"Кримська Свiтлиця" > #46 за 16.11.2007 > Тема "Душі криниця"
#46 за 16.11.2007
ХТО ЗАХИСТИТЬ УКРА╥НСЬКУ П╤СНЮ?
ДЖЕРЕЛА Вадим КРИЩЕНКО, поет-п╕сняр, заслужений д╕яч мистецтв Укра╖ни
Нещодавно у "Св╕тлиц╕" була опубл╕кована доб╕рка поез╕й гостя нашо╖ редакц╕╖, поета-п╕сняра Вадима Дмитровича Крищенка. Сьогодн╕ ми пропону╓мо уваз╕ читач╕в публ╕цистичн╕ роздуми поета про долю нашого духовного оберега - укра╖нсько╖ п╕сн╕. Написан╕ вони були дек╕лька рок╕в тому, але, як показу╓ життя, залишатимуться актуальними (на жаль...) ще довго: поки ми, укра╖нц╕, не навчимося захищати й п╕дн╕мати нашу П╕сню ╕ Мову, як прапор, ╕ гуртуватися довкола них! Колись один мудрий чолов╕к сказав: вище п╕сн╕ може бути лише молитва. Усв╕домлюючи те, що п╕сня, як, певно, жоден жанр мистецтва ╕ л╕тератури, в нов╕тн╕ часи не втратила, якщо гоже так мовити, сво╓╖ конверс╕йно╖ ц╕нност╕, дом╕рковую соб╕ - а чи не з не╖ можна почати духовне в╕дродження, утвердження укра╖нсько╖ ╕де╖, про яку ми так часто говоримо? Я багато рок╕в свого творчого життя в╕ддав саме п╕сенному жанру. Т╕шуся, що б╕льш╕сть ╕з нин╕ славетних виконавц╕в починалися саме з мо╓╖ п╕сн╕, що мав честь працювати з в╕домими ╕ талановитими композиторами. Але знову мучить питання. Маючи великий творчий потенц╕ал, маючи зд╕бних композитор╕в ╕ виконавц╕в - чому наша п╕сня в багатьох випадках залиша╓ться безкрилою птахою? ╤ тут, як на мене, на перший план виступають суто суб’╓ктивн╕ чинники. Що робить п╕сню популярною? Можу прямо сказати: ╖╖ "розкручування" на телебаченн╕ ╕ рад╕о, ╖╖ повторюван╕сть у концертних програмах, наявн╕сть ауд╕окасет ╕ компакт-диск╕в ╕з записами ц╕╓╖ п╕сн╕. Тепер розкладемо по поличках вищезазначен╕ м╕ркування. Чи багато ви чу╓те укра╖нських п╕сень на каналах телебачення? Я гадаю, що н╕хто ствердно не в╕дпов╕сть. А в рад╕оеф╕р╕, по Fm-╕вських рад╕останц╕ях, як╕ найчаст╕ше слухають вод╕╖, пасажири, прац╕вники заклад╕в культури, розважальних об’╓кт╕в? В╕дпов╕дь така ж сама. А на цих рад╕охвилях слухач╕в - тисяч╕ ╕ тисяч╕. На жаль, до них не долине укра╖нська п╕сня. Я вже чую гн╕вне заперечення: ми крутимо те, що людям подоба╓ться. Гаразд. Тод╕ ще одне запитання. А чи була в нас хоча б спроба впродовж останн╕х п’яти рок╕в зробити хорошу укра╖нську п╕сню популярною, щоб ╖╖ почули люди, щоб вона к╕лька раз╕в на день звучала по рад╕о ╕ телебаченн╕, щоб ╖╖ захот╕лося затягнути за столом? Н╕, таких спроб не було. А концертна д╕яльн╕сть? Подив╕ться, наприклад, на рекламн╕ щити б╕ля Палацу "Укра╖на". Хто там пану╓? Понад 80 в╕дсотк╕в - рос╕йськ╕ виконавц╕. Х╕ба наше р╕дне мистецтво - це лише комерц╕я, а не висока державна пол╕тика? Г╕рко, дуже г╕рко. Талановите не т╕льки може, а й ма╓ д╕йти до людей. Але для цього треба хот╕ти ╕ робити. Д╕яльних людей, ум╕лих орган╕затор╕в концертних програм укра╖нсько╖ п╕сн╕, ой, як браку╓! ╤нша проблема - меценатство ╕ спонсорство. Чому для рос╕йських виконавц╕в наш╕ багат╕ ф╕рми ╕ корпорац╕╖ в╕дкривають св╕й гаманець, а для укра╖нських... Та що там казати. Я сам був орган╕затором багатьох п╕сенних акц╕й, зокрема такого в╕домого д╕йства, як "Хай святиться ╕м’я тво╓, або Десять Господн╕х запов╕дей". До участ╕ в ньому були залучен╕ найкращ╕ мистецьк╕ сили Укра╖ни. Во╕стину достойний духовний проект, який викликав великий резонанс. ╤ водночас ск╕льки порог╕в було оббито, ск╕льки поклон╕в було в╕ддано... В╕дгукнулися ж - одиниц╕. А чому такий проект не взяла п╕д сво╓ крило держава, чому наше М╕н╕стерство культури соромливо в╕двернулося? Тут доречно добрим словом згадати ки╖вського м╕ського голову Олександра Омельченка, який багатьом митцям протягу╓ руку допомоги. Але чому не узаконене наше меценатство? Чому для людей, як╕ хочуть допомогти р╕дн╕й культур╕, зокрема п╕сн╕, не послабити податковий тягар? Питання, питання... На жаль, без в╕дпов╕дей. Тривожить засилля непрофес╕онал╕зму, аматорства в г╕ршому розум╕нн╕ цього слова. Як можна слухати п╕сню, текст яко╖ склада╓ться з чотирьох речень ╕ ма╓ три граматичн╕ помилки ╕ три неправильних наголоси? А вона звучить. ╤ хтось намага╓ться таку п╕сню, в як╕й з╕брано к╕лька какофон╕чних звук╕в, подати як новац╕ю, як досягнення. Якщо подивитися правд╕ в оч╕, в сучасн╕й п╕сенн╕й творчост╕ багато ╕ каламутно╖ п╕ни. Т╕шу себе лише тим, що час-чар╕вник ╖╖ в╕дгребе, залишивши лише достойне. Мен╕ незрозум╕ло, чому ми в╕дмовились в╕д практики проведення художн╕х рад, адже були ╕ ╓ в нас п╕сенн╕ авторитети ╕ до ╖х порад доречно було б прислухатися. Колись ╕з легко╖ руки Леон╕да Брежн╓ва казали: буде хл╕б - буде ╕ п╕сня. Гадаю, ц╕ поняття по ранжиру не треба розм╕щувати, бо в житт╕ бува╓ й навпаки. Нам часто-густо намагаються прищепити в╕дчуття вторинност╕ укра╖нсько╖ культури, ╕ зокрема нашо╖ п╕сн╕. ╤ простежу╓ться це скр╕зь. В╕зьм╕ть наш╕ рос╕йськомовн╕ газети, як╕ називають себе всеукра╖нськими. Чи часто ви бачили на ╖хн╕х стор╕нках розмову з укра╖нськими поетами або композиторами? На Новор╕чн╕ та Р╕здвян╕ свята я, як ╕ багато хто з вас, натискав на пульт перемикання телев╕з╕йних програм, шукаючи якесь достойне укра╖нське п╕сенне д╕йство. Наш╕ канали не спромоглися на такий показ. Лише перший московський три вечори п╕дряд транслював "Песню года". Не все в н╕й подоба╓ться, але це все-таки було справжн╓ п╕сенне свято, на якому в╕дзначались ╕ творц╕, ╕ виконавц╕ кращих п╕сень. Певен, що телев╕зор дивилися тисяч╕ ╕ тисяч╕ укра╖нських глядач╕в. Слухаючи рос╕йську естрадну п╕сню ╕ не знайшовши чогось под╕бного у нас, багато хто з них, напевно, подумки промовляв: ось бач як у них... А в нас... А х╕ба таке ж саме не п╕д силу наш╕й телев╕з╕╖, яка вс╕ п╕сенн╕ акц╕╖ заповню╓ за╖жджими сп╕ваками ╕ сп╕вачками, не завжди вищого ╜атунку. Замовкнув Слов’янський базар, що його наш╕ орган╕затори перенесли на територ╕ю Укра╖ни ╕ об╕цяли... Чого т╕льки не об╕цяли. Стишився "П╕сенний верн╕саж", який, попри все, був добрим стимулом для нашо╖ укра╖нсько╖ п╕сн╕ та ╖╖ виконавц╕в. Дуже в╕дчува╓ться в╕дсутн╕сть блискучого режисера п╕сенних свят, фестивал╕в та конкурс╕в Бориса Шарварка. При житт╕ на нього лет╕ли стр╕ли критики, але ось його не стало, ╕ вс╕ в╕дчули - поки що йому зам╕ни нема╓. То була людина колосально╖ творчо╖ енерг╕╖, яка вм╕ла пробивати, зд╕йснювати задумане. Проблеми розвитку п╕сн╕ р╕зн╕. Поглянемо ╕ на себе, поглянемо на нашу р╕дну Сп╕лку письменник╕в... Прихиляючись до гарно╖ п╕сн╕, ╖╖ кер╕вники чомусь не пускають поет╕в-п╕сняр╕в в коло сво╖х уподобань та симпат╕й. А п╕сенний жанр взагал╕ не включений до л╕тературного процесу. Це видно з╕ зв╕тних допов╕дей та промов. Те ж саме стосу╓ться й роздавач╕в р╕зних прем╕й. Та поверн╕мося до п╕сн╕. Масштабн╕, скажемо, недешев╕ заходи, так╕, як фестивал╕, верн╕саж╕, п╕сенн╕ свята, потребують економ╕чно╖ п╕дтримки з боку держави. Такий св╕т став: зараз людин╕ ц╕кав╕ше побачити, н╕ж почути або прочитати. Чого ж не використати це для поширення нашо╖ укра╖нсько╖ п╕сн╕, нашо╖ мови ╕, врешт╕, нашо╖ духовност╕? В╕домо, що творц╕ п╕сень, зокрема поети, композитори ╕, за невеличким винятком, виконавц╕ не належать до заможного прошарку. Не спрацьову╓ авторське право, нема╓ системи продажу п╕сень на рад╕о ╕ телебачення, та й неузгоджен╕ вза╓мини поета ╕ композитора з виконавцем. Спрацьову╓ правило: я краще просп╕ваю г╕рший матер╕ал, але безкоштовно. Якийсь дивний вертеп. В╕дсутн╕сть авторських прав я в╕дчув ╕ на соб╕. Колись ми написали з бандуристом В╕ктором Л╕соволом п╕сню "Наливаймо, браття, кришталев╕ чаш╕". Звучить вона в тисячному повтор╕, п╕д не╖ кроку╓ укра╖нське в╕йсько. ╤ ось ╖╖ використано без нашого дозволу у ф╕льм╕ "Вогнем ╕ мечем". Просто використано ╕ все. Уявля╓те, ск╕льки мали б автори у цьому випадку на "дикому Заход╕"? А нам н╕ шеляга. Гадаю, що багато композитор╕в та поет╕в могли б навести аналог╕чн╕ приклади з╕ свого творчого життя. Х╕ба таке становище - стимул для розвитку ╕ поширення нашо╖ укра╖нсько╖ п╕сн╕? Ставлячи ц╕ бол╕сн╕ запитання, я дивлюся не лише в б╕к державних чиновник╕в, а й на наших меценат╕в та благод╕йник╕в, у б╕к менеджер╕в ╕ продюсер╕в, у б╕к вс╕х тих, хто любить ╕ кому не байдужа сучасна укра╖нська п╕сня. На крутих поворотах дол╕ п╕сня не раз рятувала нашу укра╖нську душу. Тож простягн╕мо сьогодн╕ ╖й руку допомоги ╕ п╕дтримки. ("Дзеркало тижня", № 4, 2003 р.).
Ус╕ ми, братове, одного коша, - За правду доводиться биться. Нехай ожива╓ вкра╖нська душа В краю, де ╓ "Кримська св╕тлиця"! Вадим КРИЩЕНКО.
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 16.11.2007 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5317
|