Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3277)
З потоку життя (6514)
Душі криниця (3530)
Українці мої... (1470)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1679)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
НЕМА╢ Н╤ЯКОГО СЕПАРАТИЗМУ
Нещодавно я прочитав першу частину книги б╕йця добровольчого батальйону особливого призначення...


В╤ТАННЯ З МИНУЛОГО – З В╤РОЮ У МАЙБУТН╢!
Цей «в╕тальний з г╕рчинкою» в╕рш севастопольського поета ╕ журнал╕ста ╤вана Левченка...


Серг╕й Дзюба, Артем╕й К╕рсанов, автори сценар╕ю та книги «Заборонений»: СТУС В ХХ СТОР╤ЧЧ╤ – Ф╤ГУРА НЕ МЕНША ЗА ШЕВЧЕНКА
В укра╖нський к╕нопрокат 5 вересня 2019 року виходить б╕ограф╕чна стр╕чка...


ЗДОЛАТИ РОС╤Ю
Нещодавно ки╖вське видавництво «Холодний Яр» випустило в св╕т другу книгу сер╕╖...


В╤Н ДЛЯ УС╤Х СТОЛ╤ТЬ
На свят╕ вкотре наголошувалося, яку славу та велич прин╕с для Укра╖ни наш Кобзар, а його творча...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 14.12.2007 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#50 за 14.12.2007
НЕ ТРЕБА НАС Д╤ЛИТИ НА СВО╥Х ТА ЧУЖИХ

 Останн╕м часом на теренах кримського п╕вострова найпопулярн╕шою темою для обговорення став п╕дписаний Президентом Укра╖ни Указ "Про деяк╕ заходи з розвитку гуман╕тарно╖ сфери в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим ╕ м╕ст╕ Севастопол╕". Саме популяризац╕я укра╖нсько╖ культури в Криму викликала жвав╕ дискус╕╖ в колах пол╕тик╕в, чиновник╕в, громадських орган╕зац╕ях. ╢ багато таких, з чи╖х уст лунають модн╕ дзв╕нк╕ фрази про права людини, цив╕л╕зований п╕дх╕д, буц╕мто ╓вропейську ╕ св╕тову практику та в╕дкрито деструктивн╕ висловлювання з намаганням таким чином видати бажане за д╕йсне. Так╕ заяви створюють аж╕отаж в сусп╕льств╕, протиставляючи рос╕ян укра╖нцям та роблячи пр╕рву м╕ж покол╕ннями.
 У той час, коли деяк╕ кримськ╕ пол╕тики р╕зко розкритикували цей документ, вважаючи, що в╕н спрямований не на зм╕цнення укра╖нсько╖ мови а на знищення рос╕йського духу в Криму, Пост╕йний Представник Президента Укра╖ни в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим Володимир Хоменко зазнача╓, що на п╕востров╕ за останн╕ роки мова ╕ нац╕ональна приналежн╕сть стають розм╕нною монетою. Зазвичай це в╕дбува╓ться тод╕, коли комусь конче потр╕бно заробити додатков╕ див╕денди п╕д час пол╕тичних розб╕рок. Однак не вс╕ пол╕тики ╕ сусп╕льн╕ д╕яч╕ усв╕домлюють небезпеку, яку вони створюють для республ╕ки, так легко жонглюючи цими поняттями. Тому спекуляц╕╖, зокрема - електоральн╕, треба припинити.
 Не зрозум╕ло, зв╕дки беруться розмови, н╕би рос╕йськомовне населення зазна╓ утиск╕в у Криму, адже насправд╕ на п╕востров╕ "проблем ╕з рос╕йською мовою нема╓. Кримчани в╕льно розмовляють, навчаються, сп╕лкуються, читають газети та дивляться по кримському телебаченню передач╕, переважно рос╕йськомовн╕. Н╕яко╖ проблеми нема╓. Водночас ╓дина в Ялт╕ школа з укра╖нською мовою навчання заповнена на 270%, к╕льк╕сть бажаючих отримувати осв╕ту в укра╖нськ╕й г╕мназ╕╖ м. С╕мферополя в 5-6 раз╕в перевищу╓ допустиму наповнюван╕сть закладу. Аналог╕чна ситуац╕я спостер╕га╓ться в окремих м╕стах ╕ районах автоном╕╖, де в╕дсутн╕ укра╖нськ╕ школи або класи, не говорячи про укра╖номовн╕ дитяч╕ садочки.
 Як п╕дкреслив В. Хоменко, Конституц╕я визнача╓ укра╖нську мову ╓диною державною мовою, разом з тим, гарантуючи в╕льний розвиток ╕ захист мов нац╕ональних меншин. Кер╕вництво держави ма╓ дбати про те, щоб державну мову, тобто укра╖нську, використовували в кра╖н╕ повсюдно, зокрема, в автоном╕╖.
 Пора вже нарешт╕, пол╕тикам припинити ганебну практику розпод╕лу громадян на "наших" та "не наших". В╕д цього порядку у нашому сп╕льному дом╕ буде б╕льше. В Криму проживають представники понад 130 нац╕ональностей, р╕дними мовами яких ╓ й укра╖нська, ╕ рос╕йська, ╕ кримськотатарська, ╕ грецька, ╕ в╕рменська, ╕ ╓врейська, ╕ кара╖мська. Це т╕ мови, якими говорять наш╕ сп╕вв╕тчизники, ╕ ми поважа╓мо ╖хн╓ право на сп╕лкування р╕дною мовою. Розмовляти людина ма╓ право будь-якою мовою, але знати ╕ поважати мову держави, у як╕й живе, зобов’язана.
 Представник Глави держави вважа╓, що Указ Президента дуже актуальний, необх╕дний та сво╓часний, бо направлений на розвиток мови, збереження сво╓╖ культурно╖ спадщини та вт╕лення в повному обсяз╕ соц╕окультурних ╕ науково-профес╕йних запит╕в сучасно╖ людини. В╕н ще раз наголошу╓, що в документ╕ йдеться не про закриття або обмеження функц╕онування шк╕л ╕з рос╕йською мовою навчання - завдання поляга╓ у створенн╕ нових сучасних осв╕тн╕х заклад╕в з укра╖номовним викладанням дисципл╕н. Н╕хто не збира╓ться насильно нав’язувати чи переучувати людей похилого в╕ку чи тих, кому знання мови, на ╖хню думку, не потр╕бне. Мова йде про майбутн╓ наших д╕тей та онук╕в, як╕ повинн╕ знати укра╖нську мову для того, щоб усп╕шно складати ╕спити й отримувати фахову осв╕ту в пров╕дних ВНЗ держави, мати широк╕ можливост╕ самовизначення та розвитку.
 Отже, вимоги Глави держави, як╕ окреслен╕ в зазначеному документ╕, не спрямован╕ на рев╕з╕ю таких понять, як дружба рос╕йського й укра╖нського народ╕в, нац╕ональний мир та спок╕й у держав╕, а навпаки, мають перспективу розвитку майбутн╕х громадян Укра╖ни ус╕х нац╕ональностей.
 Водночас Пост╕йний Представник Президента Укра╖ни в АРК застер╕га╓ окремих кер╕вник╕в республ╕канських ╕ м╕сцевих орган╕в влади автоном╕╖ в╕д ╕м╕тац╕╖ або саботування виконання зазначеного Указу чи зневажливого ставлення до президентських директив ╕ настанов, як╕ знаходяться в правовому пол╕ держави ╕ ╓ обов’язковими до виконання. А т╕, хто об╕йма╓ посади у владних каб╕нетах та отриму╓ зарплату з бюджету, але не збира╓ться виконувати державн╕ доручення, повинн╕ п╕ти з об╕йманих посад, оск╕льки лицем╕рство ╕ дволик╕сть несум╕сн╕ з присягою ╕ етикою державного службовця.
 На думку Володимира Хоменка, цей документ заслугову╓ нашо╖ сп╕льно╖ ╕ дружно╖ участ╕ в його реал╕зац╕╖, а не пошуку завести його в глухий кут. Запорука нац╕онального миру та злагоди в нашому кримському дом╕ повинна насамперед базуватися на вза╓морозум╕нн╕, вза╓моповаз╕, толерантност╕, як╕ сл╕д зм╕цнювати, а не руйнувати. ╤ це треба усв╕домлювати.
 З оф╕ц╕йного сайту Представництва Президента Укра╖ни в Криму.
http://www.ppu.gov.ua

НЕЗВАЖАЮЧИ НА УКАЗИ...

 "Укра╖нська народна парт╕я вимага╓ встановити ╓диний для вс╕╓╖ Укра╖ни ре╓стр п╕дручник╕в для вс╕х заклад╕в середньо╖, профес╕йно╖ та вищо╖ осв╕ти, як╕ обов’язково мають використовуватися у навчальному процес╕", - заявив голова Черн╕г╕всько╖ обласно╖ орган╕зац╕╖ Укра╖нсько╖ народно╖ парт╕╖, народний депутат Укра╖ни IV скликання Володимир Ступак, коментуючи ситуац╕ю в Дн╕пропетровську, де п╕дпри╓мство "Дн╕прокнига" в╕дмовилося друкувати книгу професора Ки╓во-Могилянсько╖ академ╕╖ Юр╕я Мицика, журнал╕ста Бориса Матющенка та письменника Юр╕я Шковира через те, що в н╕й згаду╓ться про УПА, Романа Шухевича, р╕зню московськими солдатами мешканц╕в Батурина, в╕йну ╤вана Мазепи та нав╕ть битву п╕д Берестечком. ╤накше, на думку пол╕тика,
"в Укра╖н╕ продовжуватимуться спроби введення м╕стечково╖ цензури, яка розхиту╓ сусп╕льство".
 "Незважаючи на укази Президента, стратег╕чний курс глави держави на в╕дновлення ╕сторично╖ справедливост╕, влада на м╕сцях св╕домо блоку╓ цей процес", - зазнача╓ Володимир Ступак. Внасл╕док цього д╕ти продовжують вчити радянськ╕ штампи про "зрадника Мазепу", про "буржуазних нац╕онал╕ст╕в" тощо", - наголошу╓ в╕н. Тому запровадження ╓диного ре╓стру п╕дручник╕в, особливо з гуман╕тарних дисципл╕н, на думку представника УНП, ╓ важливим державницьким кроком.
"У держав╕ ма╓ бути ╓дина система осв╕ти ╕ для Ужгорода, ╕ для Черн╕гова, ╕ для Р╕вного, ╕ для С╕мферополя незалежно в╕д пол╕тичних уподобань та нац╕ональност╕ м╕сцевих чиновник╕в з осв╕ти чи в╕дпов╕дальних за друкування книг ╕ п╕дручник╕в", - п╕дсумував Володимир Ступак.

ЗРОБ╤МО КРА╥НУ УКРА╥НОЮ!

 30 листопада в Севастопол╕ в прим╕щенн╕ Севастопольського в╕йськово-морського ╕нституту (СВМ╤) в╕дбулася акц╕я "Зроби подарунок Укра╖н╕! Переходь на укра╖нську!", яку проводить Рух "Не будь байдужим!".
В рамках акц╕╖ в╕дбулося передання художньо╖ та ╕сторично╖ л╕тератури укра╖нською мовою. Книжки передан╕ у б╕бл╕отеку Севастопольського в╕йськово-морського ╕нституту, дв╕ г╕мназ╕╖, ╕нтернат та 37-му школу з класами ╕з укра╖нською мовою навчання. Також п╕д час акц╕╖ в м. Севастопол╕ в╕дбувся музично-╕нтерактивний зах╕д, який ╕з закликом част╕ше вживати укра╖нську мову провели в╕дом╕ укра╖нськ╕ музичн╕ гурти - "Моторолла", "Ot Vinta", "Гуляй город".

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 14.12.2007 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5386

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков