Версiя для друку Обговорити в форумi

На запрошення помічника ректора Кримського республіканського інституту післядипломної педагогічної освіти Павла Власенка познайомитися з роботою цього закладу і поспілкуватися з самим ректором Олександром Рудяковим, котрого пам’ятаю як автора вступних статей за часів моєї роботи у видавництві "Таврія", я відгукнулася з душею. Ще б пак, з того часу, як Тамара Василівна Єфимова, яка очолювала там ланку україномовних фахівців, склала з себе ці обов’язки і перестала відвідувати редакцію, мої зв’язки з КРІППО припинились повністю. А минуло вже щонайменше п’ять років...
Здається, Олександр Миколайович не мав втішних повідомлень для "Кримської світлиці" і більше розраховував на кореспондента "нейтральної газети". Тому спілкування наше виявилося коротким, а про ректора особисто я дізналася з подарованої ним візитки: О. М. Рудяков - доктор філологічних наук, професор, заслужений працівник освіти України. Отож, людина, гідна обіймати найвідповідальніші посади.
Передана з рук в руки деканові факультету підвищення кваліфікації Павлу Балану, від нього я довідалась, що кримська Рада міністрів, що б там не казали, виділяє кошти на розвиток державної мови в Криму. Останній приклад (це я і пов’язала з моїм візитом сюди) - перепідготовка великої групи вчителів-предметників (маються на увазі ті, що викладають непрофільні предмети українською мовою) у Вінниці та Полтаві. 36 педагогів, згідно з установленим планом, зможуть в грудні зануритися в природне мовне середовище - послухати своїх колег в аналогічних інститутах, які свого часу одержували освіту і викладали українською мовою.
На моє ж запитання, наскільки КРІППО забезпечений власними кадрами для перепідготовки україномовних вчителів-предметників, одержала досить суперечливі дані, що коливалися від 40 до 80%.
Але перша цифра ймовірніша, бо декан бодай краще знайомий з ситуацією в цілому. Але щоб довідатися, чим живе установа, звичайно, не достатньо тих двадцяти хвилин, які залишились до чергової конференції, коли і сам розумієш: найкраще облишити людей в спокої.
Та ось завітала в редакцію Наталя Іванівна Рашпіль - методист навчально-методичної лабораторії розвитку освіти українською мовою
КРІППО. Від неї я довідалась, що ця лабораторія недоукомплектована. Грубо кажучи, замість трьох осіб тут працює одна пані Наталя. Відсутній, зокрема, і керівник лабораторії.
- Наш ректор, Олександр Миколайович, дуже стурбований цією ситуацією, - підкреслила Наталя Рашпіль.
Я, зокрема, дізналася, що після росіянки Тамари Єфимової на її місці змінилося кілька послідовниць, аж доки воно не спорожніло.
- Чим би ви це пояснили, Наталю Іванівно?
- Важкою роботою та низькою зарплатою. Шкільні вчителі мають зараз значно більше. Між іншим, це не лише наша проблема. В Сімферополі та Сімферопольському районі теж вільні місця методистів з української мови в методичних центрах.
- Невже з тієї ж причини?
Наталя Іванівна вважає, що так. Але у мене це якось не вкладається в голові, і грішу на кримську владу, яка дуже далека від створення такої аури, коли б вивчення української мови та все, з цим пов’язане, стало б престижним.
Втім, як я довідалася у Наталі Іванівни, подобається це комусь чи не дуже, кількість учнів, які навчаються українською мовою, щороку зростає. Років п’ять - сім тому їх було менше одного відсотка, зараз це - понад шість відсотків. За останні три роки їхня кількість збільшилася в півтора раза.
Загинаючи пальці, ми рахуємо з Наталею Рашпіль українські школи - дві в Ялті, одна - в Алушті, Сімферопольська гімназія, Приморська школа ім. О. Теліги (м. Феодосія), Щолкінська школа № 3 та Керченська № 9 (наймолодша!). Але є й ще така, якої недорахувалася навіть "Крымская правда", подаючи в свіжому номері схожу статистику. Це україномовний інтернат з посиленою військовою підготовкою для учнів 10 - 11 класів, де директором пан Балабай. Сюди, в Алушту, приїжджають навчатися і юнаки з інших міст України. Шкіл з українською та російською мовою навчання офіційно 134. Але ще є і двомовна, де замість російської вивчають кримськотатарську мову. Це в Сімферополі, в
с. Кам’янці. Шкіл з українськими класами в Криму - 346, а з поглибленим вивченням української мови - 73.
Кожен регіон, за словами Наталі Іванівни, розробляє свою програму розвитку державної мови. Є такі свої програми на усіх рівнях, а про те, яку проведено роботу, виголошуються доповіді щогрудня на колегії Міністерства освіти та науки АРК.
Звичайно, не в усіх українських школах такі умови, як в Сімферопольській гімназії, де перші класи набираються впродовж одного тижня. Старими залишилися проблеми у Алуштинського колегіуму та ялтинської школи, що перебувають у пристосованих приміщеннях - дитячих садочках. Туди приваблюють учнів не басейни та зимові сади, а саме розуміння - потім вони будуть у виграші.
Є вже кілька україномовних дитячих садочків та чимало груп в двомовних. Двомовність - це, в першу чергу, проблема села, яке не може собі дозволити мати кілька шкіл.
Але, як бачимо, ініціатива знизу випереджає темпи готовності якісно забезпечити попит в україномовній освіті. Це я про недоукоплектованість верхніх ланцюжків керівними кадрами. Можливо, там дійсно невисока платня, але ж російськомовні фахівці від цього не розбігаються!
А можливо, варто просто дати оголошення в "Кримській світлиці", і на конкурсній основі відібрати кращих? Якої ви про це думки, пане ректоре? А потім вже буде з ким вести розмову не лише про кількість, але і про якість. У той же час велика надія на колишнього працівника Представництва Президента України в Криму Павла Власенка, котрий краще за інших знає вчительське україномовне середовище. А той факт, що Олександр Рудяков забажав наблизити до себе саме українського патріота, свідчить, що пошуки гармонії у КРІППО все ж таки відбуваються, тож нехай осилить дорогу той, хто йде.
Тамара СОЛОВЕЙ.

Р. S. Тим часом, як ми обговорювали щонайшвидше повернення Тамари Єфимової після лікарняного на роботу, її стан різко погіршився, а 1 грудня відомої освітянки не стало.
Світла пам’ять Вам, самовіддана патріотко, "світличани" любитимуть Вас і пам’ятатимуть завжди. Хай Ваш приклад служіння українському слову передається з покоління в покоління...

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #49 за 07.12.2007 > Тема "З перших уст"