Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3277)
З потоку життя (6514)
Душі криниця (3530)
Українці мої... (1470)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1679)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НСЬКА ДЕЛЕГАЦ╤Я ПОКИНУЛА ЗАЛУ ЗАС╤ДАНЬ ОБС╢ У ЗНАК ПРОТЕСТУ НА ЗАЯВИ ПРО «РОС╤ЙСЬКИЙ» КРИМ
Укра╖нська делегац╕я призупинила участь у робочому зас╕данн╕ ОБС╢ у Варшав╕ 17 вересня. Про це...


УКРА╥НА ПРАЦЮ╢ НАД ФОРМУЛОЮ ПОВЕРНЕННЯ КРИМУ
Про це заявив Президент Володимир Зеленський п╕д час участ╕ у панельн╕й дискус╕╖ на 16-й щор╕чн╕й...


СЕНЦОВ: ЯК МОЖНА ВОРОГУВАТИ ОДИН З ОДНИМ, ЯКЩО ╢ ПУТ╤Н?
Про це в╕н написав у понед╕лок на сво╖й стор╕нц╕ у Facebook.


"ПРОЦЕДУРНА ПЕРЕМОГА": ГА ООН ВКЛЮЧИЛА СИТУАЦ╤Ю В ОРДЛО ╤ КРИМУ В ПОРЯДОК ДЕННИЙ "ТИЖНЯ ВИСОКОГО Р╤ВНЯ"
Н╕коленко в╕дзначив, що за це р╕шення було в╕ддано 65 голос╕в, проти - 17.


ЗЕЛЕНСЬКИЙ: УКРА╥НСЬКУ ЗЕМЛЮ ЗМОЖУТЬ КУПУВАТИ ЛИШЕ ГРОМАДЯНИ УКРА╥НИ ТА КОМПАН╤╥
про це голова держави пов╕домив в ход╕ конференц╕╖ з реформи управл╕ння земельними в╕дносинами...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 14.12.2007 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#50 за 14.12.2007
"ДЕРЖАВА ПОВИННА ВМ╤ТИ НАПОЛЯГТИ НА СВО╢МУ..."


4 грудня 2007 р. за ╕н╕ц╕ативою редакц╕╖ газети "Флот Укра╖ни", ╖╖ пол╕тичного оглядача ╤горя Лос╓ва та засновника сайту "Укра╖нське життя в Севастопол╕" (http://ukrlife.org/) Миколи Владз╕м╕рського в╕дбулась ╕нтернет-конференц╕я на тему "Питання поточно╖ пол╕тики та ╕сторичн╕ м╕фи". Користувач╕ поставили зо три десятки запитань на найр╕зноман╕тн╕ш╕ теми укра╖нського пол╕тичного життя, ╕стор╕╖ та ф╕лософ╕╖. Сл╕д зазначити, що пор╕вняно з недавньою такою ╕нтернет-конференц╕╓ю, проведеною л╕дером виборно╖ севастопольсько╖ влади, респонденти та фах╕вець-пол╕толог виглядали значно осв╕чен╕шими, д╕апазон запитань був значно ширшим, запитання ╕ в╕дпов╕д╕ були пол╕тично коректн╕шими, орган╕зац╕я профес╕йн╕шою. Сл╕д в╕дзначити також демократичну процедуру под╕бного виду сп╕лкування у даному випадку. Адже, скаж╕мо, п╕д час спроб влади продемонструвати наявн╕сть д╕алогу ╕з виборцями м╕ж ними стоять редактор чи ╕нший модератор, якому попередньо треба пов╕домити про сво╓ запитання ╕ в╕н буде вир╕шувати - допускати чи н╕ вас до еф╕ру. Тексти запитань та в╕дпов╕дей подаються практично "as is", тобто як ╓ на ориг╕нальному майданчику, Кримському Форум╕ за адресою в Мереж╕ http://ukrlife.org/forum/viewtopic.php?t=2586 з невеличкими граматичними правками. Спод╕ва╓мось, що подачею цього тексту (на жаль, майже удв╕ч╕ скороченого через деф╕цит газетно╖ площ╕) ми робимо сутт╓вий внесок у розвиток демократ╕╖ на кримських теренах.

Vuaieristo:
Шановний ╤горе Васильовичу!
Як Ви можете пояснити той факт, що оч╕льники Севастопольсько╖ м╕сько╖ ДЕРЖАВНО╥ адм╕н╕страц╕╖ фактично п╕дтримують встановлення пам’ятника катов╕ укра╖нського народу ╕мператриц╕ Катерин╕ ╤╤, не зважаючи на в╕дому думку Президента Укра╖ни, який не схвалю╓ пам’ятник╕в час╕в тотал╕тарного режиму.
Думаю, що Секретар╕атов╕ Президента треба в╕дпов╕дальн╕ше ставитися до кадрових призначень ╕ нести за них в╕дпов╕дальн╕сть. Якби кер╕вники м╕ста не хот╕ли встановлення цього пам’ятника, то його б не було. Не мен╕ вчити адм╕н╕стратор╕в, як це робиться. Вони знають. Прикро, що зам╕сть "оды вольности" в Севастопол╕ вир╕шили просп╕вати "оду рабству" ╕ поставити пам’ятник рабовласниц╕. Ц╕каво, що рабство було скасовано в США ╕ Рос╕йськ╕й ╕мпер╕╖ практично одночасно, але американським неграм не спада╓ на думку ув╕чнювати сво╖х рабовласник╕в. ╤ншим спада╓. Зв╕сно, ╕н╕ц╕атива ця аж н╕як не севастопольська, почитайте оф╕ц╕йний орган ЧФ РФ "Флаг Родины" - суц╕льний в кожному числ╕ г╕мн ╕мператриц╕. Шкода, але в нин╕шн╕й Рос╕╖ пам’ятник Радищеву н╕хто не встановить, бо там нин╕ час рабовласник╕в, а не борц╕в за свободу.

Barselona:
На севастопольских экранах систематически и беспрепятственно "маячат" глуповатые личности - думаю, что это будет политкорректно - которые ведут агитацию против УПА утверждениями, что "воины УПА расстреливали пленных в Бабьем Яру". Конечно, это откровенная глупость уже только потому, что УПА появилась в 1942 году, а Бабий Яр - это 1941 г.
Вопросы:
1. Должно ли государство Украина разрешать антиукраинскую агитацию на государственных экранах?
2. Какая ответственность может быть у депутатов Севастопольского горсовета, которые и были замечены в таких глупостях?
Я уже не удивляюсь тому бреду, который изливается в севастопольских СМИ по поводу драматической истории Украины ХХ в. Невежество во всем, что касается Украины, почему-то в моем родном городе считается правилом хорошего тона... Разумеется, не во всех кругах, а главным образом, горсоветских.
Во-первых, не только в Бабьем Яру, но и нигде более УПА не принимала участия в антисемитских акциях. В 1954 г. Конгресс США проводил специальное расследование и установил, что "движение Бандеры не имело никакого отношения к Холокосту". Об этом можно прочитать в изданной несколько лет назад в Москве книге российского историка Б. В. Соколова "Оккупация: мифы и правда". Нужно ли добавлять, что слушания в Конгрессе США проходили под внимательным наблюдением влиятельной еврейской общины США? И никаких претензий с ее стороны не было.
В Западной Украине (а почти все руководство ОУН-УПА выходцы из этого региона) отношения между украинцами и евреями существенно отличались от Востока. В лучшую сторону.

Гатило:
Ви запланували конференц╕ю у велике свято - Введення Богородиц╕ в храм! Хай з вашою конференц╕╓ю в укра╖нц╕в ув╕йде почуття патр╕отизму, необх╕дност╕ продовження боротьби за укра╖нську державн╕сть!
1. Як, на Ваш погляд, домогтися скасування р╕шення м╕ськради про встановлення пам’ятника Катерин╕ ╤╤, якщо нав╕ть градоначальник - ставленик Президента (гаранта нацбезпеки) п╕дтримав це зухвальство.
2. Чи сл╕д протистояти черговому шабашу укра╖ножер╕в в С╓в╓родонецьку? Якщо так - то як?
1. Думаю, що у нас узагал╕ треба розв’язати проблему з м╕сцевим самоуправством, сваволею, як╕ чомусь вважають самоврядуванням. Давно пропоную запровадити в ус╕х районах, м╕стах, областях Укра╖ни тощо спец╕альну посаду префекта Президента, який в╕д ╕мен╕ глави держави мав би право призупиняти т╕ р╕шення м╕сцево╖ влади, що завдають шкоди ╕нтересам Укра╖ни.
2. Так, треба. Уяв╕ть соб╕, що в якомусь м╕ст╕ РФ, прим╕ром, Краснодар╕, з╕бралася б група ос╕б з метою створення пост╕йно д╕ючого органу для захисту прав жител╕в п╕вдня Рос╕╖ в╕д заз╕хань п╕вноч╕? Де б уся ця публ╕ка була за к╕лька годин? Правильно, в м╕сцевому управл╕нн╕ ФСБ, де давала б св╕дчення оф╕церам спецслужби. Треба брати на озбро╓ння позитивний досв╕д наших сус╕д╕в.

Lana:
Як примусити високопосадовц╕в (ставленик╕в президента) Куницина, Казар╕на, Цокур, Савенко, Ков╕т╕д╕ хоча б на запитання в еф╕р╕ в╕дпов╕дати укра╖нською мовою?
╤ яка в╕дпов╕дальн╕сть прац╕вник╕в Секретар╕ату Президента, як╕ затверджують таких людей на посади чиновник╕в ╕з чималими окладами?
А чи треба примушувати дотримуватися Конституц╕╖ Укра╖ни державних службовц╕в? Може, краще знайти ╕нших, лояльн╕ших до законодавства держави чиновник╕в? Тим б╕льше, т╕, що ╓, не справляють враження незам╕нних.

Херсонес:
В г╕мн╕ Севастополя ╓ присп╕в: "...Легендарный Севастополь, неприступный для врагов. Севастополь, Севастополь, гордость русских моряков...". Але чи такий Севастополь неприступний? Як воно ╓ насправд╕? ...гордость русских моряков... Але ж у музе╖ ЧФ ╓ дан╕ про полки, що брали участь у перш╕й оборон╕ м╕ста, ╕ серед них чимало укра╖нських географ╕чних назв. Як бути тут, невже кров проливали т╕льки "русские"?

Справд╕, Севастополь фактично не ╓ неприступним. Його зрештою в╕ддали ворогов╕ п╕д час Кримсько╖ в╕йни. У 1918 р. в╕н був окупований кайзер╕вською арм╕╓ю Н╕меччини. Пот╕м його брали б╕л╕ й червон╕ в╕йська. Пот╕м його здали в 1942. Справд╕ неприступним ╓ Санкт-Петербург, на його вулиц╕ н╕коли не ступала нога ╕ноземного солдата. Але петербуржц╕ як люди ╕нтел╕гентн╕ш╕ й вихован╕ш╕ про свою неприступн╕сть не кричать.
Звичайно, Севастополь захищали люди р╕зних нац╕ональностей, ╕ жертв серед нерос╕ян було не менше, н╕ж рос╕йських. Не т╕льки укра╖нськ╕ полки, а нав╕ть юн╕ геро╖ Першо╖ оборони виявилися: один Пищенком (вулиця Кол╕ Пищенка в Севастопол╕), а другий Рибальченком.
В ╕мперських арм╕ях вою╓ все населення ╕мпер╕╖, бо вона в таких випадках, коли треба помирати за ╖╖ ╕нтереси, нац╕ональностей не розр╕зня╓.

Захар Беркут:
По сообщению газеты "Слава Севастополя", 80 млн. гривень пойдет на "завершение ремонта театра имени А. В. Луначарского, работы по достройке библиотеки имени Л. Толстого, строительство украинской гимназии, пополнение библиотечных фондов и многое другое. Также идет речь о создании украинско-российского университета в Севастополе". Ясно, что за спиной г-на президента в момент подписания стоял руссо-шовинисто Казарин - слишком уж торчат там его уши.
В то же время звучат обвинения шовинистических организаций против указа президента. Это же групповое лицемерие!
И что это за кентавр такой - украинско-российский университет на базе МГУ?
Я тоже убежден, что украинско-российский университет на базе МГУ - это абсурд, свидетельствующий о том, что уровень понимания ситуации некоторыми чиновниками - ниже плинтуса. То, что изначально создавалось с целью оппонирования Украине в духовной сфере, никогда украинским не станет, сколько его так не называй.
Давайте вспомним "российско-украинский" Черноморский флот в период с 1991 по 1997 год. Российским он был, а украинским не был ни на грамм. Кроме того, что Украине разрешали его содержать за свой счет. Зачем прикрывать украинским фиговым листком нечто глубинно неукраинское? Лучше бы открыли филиал Киевского университета им. Шевченко или Киево-Могилянской академии, или Львовского университета им. И. Франко.

М. Телька:
Игорь Васильевич, если бы Вы были на месте президента Ющенко, как бы Вы поступили с Казариным?

Ну, во-первых, я бы не назначал г-на Казарина на его нынешнюю должность. Это ведь все равно, что назначить на нее одного из известных в Севастополе братьев Кругловых. Разумеется, профессор Казарин намного грамотнее вышеназванных братьев. Этого я не отрицаю.

Степ:
Ск╕льки будемо терп╕ти у Севастопол╕ амб╕валентних державних д╕яч╕в?

Ст╕льки, ск╕льки будемо ╖х терп╕ти в Ки╓в╕...

Юля:
Чому севастопольський чиновник не може заговорити укра╖нською?
Мен╕ зда╓ться, що може. Але не хоче. Це насл╕док слабкост╕ нашо╖ держави. Держава повинна вм╕ти наполягти на сво╓му.

Льопик:
Шановний ╤горе Васильовичу! Чи ╓ у нас в держав╕ ел╕та: пол╕тична, культурна, ф╕нансова, педагог╕чна? До яко╖ в╕днести, скаж╕мо п. Дмитра Табачника? Щоправда, в╕н уже в списку "ворог╕в укра╖нсько╖ культури" п╕д № 1...

Ел╕та в Укра╖н╕ ╓, т╕льки не при влад╕. Ось це головна проблема. Як дати владу найрозумн╕шим, найпрофес╕йн╕шим, найпорядн╕шим ╕ найпатр╕отичн╕шим громадянам Укра╖ни? Розв’язати цю проблему - означа╓ забезпечити справжню незалежн╕сть ╕ ╓вропейський розвиток нашо╖ держави.
Що стосу╓ться пана Табачника... Бог йому суддя.

Мафоня:
Пане ╤горе! Чи прийде к╕нець "комун╕зму" у Севастопол╕? Прикро дивитися на ф╕з╕оном╕╖ нафтал╕нових совк╕в на площ╕ Нах╕мова. Може, ╖м заборонити займатися антидержавною пропагандою? В╕дпов╕дно до закону.
П╕д час недавнього м╕тингу Президента нашо╖ кра╖ни к╕лька раз╕в назвали "фашистом", при цьому м╕л╕ц╕онери не поворухнулись ╕ н╕яких насл╕дк╕в для цих екстрем╕ст╕в не було.
Чи в╕йськовим пенс╕онерам сус╕дньо╖ кра╖ни усе дозволя╓ться?
Не треба так писати про "совк╕в" на площ╕ Нах╕мова. Я ╖м вдячний. Саме вони зробили мене патр╕отом Укра╖ни. Дивлячись на них, я вперше в╕дчув глибоку симпат╕ю ╕ тепле почуття до мо╓╖ Батьк╕вщини. Надто великим був контраст м╕ж тим, що я знав ╕ в╕дчував, ╕ тим, що вони верзли про мою кра╖ну. А закликати до порядку тих, хто надужива╓ демократичн╕стю Укра╖ни, вже давно треба.

Довбня:
Многоуважаемый Игорь Васильевич! Я доверяю Вам и хочу услышать ответ на вопрос: "Как можно выдержать экзамен на государственную независимость - на основе национализма или интернационализма"?

Видите ли, Вы ставите меня в положение, когда для того, чтобы Вам ответить, я должен прочитать лекцию минимум на 4 часа для определения дефиниций "интернационализм" и "национализм". Скажу только, что без собственного национального достоинства не может быть уважения к другим нациям. Если человеку дорого его родное, национальное, то не трудно понять, что другому человеку дорого свое. Увы, национализм в СССР (любой, кроме русского) был оболган и извращен коммунистической пропагандой. А, как правило, любой народ борется за национальную свободу именно под знаменами национализма. По крайней мере, так всегда было до наших дней. Кстати, антиглобализм это тоже специфическое проявление национального патриотизма, сиречь национализма.
Когда "интернационализм" империй выступал за независимость покоренных народов? Мне такие случаи неизвестны. Но Вы требуете от меня гениальности: чтобы я в двух-трех фразах изложил суть чрезвычайно сложных вопросов.

Украиночка:
Ув. Игорь Васильевич!
Моисей водил евреев 40 лет по пустыне. Сколько надо водить севастопольцев, чтобы они стали украинцами? И станут ли они вообще такими?

Думаю, даже 40 лет не нужно. Надо, чтобы страна серьезно занялась Севастополем, его культурой, образованием, информационным пространством. А у нас, кроме "Бриза", практически ничего лояльного к Украине нет. Легко ли стороннику Украины пробиться на городские телеканалы? По собственному опыту знаю, нет. Обливать Украину грязью - это всегда пожалуйста. А сказать о ней доброе слово, поди попробуй. Не пустят. А в Киеве и ухом не ведут.

Vuaieristo:
Вчора на НТС, а сьогодн╕ на т. зв. Народному канал╕, який насправд╕ ╓ телеканалом Парт╕╖ рег╕он╕в, було показано ╕нтерв’ю, яке пров╕в традиц╕йно серв╕льний журнал╕ст НК (╕нших там не тримають) ╕з депутатом Вадимом Кол╕сниченком.
Як завжди лилась безперервна брехня на укра╖нськ╕ ц╕нност╕ ╕ нав╕ть святин╕. Голодомор називався простою трагед╕╓ю сов╓тського народу, рос╕яни, як╕ живуть в Укра╖н╕, виглядали обд╕леними - хоча н╕хто н╕ в чому ╖х не обмежу╓.
Особливо лунав протест проти укра╖нського колег╕уму в Севастопол╕.
Все це подавалось у русл╕ п╕дготовки до з’╖зду в С╓в╓родонецьку.
Але ж вже, мабуть, ╕ рег╕оналам зрозум╕ло про те, що в 1932 - 1933 рр. був саме ГЕНОЦИД укра╖нського народу. Чи як╕сь забобони не дозволяють депутату Кол╕сниченку змиритись з ╕сторичною правдою? Я б запитав про це у депутата, але там неможлива дискус╕я. ╢ виключно монолог брехуна.
Основн╕ претенз╕╖ тих, хто заперечу╓ Голодомор як геноцид укра╖нського народу, зводяться до того, що, мовляв, "Голод був скр╕зь у р╕зних рег╕онах Радянського Союзу". Так, п╕сля приходу комун╕ст╕в до влади голод став звичайним явищем, але те, що в╕дбувалося в Укра╖н╕ у 1932 - 1933 рр., принципово в╕др╕знялося в╕д ╕нших випадк╕в голоду у Радянському Союз╕. Себто укра╖нський Голодомор мав к╕лька в╕дм╕нних рис, яких не було в жодному ╕ншому рег╕он╕ СРСР, н╕де б╕льше, кр╕м Укра╖ни, не йшлося про вилучення ус╕х продукт╕в харчування у голодних людей. Н╕де б╕льше райони голоду не були оточен╕ в╕йськами, що не дозволяли голодуючим переходити до ╕нших рег╕он╕в. Себто н╕де б╕льше голод не мав карального характеру, характеру штучно орган╕зовано╖ розправи за етн╕чною ознакою. ╤ ще одне: н╕де б╕льше ╕ н╕коли голод не був засекречений так, як укра╖нський Голодомор. Т╕льки за згадку про под╕╖ 1932 - 1933 рок╕в в Укра╖н╕ можна було отримати терм╕н ув’язнення. Себто явище укра╖нського Голодомору було ун╕кальним, нав╕ть для Радянського Союзу.
Що стосу╓ться н╕бито гноблення рос╕ян в Укра╖н╕ за мовною, культурною ознакою, то це елементарно не в╕дпов╕да╓ д╕йсност╕. Особливо стосовно Криму. Пану Кол╕сниченку та його прихильникам зам╕сть скликання провокац╕йних з’╖зд╕в варто було запросити до Автономно╖ Республ╕ки Крим ╕ м╕ста Севастополя ком╕с╕ю ╢вропейського Союзу для вивчення ц╕╓╖ ситуац╕╖, щоб ком╕с╕я подивилася, ск╕льки шк╕л з в╕дпов╕дною мовою викладання мають в Криму укра╖нц╕, рос╕яни та кримськ╕ татари. Для пана Кол╕сниченка уже зараз можу сказати, що на кримських рос╕ян, к╕льк╕сть яких становить трохи б╕льше 1 млн., припада╓ 600 шк╕л з рос╕йською мовою навчання. На понад 600 тис. етн╕чних укра╖нц╕в в Криму припада╓ аж 7 шк╕л з укра╖нською мовою навчання, на майже 300 тис. кримських татар припада╓ 13 шк╕л з кримськотатарською мовою навчання. Але напевно почути це в╕д ╓вропейських чиновник╕в панов╕ Кол╕сниченку буде при╓мн╕ше.

Barselona:
Той згаданий з’╖зд фактично буду╓ться на вселенськ╕й брехн╕! Будь-як╕ претенз╕╖ рег╕онал╕в до Укра╖ни зникають при Слов╕ Правди. Н╕хто не утиска╓ н╕ рос╕ян, н╕ рос╕йську культуру, про що вони так б╕дкаються.
Нац╕онально-культурна ситуац╕я рос╕ян в Укра╖н╕ ╓ значно кращою в╕д нац╕онально-культурно╖ ситуац╕╖ укра╖нц╕в в Укра╖н╕, що може бути доведено на р╕вн╕ арифметики. Досить лише навести к╕льк╕сть укра╖номовних ╕ рос╕йськомовних видань, що припада╓ на кожн╕ 100 тис. населення. Досить сп╕вставити к╕льк╕сть еф╕рного часу на FM-рад╕останц╕ях в╕дпов╕дно укра╖нською та рос╕йською мовами, щоб все стало зрозум╕ло. Ц╕ жахлив╕ для укра╖нц╕в цифри наводив ще пророс╕йський Президент Укра╖ни Кучма. Ну а про нац╕онально-культурне становище укра╖нц╕в у Рос╕╖ я вже не кажу, воно змушу╓ згадати слова народно╖ п╕сн╕ "Не питай, чому в мене заплакан╕ оч╕". Але, незважаючи на це, в╕дпов╕дн╕ структури ╕ антиукра╖нськи налаштован╕ ф╕зичн╕ особи будуть ╕ дал╕ голосно кричати про утиски рос╕ян в Укра╖н╕. Як у 1930-т╕ роки у Н╕меччин╕ голосно кричали про утиски н╕мц╕в у Чехословаччин╕ з т╕╓ю ж самою метою. Тод╕ чехословацька держава виявилася неспроможною поставити провокатор╕в на м╕сце. Внасл╕док цього вона зникла з пол╕тично╖ мапи ╢вропи. Думаю, що Укра╖на повинна зробити висновки з прикрого ╕сторичного досв╕ду ╕нших держав. Треба нарешт╕ застосувати закон проти тих ос╕б ╕ орган╕зац╕й, як╕ д╕ють в ╕нтересах руйнац╕╖ Укра╖ни.
Дуже дякую небайдужим особам, як╕ взяли участь у ц╕й ╕нтернет-конференц╕╖. Завжди готовий до сп╕лкування з Вами.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 14.12.2007 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5390

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков