"Кримська Свiтлиця" > #7 за 14.02.2003 > Тема ""Джерельце""
#7 за 14.02.2003
ВІРШІ НАТАЛКИ ШЕПЕЛЬ
Наталка Шепель
Наталка Шепель навчається в 9-му класі Бєлінської ЗОШ Ленінського району АРК. "Навчаюсь я добре, - пише Наталя в листі до "Джерельця", - тому що мені хочеться багато знати і багато вміти, та й для мене це зовсім не важко. З шкільних предметів я найбільше люблю алгебру, історію України, українську літературу та фізичну культуру. Моя вчителька з української мови - Ірина Олімпіївна Лазаренко. Вона дуже вимоглива і змушує нас багато читати як за програмою, так і позапрограмово. З українських письменників мене найбільше приваблює творчість Т. Г. Шевченка, Лесі Українки, Марка Вовчка, особливо її твір "Інститутка". А з творів кримських українських письменників, з якими ми знайомимось за програмою "Література рідного краю", мені найбільше подобаються поезії Д. Кононенка. Вони такі прекрасні, ніжні, мелодійні... У вільний час я й сама пробую складати вірші. Деякі з них надсилаю до "Джерельця". Сподіваюсь, що вони сподобаються шанувальниками поетичного слова. З повагою Наталка Шепель".
УКРАЇНІ Україно, мати рідна! Стала ти навіки вільна. Ти соборна, незалежна, І земля твоя безмежна. Десять років ти вже вільна, Весь народ живе спокійно, А колись нас мордували, За людей не визнавали. Катували до загину, Виганяли на чужину Дідусів, бабусь сивеньких І діток зовсім маленьких. І тепер нашого цвіту Повно вже по всьому світу. Ми їм руку подаєм І вітання щирі шлем. Зараз ми вчимося в школі. А батьки працюють в полі. Ми прийдем на зміну їм, Допоможемо усім. Треба нам скоріше вчитись, Щоб в майбутньому трудитись, Щоб Вітчизна процвітала, Ще прекраснішою стала.
РІДНИЙ КРАЙ Вранці, як іду до школи, Роздивляюся навколо: В балці річечка біжить, Очерет про щось шумить. Море ген на видноколі, Степ ромашковий навколо. Маки квітнуть і волошки, А тюльпанів лише трошки. Це - маленька Батьківщина, Серцю мила сторона. Наймиліша на всім світі, І у кожного одна.
* * * Я люблю свою країну Незалежну Україну, Бо вона про всіх нас дбає, Двері в школах розчиняє. Море, гори, степи, ріки, Серцю милі ви навіки. Як вас можна не любити? Як про вас не говорити?
ТАРАСОВІ ШЕВЧЕНКУ Небагато ти прожив, А зробив багато. Твій "Кобзар" людей учив Волю шанувати. По всім світі твої вірші Залюбки читають І на рідній Україні Тебе величають. У возз'єднаній державі, І соборній, новій, Ми про тебе пам'ятаєм. І шануємо, й вивчаєм.
РІДНА МОВА Рідна мова українська! Ти дідівська, материнська, Ти ласкава, милозвучна, Ти багата та співуча. Ти - як спів пташок у лузі. Ми з тобою давні друзі. * * * Полюбляю рідну мову, І барвисту, й кольорову. Вона щедра і багата. У ній розуму палата. В мові музика і спів, В ній і ніжність є, і гнів. Хвилі шум є в мові теж І моя любов без меж. * * * Любе літечко забулось, Осінь вже минає, Тільки сіре все навколо, Кольорів немає. Вже зима не за горами, Скоро випаде сніжок. Ковдра біла все закриє, Відірвемось від книжок. Поспішим мерщій із дому На санчатах поганяти. Полюбля малеча взимку Із сніжком попустувати.
* * * Знов надворі задощило, Стало сіро навкруги. Вже водиця каламутна Розливає береги. Скрізь біжать брудні потоки, Наче річечки малі. Я ж беру папір і ручку, Розкладаю на столі. Не піду до своїх друзів, Щось не хочеться гулять, Бо не сяє сонце в лузі, Краще віршики складать.
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 14.02.2003 > Тема ""Джерельце""
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=538
|