Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 30.11.2007 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 30.11.2007
ХРЕСТ ЯК СИМВОЛ

ДОРОГА ДО ХРАМУ

ХРЕСТ ЯК СИМВОЛ

ДЛЯ ТИХ, хто народився у християнськ╕й частин╕ св╕ту, хрест насамперед ╓ символом в╕ри. Його шанують ╕ католики, ╕ лютерани, ╕ греко-католики, ╕ православн╕, ╕ баптисти, ╕ ╓вангел╕сти, нав╕ть секта, протегована Леон╕дом Черновецьким. У тисячол╕тн╕й ╕стор╕╖ православ’я в Укра╖н╕ було лише к╕лька десятил╕ть повного безапеляц╕йного заперечення хреста. Це коли владу у 1917 роц╕ захопили б╕льшовики. Спочатку вони масово винищували служител╕в церкви.
Пригаду╓те сумнозв╕сний наказ Лен╕на якомога б╕льше розстр╕лювати священик╕в?! Пот╕м почали плюндрувати, грабувати й нищити храми, монастир╕, каплиц╕, скидати бан╕ та дзвони. Лише у Ки╓в╕ за роки комун╕стичного режиму було вщент зруйновано, висаджено у пов╕тря близько ста культових споруд. У т╕ часи суворо заборонялося хрестити д╕тей - ╖х "зв╕здили". З╕рочки зам╕сть хрест╕в треба було встановлювати ╕ на могилах неб╕жчик╕в. Правда, сл╕д в╕ддати належне комун╕стам - нищили вони не т╕льки церкви, а й костьоли, синагоги, кенаси, мечет╕, пагоди тощо. Тим б╕льшою н╕сен╕тницею ╕ святотатством вида╓ться сьогодн╕шн╕й союз укра╖нських комун╕ст╕в ╕ православно╖ церкви Московського патр╕архату. Н╕яково нав╕ть дивитися, коли на пол╕тичних м╕тингах поруч майорять прапори КПУ ╕ хоругви УПЦ.
Але хоч як лютували комун╕сти, намагаючись витравити в народ╕ в╕ру в Христа, - у них н╕чого не вийшло. Сьогодн╕ знову будують ╕ в╕дроджують храми, а народ завзято ос╕ня╓ себе хресним знаменням.
Зв╕дки ж п╕шов цей всеперемагаючий потяг до хреста? Лог╕чно було б припустити, що символ християнства з’явився в Укра╖н╕-Рус╕ п╕сля 988 року, коли Великий князь Володимир в обов’язковому ╕ масовому порядку охрестив русич╕в. Проте дуже багато факт╕в св╕дчать, що хрест як символ, сакральний знак використовувався на теренах Укра╖ни задовго до християнства.
Та й християнським символом хрест у нин╕шньому його вигляд╕ був оф╕ц╕йно затверджений лише на Першому Вселенському собор╕ у 325 роц╕. ╤суса Христа, як в╕домо, роз╕п’яли на Т-под╕бному хрест╕.
А ось р╕зноман╕тн╕ зображення хреста на керам╕чних ╕ кам’яних виробах, яким в╕д трьох до п’яти тисяч рок╕в. Безл╕ч ╖х розкопали археологи на рештках поселень Трип╕льського пер╕оду. Хрест ╕з червоно╖ глини спочатку, коли археологи його щойно в╕дкопали неподал╕к села Трип╕лля, скидався на уламок якогось керам╕чного виробу. Але коли його почистили й в╕дмили, то переконалися, що це ф╕гурка ╕з яскраво вираженими ознаками. До того ж у н╕й виявлено спец╕альн╕ отвори, аби можна було просунути мотузку ╕ носити ф╕гурку на ши╖. Цьому амулетов╕, щонайменше, 5000 рок╕в. Знайдено також безл╕ч ще старовинн╕ших керам╕чних вироб╕в Трип╕льсько╖ доби, на яких хрест ╓ обов’язковим атрибутом розпису.
Археолог╕чн╕й знах╕дц╕ поблизу Львова - 12 тисяч рок╕в. Це к╕стка оленя, а тому ╖╖ можна датувати досить точно. На ц╕й к╕стц╕ ч╕тко видно видряпан╕ хрест ╕ г╕лку. Так╕ ж сакральн╕ знаки можна побачити на п╕зн╕ших трип╕льських виробах, пот╕м на язичницьких оберегах, дал╕ - на середньов╕чних пам’ятках. Сьогодн╕ ц╕ хрестики, г╕лочки та ╕нш╕ символи ч╕тко простежуються у вишивках, писанкарств╕, керам╕ц╕ сьогодн╕шн╕х майстр╕в та майстринь, як╕ перейняли генетичну пам’ять в╕д бабусь-д╕дус╕в. А простежити кор╕ння ц╕╓╖ ╕сторично╖ пам’ят╕ можна на виставц╕ "Символ хреста в ╕стор╕╖ Укра╖ни протягом тисячол╕ть", яку стараннями досл╕дника-ентуз╕аста, автора Валентина Мойсе╓нка в╕дкрито у прим╕щенн╕ Хл╕бн╕ на територ╕╖ Соф╕╖ Ки╖всько╖. Йому вдалося з╕брати для експозиц╕╖ чудов╕ зразки археолог╕чних знах╕док, керам╕ки, вишивок, кахл╕в, р╕зьблення тощо.
Серг╕й П’ЯТЕРИКОВ.
"Дзеркало тижня"
№ 44 (673) 17 - 23 листопада 2007 р.
На фото: трип╕льський хрест; Валентин Мойсе╓нко демонстру╓ кос╕вськ╕ кахл╕ XIX ст.

СУ╢ТА СУ╢Т...
 В ╢вангел╕╖ в╕д Луки ╓ така притча:
"В одного багача гойно (гарно. - Авт.) нива вродила була. ╤ м╕ркував в╕н про себе й казав: "Що робити, що не маю куди з╕брати плод╕в сво╖х?" ╤ сказав: "Оце я зроблю, - порозвалюю клун╕ сво╖, ╕ простор╕ш╕ поставлю, ╕ позбираю туди пашню (зб╕жжя. - Авт.) свою всю та св╕й достаток. ╤ скажу я душ╕ сво╖й: "Душе, ма╓ш багато добра, на багато рок╕в складеного. Спочивай, ╖ж та пий, ╕ веселися!" Бог же до нього прор╕к: "Нерозумний, - ноч╕ ц╕╓╖ ось душу твою зажадають в╕д тебе, ╕ кому позостанеться те, що ти був наготував?"... Так бува╓ з тим, хто збира╓ для себе, та не багат╕╓ в Бога".
Так бува╓ з кожним, хто в Бога не багат╕╓! Як ╕ все, що написано в Святому Письм╕, ц╕ слова - живе Слово Боже для нас. Бо Боже Слово живе та д╕яльне, гостр╕ше в╕д усякого меча двос╕чного, - проходить воно аж до под╕лу душ╕ й духа, суглоб╕в та мозк╕в, ╕ здатне судити думки та нам╕ри серця. Ця притча - слово-попередження, слово-застереження для кожного ╕з нас. Як часто ми, забуваючи про небесне, нехтуючи духовними скарбами, ус╕ сили сво╖ поклада╓мо на здобуття лише земних благ. Як часто ми, засл╕плен╕ оманою багатства св╕ту цього, поклада╓мо життя сво╓ на в╕втар мамони - духа користолюбства - забуваючи слова Господн╕: "Не складайте скарб╕в соб╕ на земл╕, де нищить ╖х м╕ль та ╕ржа, ╕ де злод╕╖ п╕дкопуються й викрадають. Складайте ж соб╕ скарби на Неб╕, де н╕ м╕ль, н╕ ╕ржа ╖х не нищить, ╕ де злод╕╖ до них не п╕дкопуються та не крадуть. Бо де скарб тв╕й, - там буде й серце тво╓!"
Де скарб тв╕й - там буде й серце! То де ж наш╕ скарби? Чи на неб╕? Чи в сфер╕ духа? Як узнати? А дуже просто: чим серце наповнене, те говорять й уста. Про що говоримо ми удома, на робот╕, в громадському транспорт╕? Прислухаймось... Може, про духовн╕ реч╕? Може, виясню╓мо той чи ╕нший в╕рш ╕з Писання? Може, д╕лимось один з одним власним духовним досв╕дом? Може, шука╓мо шляхи духовного удосконалення? Заклопотан╕ проблемою духовного зростання? Про т╕ло чи про душу дба╓мо, клопочемось, пережива╓мо? Бо т╕, хто ходить за т╕лом, думають про т╕лесне, а хто за духом - про духовне. Бо думка т╕лесна - то смерть, а думка духовна - життя ╕ мир; думка-бо т╕лесна - ворожнеча на Бога, бо не кориться законов╕ Божому, та й не може. ╤ т╕, хто ходить за т╕лом, не можуть догодити Богов╕.
Думка т╕лесна - ворожнеча на Бога... Як╕ жахлив╕ слова! Не приведи, Господи, стати ворогом Бога Живого. "Бо зна╓мо Того, Хто сказав: "Мен╕ помста належить, Я в╕дплачу, говорить Господь". ╤ ще: "Господь буде судити народа Свого"! Страшна р╕ч - упасти в руки Бога Живого!", - чита╓мо у апостола Павла.
Господь буде судити... "Бо великий день Господа й вельми страшний, ╕ хто зможе його перенести?" (Книга пророка Йо╖ла). Нерозумний! Ноч╕ ц╕╓╖ ось душу твою зажадають в╕д тебе, ╕ кому позостанеться те, що ти був наготував? Кому залишиться твоя посада, тв╕й авторитет, тво╖ звання, д╕м, ╖жа, одяг, машина, дача, земля? Для чого жив? Для чого коптив небо? Де скарб тв╕й? Що придбав? Кому в╕ддаси? Д╕тям? Все життя ╖в, спав, пив, спорожнювався в╕д з’╖деного й випитого... Для чого? Щоб д╕ти тво╖ ще б╕льше ╖ли, спали, пили ╕ спорожнювалися? А внуки - ще б╕льше? А правнуки - ще?.. Тод╕ "порох ти, - ╕ до пороху вернешся". Та й цим не дуже т╕шся, бо насправд╕ не зна╓ш, кому передаси й земн╕ добра сво╖. Бо людин╕, що перед лицем Його добра, да╓ В╕н премудр╕сть, ╕ п╕знання, ╕ рад╕сть; а гр╕шников╕ В╕н роботу да╓, щоб збирати й громадити, - щоб п╕зн╕ше в╕ддати тому, хто добрий перед Божим лицем...
Про марноту зусиль людини, "яка не в Бога багат╕╓", чудово сказав Екклез╕аст. ╤ не мен╕ тут щось додавати...
"Поробив я велик╕ д╕ла: поставив для себе доми, задля себе садив виноградники, запровадив для себе садки та га╖, ╕ понасаджував в них ус╕ляких дерев овочевих (плодових. - Авт.). Наробив я для себе став╕в, щоб поливати ╕з них л╕с дерев, що виростали. Набував я для себе раб╕в та нев╕льниць, були в мене й дом╕вники (домашня челядь. - Авт.). А худоби велико╖ та худоби др╕бно╖ було в мене б╕льше, н╕ж у вс╕х, що в ╢русалим╕ до мене були! Назбирав я соб╕ також ср╕бла та золота, ╕ скарб╕в цар╕в та пров╕нц╕й (з ус╕х областей. - Авт.), зав╕в я соб╕ сп╕вак╕в та сп╕вачок, ╕ всяк╕ при╓мнощ╕ людських син╕в, ж╕нок-наложниць. ╤ звеличувавсь я усе б╕льше та б╕льше, над ус╕х, що в ╢русалим╕ до мене були, моя (людська, житейська. - Авт.) мудр╕сть стояла також при мен╕. ╤ всього, чого оч╕ мо╖ пожадали, я ╖м не в╕дмовлював: я не стримував серця свого в╕д жодно╖ вт╕хи, бо т╕шилось серце мо╓ в╕д усякого труду мого... Та коли я звернувся до вс╕х сво╖х чин╕в (д╕л. - Авт.), що ╖х поробили були мо╖ руки, ╕ до труду, що я потрудився був, роблячи, - й ось усе це марнота (су╓та. - Авт.) та ловлення в╕тру...
╤ зненавид╕в я ввесь св╕й труд, що п╕д сонцем трудився я був, - бо його позоставлю людин╕, що буде вона по мен╕, а хто зна╓, чи мудрий той буде чи нерозумний, хто запану╓ над ц╕лим трудом мо╖м... Ось чому знев╕рилось мо╓ серце в ус╕м мо╖м труд╕, що чинив я п╕д сонцем... Бо бува╓ людина, що трудиться з мудр╕стю, зо знанням та ╕з хистом, та все полиша╓ на долю людин╕, яка не трудилася в тому: марнота й оце й зло велике! Та й що ма╓ людина зо всього свойого труда та ╕з клопоту серця свого, що п╕д сонцем працю╓ вона? Бо вс╕ дн╕ ╖╖ - муки, а смуток - робота ╖╖, ╕ нав╕ть вноч╕ ╖╖ серце спокою не зна╓, - теж марнота й оце!.."
Олег ВЕДМЕДЕНКО.
(Б╕бл╕йна школа духовного вдосконалення, а/с 18, Луцьк-21, Укра╖на, 43021, www.vedmedenko.org)

╤ ЗНОВУ МИ РАЗОМ
Нещодавно знову в╕дправили молебень за ╓дн╕сть укра╖нсько╖ Церкви у храм╕ св. Покрови отц╕ Володимир Костюк - парох гр.-кат. церкви св. Архистратига Миха╖ла ╕ о. Володимир Ганас - парох православно╖ церкви св. Покрови у Ф╕ладельф╕╖. Ця дружня традиц╕я обох параф╕й продовжу╓ться вже роками. А почалась вона ще тод╕, коли частина укра╖нц╕в греко-католик╕в, яка не бажала переходити на григор╕анський календар, не бажала чужо╖ мови у сво╖й церкв╕, бажала затримати св╕й укра╖нський обряд та все сво╓ р╕дне, щоб духовно бути з╕ сво╖м народом в Укра╖н╕. Тод╕шня гр.-кат. влада не п╕шла назустр╕ч, щоб одну церкву в╕ддати тим людям ╕ бути разом, а на зустр╕ч п╕шов Митрополит православно╖ Церкви, а п╕зн╕ший Патр╕арх Мстислав, який сказав: ╓ дв╕ православн╕ церкви у Ф╕ладельф╕╖. Вибирайте, котру хочете ╕ домовтесь з╕ священиком в котрий час зможете в╕дправляти Богослуж╕ння. Ми домовились з о. Борисенком - парохом церкви св. Покрови ╕ до сьогодн╕ ця дружба трива╓, хоч гр.-католики побудували окрему церкву. В╕д того часу в╕дправляються молебн╕ за ╓дн╕сть наших церков то у брат╕в православних, то у гр.-католик╕в при участ╕ священик╕в ╕ мирян обох братн╕х церков. Одн╕ одних запрошують на празники, сп╕лкуються ╕ в╕дтворюють сп╕вжиття одного ╕ того ж народу, бо хочуть бути разом як 65-м╕льйонна нац╕я (зг╕дно з проф. В. Куб╕йовичем), непод╕лена на вза╓мно себе поборююч╕ групи. Таку сп╕льн╕сть ╕ ╓дн╕сть нашого народу в╕дчувають вже ╕ в Укра╖н╕, як заприм╕тив у газет╕ "Наша В╕ра" ред. ╢. Сверстюк. Сп╕ва╓мо: "Боже, нам ╓дн╕сть подай". Господь Бог подасть нам ╓дн╕сть, якщо ми будемо ╓днатись не словами, а д╕лами. Чи не д╕лом доводять ╓дн╕сть ц╕ дв╕ дружн╕ параф╕╖ у Ф╕ладельф╕╖?! А де ж вс╕ ╕нш╕??!
З╕нов╕й КВ╤Т.
м. Ф╕ладельф╕я.

ПАТР╤АРХ Ф╤ЛАРЕТ В╤ДВ╤ДАВ ВАШИНГТОН
Питання м╕жконфес╕йних в╕дносин в Укра╖н╕ та ситуац╕ю у св╕товому православ’╖ обговорив Патр╕арх Ки╖вський ╕ вс╕╓╖ Руси-Укра╖ни, Предстоятель Укра╖нсько╖ православно╖ церкви Ки╖вського Патр╕архату Ф╕ларет п╕д час зустр╕чей у Вашингтон╕ з представниками американського Конгресу та Сенату, переда╓ власний кореспондент УКР╤НФОРМу в США.
Як пов╕домила прес-служба Посольства Укра╖ни в США, Предстоятель УПЦ КП пров╕в ряд зустр╕чей ╕з сенаторами Джорджем Войновичем та Семом Браунбеком, а також конгресменом Гасом Б╕л╕рак╕сом - главою групи сприяння Грецьк╕й православн╕й церкв╕ у Палат╕ представник╕в. У розмовах з американськими посадовцями Патр╕арх Ф╕ларет наголосив на сво╓му прагненн╕ до об’╓днання укра╖нських православних церков ╕ розбудови суверенно╖ та соборно╖ Укра╖ни.
Глава УПЦ КП висловив спод╕вання на розвиток братн╕х стосунк╕в ╕з православними та ╕ншими рел╕г╕йними громадами Сполучених Штат╕в. Представники Конгресу й Сенату прив╕тали його прагнення й виявили готовн╕сть надавати Укра╖н╕ сприяння та п╕дтримку.

УКРА╥НСЬК╤Й ГРОМАД╤ В ╤ТАЛ╤ЙСЬКОМУ М╤СТ╤ АВЕЛЛ╤НО ПЕРЕДАНО СТАРОВИННУ ЦЕРКВУ
Свою церкву матимуть в╕дтепер укра╖нц╕ Авелл╕но, невеликого м╕ста неподал╕к Неаполя. В╕дпов╕дну угоду п╕дписали ╓пископи Франческо Мар╕но та Гл╕б Лончина, переда╓ кореспондент УКР╤НФОРМу.
Укра╖нськ╕й громад╕ передано старовинну церкву Мадонна делла Салетте, що на берез╕ р╕чки Фенестрелле. Служитиме в храм╕, який в╕дреставровано, священик Роман Кривий. "У Греко-Католицько╖ Церкви подв╕йне завдання: п╕дтримувати у храм╕ сх╕дну традиц╕ю та водночас сприяти д╕алогов╕ м╕ж традиц╕ями, утверджуючи ╖хню глибинну ╓дн╕сть", - сказав п╕д час урочисто╖ церемон╕╖ п╕дписання угоди ╓пископ Авелл╕но Франческо Мар╕но.
Оч╕ку╓ться, що нову церкву в╕дв╕дуватимуть близько 9 тис. прихожан. У пров╕нц╕╖ Авелл╕но мешка╓ велика к╕льк╕сть укра╖нц╕в ╕з Льв╕всько╖, Терноп╕льсько╖, Iвано-Франк╕всько╖ та ╕нших зах╕дних областей.
 Укра╖нськ╕ церкви д╕ють у Рим╕, М╕лан╕, Неапол╕ та Салерно, часто виконуючи роль культурних та осв╕тн╕х осередк╕в укра╖нсько╖ громади ╤тал╕╖.

УНП ВИМАГА╢ ПРИТЯГТИ ДО КРИМ╤НАЛУ ЗА КАТЕРИНИНСЬКУ ЦЕРКВУ
З вимогою терм╕ново розблокувати Катерининську церкву, в як╕й за пер╕од блокування сутт╓во постраждала частина експонат╕в, звернулася до УПЦ Московського патр╕архату Черн╕г╕вська обласна орган╕зац╕я Укра╖нсько╖ народно╖ парт╕╖.
Вперше зайти до храму св. вмц. Катерини прац╕вникам обласного ╕сторичного музею та Нац╕онального арх╕тектурно-╕сторичного запов╕дника "Черн╕г╕в стародавн╕й" п╕сля тривало╖ облоги (з липня 2006 р.) вдалося лише 8 листопада 2007 р. Вони виявили, що постраждала значна частина експонат╕в, яка знаходилася в заблокован╕й представниками УПЦ МП церкв╕. Частина з них втрачена, не п╕дляга╓ реставрац╕╖.
Черн╕г╕вська обласна орган╕зац╕я Укра╖нсько╖ народно╖ парт╕╖ наголошу╓, що у храм╕ потр╕бно негайно проводити ремонтно-реставрац╕йн╕ роботи - опалювальна система потребу╓ повно╖ зам╕ни, необх╕дно завершити ремонт даху, зд╕йснити внутр╕шн╕ штукатурн╕ та в╕дновлювальн╕ роботи.
УНП заявля╓, що "винн╕ в пошкодженн╕ експонат╕в музею та арх╕тектурно╖ пам’ятки неодм╕нно мають бути притягнут╕ до крим╕нально╖ в╕дпов╕дальност╕". Парт╕йц╕ висловлюють претенз╕╖ з цього приводу не т╕льки до блокувальник╕в, а й до м╕л╕ц╕╖, котра не забезпечила можливост╕ прац╕вникам музею перенести експонати, як╕ ╓ державним майном.
Дов╕дково: Храм Свято╖ Великомучениц╕ Катерини побудований укра╖нськими козаками на честь перемоги над турками п╕д Азовом. З 1992 року в Черн╕гов╕ заре╓стрована козацька рел╕г╕йна громада УПЦ Ки╖вського Патр╕архату Церкви Свято╖ Великомучениц╕ Катерини, яка подала заяву на передання ╖м цього храму. Через 14 рок╕в облдержадм╕н╕страц╕я видала розпорядження про передання церкви козацьк╕й громад╕ УПЦ Ки╖вського Патр╕архату, проте представники УПЦ МП та пол╕тичних парт╕й, що ╖╖ п╕дтримують, заблокували вх╕д не лише представникам рел╕г╕йно╖ громади, але й прац╕вникам нац╕онального запов╕дника "Черн╕г╕в стародавн╕й", на територ╕╖ якого розташована церква.
╤гор ЛЕВЕНОК.
Черн╕г╕в.

ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТ╤ СВЯЩЕНИК╤В, ПОСТРАЖДАЛИХ ЗА В╤РУ
Мемор╕альну дошку священикам - жертвам пол╕тичних репрес╕й встановлено у кафедральному греко-католицькому собор╕ в Ужгород╕. У пово╓нн╕ роки сотн╕ представник╕в греко-католицько╖ церкви, як╕ не хот╕ли в╕дмовлятися в╕д сво╓╖ в╕ри, були репресован╕, а деяк╕ з них загинули у стал╕нських таборах смерт╕.
 Серед загиблих за в╕ру - ╕ ╓пископ Мукач╕всько╖ греко-католицько╖ ╓парх╕╖ Теодор Ромжа. Закарпатц╕ не забувають жертовн╕сть ╕ пастирський подвиг Теодора Ромж╕, який посмертно отримав титул Священномученика.
Вшанувати пам’ять Т. Ромж╕ на Закарпаття прибули висок╕ духовн╕ особи з╕ США, Ватикану, Чех╕╖, Словаччини та ╕нших кра╖н.

УКРА╥НСЬК╤ ╤КОНИ КОНФ╤СКОВАНО В УГОРЩИН╤
Дев’ятнадцять ╕кон вилучено у громадянина Укра╖ни, який намагався ╖х нелегально ввезти до Угорщини. Про це пов╕домив речник Митно-ф╕нансово╖ служби Угорщини ╢нев Ш╕пош, переда╓ власний кореспондент УКР╤НФОРМу в Будапешт╕.
 Контрабанду виявлено п╕д час догляду угорськими митниками речей громадянина Укра╖ни, який прибув на прикордонну станц╕ю Загонь м╕жнародним пасажирським потягом. Р╕зних розм╕р╕в ╕кони були захован╕ в одяз╕, запакованому у вал╕зах укра╖нця. За попередньою оц╕нкою фах╕вц╕в, ╕кони з ликами святих належать до культурних ц╕нностей, тому п╕длягають конф╕скац╕╖.
У справ╕ нелегального ввезення в Угорщину громадянином Укра╖ни контрабанди ведеться розсл╕дування. Встановлю╓ться також походження ╕ варт╕сть ╕кон.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 30.11.2007 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5356

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков