра╖ну, яка ма╓ йти на Зах╕д. Пол╕тично - згоден. Культурно? Не знаю...
 Нема╓ вже т╕╓╖ старо╖ ╓вропейсько╖ культури, до яко╖ нам сьогодн╕ варто було б звернутися. Тому що вона давно вже стала на Заход╕ минулим. Я перепрошую, але реал╕╖ нин╕ так╕: паризький мер - гомосексуал╕ст, берл╕нський - гомосексуал╕ст... На к╕нофестивалях точаться суперечки: що важлив╕ше в к╕но - лесб╕янство чи гомосексуал╕зм? Отже, т╕╓╖ велико╖ ╓вропейсько╖ культури уже нема╓!
 А з ╕ншого боку на нас суне ╕нший монстр - масова культура сучасно╖ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Ще трохи - ╕ сл╕дом за цим лихом на нас посуне агрес╕я китайсько╖ масово╖ культури...
 То що робити у ц╕й ситуац╕╖? Ми тут без к╕нця можемо обраховувати ус╕ ц╕ кризов╕ характеристики. Але треба думати - як вийти з оцього глухого кута? Нема вже над╕╖ на те, що ╕з Заходу при╖дуть як╕сь ╕нтелектуали ╕ п╕дкажуть нам, що робити. Хай би краще не ╖хали... Про рос╕йського сус╕да ╕ говорити не доводиться! Але треба враховувати вплив рос╕йського телебачення. Напередодн╕ вибор╕в Укра╖на подивилася дванадцятисер╕йний рос╕йський ф╕льм «Гибель империи». Зрозум╕ло, як п╕сля цього поводилися т╕ чи ╕нш╕ електоральн╕ маси...
 Давайте не будемо говорити про велик╕ стратегеми велико╖ кризи. Будемо говорити про конкретику. Саме про ц╕ дн╕ ╕ години, коли так чи ╕накше поста╓ силует майбутнього Каб╕нету М╕н╕стр╕в, взагал╕ майбутньо╖ укра╖нсько╖ влади.
 Р╕зне можна говорити про Зах╕д, але в╕н обов’язково да╓ грош╕ не лише на к╕ч, але й на як╕сь рел╕кти високо╖ культури. Отже, ╕ наша держава повинна давати на це грош╕. Як вона буде давати, кому вона буде давати? Аби все було справедливо, там просто повинн╕ бути наш╕ люди. Маю на уваз╕ ╕ гуман╕тарного в╕це-прем’╓ра, ╕ м╕н╕стра культури.
 Бо доки ми будемо тут говорити, як погано, то нам знову посадять у м╕н╕стерське кр╕сло - не знаю кого... Може, цього разу якусь танцюристку?
 Хтось тут нам запропонував створити Парт╕ю порятунку укра╖нсько╖ культури. Ну, «парт╕я» це таке слово, в╕д якого уже нудить... Як т╕льки говорять «парт╕я», то я одразу пригадую таких персонаж╕в, як Анна Герман або Тарас Чорнов╕л... Але неодм╕нно ма╓ бути утворена Асоц╕ац╕я порятунку укра╖нсько╖ культури! ╤ вона ма╓ бути витворена ось тут, бодай у перв╕сних сво╖х формах.
 Олесь Сан╕н, к╕норежисер, актор, продюсер:
 - Що б ми не говорили про к╕но песим╕стично, не малювали його майбутн╓ лише у похмурих тонах, я буду говорити про позитив. Сьогодн╕ р╕дко яка голл╕вудська стр╕чка обходиться без обладнання, яке виготовлене тут, в Укра╖н╕. Скаж╕мо, наша в╕тчизняна компан╕я «Ф╕льмотех» отримала в минулому роц╕ два «Оскари» за техн╕чн╕ нововведення у св╕товому к╕но.
 У нас потужний ╕нтелектуальний потенц╕ал у ц╕й сфер╕. Нам заздрять. Р╕дко який рос╕йський ф╕льм обходиться сьогодн╕ без укра╖нських граф╕к╕в. Але прикро те, що вони ╕ обслуговують переважно рос╕йське к╕но, а не сво╓,
в╕тчизняне.
На сьогодн╕шн╕й день в Адм╕н╕страц╕╖ Президента лежить новий «Закон про к╕но». Розробля╓ться закон про меценатство. Укра╖на може мати свою потужну к╕но╕ндустр╕ю! ╤ показувати в к╕нотеатрах сво╖ власн╕ ф╕льми. Через 5 рок╕в у нас втрич╕ зб╕льшиться к╕льк╕сть к╕нозал╕в, обладнаних по-сучасному.
 Але ╓ пункти в проект╕ закону, як╕ насторожують. Таке враження, що розчища╓ться м╕сце для показу ╕ншомовного к╕нопродукту. Я пост╕йно вступаю в дискус╕╖ з╕ сво╖ми колегами, як╕ змушен╕ зн╕мати рос╕йськомовне к╕но тут, в Укра╖н╕.
 За новим законом це називатиметься «укра╖нським к╕но», тому, що воно зняте на територ╕╖ Укра╖ни, продюсер ма╓ укра╖нський паспорт, а студ╕я, яка виробля╓ ф╕льм, заре╓стрована на територ╕╖ Укра╖ни. За цими т╕льки «вторинними статевими ознаками» укра╖нц╕ змушен╕ будуть дивитися ф╕льми фактично ╕нших держав.
 Нам тепер, образно кажучи, пропонують розд╕лити в╕тчизняне к╕но на... укра╖нське к╕но рос╕йського патр╕архату ╕ на укра╖нське к╕но укра╖нського патр╕архату.
 Я переконаний, що к╕но в Укра╖н╕ буде. Це я стверджую абсолютно точно. Буде велике ╕ндустр╕альне к╕но, але ╓ небезпека, що ╕снуватиме воно без значимих укра╖нських художник╕в: без сценарист╕в, без режисер╕в... Залишаться т╕льки оператори. Мовн╕, культурн╕ аспекти будуть вихолощен╕. Нав╕ть на баз╕ чудових твор╕в укра╖нських автор╕в будуть зн╕мати рос╕йськомовн╕ ф╕льми з рос╕йськими акторами у головних ролях. Така загроза, д╕йсно, ╓. ╤ ця проблема повинна бути в пол╕ зору громадськост╕.
 Максим Стр╕ха, доктор ф╕зико-математичних наук, письменник, перекладач:
 - Не буду довго говорити про те, що наука Укра╖н╕ потр╕бна. Але хочу нагадати про укра╖нськ╕ реал╕╖. Цього року, вперше за всю ╕стор╕ю, не вдалося набрати в достатн╕й к╕лькост╕ студент╕в на ф╕зичний, рад╕оф╕зичний, механ╕ко-математичний факультети Ки╖вського ун╕верситету. Це для мене ╓ кричущим виявом дегенерац╕╖ укра╖нського сусп╕льства. Це означа╓, що сусп╕льство за к╕лька рок╕в не матиме нав╕ть шанс╕в мр╕яти про нормальних ╕нженер╕в, нормальних науковц╕в. Ми справд╕ техногенне сусп╕льство. ╤нколи вибухають будинки в Дн╕пропетровську, коли лунають вибухи в шахтах - це все в╕д браку людей, як╕ розум╕ють, як на цих шахтах працювати, як експлуатувати ц╕ газов╕ мереж╕.
 Сусп╕льство цього поки що, зда╓ться, не усв╕домлю╓. Науковц╕в в Укра╖н╕ у 5 раз╕в менше, н╕ж чиновник╕в ╕ у 9 раз╕в менше, н╕ж м╕л╕ц╕онер╕в! А що буде дал╕, коли збер╕гатиметься ця тенденц╕я?
* * *
 Олександр Зир╕н, автор концепц╕╖ «Система державного ╕ громадського телебачення в Укра╖н╕».
 - Сучасний св╕т - це св╕т телебачення. Дев’ять укра╖нц╕в ╕з десяти ╕нформац╕ю щодо вс╕х сфер життя отримують з екран╕в телев╕зор╕в. Саме тому в кра╖н╕ зроблене основне - у громадян нашо╖ держави в╕д╕брано право отримувати правдиву ╕нформац╕ю. В першу чергу це призвело до практично повно╖ ╕золяц╕╖ укра╖нських д╕яч╕в культури в╕д укра╖нц╕в. У в╕тчизняних митц╕в в╕д╕брали читач╕в, слухач╕в, глядач╕в, шанувальник╕в. Реальний стан речей не дозволить митцям та ╕нтелектуалам в╕д╕брати еф╕рний час у комерц╕йних телев╕з╕йних мовник╕в. Доступ до укра╖нського люду могла б забезпечити «Система державного ╕ громадського телебачення в Укра╖н╕».
 В основ╕ ц╕╓╖ системи - державний холдинг з чотирьох потужних ╕ профес╕йних ц╕лодобових канал╕в: Першого нац╕онального (УТ-1), громадського ТБ, каналу «Культура» та м╕жнародного укра╖нського телеканалу.
 Укра╖нськ╕ профес╕онали-телев╕з╕йники допомогли мен╕ додумати ╕ розробити цю систему протягом 2001 - 2004 рок╕в. Вперше оприлюднена ця концепц╕я була в лютому 2005 року. Жодного публ╕чного аргументованого заперечення не було. Все могло запрацювати уже в 2006 роц╕! Запрацювати потужно, жорстко ╕ вагомо. Саме це ╕ стало на завад╕. Саме це ╕ налякало. Концепц╕я «Система державного ╕ громадського телебачення в Укра╖н╕» була фактично прихована в╕д Президента. Автора ╕ розробника не було допущено до слова на в╕дпов╕дних слуханнях у Верховн╕й Рад╕. ╤дею тихенько поховали...
 Отже, я пропоную правильно визначити пр╕оритети. Почати саме з телебачення! Згуртувавши ус╕ ресурси саме в цьому м╕сц╕, думаю, переможемо. Якщо в╕зьмемось того воза пхати разом - рок╕в через 3 - 4 зможемо дихати. Якщо н╕ - кисень використають ╕нш╕. Протигаз╕в на вс╕х не вистачить. Особливо дитячих.
* * *
 Юр╕й ╤лл╓нко, к╕норежисер:
 - Хочу навести дуже простий приклад вза╓мов╕дносин влади ╕ д╕яч╕в культури. Я живу в сел╕ Прохор╕вка, над Дн╕пром. Це село не лише землероб╕в, але й рибалок. Там розкупили уже всю землю б╕ля нашого Славутича, ╕ мешканц╕ Прохор╕вки, рибалки з д╕да-прад╕да, уже не можуть вийти до р╕ки. Саме на цю землю, яку забрали, у 1859 роц╕ востанн╓ ступила нога Тараса Шевченка, коли в╕н ╕шов у гост╕ до Максимовича. Ми поставили там пам’ятний знак за св╕й кошт, що тут буде встановлений пам’ятник Тарасов╕ Шевченку. Звернулися до Президента. Президент доручив «губернатору» Черкасько╖ област╕ роз╕братися з цим питанням ╕ створити над Дн╕пром зону культурно-╕сторично╖ спадщини. Той «роз╕брався». ╤ в╕дпов╕в Ющенку: н╕якого стосунку до Тараса Шевченка цей клапоть земл╕ не ма╓, а тому вся земля буде продана! Ось вам яскравий приклад реагування влади на конкретн╕ звернення д╕яч╕в культури.
* * *
 Ольга Айвазовська, орган╕зац╕я «Опора»:
 - В Конституц╕╖ Укра╖ни ч╕тко записано: громадянам Укра╖ни дозволено все, що не заборонене законом. Н╕хто не забороняв проводити Надзвичайн╕ збори «Укра╖на - зона культурного лиха!» Н╕хто не забороня╓ повернутись додому ╕ працювати над тими речами, над якими потр╕бно працювати.
 Ми багато говоримо зам╕сть того, щоб перейти до ч╕тких д╕й. В рамках цих збор╕в ми повинн╕ сказати, що готов╕ створити рух чи структуру - незалежну, не╕нституц╕ал╕зовану, незаплямовану участю у пол╕тичних ╕грищах, яка у будь-який час дня чи ноч╕ зможе стати на захист книгарн╕ «Знання», Андр╕╖вського узвозу чи будь-якого дорогого нам клаптика земл╕. Ми повинн╕ д╕яти так, щоб ╕ нас не звинуватили у безд╕яльност╕ так, як ми тепер звинувачу╓мо владу...
* * *
 П╕сля цих виступ╕в учасники збор╕в розпочали складання «Чорного списку» ворог╕в укра╖нсько╖ культури. Дехто, щоправда, пропонував назвати його по-╕ншому. Наприклад, «Антигеро╖ культури» або «Ре╓стр факт╕в» (йдеться, ясна р╕ч, про конкретн╕ факти нищення об’╓кт╕в культури та ╕нших злочин╕в), хтось пропонував назвати це не «чорним списком», а «Книгою сорому», але цю пропозиц╕ю в╕дкинули.
 В╕ктор╕я Ковальчук з╕ Львова висловила пропозиц╕ю складати не «чорний список», а «б╕лий», тобто назвати ╕мена тих людей, як╕ роблять для культури найб╕льше або ж сприяють ╖й як меценати.
 На що брати Капранови резонно заперечили, що далеко не кожен меценат захоче «св╕титися». Бо пот╕м в╕дбою не буде в╕д бажаючих отримати певну суму на ту чи ╕ншу культурницьку справу. Та й податк╕вц╕ ставитимуться приск╕плив╕ше: зв╕дки, мовляв, у п╕дпри╓мця так багато «зайвих» грошей?
 ╤дея «Чорного списку» перемогла ╕ туди майже одностайно були включен╕ Микола Азаров, Дмитро Табачник, Олександр Лавринович та багато ╕нших, менш в╕домих загалу, «д╕яч╕в». Скаж╕мо, Романенко - «автор» погрому на Андр╕╖вському узвоз╕, Олег Копило, який виганя╓ на вулицю магазин «Знання», тощо.
 Найемоц╕йн╕шим був, мабуть, виступ Олександра Афон╕на, президента Укра╖нсько╖ асоц╕ац╕╖ видавц╕в та книгорозповсюджувач╕в. Я б назвав
його «кв╕нтесенц╕╓ю збор╕в», бо в╕н фактично п╕дсумовував усе сказане:
 - Я дванадцять рок╕в сп╕лкуюся з владою як президент Укра╖нсько╖ асоц╕ац╕╖ видавц╕в. ╤ см╕ю вас запевнити: все, що ми будемо кидати ╖м начебто в обличчя, попаде ╖м в спину або трохи нижче. Вони не в╕дчують н╕чого! Недаремно ж п╕шло зв╕дси телебачення, п╕шли журнал╕сти... Чиновники просто не хочуть нас слухати, не хочуть оц╕╓╖ правди! Тому в зал╕ залишились т╕льки т╕, кому болить Укра╖на. ╤ ми одностайно повинн╕ сказати: б╕льше влад╕ н╕чого не простимо! Сьогодн╕ ми повинн╕ почати в╕дл╕к нового часу. В╕днин╕ жоден злочин влади не буде нами не пом╕чений. Жоден автор злочину не залишиться вта╓мниченим - ми винесемо його ╕м`я на людський суд! Ми будемо ф╕ксувати на ст╕нах, на шпальтах преси, на екранах телебачення ус╕ злочини проти укра╖нсько╖ культури!
 Дванадцять рок╕в нин╕шня влада не покидала владн╕ кр╕сла; вона лише перес╕дала з одного в ╕нше. Вони тепер д╕лять свою владу не заради нас ╕з вами. Вони не обговорюють наш╕ проблеми, а т╕льки сво╖ посадов╕ оклади. Вони думають про те, як╕ м╕н╕стерськ╕ кр╕сла займуть. У них нема╓ м╕ж собою н╕яких ╕деолог╕чних розб╕жностей, т╕льки майнов╕. А наш народ залиша╓ться мовчазним та без`язиким...
 Тому ми не парт╕ями його повинн╕ розд╕ляти, а згуртувати в монол╕т, в укра╖нську нац╕ю! Кр╕м нас, цього н╕хто не зробить. Кожен з небайдужих, кого сюди привели сов╕сть ╕ пробуджена нац╕ональна г╕дн╕сть, ╓ представником цих збор╕в у сво╓му рег╕он╕. Ми розпочина╓мо роботу, об’╓дну╓мо навколо себе таких же небайдужих, йдемо в╕д сп╕лки до сп╕лки, в╕д одн╕╓╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖ до ╕ншо╖, в╕д хати до хати... Ходимо доти, доки не створимо осередок. Т╕льки так ми зможемо покласти край злочинам проти культури!
* * *
 Завершити цей матер╕ал хочу цитатою з Резолюц╕╖ пленарного зас╕дання: «Надзвичайн╕ збори будуть продовжен╕ в режим╕ пост╕йного в╕дкритого громадського форуму, до якого заклика╓мо ус╕х ос╕б, установи, орган╕зац╕╖, кому не байдужа доля в╕тчизняно╖ культури ╕ культурна як╕сть середовища, в якому вс╕ ми живемо. Органом громадського форуму призначено сайт www. сultura.net.ua.
 Серг╕й ЛАЩЕНКО.
Ки╖в - Льв╕в.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 21.12.2007 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5412

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков