Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 14.12.2007 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#50 за 14.12.2007
ОЙ ХТО, ХТО МИКОЛАЯ ЛЮБИТЬ...

ДЖЕРЕЛА

Ой хто, хто
 Миколая любить,
Ой хто, хто,
Миколаю служить.
Тому святий Миколай
На всякий час помагай,
Миколаю.
Ой хто, хто,
 сп╕шить в тво╖ двори
Того ти на земл╕ ╕ в мор╕
Все хорониш в╕д напасти,
Не да╓ш йому пропасти,
Миколаю.
Миколаю, молися за нами,
Блага╓м тебе з╕ сльозами.
Будем тебе величати,
╤м’я тво╓ величати,
Миколаю.

 Щасливе безтурботне дитинство!... Не можна забути тих зимових вечор╕в, коли, зручно вмостившись б╕ля матус╕, я ╕з захопленням слухала надзвичайно ц╕кав╕ розпов╕д╕ про Святого Миколая. ╤ кожного року цей день у мо╓му житт╕ да╓ можлив╕сть в╕дчути неповторний дух дитинства. Маленькою, як ╕ вс╕ д╕ти, я писали листи доброму чар╕вников╕ й клала ╖х на п╕дв╕коння, щоби пташки чи ангели попрацювали поштарями. А пот╕м намагалася не заснути ╕ не пропустити той момент, коли Миколай постука╓ у двер╕. Це н╕коли не вдавалось, але подарунки завжди з’являлися вчасно.
 Нин╕ д╕ти обговорюють у школах комп’ютерн╕ ╕гри та парол╕ до нових ╕грових р╕вн╕в. Сперечаються, як╕ марки автомоб╕л╕в найкращ╕. Останн╕м часом мал╕ укра╖нц╕ добре ор╕╓нтуються нав╕ть у пр╕звищах в╕тчизняних пол╕тик╕в, ╕ також в╕рять у казку...
 Як готуються до дня Святого Миколая? За що люблять Чудотворця ╕ чого в╕д нього чекають? Щоби почути в╕дпов╕д╕ нашо╖ сучасно╖ молод╕ я зустр╕лася з╕ студентами Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету та учнями одинадцятого класу НВК Укра╖нська школа-г╕мназ╕я". (Минуло чотири роки п╕сля того, як колишн╕ мо╖ вихованц╕ дали чудову виставу "Ой хто, хто Миколая любить" для малят одного з дитячих садк╕в м. С╕мферополя), а також вихованцями укра╖нсько╖ школи "Перша ласт╕вка" м╕ста Местре Венец╕я, де працювала директором.
 ╤ринка, в╕дм╕нниця, поважа╓ Миколая за правдив╕сть, за те, що в╕н в╕дв╕ду╓ тих людей, як╕ потребують його допомоги, приносить подарунки т╕льки чемним д╕тям. ╤рина зак╕нчу╓ г╕мназ╕ю, мр╕╓ про навчання у вищому навчальному заклад╕. У ╤ринки у цей день особливий - ╖╖ день народження. Нехай збуваються, укра╖нська дитино, вс╕ тво╖ мр╕╖.
 У студентки заочного в╕дд╕лення вищого навчального закладу хвор╕╓ дитина, тому вона просить здоров’я для малого Серг╕йка та вс╕╓╖ родини. Ще в дитинств╕ ╖╖ бабуся розпов╕дала, що Миколай особливо прославився л╕куванням хворих ╕ спас╕нням тих, хто зазнав б╕ди.
 У Миколая вистачить дарунк╕в для вс╕х д╕тей св╕ту, ╕ хто би що не попросив - одержить, точно знають д╕ти укра╖нсько╖ школи "Перша ласт╕вка" м. Местре Венец╕я. Минулого року п╕сля свята в ц╕й школ╕ в╕дбулася родинна вечеря, а подарунки отримали не т╕льки учн╕, а й вчител╕.
 Тому ╕ я хочу сьогодн╕ розказати про Святого Миколая.
 Святий Миколай народився близько 280 року в м╕ст╕ Патар╕ в Мал╕й Аз╕╖ за час╕в правл╕ння римського ╕мператора Валер╕ана. Його батьками були багат╕ та правов╕рн╕ християни - Феофан та Нона. За поширеною легендою, Святий Миколай вже у ранньому дитинств╕, нав╕ть коли був немовлям, почав творити чудеса: майже одразу п╕сля народження м╕г стояти на н╕жках ╕, виявляючи доброчесн╕сть, до п╕знього вечора в╕дмовлявся в╕д материних грудей у п╕сн╕ дн╕: середу та п’ятницю.
 П╕зн╕ше в╕н також виявляв схильн╕сть до суворого стримування ╕ любив бути на самот╕ у роздумах про Бога. Святий Миколай завжди уникав мирських веселощ╕в, часто бував у храм╕ Божому ╕, зрештою, в╕дцурався мирського життя й прийняв чернечий чин.
 Свою спадщину в╕н роздавав б╕дним. Особливо поширеною була ╕стор╕я про батька та трьох його дочок, як╕ жили вкрай б╕дно. Щоб д╕вчата змогли вийти зам╕ж, Святий Миколай п╕дкинув ╖м у в╕конце три вузлики ╕з золотом на придане. Роздавши спадщину, в╕н вирушив до Палестини поклонитися святим м╕сцям, п╕сля чого повернувся до м╕ста Патар, де ╓пископом був його дядько. За його порадою Святий Миколай ╕ став священиком.
 За доброчесне життя Св. Миколай був обраний ╓пископом свого р╕дного м╕ста М╕р у Л╕к╕╖. Зв╕дси походить назва Святого - Миколай М╕рл╕к╕йський.
 П╕д час гон╕ння в Римськ╕й ╕мпер╕╖ на християн та християнську церкву Святого Миколая схопили ╕ кинули до в’язниц╕. За час╕в ╕мператора Костянтина Великого його зв╕льнили, ╕ в╕н повернувся до свого приходу. Миколай М╕рл╕к╕йський був присутн╕м на першому Вселенському Собор╕, де ревно захищав Православну церкву. 6 (19) грудня 345 року великий святитель помер. Т╕ло його було поховане в соборному храм╕ м╕ста М╕р.
 У народному побут╕ ╕снувало в╕рування, що п╕д час життя ╕ нав╕ть п╕сля смерт╕ Миколай продовжував зд╕йснювати чудеса: рятував мореплавц╕в та потопаючих, зв╕льняв засуджених. Перекази про нього стали основою багатьох народних казок, у яких в╕н також зд╕йснював чимало чудес, але вже у фантастичн╕й форм╕.
 Як одному з найулюблен╕ших у народ╕ святих Миколаю було присвячено два дн╕ у роц╕, що встановлено церквою, - один навесн╕, Миколай весняний (у день перенесення мощей Святого), а другий взимку (в день його смерт╕)
 Серед святих, яких шанували у народ╕, навряд чи знайдеться ╕нший, кого любили б б╕льше, н╕ж Миколая. Здавна жодному святому у православн╕й церкв╕ не зводили
ст╕льки храм╕в, як Микол╕-Чудотворцю. Саме йому поряд з апостолами кожного тижня по четвергах у православн╕й церкв╕ присвячу╓ться особлива служба.
 З численних легенд та переказ╕в в╕домо, що Св. Миколай завжди охороняв людей на вод╕. З ц╕╓╖ причини рибалки, виходячи в море, брали з собою його образ. Мореплавц╕ в╕рили, що Святий весь час присутн╕й на корабл╕, але побачити його неможливо.
 В ╕нших легендах говориться, що Миколай п╕клу╓ться не т╕льки про людей, а й про тварин.
 "Миколая" - веселе народне свято, п╕д час якого варили пиво та запрошували гостей. Варити пиво у цей день почали здавна. Святкували "Миколая" звичайно дек╕лька дн╕в. На в╕дм╕ну в╕д ╕нших, це свято переважно старече, на яке запрошували вс╕х родич╕в та сус╕д╕в. Погано доводилося тому, хто в╕дмовлявся в╕д складчини. З нього см╕ялися пот╕м ц╕лий р╕к. Це свято любили ╕ запрошували на нього ╕ друз╕в, ╕ тих, з ким посварилися, щоб стосунки знову стали добрими.
 З цим святом у селян пов’язано багато прикмет. Так, господар вставав у цей день дуже рано, щоб першим перейти через подв╕р’я. Якщо це буде хтось ╕нший - прикмета погана. Пом╕чали: який день на Миколу зимового - такий ╕ на Миколу л╕тнього; ╕н╕й на Миколу - до врожаю. Перш╕ серйозн╕ заморозки - на Миколая. На Миколу починали продавати залишки хл╕ба. З Миколая молодь починала готуватися до вечорниць.
 З цього часу робили святочн╕ маски, костюми для ряження, колядування. Починалося зимове сватання.
 Доброзичливий Святий здавна був популярним ╕ на Заход╕. Сьогодн╕ в╕н в╕домий як головний персонаж р╕здвяно-новор╕чних свят та улюбленець зах╕дних д╕тлах╕в - Санта Клаус (це перекручена назва голландського Sinte Klaas - "Святий Микола"). Його родич╕ - англ╕йський Father Christmas - "батечко Р╕здво" та наш Д╕д Мороз. Як колись Святий Микола п╕дкинув трьом д╕вчатам вузлики ╕з золотом на придане, так за його прикладом Санта Клаус п╕дклада╓ д╕тлахам подарунки у панчохи.
 Святий Миколай - це духовна постать, що в╕дв╕ду╓ тих людей, котр╕ потребують його допомоги. Святим в╕н став не зразу. Коли в╕н жив на Земл╕ як проста людина, то дуже любив допомагати людям. Коли ж прийшов к╕нець його земного життя ╕ Миколай став перед Богом, то за добр╕ д╕ла Бог визначив йому в╕чне духовне життя ╕ спитав, в якому матер╕альному вигляд╕ Миколай бажа╓ приходити на Землю до людей. Миколай сказав, що в╕н дуже хоче приходити, вт╕люючись в добрих чолов╕к╕в, з подарунками до д╕тей, як╕ були щирими, чемними ╕ з великим старанням опановували знання ╕ вм╕ння.
 ╤ сказав тод╕ Бог, що так ╕ буде.
 ╤ це так ╓, ╕ так буде завжди.
 Тамара БЕРЕЖНА,
науковий сп╕вроб╕тник Кримсько╖ ф╕л╕╖ Науково-досл╕дного ╕нституту укра╖нознавства.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 14.12.2007 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5400

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков