"Кримська Свiтлиця" > #7 за 14.02.2003 > Тема ""Джерельце""
#7 за 14.02.2003
ЯКА ЛЮБОВ НАЙЛІПША
Українська народна казка
Жив Поганий цар. Мав він трьох дочок. Хотів знати, як його дочки люблять, тому покликав дівчат до себе: - Котра з вас як мене любить? Старша каже: - Я вас люблю так, як цукор. Каже середуща: - Я вас люблю так, як хліб. Каже наймолодша: - Я вас люблю так, як сіль. Розсердився цар на молодшу дочку та й прогнав її з дому. Бідолашна дівчина пішла, плачучи, горами, лісами й полями. Ходить по світу, не має, небога, де голову прихилити. Зустріла раз вона стару жінку. - Чого ти, дівчино, так гірко плачеш? - Як мені, бабуню, не плакати, коли було нас три у батька, а мене він прогнав. - Та чому тебе прогнав? Розповіла дівчина, як старий цар покликав їх до себе, як питав їх і що вона сказала. - Не плач, не журися! Йди до мого брата! Будеш у нього добре жити. - А як я його знайду? - А так. Підеш до лісу, побачиш велике озеро, коло озера - хату, а в хаті мій брат. Пішла дівчина до лісу. Справді знайшла велике озеро, коло озера красну хату. На дворі побачила чоловіка. - Чи ви мене не взяли б до себе служити? - А чому ні? Служницю мені треба... Так дівчина залишилася в лісі. Одного разу вона прала білизну і якось непомітно загубила з пальця дорогий перстень. Та до озера ходив купатися царський син, побачив він перстень - вода його принесла, - підняв і думає собі: "А чий він може бути? Хто його мав на руці?" Зайшов царський син до хати в лісі. Дивиться, а тут сидить засмучена красуня дівчина. - Чого ти, дівчино, така сумна? - питає. - Та як мені не сумувати, коли я загубила перстень? Царський син вийняв перстень і показав їй.- Ой, перстень мій! - скрикнула радісно дівчина. Парубок надів їй персня на палець, усміхнувся до неї привітно і промовив: - Ходи зі мною! Ти моя суджена. Дівчина хоче йти з ним, бо парубок теж красивий, а господар каже: - Чекай, я тобі за добру службу мушу добре віддячити. Поклали слуги на віз багато добра і запрягли до воза коней. Повінчалися молоді й покликали на весілля велику громаду людей. Прийшов і Поганий цар. Наречена наказала куховаркам наготувати вареного і печеного, та щоб нічого не було посолене. Несолену страву подали Поганому цареві. - Що таке? Чому тут нема солі? - розсердився Поганий цар, кинув ложку і пішов з-за столу. Наречена підійшла до батька й каже: - Світлий царю! Ви не любите несолену страву? А чи пам'ятаєте, як ви свою молодшу доньку прогнали з дому за те, що вона вам сказала: "Я вас люблю так, як сіль"? Цар тільки тепер упізнав свою доньку. Він розцілував її і почав просити, щоб вернулася додому. Летів через високі гори сірий горобець, а цій казці - кінець.
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 14.02.2003 > Тема ""Джерельце""
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=534
|