Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3277)
З потоку життя (6514)
Душі криниця (3530)
Українці мої... (1470)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1679)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
НЕМА╢ Н╤ЯКОГО СЕПАРАТИЗМУ
Нещодавно я прочитав першу частину книги б╕йця добровольчого батальйону особливого призначення...


В╤ТАННЯ З МИНУЛОГО – З В╤РОЮ У МАЙБУТН╢!
Цей «в╕тальний з г╕рчинкою» в╕рш севастопольського поета ╕ журнал╕ста ╤вана Левченка...


Серг╕й Дзюба, Артем╕й К╕рсанов, автори сценар╕ю та книги «Заборонений»: СТУС В ХХ СТОР╤ЧЧ╤ – Ф╤ГУРА НЕ МЕНША ЗА ШЕВЧЕНКА
В укра╖нський к╕нопрокат 5 вересня 2019 року виходить б╕ограф╕чна стр╕чка...


ЗДОЛАТИ РОС╤Ю
Нещодавно ки╖вське видавництво «Холодний Яр» випустило в св╕т другу книгу сер╕╖...


В╤Н ДЛЯ УС╤Х СТОЛ╤ТЬ
На свят╕ вкотре наголошувалося, яку славу та велич прин╕с для Укра╖ни наш Кобзар, а його творча...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 14.12.2007 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#50 за 14.12.2007
УТВЕРДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОСТ╤ ЧЕРЕЗ РОЗВИТОК УКРА╥НСЬКО╥ МОВИ

УТВЕРДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОСТ╤ ЧЕРЕЗ РОЗВИТОК ТА ПОВНОЦ╤ННЕ ФУНКЦ╤ОНУВАННЯ УКРА╥НСЬКО╥ МОВИ
(╤нформац╕йн╕ нотатки про роботу "круглого столу" "Мовна пол╕тика в Криму: проблеми та перспективи", який в╕дбувся 5.12.2007 р. у м. С╕мферопол╕).

╤сну╓ народне пов╕р’я, що справи, започаткован╕ на злам╕ року, обов’язково усп╕шно продовжаться у наступному, а то ╕ у подальш╕ роки. Можна спод╕ватися, що низка науково-практичних конференц╕й та "круглих стол╕в", присвячених розвитку укра╖нсько╖ мови, як╕ упродовж останн╕х м╕сяц╕в 2007 року провели укра╖нськ╕ громадськ╕ орган╕зац╕╖ Криму, стануть доброю традиц╕╓ю ╕ мовна проблематика завжди лишатиметься у пол╕ зору ╖хньо╖ д╕яльност╕.
Адже нав╕ть т╕ вельми скромн╕ здобутки в царин╕ укра╖номовно╖ осв╕ти на теренах Криму, як╕ ма╓мо за 16 рок╕в незалежност╕ (с╕м повноц╕нних шк╕л та к╕лька десятк╕в клас╕в), громадськ╕ орган╕зац╕╖ вибороли у м╕сцево╖ влади, подолавши шалений спротив не лише знахабн╕ло╖ маси ╕мперсько-шов╕н╕стичних марг╕нал╕в, але й ╖хн╕х войовничих, антиукра╖нськи налаштованих представник╕в у р╕зних владних структурах.
Саме ц╕ затят╕ антидержавницьк╕ сили, користуючись правовими прогалинами в укра╖нському законодавств╕, як╕ забезпечують безкарн╕сть, пост╕йно стимулюють ╖хню зухвал╕сть, чинять в кримськ╕й автоном╕╖ антидержавницьк╕ та антиконституц╕йн╕ д╕╖.
Винятковою укра╖нофоб╕╓ю та в╕двертим зоолог╕чним шов╕н╕змом, що межують з фашизмом та расизмом, вир╕зняються п╕дтримуван╕ ╕ оплачуван╕ ззовн╕ вс╕ляк╕ "русские и евразийские союзы", "русские общины", "казачьи объединения" та коноводи м╕сцевих компарт╕йних осередк╕в. Вс╕ вони, особливо найагресивн╕ш╕ представники неукра╖нсько╖ компарт╕╖ та збанкрут╕л╕ найагресивн╕ш╕ соц╕ал╕сти, упродовж л╕та та осен╕ цього року провели ц╕лу низку гучних антиукра╖нських, антидержавницьких та антиконституц╕йних акц╕й, як╕ дестаб╕л╕зують сусп╕льно-пол╕тичну ситуац╕ю у Криму. На тл╕ спровокованих владою земельних протистоянь кримськотатарського народу, зазначен╕ протиправн╕ д╕╖ ╕мперсько-шов╕н╕стичних сил ╓ вибухонебезпечними ╕ загрозливими для нац╕онально╖ безпеки.
Зазначений переб╕г под╕й вельми виг╕дний для м╕сцево╖ влади, рейтинг яко╖ катастроф╕чно пада╓, вона св╕домо в╕двол╕ка╓ протестний потенц╕ал громади в╕д вир╕шення гострих соц╕ально-економ╕чних та еколог╕чних проблем.
Склада╓ться враження, що для перес╕чного мешканця автоном╕╖ проблеми входження Укра╖ни до НАТО, ╓вроаз╕йсько╖ ╕нтеграц╕╖, друго╖ державно╖ мови, протид╕╖ розвитку укра╖нського та кримськотатарського шк╕льництва, блокування Указ╕в Президента Укра╖ни щодо вшанування вояк╕в ОУН-УПА та жертв пол╕тичних репрес╕й ╕ голодомор╕в ╓ важлив╕шими в╕д пост╕йного зубож╕ння населення, зростання ц╕н на продукти харчування та послуги, висок╕ комунальн╕ тарифи та катастроф╕чну еколог╕чну ситуац╕ю на п╕востров╕.
Досить промовисто, що нав╕ть п╕сля наймасштабн╕шо╖ у св╕т╕ морсько╖ катастрофи, яку за р╕внем впливу на довк╕лля учен╕-екологи пор╕внюють з Чорнобильською, жодна пророс╕йська сила (нав╕ть провладна Парт╕я рег╕он╕в) не ╕н╕ц╕ювала ╕ не наважилася квал╕ф╕ковано ╕ в╕дпов╕дально вивчити, обговорити причини та насл╕дки гранд╕озно╖ керченсько╖ катастрофи. Адже мова йде про тисяч╕ тонн розлито╖ нафти, про втрати на десятил╕ття акватор╕╖ Азовського моря як рибно╖ скарбниц╕, гранд╕озн╕ еколог╕чн╕ та економ╕чн╕ збитки. Попри оптим╕стичн╕ заяви владних трубадур╕в про в╕дновлення курортного сезону на азовському та чорноморському узбережж╕ вже з нового року можна з впевнен╕стю стверджувати, що без величезних кап╕таловкладень цього не можна досягти нав╕ть за десятил╕ття. За скромними п╕драхунками фах╕вц╕в та кримсько╖ прокуратури, збитки в╕д керченсько╖ катастрофи, яка сталася з вини сус╕дньо╖ держави, складають понад п’ять м╕льярд╕в гривень.
Здавалося, що при так╕й катастроф╕чн╕й еколог╕чн╕й ситуац╕╖ кримська влада, вс╕ пол╕тичн╕ та громадськ╕ орган╕зац╕╖ мали й об’╓днатися, ╕ консол╕дуватися для вир╕шення цих першочергових житт╓во важливих проблем. Але ж пророс╕йськ╕ пол╕тичн╕ сили ╕ сформован╕ ними владн╕ структури в╕д села, селища, м╕ста, Верховно╖ Ради ╕ уряду автоном╕╖ б╕льше оп╕куються в╕дкриттям пам’ятник╕в Катерин╕ ╤╤, м╕ф╕чним кримським енкаведистам, як╕ загинули в╕д рук вояк╕в УПА. ╥х дуже непокоять ╕ обурюють присудження Роману Шухевичу високого звання Героя Укра╖ни та Укази Президента Укра╖ни про вшанування вояк╕в ОУН-УПА, жертв пол╕тичних репрес╕й та голодомор╕в. Зауважимо, що в умовах зростання злочинност╕, гостро╖ нестач╕ правоохоронц╕в для охорони громадського порядку упродовж майже п╕вроку к╕лька во╓н╕зованих п╕дрозд╕л╕в з автомоб╕лями безглуздо охороняють у м. С╕мферопол╕ два "найважлив╕ш╕" для м╕ста ╕ громади "стратег╕чн╕ об’╓кти": кам’яну брилу на м╕сц╕ майбутнього пам’ятника Катерин╕ ╤╤ у м╕ському парку та недолугий пам’ятник жертвам ОУН-УПА, який протиправно встановили комун╕сти перед м╕ським Будинком к╕но.
До реч╕, у ц╕й ганебн╕й антидержавницьк╕й ╕ антиконституц╕йн╕й акц╕╖ автономний м╕н╕стр осв╕ти ╕ науки АРК, член компарт╕╖ ╕ ╖╖ висуванець у робочий день зад╕яв понад сотню учн╕в с╕мферопольських шк╕л. Вс╕ вони були обв╕шан╕ комун╕стичною атрибутикою, на площ╕ майор╕ли прапори та портрети президента чужо╖ держави. У Севастопол╕ ц╕ сили вже проводять ман╕фестац╕╖ та зб╕р п╕дпис╕в для звернення до Президента Укра╖ни з вимогою скасувати нещодавно виданий Указ "Про деяк╕ заходи щодо розвитку гуман╕тарно╖ сфери в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим та м╕ст╕ Севастопол╕".
В╕дчувши досить спок╕йне, виважено-прагматичне ставлення б╕льшост╕ кримчан до сво╓часних ╕н╕ц╕атив глави держави, деяк╕ пол╕тичн╕ сили та антидержавно налаштован╕ пророс╕йськ╕ яструби у владних структурах намагаються збурити громадсько-пол╕тичну ситуац╕ю.
З п╕дконтрольних ╖м ЗМ╤ висок╕ посадовц╕ закликають населення та громадськ╕сть до блокування Указу Президента та його невиконання. Особливою зухвал╕стю, нетерпим╕стю ╕ несприйняттям вир╕зняються деяк╕ кримськ╕ газети, рад╕о, телепрограма "Русский мир" та передач╕ каналу "ИТВ". Не лише кер╕вники м╕сцевих парт╕йних осередк╕в та пророс╕йських орган╕зац╕й, але й заступники голови ВР АРК ╕ окрем╕ члени презид╕╖, як╕ ╓ державними службовцями, на стор╕нках преси, в рад╕о та телееф╕р╕ збиткуються над президентським указом, закликають кримчан його не виконувати. Тому ╓диним променем св╕тла у ц╕й кримськ╕й антиукра╖нськ╕й п╕тьм╕ ╓ державницьк╕ заходи, як╕ за п╕дтримки Представництва Президента Укра╖ни в АРК проводять укра╖нськ╕ громадськ╕ орган╕зац╕╖ та м╕сцев╕ осередки нац╕онально-патр╕отичних парт╕й ╕ кер╕вники поодиноких навчальних заклад╕в.
Досить дивно, але в╕драдно, що, в╕дчуваючи потребу доби та демонструючи державницьке мислення, м╕жвуз╕вську науково-практичну конференц╕ю на тему "Укра╖нська мова - основа зм╕цнення державност╕ Укра╖ни" в середин╕ листопада 2007 року в С╕мферопол╕ пров╕в не Тавр╕йський нац╕ональний ун╕верситет, де ╕сну╓ факультет укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ та укра╖нознавства, а поки що малов╕домий у Криму ╤нститут кра╖н Сходу та Африки. В╕н ╓ ф╕л╕╓ю М╕жнародного слов’янського ун╕верситету, який базу╓ться у м. Харков╕. Твердо переконаний, що ц╕╓╖ важливо╖ для Криму конференц╕╖ могло б ╕ не бути, якби керманичами цього закладу не були патр╕отично налаштован╕ люди - ректор-рос╕янин Пан╕н Серг╕й Михайлович та проректор з науково╖ роботи С╕рош Микола Васильович. ╤н╕ц╕атори конференц╕╖ запропонували для обговорення досить широку низку питань, вельми актуальних для сьогодення, в╕д державно╖ мовно╖ пол╕тики Укра╖ни, рол╕ ╕ значення державно╖ мови для зм╕цнення Укра╖ни до м╕сця укра╖нсько╖ мови серед мов св╕ту.
Повчальним фактом для ╕нших заклад╕в ╓ те, що орган╕затори конференц╕╖ залучили до участ╕ у н╕й не лише науковц╕в та викладач╕в, але ╕ студентську молодь. Вони практично були головними допов╕дачами на н╕й. Сам╕ ж допов╕д╕ вир╕знялися науковою глибиною ╕ виголошувалися досить переконливо ╕ гарною укра╖нською мовою. Те, що зазначена конференц╕я з╕н╕ц╕йована ф╕л╕╓ю навчального закладу з╕ зрос╕йщеного Харкова ╕ проводилась ще до виходу президентського Указу щодо розвитку гуман╕тарно╖ сфери в АР Крим ╕ м. Севастопол╕, ╓ переконливим доказом готовност╕ не лише кримських осв╕тян
та науковц╕в, а й переважно╖ б╕льшост╕ молод╕ для опанування державною мовою.
Св╕дченням цього ╓ ще одна досить знакова для Криму под╕я - "круглий ст╕л" на тему "Мовна пол╕тика в Криму: проблеми та перспективи", яка проведена 5 грудня цього року за ╕н╕ц╕ативи низки укра╖нських громадських орган╕зац╕й ╕ активно╖ п╕дтримки Представництва Президента Укра╖ни в АРК. Символ╕чно, що м╕сцем проведення заходу було вибрано центр толерантност╕ та м╕жнац╕онального порозум╕ння, який вже к╕лька рок╕в ╕сну╓ при Кримському етнограф╕чному музе╖. Враховуючи те, що зах╕д проводився п╕сля виходу Указу Президента, орган╕затори "круглого столу" запросили для участ╕ у ньому Представництво Президента в АРК, кер╕вника кримського уряду В. Т. Плак╕ду, м╕н╕стра осв╕ти та науки В. В. Лаврова, депутат╕в ВР автоном╕╖ Л. П. Пилунського, Т. М. Зв╓р╓ву, Г. А. ╤оффе, А. Б. Жил╕на,
Р. ╤. ╤льясова, м╕ських гол╕в С╕мферополя, Ялти, Феодос╕╖, Алушти, Бахчисарая, Армянська, заступника голови Севастопольсько╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖ Д. В. Баз╕ва, голову Бахчисарайсько╖ райдержадм╕н╕страц╕╖ ╤. Р. Умерова.
В "круглому стол╕" взяли участь також в╕дом╕ науковц╕ та викладач╕ кримських навчальних заклад╕в. Серед запрошених були в╕домий у св╕т╕ вчений-укра╖нознавець, директор ╤нституту укра╖нознавства МОН Укра╖ни, академ╕к П. П. Кононенко, професори Р. С. Ярем╕йчук, В. Я. Чирва, В. С. Пикалюк, О. М. Рудяков, М. В. С╕рош. Серед запрошених були ╕ прац╕вники м╕ських та районних заклад╕в, директори укра╖номовних шк╕л та г╕мназ╕й. Не бракувало на заход╕ ╕ представник╕в кримських ЗМ╤. На жаль, висок╕ посадовц╕ та м╕ськ╕ голови цей важливий для вс╕╓╖ кримсько╖ сп╕льноти зах╕д про╕гнорували. Жоден ╕з запрошених не прибув на "круглий ст╕л". М╕н╕стерство осв╕ти та науки делегувало для участ╕ у "круглому стол╕" лише заступника м╕н╕стра, який оп╕ку╓ться кримськотатарською осв╕тою.
У головн╕й допов╕д╕, яку блискуче виголосив академ╕к Петро Кононенко, зроблено глибокий анал╕з мовно╖ ситуац╕╖ не лише у Криму, але й в ус╕й Укра╖н╕. Допов╕дач констатував увагу учасник╕в цього важливого державного заходу на всесв╕тньому досв╕д╕ державотворчо╖ й консол╕дуючо╖ рол╕ державно╖ мови. Жодна держава у св╕т╕ не була створена без ╓дино╖ державно╖ мови та повноц╕нного ╖╖ функц╕онування у кра╖н╕, наголосив допов╕дач. На думку авторитетного ученого, який вивчав мовну пол╕тику ╕ мовне законодавство багатьох кра╖н св╕ту, саме державна мова консол╕ду╓, цементу╓ ╕ об’╓дну╓ громадян. Саме державна мова забезпечу╓ не лише ц╕л╕сн╕сть будь-яко╖ кра╖ни, а й створю╓ належн╕ умови для ╖╖ економ╕чного розвитку. Сво╖х величезних економ╕чних та соц╕альних здобутк╕в б╕льш╕сть розвинених кра╖н св╕ту досягли завдяки проведенню виважено╖ ╕ далекоглядно╖ мовно╖ пол╕тики та дбайливому ставленню до державно╖ мови як державотворчого чинника.
Кожна поважаюча себе держава забезпечу╓ пр╕оритетн╕сть як у розвитку, так ╕ функц╕онуванн╕ державно╖ мови в ус╕х сферах життя, особливо в осв╕т╕, науц╕ та державному управл╕нн╕. Знання державно╖ мови у кожн╕й цив╕л╕зован╕й держав╕, наголосив допов╕дач, ╓ не лише передумовою набуття громадянства кра╖ни, а й першою ╕ нев╕д’╓мною умовою для отримання роботи у державних, осв╕тн╕х ╕ наукових закладах, банк╕вськ╕й сфер╕ та на виробництв╕. На жаль, така м╕жнародна практика ╕ св╕тов╕ стандарти у мовн╕й пол╕тиц╕ поки що ╕гноруються ╕ брутально порушуються в Укра╖н╕ не лише суб’╓ктами господарювання, в наукових та осв╕тн╕х установах, але й в органах державно╖ влади, перш за все у самому законодавчому орган╕ - Верховн╕й Рад╕ та в урядових структурах.
Стосовно ж стану функц╕онування державно╖ мови у Криму, як зазначив допов╕дач, то за 16 рок╕в незалежност╕ Укра╖ни м╕сцева влада не зробила майже н╕чого. Приклад першо╖ у Криму повноц╕нно╖ укра╖номовно╖ школи-г╕мназ╕╖ у м. С╕мферопол╕, у як╕й ╕сну╓ величезний конкурс, переконливо доводить недолуг╕сть кримських керманич╕в, як╕ вс╕ляко протид╕ють ╖╖ створенню, стверджуючи, що вона буде порожньою. Так╕ горе-д╕яч╕ та приб╕чники збереження мовно╖ ситуац╕╖ у Криму, яка св╕домо створювалась у рос╕йськ╕й та комун╕стичн╕й ╕мпер╕ях ╕ сьогодн╕ п╕дтриму╓ться кримською владою, позбавля╓ д╕тей майбутнього. Адже без знання державно╖ мови випускники кримських шк╕л та ╕нших навчальних заклад╕в виявляться неконкурентоспроможними у пор╕внянн╕ з╕ сво╖ми однол╕тками з материково╖ Укра╖ни ╕ у перспектив╕ будуть позбавлен╕ можливост╕ працювати як у державних органах влади, арм╕╖, суд╕, так ╕ в осв╕тн╕х та наукових закладах.
Актуальним проблемам розвитку укра╖нсько╖ культури у Криму присвятив свою допов╕дь заступник Представника Президента Укра╖ни в АРК Валер╕й Пробий-Голова. На власному досв╕д╕ в╕н переконався у неможливост╕ влаштувати свого онука у дошк╕льний укра╖номовний заклад. Нин╕ в автоном╕╖ не ╕сну╓ жодного укра╖нського дитячого садочка. В╕н спростував твердження багатьох м╕сцевих ╕ ортодоксальних пророс╕йсько-пол╕тичних д╕яч╕в про безперспективн╕сть створення укра╖номовних заклад╕в у Криму. Адже дитину одного з╕ сво╖х сп╕вроб╕тник╕в йому довелося за протекц╕╓ю влаштовувати до укра╖номовно╖ школи.
Як наголосив Валер╕й Пробий-Голова, Указ Президента стосу╓ться не лише одн╕╓╖ укра╖нсько╖ мови, а торка╓ться вс╕╓╖ гуман╕тарно╖ сфери: сутт╓вого поповнення б╕бл╕отечних фонд╕в, впровадження сучасних ╕нформац╕йних технолог╕й, пол╕пшення к╕нообслуговування населення, реконструкц╕╖ Кримського укра╖нського музичного театру, повноц╕нного функц╕онування Кримськотатарського академ╕чного музично-драматичного театру.
Голова Кримсько╖ ф╕л╕╖ НТШ, академ╕к УЕАН Петро Вольвач присвятив свою допов╕дь етно-правов╕й баз╕ створення укра╖номовних осв╕тн╕х заклад╕в та повноц╕нному функц╕онуванню державно╖ мови на теренах Криму. Те, що нин╕ в автоном╕╖ укра╖номовною осв╕тою охоплено лише ш╕сть в╕дсотк╕в учн╕в, ╓ грубим порушенням конституц╕йних прав майже 650 тисяч укра╖нського населення п╕вострова. Адже кримськ╕ укра╖нц╕ сво╓ю працею роблять величезний внесок як в економ╕чну розбудову Криму, так ╕ у розвиток багатонац╕онально╖ культури автоном╕╖. До того ж вони на сплачуван╕ податки утримують не лише кримську осв╕ту, медицину, правоохоронн╕ ╕ судов╕ органи, але й арм╕ю м╕сцевого чиновництва. Г╕пертрофован╕ владн╕ органи та автономн╕ установи вже загрожують економ╕чн╕й безпец╕ рег╕ону. Допов╕дач наголосив на необх╕дност╕ опрацювання та впровадження у життя концепц╕╖ осв╕ти та нац╕онально-патр╕отичного виховання у кримських навчальних закладах. На його думку, активного втручання держави потребу╓ стан функц╕онування державно╖ мови у середн╕х та вищих державних навчальних закладах, особливо у ст╕нах так званих нац╕ональних установ (Тавр╕йський ун╕верситет, Агротехнолог╕чний ун╕верситет, Медичний ун╕верситет, Академ╕я природоохоронного ╕ курортного буд╕вництва) та дошк╕льних заклад╕в.
К╕льк╕сть укра╖номовних шк╕л ма╓ забезпечувати конституц╕йн╕ права укра╖нського населення п╕вострова ╕ на перш╕й пор╕ бути хоча б пропорц╕йною його чисельност╕. Вкрай необх╕дно забезпечити в╕дпов╕дн╕сть кримських осв╕тн╕х заклад╕в ╕снуючим загальнодержавним стандартом п╕дготовки фах╕вц╕в. Осв╕тн╕ програми мають бути ╓диними для вс╕╓╖ Укра╖ни. У держав╕ не може бути яко╖сь в╕друбно╖ в╕д загальнодержавних стандарт╕в рег╕онально╖ або хут╕рсько╖ осв╕ти. Тому, виходячи з державних ╕нтерес╕в, необх╕дно в╕дновити вертикаль управл╕ння осв╕тою, л╕кв╕дувавши республ╕канське кримське м╕н╕стерство осв╕ти ╕ науки.
Голова Всекримського товариства "Просв╕та" ╕м. Т. Г. Шевченка Серг╕й Савченко в добре аргументован╕й допов╕д╕ зосередив увагу слухач╕в на намаганн╕ кримських чиновник╕в створити в╕друбну в╕д загальнодержавно╖ рег╕ональну кримську концепц╕ю осв╕ти. В╕н переконливо дов╕в, що кримськ╕ посадовц╕ не лише ╕гнорують рекомендац╕╖ з Ки╓ва, але ╕ не виконують власн╕ р╕шення щодо укра╖номовно╖ осв╕ти. До 2000 року у Криму зг╕дно з м╕сцевою програмою мало б ╕снувати вже понад 140 укра╖номовних шк╕л. З величезними потугами, п╕д тиском громадських орган╕зац╕й на к╕нець 2007 року ╖х створено лише с╕м.
Не дослухались кримськ╕ урядовц╕ ╕ до рекомендац╕╖ в╕це-прем’╓ра з гуман╕тарних питань Володимира Семиноженка щодо перетворення м╕сцевого м╕н╕стерства осв╕ти у в╕дпов╕дне управл╕ння МОН Укра╖ни.
Професор Роман Ярем╕йчук у сво╓му виступ╕ под╕лився досв╕дом викладання державною мовою досить складних техн╕чних дисципл╕н на ╕снуючому у Криму факультет╕ нафтогазових технолог╕й. Випускники цього престижного факультету (в╕н ╓ сп╕льним з Нац╕ональним техн╕чним ун╕верситетом нафти ╕ газу у ╤вано-Франк╕вську та Нац╕ональною академ╕╓ю природоохоронного ╕ курортного буд╕вництва у С╕мферопол╕). Завдяки знанням державно╖ та англ╕йсько╖ мов випускники цього закладу працюють в ус╕х нафтогазових структурах не лише Криму та Укра╖ни, а ╕ далекого заруб╕жжя. Характерно, як зазначив допов╕дач, молодь не чинить спротиву ╕ охоче вивча╓ вс╕ предмети укра╖нською мовою. Це забезпечу╓ випускникам конкурентоспроможн╕сть у нафтов╕й галуз╕ вс╕╓╖ Укра╖ни.
Проректор ╤нституту кра╖н Сходу та Африки, ф╕л╕╖ М╕жнародного слов’янського ун╕верситету М. В. С╕рош слушно зауважив у сво╖й допов╕д╕, що проблеми функц╕онування державно╖ мови у навчальних закладах взагал╕ не ╕сну╓. Вона не впроваджу╓ться у навчальний процес багатьох ВНЗ (як державних, так ╕ комерц╕йних) через небажання ╕ спротив самих кер╕вник╕в. Допов╕дач запропонував ц╕лу низку заход╕в, спрямованих на перех╕д викладання предмет╕в у ВНЗ державною мовою. Серед них найнев╕дкладн╕шими ╓ жорстка мовна атестац╕я вс╕х сп╕вроб╕тник╕в, врахування показник╕в спроможност╕ викладання державною мовою при проходженн╕ конкурсу та при прийом╕ на роботу. Потребу╓ ╕стотних зм╕н система п╕дготовки наукових кадр╕в, при як╕й, кр╕м набуття профес╕йних якостей, одним з пр╕оритет╕в ма╓ стати патр╕отичне виховання молод╕ та знання студентами державно╖ мови.
Про чиновницьку круговерть, з якою стикаються актив╕сти громадських орган╕зац╕й ╕ батьки при створенн╕ укра╖номовних шк╕л, розпов╕в голова громадсько╖ орган╕зац╕╖ Андр╕й Щекун ("Укра╖нський д╕м") та Алла Осадча, пров╕дник Союзу укра╖нок з Феодос╕╖.
Заступник голови Всекримського товариства "Просв╕та" ╕м. Т. Г. Шевченка Павло Власенко порушив питання про протиправне використання у навчальному процес╕ п╕дручник╕в, не санкц╕онованих МОН Укра╖ни ╕ виданих поза межами держави.
Гостро постало питання про негативну роль багатьох кримських ЗМ╤ та телерад╕окомпан╕й у розпалюванн╕ м╕жнац╕онально╖ напруги, у нагн╕танн╕ укра╖нофоб╕╖ та татарофоб╕╖. Особливо вир╕зняються так╕ видання, як "Крымская правда", "Крымское время", комун╕стичн╕ видання та телепрограма "Русский мир" так званого "Русского центра".
Директор Кримсько╖ ф╕л╕╖ ╤нституту укра╖нознавства МОН Укра╖ни В╕ктор Лукашенко висловив к╕лька слушних зауважень щодо запровадження системи тестування при вступ╕ до ВНЗ. В╕н розпов╕в про накопичений у ф╕л╕╖ досв╕д розробки тестувальних програм з р╕зних предмет╕в. Спец╕ал╕сти ф╕л╕╖ вже сьогодн╕ готов╕ надати квал╕ф╕ковану п╕дтримку не лише школам, але й державним установам. В╕ктор Лукашенко зауважив, що нин╕шня осв╕тня пол╕тика, яку проводять запол╕тизован╕ кримськ╕ чиновники, ╓ небезпечною для держави, оск╕льки продуку╓ спец╕ал╕ст╕в лише для одного рег╕ону. На загальнодержавному ринку прац╕ вони стають неконкурентоспроможними ╕ змушен╕ залишатися лише у Криму або м╕грувати до Рос╕╖.
Допов╕дач п╕дтримав тезу, яку висловив академ╕к Петро Кононенко щодо депол╕тизац╕╖ осв╕тньо╖ сфери в Укра╖н╕. Як говорив поважний вчений, м╕н╕стр осв╕ти не повинен належати як╕йсь одн╕й пол╕тичн╕й сил╕. В╕н повинен бути осв╕тн╕м м╕н╕стром вс╕╓╖ Укра╖нсько╖ держави.
Учасники "круглого столу" п╕ддали критиц╕ соц╕олог╕чн╕ опуси малодосв╕дчених м╕сцевих соц╕олог╕в. Без коп╕тко╖ роботи влади в осв╕тн╕й царин╕, без подолання ╖╖ запол╕тизованост╕ та роботи на корпоративн╕ ╕нтереси певно╖ пол╕тично╖ сили ╕ врешт╕-решт без активно╖ роз’яснювально╖ роботи вс╕ соц╕олог╕чн╕ досл╕дження будуть необ’╓ктивними ╕ вельми заангажованими. Коли ж влада не буде протид╕яти створенню укра╖номовних заклад╕в, а переконувати громадян у необх╕дност╕ навчати д╕тей державною мовою, тод╕ можна й проводити соц╕олог╕чн╕ опитування. Якщо ж батьки на власному г╕ркому досв╕д╕ переконуються, що у Криму державна мова брутально ╕гнору╓ться та упосл╕джу╓ться, то нав╕ть серед укра╖нського населення м╕ст та забитих кримських с╕л не виявиться багато бажаючих в╕ддавати д╕тей до укра╖нських шк╕л, а тим б╕льше безперспективних клас╕в.
Учасники "круглого столу" з╕йшлися на думц╕, що проблема укра╖номовно╖ осв╕ти у Криму т╕сно пов’язана з в╕дсутн╕стю в╕дпов╕дних патр╕отичних керманич╕в на вс╕х владних щаблях. Учасники прийняли ухвалу, яка врахувала пропозиц╕╖ вс╕х виступаючих. Документ буде направлено в ус╕ владн╕ структури автоном╕╖ та Укра╖ни ╕ до перших ос╕б держави.
Лог╕чним продовженням "круглого столу", який в╕дбувся в рамках обговорення Указу Президента, стала науково-практична конференц╕я в укра╖нськ╕й школ╕-г╕мназ╕╖, присвячена мовному питанню та запровадженню нових технолог╕й у навчальний процес. Проведення конференц╕╖ у час╕ сп╕впало з 10-л╕ттям створення цього закладу. Врочисто п╕днесена атмосфера, щаслив╕ обличчя г╕мназист╕в та виховател╕в, вщерть переповнена актова зала та святковий концерт вихованц╕в, море кв╕т╕в ╕ подарунк╕в зайвий раз переконали ус╕х, що процес в╕дродження укра╖нсько╖ культури у Криму ╓ нев╕дворотним. А укра╖нська школа-г╕мназ╕я у С╕мферопол╕, як ╕ газета "Кримська св╕тлиця", стали першими осередками нац╕онального в╕дродження. ╤ допоки у Криму будуть ╕снувати, зм╕цнюватись ╕ збагачуватися так╕ джерельця, укра╖нський народ ╕ Укра╖нська держава будуть незнищенними.
Петро ВОЛЬВАЧ,
голова Кримського незалежного центру пол╕тичних досл╕дник╕в ╕ журнал╕ст╕в, голова Кримсько╖ ф╕л╕╖, д╕йсний член НТШ, академ╕к УЕАН, заслужений д╕яч науки ╕ техн╕ки АР Крим.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 14.12.2007 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5385

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков