Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 14.12.2007 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#50 за 14.12.2007
НАЙВИЩИЙ ЗВ’ЯЗОК

ДОРОГА ДО ХРАМУ

 У тридцять першу нед╕лю п╕сля П’ятидесятниц╕ чита╓мо на л╕тург╕╖ ╢вангел╕╓ в╕д Луки:
 "╤ сталось, як В╕н наближався був до ╢рихона, один невидющий сид╕в при дороз╕ й просив. А коли в╕н прочув, що проходить народ, то спитався: "Що це таке?" А йому в╕дказали, що проходить ╤сус Назарянин. ╤ став в╕н кричати й казати: "╤сусе, Сину Давид╕в, - змилуйся надо мною!" А т╕, що попереду йшли, сварились на нього, щоб в╕н замовк, а в╕н ╕ще б╕льше кричав: "Сину Давид╕в, змилуйся надо мною!" ╤ спинився ╤сус, ╕ привести його до Себе звел╕в. А коли той наблизивсь до Нього, то В╕н запитався його: "Що ти хочеш, щоб зробив Я тоб╕?" А той в╕дпов╕в: "Господи, - хай стану видющим!" ╤сус же до нього сказав: "Стань видющий! Твоя в╕ра спасла тебе!" ╤ зараз видющим той став, ╕ п╕шов всл╕д за Ним, прославляючи Бога. А вс╕ люди, бачивши це, в╕ддали хвалу Богов╕" (В╕д Луки, 18 розд╕л, 35-43 в╕рш╕).
 Про уздоровлення Господом духовно╖ сл╕поти ми з вами вже говорили, розглядаючи паралельне м╕сце з ╢вангел╕я в╕д Матв╕я (пропов╕дь нед╕л╕ сьомо╖ по П’ятидесятниц╕ "Час говорити..."). Сьогодн╕ ж давайте висв╕тлимо ╕ще одну грань ц╕╓╖ б╕бл╕йно╖ опов╕д╕. А саме значення молитви в духовному просв╕ченн╕ людини.
 Що таке молитва? Молитва - це н╕що ╕нше, як зв’язок з Богом. ╤ цей зв’язок ма╓ сво╖ певн╕ щабл╕, певн╕ ступен╕. Як╕ ж це ступен╕? ╥х три: молитва уст, молитва розуму ╕, нарешт╕, молитва серця. Сенс життя християнина, за словом Серафима Саровського, це здобуття Духа Святого. Це досягнення такого р╕вня, коли людина ма╓ пост╕йний зв’язок з Богом через молитву серця, коли повн╕стю царю╓ в серц╕ ╖╖ Господь. Це досягнення такого стану душ╕, коли метаф╕зичне серце людини ста╓ царством Духа, царством Небесним, царством Божим. Бо "Боже╓ Царство всередин╕ вас!" (Лк. 17.21). Але "Царство Небесне здобува╓ться силою, ╕ т╕, хто вжива╓ зусилля, хапають його" (В╕д Матв╕я, 11.12). Тому сьогодн╕ ми говоритимемо саме про молитовн╕ зусилля.
 Початок встановлення зв’язку з Богом - молитва уст, ╕ це добре видно з сьогодн╕шньо╖ ╢вангел╕╖. Сл╕пець ╕ще сидить (б╕бл╕йною мовою - ствердився) при дороз╕, що виводить ╕з ╢рихона (з м╕ста язичеського). Сидить, бо ще не зна╓ куди йти, не бачить в╕рного шляху, ствердився в темряв╕ незнання, не просв╕тився ╕ще словом ╤стини, не прийняв Господа ус╕м сво╖м розумом. Але хоче прозр╕ти, хоче знайти в╕рний шлях, хоче п╕знати правду, бо чу╓, що це можливо - чу╓, що "проходить народ", що ╓ люди в╕ри, як╕ знають, куди йти. "Що це таке? - пита╓ в╕н ╖х. - Куди йдете?" "Ось, - в╕дпов╕дають, - проходить ╤сус Назарянин, ╤сус, що означа╓ Спаситель". ╢ спас╕ння! ╢ Спаситель! Та як побачити Його? Як доторкнутися до Нього? Як прозр╕ти?! ╤ невидющий почина╓ молитися. Так, так! Цей крик сл╕пця "╤сусе, Сину Давид╕в, змилуйся надо мною!" - не що ╕нше, як молитва уст, перша ступ╕нь молитви: Господи, ╤сусе Христе, Сину Божий, помилуй мене гр╕шного! Господи, просв╕ти м╕й розум, дай бачити правдивий шлях, що веде до щастя, що веде до життя в╕чного!.. ╤ ця молитва ма╓ бути такою наполегливою, зусилля такими непереборними, щоб н╕хто, н╕який "народ", н╕що людське - н╕ зовн╕шн╕, н╕ внутр╕шн╕ перепони - не змогли заглушити ╖╖. Це т╕льки початок - молитва уст. Але коли ми молимось таким чином щиро й наполегливо, то обов’язково приходить ╕ молитва розуму. Обов’язково, рано чи п╕зно, Господь почу╓ нас, ╕ запита╓: "Що ти хочеш, щоб зробив Я тоб╕? Стань видющий! Твоя в╕ра спасла тебе!.." В╕дкрий оч╕ свого розум╕ння. П╕знай слово Мо╓. Поглянь на дорогу, на початку яко╖ сто╖ш. Це дорога до нового, духовного ╢русалима. Це дорога до царства Духа. ╤ди по н╕й ╕з широко розплющеними очима й молитвою. Але молитвою уже не просто уст, але розуму!
 Молитва розуму - це наступний етап на шляху досягнення найвищо╖ молитви, найвищого зв’язку з Богом - молитви серця. Шлях цей - шлях вознес╕ння Господнього: вознес╕ння Слова Божого, в╕ри смиренно╖, що чинна любов’ю, на небесн╕ висоти Духа. Т╕льки тод╕, коли вознесеться Слово Боже на найвищу висоту, коли стане воно керманичем нашого життя - прийнятою, вт╕леною, восиновленою нами Божественною Програмою, - тод╕ й з╕йде на нас Той Голуб Небесний - Святий Дух-Ут╕шитель! Тод╕ й отрима╓мо ми найвищу об╕тницю Господню: "По правд╕ кажу вам: краще для вас, щоб п╕шов Я (возн╕сся. - Авт.), бо як Я не п╕ду (до Отця. - Авт.), Ут╕шитель не прийде до вас. А коли Я п╕ду (коли вознесусь на Божественну висоту в серцях ваших. - Авт.), то пошлю вам Його" (В╕д ╤вана, 16.7). ╤ т╕льки тод╕ зможемо ми з╕ сльозами радост╕ й щастя на очах правдиво "будувати себе найсвят╕шою нашою в╕рою, молитися Духом Святим, берегти себе самих у Бож╕й любов╕, ╕ чекати милост╕ Господа нашого ╤суса Христа для в╕чного життя" (див. Послання апостола Юди, 20-21 в╕рш╕).
 Шлях в╕д молитви уст - через молитву розуму - до молитви серця - це шлях зростання, шлях вдосконалення, шлях спас╕ння. ╤ дай нам Бог на цьому шляху здобуття Духа не в╕дступити, не схибити, не угасити в╕ру й над╕ю! Коли ж висто╖мо до к╕нця - то не даремними будуть зусилля наш╕. "Бо Царство Боже - не пожива й питво, але праведн╕сть, ╕ мир, ╕ рад╕сть у Дус╕ Свят╕м" (Послання апостола Павла до римлян, 14 розд╕л, 17 в╕рш).
 Олег ВЕДМЕДЕНКО.
 (Б╕бл╕йна школа духовного вдосконалення, а/с 18,
Луцьк-21, Укра╖на, 43021, www.vedmedenko.org)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 14.12.2007 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5401

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков