Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3304)
З потоку життя (6538)
Душі криниця (3539)
Українці мої... (1473)
Резонанс (1510)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1684)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПАМ’ЯТ╤ В╤РИ РО╥К
9 жовтня у С╕мферопол╕, в Кримськ╕й ун╕версальн╕й науков╕й б╕бл╕отец╕ ╕м. ╤. Я. Франка, в╕дбувся...


«ФРАНКО» ╤З АМЕРИКИ
В Музе╖ укра╖нсько╖ д╕аспори в Ки╓в╕ продовжу╓ експонуватися виставка «Нью-Йорк –...


ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ: РОМАНТИК ТА ╤ДЕАЛ╤СТ
╤м’я Олега Ольжича (1907-1944) – в╕домого пол╕тичного д╕яча, державника, нац╕онал╕ста...


ЗНАКОВИЙ ПОЕТ РОЗСТР╤ЛЯНО╥ ЕПОХИ
7 вересня минуло 110 рок╕в в╕д дня народження знакового укра╖нського поета Михайла Пронченка.


З ЮВ╤ЛЕ╢М!
Цього тижня наша кримська землячка, поетеса, член Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 14.12.2007 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#50 за 14.12.2007
ТРО╢ БРАТ╤В-ПРОФЕСОР╤В


Бува╓ такий феномен, коли одне невеличке село да╓ людству гроно яскравих особистостей. Що це: така там земля особлива - родюча на таланти? Неподал╕к Б╕ло╖ Церкви ╕ донин╕ хл╕бодарить село Мазепинц╕. Уже в сам╕й назв╕ - ╕нтрига! Чи не зв╕дси родом славний гетьман ╤ван Мазепа? Саме так. А ще тут прийшли у св╕т тр╕о укра╖нських ескулап╕в - тро╓ брат╕в Чернях╕вських: Михайло, Олександр, ╢вген.
Найб╕льше в╕домостей маю про Олександра Григоровича як чолов╕ка письменниц╕ Людмили Старицько╖-Чернях╕всько╖, адже доля вберегла частину ╖╖ с╕мейного арх╕ву, зв╕дки ╕ вдалося почерпнути деяк╕ в╕домост╕ про нього, доповнивши даними з ╕нших джерел.
Народився Сашко у багатод╕тн╕й родин╕ священика 1869 року, ╕ судилося йому топтати ряст с╕мдесят л╕т. Олександр зак╕нчив г╕мназ╕ю ╕ медичний факультет Ки╖вського ун╕верситету св. Володимира. Захоплювався н╕мецькою л╕тературою, з котро╖ перекладав на укра╖нську.
Був у Ки╓в╕ такий соб╕ загальноприступний гурток "Плеяда", де верховодили Леся Укра╖нка та ╖╖ брат Михайло Косач, майбутн╕й учений - ф╕зик, математик, метеоролог, до того ж ╕ новел╕ст. Замахнувся той гурток перекласти на укра╖нську не б╕льше й не менше, як усю св╕тову класику... Олександр Чернях╕вський обрав поез╕ю Гете ╕ Шиллера. Консультував л╕тературного неоф╕та метр Михайло Старицький. Таким або ╕ншим чином Чернях╕вський зблизився з його донькою Людмилою, також "плеяд╕вкою", ╕ 1896 року взяв з нею шлюб.
Проте насичене л╕тературне середовище не збило його з узятого в ун╕верситет╕ медичного курсу. Ще студентом надрукував у льв╕вському часопис╕ "Зоря", який редагував ╤ван Франко, "Нарис сучасного вчення про бактер╕╖", п╕зн╕ше - низку медичних статей у виданнях Наукового товариства ╕мен╕
Т. Шевченка, за що ╕ був удосто╓ний звання д╕йсного члена НТШ.
В╕дпрацювавши певний час л╕карем у Баку, в╕н поверта╓ться до Ки╓ва, де продовжу╓ л╕карську практику, якийсь пер╕од - в Олександр╕вськ╕й л╕карн╕ (за радянських час╕в вона називалася Жовтневою), веде науков╕ пошуки, водночас не цураючись громадських обов’язк╕в. Чита╓ лекц╕╖ на медичн╕ теми в╕д ки╖всько╖ "Просв╕ти", вступа╓ до утвореного за ╕н╕ц╕ативою його родича Михайла Грушевського Укра╖нського наукового товариства - прообразу майбутньо╖ Академ╕╖ наук. Тут у серпн╕ 1909 року О. Чернях╕вський заснову╓ природничо-л╕карську секц╕ю. Почина╓ виходити "Зб╕рник медично╖ секц╕╖ УНТ", в якому Чернях╕вський м╕стить результати сво╖х наукових досл╕джень, зокрема прац╕ "Амебо╖зм та пластичн╕сть неврона", "Коморка центрально╖ нервово╖ системи з подв╕йним дном" та ╕нш╕. Учасники секц╕╖, в тому числ╕ й Олександр Григорович, наполегливо працюють над виробленням укра╖нсько╖ медично╖ терм╕нолог╕╖.
За р╕шенням УНТ 28 червня 1917 року Чернях╕вський став членом Ком╕с╕╖ з утворення Народного укра╖нського ун╕верситету, де було створено медичний факультет. А за три роки вже постав Ки╖вський медичний ╕нститут, ╕ першим його ректором був молодший брат - ╢вген Чернях╕вський, а Олександр переклав з н╕мецько╖ на укра╖нську п╕дручник з ембр╕олог╕╖, читав лекц╕╖ у званн╕ професора ╕ очолював кафедру г╕столог╕╖ та ембр╕олог╕╖ - по 1929 р╕к. Чому саме по цей р╕к - зрозум╕╓мо згодом... Водночас в╕н ╕ голова медично╖ секц╕╖ ╤нституту укра╖нсько╖ науково╖ мови, яким оп╕кувався академ╕к Агатангел Кримський. Отож укра╖нська наукова медична терм╕нолог╕я багато чим зобов’язана зусиллям Олександра ╕ ╢вгена Чернях╕вських та ╖хн╕х колег.
Ще за два роки Олександра Григоровича в╕дряджено до Берл╕на задля науково╖ прац╕. Зв╕т про не╖ Чернях╕вський надрукував в "Укра╖нських медичних в╕стях" (1927, т. 8 - 9). "Наука, - зак╕нчу╓ св╕й зв╕т укра╖нський вчений, - це одна з д╕лянок людського духу, де найлегше досягнути порозум╕ння м╕ж прац╕вниками окремих нац╕й, що так потр╕бне для поступу само╖ науки".
Загалом на рахунку професора Олександра Чернях╕вського понад 100 друкованих праць, в╕н був в╕домий учений-неврог╕столог ╕ чи не ╓диний науковий прац╕вник Радянського Союзу, який займався питаннями ╕ннервац╕╖ пухлин...
А тепер прид╕лимо увагу його особистому життю за комун╕стичного режиму.
По╖хавши вдруге до Н╕меччини, О. Чернях╕вський виклопотав в╕дрядження для сво╓╖ дочки Верон╕ки, яка працювала референтом-перекладачем в Наркомат╕ охорони здоров’я. Кр╕м медично╖ л╕тератури, вона перекладала ╕ художню - твори Чарлза Д╕ккенса, Джека Лондона, Ем╕ля Золя, В╕ктора Гюго, ╕спанських, н╕мецьких, австр╕йських поет╕в, - ╕ сама талановито в╕ршувала. Ця по╖здка десять рок╕в перегодя "вил╕зе ╖й боком"... А 1929-го п╕сля повернення з-за кордону Верон╕ку Чернях╕вську заарештовують у м╕ф╕чн╕й справ╕ "Сп╕лки визволення Укра╖ни", тримають к╕лька м╕сяц╕в в ув’язненн╕ на харк╕вськ╕й Холодн╕й Гор╕, н╕чого не можуть з не╖ вибити, зв╕льняють, натом╕сть садять "крупн╕ших птах╕в" - ╖╖ батька-професора ╕ мат╕р-письменницю, Людмилу Старицьку-Чернях╕вську... ╥х судять у "в╕дкритому процес╕ 45-ти" на сцен╕ Харк╕всько╖ опери. Це судилище в народ╕ нарекли: "Опера СВУ - музика ГПУ".
Подружжя засуджено до 5 рок╕в ув’язнення та 3 рок╕в пораження у правах. У червн╕ 1930-го терм╕ни покарання обом зам╕нено на умовн╕...
Чернях╕вського переведено, фактично заслано, до м╕ста Стал╕не (Донецьк), де в╕н узяв участь в орган╕зац╕╖ м╕сцевого медичного ╕нституту, в п╕дготовц╕ п╕дручник╕в ╕ пос╕бник╕в. 1935 року поверта╓ться до Ки╓ва ╕ веде нужденне життя упосл╕джено╖ людини, перебиваючись випадковими лекц╕ями. Але найстрашн╕ше гряде неспод╕вано. В с╕чн╕ 1938-го заарештовують дочку Верон╕ку. Енкаведисти звинувачують ╖╖ у шпигунств╕ на користь н╕мц╕в (пригадаймо в╕дрядження до Н╕меччини). Молод╕й перекладачц╕ й поетес╕ не пощастило - ще не було укладено пакт Молотова-Р╕ббентропа.
В╕дтод╕ батько й мати не мали спокою, вс╕ ╖хн╕ зусилля спрямован╕ на з’ясування доччино╖ дол╕ ╕ намагання полегшити ╖╖. Куди т╕льки не писали ╕ до кого... До Стал╕на, Молотова, Ворошилова, Кал╕н╕на, Хрущова, Бер╕╖. Але скр╕зь - глуха ст╕на. С╕мдесятидвор╕чна Людмила Михайл╕вна п╕зньо╖ осен╕ 1939 року ╖де аж до Сх╕дного Сиб╕ру, а розбитий горем, хворий Олександр Григорович чека╓ в Ки╓в╕ на обнад╕йливу зв╕стку. Та даремно - дружина поверта╓ться н╕ з чим: Верон╕ку вона не знайшла. Це вбива╓ батька. В╕н помира╓ 21 грудня (в день, коли "вся кра╖на святку╓ день народження ген╕ального Стал╕на"), його поховано на Байковому кладовищ╕. Могила збереглася донин╕.
Дуже обмаль в╕домостей про старшого брата - Михайла Чернях╕вського. Саме в╕н перший проклав шлях до медицини, пов╕вши за собою брат╕в, зак╕нчивши медичний факультет Ки╖вського ун╕верситету, захистивши докторську дисертац╕ю. Певний час очолював кафедру загально╖ х╕рург╕╖ Варшавського ун╕верситету, мав звання професора. Повернувся до Ки╓ва п╕д час Першо╖ св╕тово╖ в╕йни, коли Варшавський ун╕верситет евакуювався до Ростова-на-Дону. У Ки╓в╕ Михайло Чернях╕вський працював в ╤нститут╕ вдосконалення л╕кар╕в та консультував у Олександр╕вськ╕й л╕карн╕. Точних рамок його життя встановити не вдалося.
Про молодшого - ╢вгена - пода╓ в╕домост╕ б╕бл╕ограф╕чний дов╕дник "Укра╖нськ╕ л╕кар╕", кн. 1 (Льв╕в - Чикаго, 1994), кр╕м того, використовую спогади його сучасник╕в. В╕н народився 1873 року в тих-таки Мазепинцях, зак╕нчив Третю ки╖вську г╕мназ╕ю ╕, за прикладом брат╕в, медичний факультет Ки╖вського ун╕верситету. 1898 року отримав диплом л╕каря ╕ почав працювати у х╕рург╕чному в╕дд╕ленн╕ Олександр╕всько╖ л╕карн╕. П╕сля зак╕нчення ╕нтернатури його залишено позаштатним ординатором, зав╕дуючим х╕рург╕чним ╕нфекц╕йним в╕дд╕ленням ц╕╓╖ л╕карн╕.
Ще в╕д студентських рок╕в ╢вген брав участь у громадському ╕ пол╕тичному рухах, п╕зн╕ше був членом парт╕╖ укра╖нських есер╕в. Незважаючи на оф╕ц╕йну пол╕тику русиф╕кац╕╖, ╢. Чернях╕вський плекав укра╖нську мову як у побут╕, так ╕ фахово. Був д╕яльним членом Укра╖нського наукового товариства, виступав з публ╕чними лекц╕ями з х╕рург╕чно╖ тематики укра╖нською мовою, друкувався в "Зб╕рнику медично╖ секц╕╖ УНТ". У серпн╕ 1918-го - у числ╕ орган╕затор╕в медичного факультету Народного укра╖нського ун╕верситету в Ки╓в╕ як професор ╕ зав╕дувач кафедри кл╕н╕чно╖ х╕рург╕╖. 1920 року став першим ректором (тод╕ - директором) Ки╖вського медичного ╕нституту. У ВУАН працював пл╕ч-о-пл╕ч з братом Олександром як заступник голови медично╖ секц╕╖ Академ╕╖. В╕д 1923 по 1929 р╕к зав╕дував кафедрою факультетсько╖ х╕рург╕╖.
Висококласний фах╕вець ╢вген Чернях╕вський проявив себе в галузях серцево-судинно╖ х╕рург╕╖, трансплантац╕╖ нирок, гн╕йно╖ х╕рург╕╖. 1904 року перший у св╕т╕ усп╕шно зашив рану серця! В╕н запропонував перев’язку стегново╖ артер╕╖ для л╕кування самов╕льно╖ гангрени к╕нц╕вок. В експеримент╕ перещепив нирку, а його учень ╕ посл╕довник Ю. Вороний 1933 року зд╕йснив першу у св╕т╕ трансплантац╕ю нирки хвор╕й з гострим отру╓нням.
Але для сов╓тських каральних орган╕в ╕снували важлив╕ш╕ за все це реч╕. ╢вгену Григоровичу як людин╕ знан╕й серед ки╖всько╖ ╕нтел╕генц╕╖ органи ГПУ запропонували 1926 року... сексотство. В╕д сп╕вроб╕тництва з ГПУ Чернях╕вський в╕дмовився. Це позначилося на подальш╕й дол╕ видатного х╕рурга - п╕сля 1929 року ╕ "процесу СВУ" ╢вген Чернях╕вський уже не зав╕дував кафедрою х╕рург╕╖ в медичному ╕нститут╕ ╕ взагал╕ лишився без будь-яко╖ прац╕, незважаючи на св╕й в╕к розкв╕ту як для фах╕вця. Помер в╕н 1938 року.
Як бачимо, вс╕ тро╓ брат╕в Чернях╕вських зробили значний внесок до медично╖ науки, а в практиц╕ - певною м╕рою вс╕ були причетн╕ до л╕кування хворих в одн╕й з найстар╕ших ки╖вських л╕карень, колишн╕й Олександр╕вськ╕й, колишн╕й Жовтнев╕й, тепер Центральн╕й м╕ськ╕й. Тож варто було б ув╕чнити ╖хн╕ ╕мена в наш╕й ╕стор╕╖: скаж╕мо, присво╖ти цьому медичному закладов╕ ╕м’я брат╕в Чернях╕вських...
Юр╕й ХОРУНЖИЙ,
письменник.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 14.12.2007 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5391

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков