"Кримська Свiтлиця" > #47 за 23.11.2007 > Тема ""Білі плями" історії"
#47 за 23.11.2007
НАША ЗАБУТА ЗЕМЛЯ
"Населення прагне злуки з Укра╖ною", - писали 1918 року до Ки╓ва з╕ Стародубщини. "Союз землеводства Стародубського повiту... проха╓ не роз’╓днувати Чернiгiвщини вiд рiдно╖ Укра╖ни", - з ╕ншо╖ телеграми. Зв╕сно, таку позиц╕ю не могла схвалювати жодна рос╕йська влада: н╕ царська, н╕ б╕льшовицька. Стародубц╕ повiдомляли, як комунiсти збирали пiдписи за союз iз Москвою: "Над тими, хто висловлював бажання злуки з Укра╖ною, чиняться насильства, i 50 чоловiк ╕з цього приводу заарештовано i посаджено в Мглинську тюрму. Позаяк населення прагне злуки з Укра╖ною, пiдписи за злуку з Московщиною вимагаються загрозою розстрiлу". Стародубський повiтовий староста Кибальчич 27 липня 1918 року телеграфував до Ки╓ва: "Населення в панiцi. У зайнятiй бiльшовиками частинi повiту людей вирiзають, як баранiв". Укра╖на допомогла, як змогла: 2-й Запорозький полк пiд командуванням П. Болбочана з двома гарматними батареями було перекинуто для захисту вiд росiйських окупацiйних вiйськ району Новозибкiв-Новгород-Сiверський. Протягом трьох мiсяцiв укра╖нцi вели затяжнi бо╖ з б╕льшовиками. Допомагали й мiсцевi мешканц╕: для потреб укра╖нсько╖ армi╖ зiбрали й передали 500 карбованцiв. Та вже наступного року сов╓там вдалося вiдторгнути Стародубщину вiд Укра╖ни завдяки укра╖нським комунiстам: у Москвi представники "укра╖нського уряду" з "типовими укра╖нськими" прiзвищами Iванов, Мальцев, Спаський ╕ ╫опнер (остання була основним доповiдачем) заявили про необхiднiсть при╓днання Стародубщини до Великоросi╖. Договiр, пiдписаний Iвановим, затвердив "робiтничо-селянський уряд" Укра╖ни за рiшенням ЦК комунiстiв. Кордон установлено "вiд злиття рiчок Снову й Iстрицi приблизно бiля мiста Гiрська (з укра╖нського боку) по рiчцi Снов та ╖╖ притоцi Ревна, приблизно до хутора Косовича...". 1925 року невеликий окрайок Стародубщини - Семенiвську волость - повернуто до складу Укра╖ни. Село Зноб Трубчевсько╖ волостi побуло в Укра╖нi... один тиждень - Президiя ЦВК СРСР ухвалила залишити його в складi Росi╖. 1926 року Стародубський повiт було включено до складу Брянсько╖ областi Росi╖. Пiсля цього iнших рiшень не приймалося.
ЗЕМЛЯ КРЯЖИСТОГО ДУБА
Iсторично Стародубщина - складова частина Чернiгово-Сiверсько╖ землi. Стародуб засновано 1096 року. Наприкiнцi XII столiття ця земля була пiдпорядкована Чернiгову, та встигла, однак, сформувати свiй геральдичний знак iз зображенням кряжистого дуба. Потiм тут було Стародубське удiльне князiвство, навала монголо-татарiв, входження до складу Великого князiвства Литовського, влада Московсько╖ держави, i в 1522 роц╕ було лiквiдоване. З 1663-го тут була територiя Стародубського козацького полку, а Новгород-Сiверський був лише сотенним мiстом Стародубського полку. З друго╖ половини XVII столiття мiсто Стародуб стало ледь не найбiльшим ринком для укра╖нських товарiв. На два велик╕ щорiчн╕ ярмарки товари привозилися також iз Москви, Риги, Петербурга й Астраханi. Як повiдомля╓ укра╖нський фiлолог М. Жел╓зняк, використовують у цих краях схiднополiський (лiвобережнополiський) говiр - арха╖чний дiалект пiвнiчного говору. Вiн зберiга╓ багато релiктових форм. Дiалектологи вбачають його генетичне корiння у говорах полян ╕ сiверян. Для прикладу наведемо цитату з мемуарiв письменника Володимира Кармана, уродженця села Тарасiвка Стародубського повiту. Наприклад, якщо хотiли сказати: "Ми не бачимо, куди нам тепер ╕ти, яким чином. Нема╓ хорошого керiвника", говорили: "Мi ня вачiм, куди нам тяперь iдiть, якой дарогай! Нiма добрага павадиря".
ГОЛОВА ЗЛИНК╤ВСЬКО╥ АДМ╤Н╤СТРАЦ╤╥ ХОТ╤В ПРИ╢ДНАТИСЯ ДО УКРА╥НИ?
На форумi сайту "Укра╖нська правда" проводилося опитування: чи будуть укра╖нськi етнiчнi землi в Росi╖ (Кубань, Дон, Слобожанщина, Стародубщина, Поволжя) у складi Укра╖ни? Бiльшiсть (понад 57%) вважа╓, що "так", але за умови економiчно╖ та культурно╖ могутностi Укра╖ни. Тож i не дивно, що в часи Помаранчево╖ революцi╖ на територi╖ Брянсько╖ областi почалося сум’яття, пов’язане з iнформац╕╓ю в ЗМI про те, що цей район хоче при╓днатися до Укра╖ни. Микола Зiвако, голова Злинкiвсько╖ районно╖ адмiнiстрацi╖, нiбито на однiй iз районних нарад зробив пропозицiю всiм районом вiдокремитися вiд Росi╖ i увiйти до складу Укра╖ни. При цьому стверджувалося, що свою пропозицiю вiн мотивував географiчною вiддаленiстю Злинки вiд обласного центру, повним розвалом економiки району i тим, що "район постiйно вiдда╓ все напрацьоване у виглядi податкiв до федерального центру i до обласно╖ скарбницi".
ДЕ ПОДIЛИСЯ УКРА╥НЦI?
За переписом 1926 року, у Стародубськiй окрузi було 57 726 укра╖нцiв, у Новозибкiвськiй - 24 863, Клинцiвськiй - 15 837. Ученi вiдзначають неправдивiсть цих даних у бiк зменшення к╕лькост╕ укра╖нцiв, але через 63 роки у Брянськiй областi Росi╖ укра╖нцями записалися лише 27 122 особи - майже на 100 000 менше! Але й ╕з тих менше половини (46,9%) визнали укра╖нську мову сво╓ю рiдною. Сьогоднi в мiсцевому музе╖, за свiдченням журналiста Сергiя Павленка, нема╓ навiть окремо╖ експозицi╖ про козацькi часи Стародуба. Хоча ще на початку 50-х рокiв у глухих селах краю були хати з проржавiлими табличками зеленого кольору "Козакъ". Зрозумiло ж, що не росiйський. 1993 року у Брянську було створено Товариство укра╖нсько╖ культури "Блакитна Десна", в яке входило аж 15 осiб. Щоправда, ╓ ще й об’╓днання "Стародубське козацтво", яке шука╓ контакти з Укра╖ною. ВИДАТНI УКРА╥НЦI ЗАБУТОГО КРАЮ
Роман Ракушка-Романовський народився в Нiжинi 1622 року, був сотником, суддею, генеральним пiдскарбi╓м. У Стародубi написав видатну пам’ятку "Лiтопис Самовидця". Помер 1703 року в Стародубi, похований бiля Микола╖всько╖ церкви. Опанас Лобисевич народився в козацькiй сiм’╖ у мiстечку Погар Стародубського полку 1732 року, працював у гетьманському урядi К. Розумовського, письменник, мглинський маршалок, очолював Новгород-Сiверське дворянство. Помер у 1805 роцi. Михайло Миклашевський народився близько 1756 року в селi Деменцях на Стародубщинi, командир карабiнерного полку в росiйсько-турецькiй вiйнi, губернатор на Волинi та в Катеринославi, сенатор, спiвпрацював ╕з новгород-сiверським гуртком тих, хто виступав за автономiю Укра╖ни. Помер 1847 року i похований у селi Понурiвцi на Стародубщинi. Iван Самойлович - гетьман Укра╖ни, вiн та його сини Семен i Якiв були стародубськими полковниками. Помер у засланнi 1690 року. Петро Косач - юрист, громадський дiяч, батько Лесi Укра╖нки, народився 1841 року у Мглинi на Стародубщинi. 2001 року чернiгiвська "Просвiта" запропонувала тодiшнiй обласнiй державнiй адмiнiстрацi╖ вiдзначити його ювiлей. У вiдповiдь не над╕слали нав╕ть вiдписки - так страшно було нашим чиновникам нагадати про укра╖нське корiння загарбано╖ Росi╓ю Стародубщини... До речi, про батуринський палац гетьмана Розумовського знають уже багато людей, але мало хто - про його палац у Почепi з чудовими парками. Останнi, звiсно, не збереглися, але палац ╓ ╕ сьогоднi, хоча й у жалюгiдному станi. Укра╖на колись його вiдбуду╓. Василь ЧЕПУРНИЙ, Олександр ЯСЕНЧУК. м. Черн╕г╕в.
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 23.11.2007 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5334
|