Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 07.12.2007 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#49 за 07.12.2007
НА МЕРИД╤АНАХ ╤СТОР╤╥

ПАМ’ЯТЬ
Може, не так урочисто, як сл╕д було це зробити, але вперше Укра╖на в╕дзначила 65-р╕ччя утворення Укра╖нсько╖ Повстансько╖ Арм╕╖ на державному р╕вн╕. Кр╕зь туман брехн╕ й фальш╕, якими засм╕тили нашу св╕дом╕сть московськ╕ гнобител╕, нарешт╕ над во╖нами УПА - мертвими ╕ живими, - з╕йшло Сонце Правди. Живим пром╕нчиком у тому сонц╕ бачу книгу "Повстанська Волинь", автором яко╖ ╓ в╕дома поетеса, активна патр╕отка ╕ громадська д╕ячка ╢вген╕я Лещук. У сво╖й книз╕ вона, - в╕д першо╖ до останньо╖ стор╕нки, - осп╕ву╓ геро╖зм в╕дважних во╖н╕в УПА, як╕ загинули в борн╕ за Незалежну Укра╖ну
У книз╕ ╢вген╕я Лещук висловлю╓ щиру подяку останньому командиров╕ УПА, генерал-хорунжому Василев╕ Куку за допомогу у виданн╕ книги, у як╕й ╓ в╕рш, присвячений Геро╓в╕.
На титульн╕й стор╕нц╕ "Повстансько╖ Волин╕" через стол╕ття представлено Берестечко - козацька пал╕тра з терновим в╕нком у кров╕, а на т╕м фон╕ гарне фото, зроблене серед л╕сових нетр╕в, де п╕втора десятка б╕йц╕в УПА, як╕ сидять ╕ стоять плечем до плеча на р╕дн╕й земл╕. Я дивлюся, вдивляюся в ╖хн╕ обличчя ╕ бачу - як автор говорить:
╥х душ╕ св╕тл╕, священн╕,
Переповнен╕ були п╕снями.
...........................................
В серцях клекотала Воля,
В очах - лишень Укра╖на.
В╕дчуваю, що вони не бандити, не зрадники, а в╕рн╕ сини Укра╖ни. Адже за даними останнього Головного командира УПА Василя Кука, за пер╕од ╕з 1942 по 1952 р╕к через лави Повстансько╖ Арм╕╖ пройшло сто тисяч ос╕б! Н╕, це були не фашисти, не кати власного народу, а справжн╕ захисники В╕тчизни, орган╕зоване вояцтво, яке в╕дважно боролося як з н╕мецькими, так ╕ з московськими окупантами. Пам’ятаймо про ╖хн╕ подвиги, бо це вони в пекельн╕м двобо╖ виборювали нам Незалежну Державу.
За жанровою ознакою книга "Повстанська Волинь" склада╓ться з поез╕й, п╕сень та документальних нарис╕в, як╕ присвячен╕ визначним во╖нам УПА, котрих наша авторка знала, бачила. Тому точно ╕ майстерно зображено атмосферу того гр╕зного часу, жах╕ття якого нав╕чно закарбувалися в душ╕ поетеси.
В ус╕х творах - лакон╕зм, душевна напруга, вибухи розпуки вразливого серця, через яке все це проходило - ...Коли по гор╕ труп╕в розстр╕ляних лазило немовля - шукало "нен╕", ╕ якби не цей останн╕й зв╕рячий постр╕л, може, б воно виросло - як "Ангел з траг╕зму"... Так н╕! Н╕мак вц╕лив у головку...
"╤ грянув вистр╕л - мен╕ у серце!
Сонце з╕йшло ╕ заридало..."
╤ ту рану у серц╕ авторка носила все життя. Будь горда, Волинь, що у Вас ╓ така ╢вген╕я - вона як жива "Волинська Легенда" залишена Господом Богом, щоб донести до нин╕шн╕х дн╕в усю правду тих дн╕в.
Отже, ця книга - книга Правди.
Достов╕рн╕ й правдив╕ матер╕али, подан╕ в книз╕, ╓ вагомим аргументом, що розв╕нчу╓ ╕деолог╕ю червоних сатрап╕в, котрим, аби прикрити сво╖ злод╕яння, потр╕бен був ворог, хай вигаданий, але такий, аби сховати за його спиною сво╓ злочинне обличчя.
Варто сказати, художн╓ письмо книги ма╓ особливу вагу: воно зм╕стовне, повчальне, не галасливе, вабить до себе читача. Достоту потр╕бно мати гарного таланту, аби словом передати дух геро╖зму, та ще в такому ракурс╕, щоб ╕ ми, читач╕, зрозум╕ли, усв╕домили, за що боролися й гинули люди.
Тв╕р, який нам пропону╓ ╢вген╕я Лещук, легко сприйма╓ться, глибоко вража╓ душу. Особливо в╕дчув таке, читаючи документальний нарис "Лишився п╕снею в серцях...", де авторка зворушливо розпов╕да╓ про смерть молодого б╕йця Арсена Крисюка, який потрапив у зас╕дку енкаведист╕в. Розривн╕ кул╕ геть пошматували т╕ло юнака, а вродливого обличчя, як пише авторка, "...не торкнулися, неначе сила краси була тим щитом, який в╕дводив кул╕". Пот╕м енкаведисти кинули т╕ло загиблого в став, щоб н╕хто не знайшов. Уноч╕ повстанц╕ в╕дшукали т╕ло вояка ╕ поховали з почестями. На св╕танку на м╕сце поховання прибули чек╕сти ╕ почали розкопувати могилу... Кулеметн╕ черги повстанц╕в спинили роботу... Та душогубц╕ ╓ душогубцями. Мат╕р Арсена арештували, жорстоко катували, а пот╕м вислали до Сиб╕ру, де вона в╕дразу й померла. Молодшу сестру Арсена ╕ брата розстр╕ляли.
╤ це не один такий документальний нарис, а десятки, сказав би, майстерно створених новелок, котр╕ хочеться читати, бо вони наскр╕зь пройнят╕ правдою життя.
Волинь, як в╕домо, була колискою Повстансько╖ Арм╕╖. Там зародився нац╕онально-визвольний рух, що навесн╕ 1942 року став запорукою розбудови власних Збройних Сил. Наша авторка, як й ╕нш╕ д╕ти того краю, брала посильну участь у тих под╕ях. Тому книга "Повстанська Волинь" не лише важливий документ часу, а й джерело чисто╖ духовност╕, яке сприятиме патр╕отичному вихованню молодого покол╕ння, вчитиме ╖х любов╕ до В╕тчизни, до р╕дно╖ земл╕. Тому книгу було б важливо перевидати великим тиражем - державним коштом.
Сл╕д сказати, що, мабуть, пан╕ ╢вген╕╖ судилося долею повертати ╕з забуття зумисно забутих Геро╖в Укра╖ни. Т╕льки один Бог зна╓, ск╕льки вона витратила духовно╖ енерг╕╖, сили у борн╕ з укра╖ножерами та бюрократами, аби ╕м’я Незламного Лицаря час╕в визвольних во╓н ╤вана Богуна уславити на всю Укра╖ну, на весь св╕т.
По трудах праведних - здоров’я Вам, ╢вген╕╓ Степан╕вно, ╕ надал╕ Господньо╖ допомоги - творчо╖ наснаги для Великих справ!
╤ван ЗАХАРЧЕНКО,
член Нац╕онально╖ сп╕лки
письменник╕в Укра╖ни.
P. S. Пропону╓мо до уваги читач╕в деяк╕ листи-в╕дгуки на книгу ╢вген╕╖ Лещук "Повстанська Волинь".
* * *
Шановна ╢вген╕╓ Степан╕вно!
Щиро вдячний Вам за книгу "Повстанська Волинь" та шаноблив╕ слова на мою адресу. Ця книга стане у нагод╕ кожного разу, коли необх╕дно згадати про в╕дважн╕сть та непохитн╕сть наших попередник╕в, що переду╓ осмисленню персонально╖ в╕дпов╕дальност╕ перед наступними покол╕ннями Укра╖ни.
З повагою,
Арсен╕й ЯЦЕНЮК,
М╕н╕стр закордонних справ Укра╖ни.
* * *
Шановна ╢вген╕╓ Степан╕вно!
Пов╕домля╓мо, що в М╕н╕стерств╕ оборони Укра╖ни отримано Вашого листа та книгу "Повстанська Волинь".
Щиро вдячн╕ Вам за подарунок. Под╕бна л╕тература вкрай необх╕дна зараз для сприяння у порозум╕нн╕ р╕зних покол╕нь та верств населення, в╕дновлення ╕сторично╖ справедливост╕, в╕дстоювання загальнолюдських ц╕нностей.
Кер╕вництвом прийнято р╕шення залишити прим╕рник книги з дарчим написом у Департамент╕ гуман╕тарно╖ пол╕тики М╕н╕стерства оборони Укра╖ни для використання в заходах в╕йськово-патр╕отичного спрямування з особовим складом Збройних Сил Укра╖ни.
Напередодн╕ юв╕лейного року бажа╓мо Вам, пан╕ ╢вген╕╓, натхнення, творчих усп╕х╕в, житт╓во╖ наснаги та довгих рок╕в життя.
З повагою,
╤. ╤. ТИЩЕНКО,
директор Департаменту
гуман╕тарно╖ пол╕тики М╕н╕стерства оборони Укра╖ни.
* * *
Шановна пан╕ ╢. Лещук!
Щиро вдячний Вам за послання й, особливо, за "Повстанську Волинь" з╕ зворушливою посвятою.
Вам, шановна пан╕ ╢вген╕╓, як мало кому, вда╓ться сво╓ю творч╕стю навернути читача до сприйняття ╕стор╕╖ на емоц╕йному р╕вн╕, спонукати його на сердечне осягання свого величного минулого. Це надзвичайно р╕дк╕сний дар, - а в╕дтак, - ╕ надзвичайно ц╕нний. Можливо, саме ця в╕дм╕тн╕сть ╕ змусила мене згадати промовист╕ слова Максим╕л╕ана Волошина, як╕ т╕льки на перший погляд не мають до цього н╕якого в╕дношення: "В России нет сыновнего преемства. И нет ответственности за отцов". Ваша патр╕отична наснажен╕сть, громадянськ╕сть, помножен╕ на творчий хист, власне, й пробуджують в ╕нших те дорогоц╕нне в╕дчуття спор╕днення й глибинного вкор╕нення в нац╕ональну б╕ограф╕ю, яке не дозволя╓ н╕ ╕сторичного безпам’ятства, н╕ безв╕дпов╕дальност╕ перед минулими ╕ прийдешн╕ми покол╕ннями. Щирий доземний укл╕н Вам за це.
Нехай Господь ще довго обдарову╓ Вас сво╓ю ласкою на рад╕сть ус╕м нам, на горд╕сть Укра╖н╕.
З повагою,
Володимир ЛИТВИН,
В╕це-президент Нац╕онально╖ академ╕╖ наук Укра╖ни,
академ╕к НАН Укра╖ни.
* * *
Шановна ╢вген╕╓ Степан╕вно!
Отримали Ваш╕ книги - велика дяка Вам. Ми ╕з захопленням прочитали "П╕сню для Северина Наливайка" та "Повстанську Волинь". Ви одна з небагатьох, хто в╕дкрива╓ нев╕дом╕ скрижал╕ нашо╖ ╕стор╕╖ ╕ допомага╓ людям осягнути велич ╕ подвиг р╕зних ╕сторичних персонал╕й.
Ви зд╕йсню╓те важлив╕ необх╕дн╕ кроки, необх╕дн╕ для подальшого розвитку демократ╕╖ та зростання добробуту укра╖нського народу.
Дяку╓мо Вам. Нехай збуваються Ваш╕ мр╕╖ та плани ╕ надал╕, нехай у майбутн╓ переходять Ваш╕ добр╕ д╕ла, а кожен день веде до нових ╕ нових звершень на благо нашого народу.
Щиросердно,
В. ╤. ПОЛТАВЕЦЬ,
генеральний директор
Н╤КЗ "Чигирин".

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 07.12.2007 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5370

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков