УКРА╥НА У НАС ОДНА! К╤ЛЬКА специф╕чних тем - федерал╕зму, захисту рос╕йськомовних, "╕нтерес╕в П╕вдня ╕ Сходу" та НАТО - виникають у двох випадках: або безпомилково сигнал╕зуючи про наближення вибор╕в, або якщо Парт╕ю рег╕он╕в усувають/не пускають до влади. Як нещодавно пов╕домив голова Лугансько╖ облради Валер╕й Голенко, на початок 2008 року в С╕веродонецьку запланований ╤╤ з’╖зд депутат╕в м╕сцевих рад Сходу й П╕вдня Укра╖ни. На з’╖зд╕ будуть розглядатися "питання захисту прав рос╕йськомовних громадян". На з’╖зд будуть запрошен╕ депутати в╕д тих територ╕й Укра╖ни, де були ухвален╕ р╕шення про надання рос╕йськ╕й мов╕ статусу рег╕онально╖. Голенко стверджу╓, що ╓дина мета ╕н╕ц╕атор╕в з’╖зду - об’╓днати кра╖ну й поставити крапку в питанн╕ двомовност╕. Як стверджу╓ Голенко, якби в Укра╖н╕ було дв╕ державн╕ мови, н╕хто б не спекулював на ц╕й тем╕, н╕хто б не повчав один одного, якою мовою сп╕лкуватися, ╕ н╕хто б не вишиковував ус╕х "п╕д греб╕нку Галичини". Щоправда, його колега з Донецька, секретар м╕ськради Микола Левченко вважа╓ тр╕шки ╕накше: за його словами, "з наданням статусу державно╖ рос╕йськ╕й, необх╕дн╕сть говорити укра╖нською просто в╕дпаде. Давайте будемо реал╕стами. Друга державна мова не б╕льше н╕ж формальн╕сть". М╕ж тим, один ╕з л╕дер╕в фракц╕╖ Парт╕╖ рег╕он╕в Ра╖са Богатирьова заявила, що остаточного р╕шення щодо з’╖зду в С╕веродонецьку поки що не прийнято - вочевидь, до визначення дол╕ само╖ Парт╕╖ рег╕он╕в. Але при цьому Богатирьова додала, що "необх╕дне обговорення стратег╕чних завдань Укра╖ни в зовн╕шн╕й пол╕тиц╕" (читай - НАТО). Тим часом, ╕ соц╕олог╕я, ╕ результати останн╕х вибор╕в св╕дчать про те, що "коник" Парт╕╖ рег╕он╕в цього разу може просто не з╕грати на загальнонац╕ональному р╕вн╕. Р╕ч у т╕м, що виборц╕ помалу звикають до фонового шуму про мову й НАТО, який супроводжу╓ кожн╕ вибори. Кр╕м того, питання мови ╕, тим б╕льше, - зовн╕шньо╖ пол╕тики, за сво╓ю актуальн╕стю для населення под╕бн╕ до "пол╕тичних" аргумент╕в Натал╕╖ В╕тренко - "диво-аероболо╖да", боротьби з МВФ та з нещодавно в╕дкритого "фронту" проти варено╖ ковбаси. Куди зайшла з такими "вагомими" аргументами Наталя В╕тренко - вс╕м в╕домо. Нещодавно соц╕ологи з "Юкрейн╕ан соц╕олодж╕ серв╕с" оприлюднили дан╕, зг╕дно з якими питання рос╕йсько╖ мови в перел╕ку актуальност╕ пос╕да╓ 26 м╕сце з 30. Питання статусу рос╕йсько╖ мови в ц╕лому по кра╖н╕ набрало 8%, головним чином за рахунок Криму та Донбасу. У Донецьк╕й област╕ 14% вид╕лили проблему статусу рос╕йсько╖ серед пр╕оритетних (22-ге м╕сце у ╕╓рарх╕╖ проблем), у Луганськ╕й област╕ - 15% (18-те м╕сце). У Криму напруга з питанням мови явно б╕льша - там ╖╖ зазначили у числ╕ пр╕оритетних аж 60% опитаних (4-те м╕сце у ╕╓рарх╕╖ проблем). В усьому рег╕он╕ П╕вдня ╕ Сходу кра╖ни в╕д Одещини до Харк╕вщини актуальним це питання вважали лише 4% опитаних. Ситуац╕я з сусп╕льною актуальн╕стю зовн╕шньо╖ пол╕тики ще б╕льш витверезлива. Тож, з одного боку дещо вибива╓ться Крим, ╕ меншою м╕рою - Донбас, з другого - Зах╕дна Укра╖на. Вся решта кра╖ни становить в╕дносно ц╕л╕сний монол╕т. Достатньо переконливо про це св╕дчать результати вибор╕в. На виборах з ус╕╓ю очевидн╕стю проявилася тенденц╕я до вир╕внювання пол╕тичних уподобань населення кра╖ни. Парт╕я рег╕он╕в, яка в абсолютних цифрах втратила 130 тисяч голос╕в виборц╕в, у в╕дсотках у пор╕внянн╕ з виборами 2006 року приростила св╕й результат на вс╕й територ╕╖ кра╖ни, кр╕м сх╕дних областей, де втратила по 2% на Харк╕вщин╕ й Донеччин╕ ╕ 1% на Луганщин╕. БЮТ, який в абсолютних цифрах додав п╕втора м╕льйона голос╕в, у в╕дсотках приростив св╕й результат у пор╕внянн╕ з виборами 2006 року в ус╕х рег╕онах, в тому числ╕ додав по 6% на Дн╕пропетровщин╕ й Херсонщин╕, ╕ по 4% у Харк╕вськ╕й, Запор╕зьк╕й, Микола╖вськ╕й, Одеськ╕й областях. ╤з 27 рег╕он╕в Укра╖ни БЮТ отримав ╤ або ╤╤ м╕сце у 23 рег╕онах - на вс╕й територ╕╖ кра╖ни, за винятком двох областей - Донбасу ╕ Криму з Севастополем, тобто майже в усьому П╕вденному Сход╕ кра╖ни, включно з Харк╕вщиною, Дн╕пропетровщиною, Запор╕жжям, Одещиною, Микола╖вщиною, Херсонщиною тощо. Таким чином, Блок Тимошенко разом ╕з Блоком Литвина стали двома пол╕тичними силами, як╕ найб╕льш дисперсно представлен╕ на вс╕й територ╕╖ кра╖ни. Варто в╕дзначити, що ан╕ НУ-НС, ан╕ БЮТ п╕д час виборчо╖ кампан╕╖ не приховували в╕дстоювання статусу укра╖нсько╖ мови як ╓дино╖ державно╖ та визнання УПА. У результат╕ обидв╕ "помаранчев╕" сили набрали 24% на Харк╕вщин╕, 27% на Дн╕пропетровщин╕, 32% на Херсонщин╕ тощо. Тож про який розкол Укра╖ни може йти мова? "Добре скро╓на" кра╖на пов╕льно, але впевнено "спаю╓ться". Може бути ц╕кавим, що ситуац╕я з електоральним розпод╕лом голос╕в в кра╖н╕ повторю╓ стародавню географ╕ю Укра╖ни. Скаж╕мо, за "помаранчевих" голосують рег╕они Центру ╕ Заходу кра╖ни, як╕ здавна становили "ядро" Ки╖всько╖ Рус╕, а за "б╕ло-син╕х" - земл╕, колон╕зован╕ в╕дносно нещодавно. Причому, дивним чином ця географ╕я повторю╓ться до др╕бниць. Скаж╕мо, за час╕в Ки╖всько╖ Рус╕ ╖╖ оплотом на Чорному мор╕ була частина сучасно╖ Херсонщини з центром в Олешках (нин╕ Цюрупинськ). Сьогодн╕ Херсонщина - найб╕льша проблема для Парт╕╖ рег╕он╕в у рег╕он╕ П╕вденного-Сходу, ╕ нав╕ть численн╕ в╕зити Януковича не рятують ситуац╕ю. В Укра╖н╕ вже не досить бути л╕дером рег╕ону, нав╕ть такого населеного, як Донбас, щоб вигравати вибори. Як св╕дчать дан╕ компан╕╖ "ФОМ-Укра╖на", яку важко зап╕дозрити в особливих симпат╕ях до "помаранчевих", В╕ктор Янукович втратив особисте л╕дерство за популярн╕стю в кра╖н╕. За даними опитування ФОМу в╕д жовтня цього року, 35% хот╕ли б бачити на посад╕ прем’╓р-м╕н╕стра л╕дера БЮТ Юл╕ю Тимошенко, випередивши В╕ктора Януковича на п╕втора процента п╕сля двох рок╕в його одноос╕бного л╕дерства. Так╕ тенденц╕╖ змушуватимуть пол╕тик╕в дедал╕ б╕льше ор╕╓нтуватися на загальнонац╕ональну публ╕ку, а не на рег╕ональн╕ фоб╕╖. А черговий з’╖зд у С╕веродонецьку саме ╕ ╓ спробою використати вузькорег╕ональн╕ фоб╕╖, властив╕ щонайб╕льше Донбасу ╕ Криму, задля того, щоб перенести ╖х на половину кра╖ни ╕ вир╕шити пол╕тичн╕ проблеми к╕лькох ос╕б. Олександр ПАЛ╤Й, пров╕дний експерт ╤нституту зовн╕шньо╖ пол╕тики Дипломатично╖ академ╕╖ при МЗС Укра╖ни. ("Укра╖нська правда").
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
